Фінансові ресурси

ПГП - сума позитивного  грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП - сума негативного  грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно з цієї формули, у залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного  потоків сума чистого грошового  потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів.

5. За рівнем достатності  обсягу виділяють наступні види  грошових потоків підприємства:

- надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

- дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6. За методом оцінки  в часі виділяють наступні  види грошового потоку:

- теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

- майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

Розглянуті види грошового  потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно господарських операцій підприємства.

7. За безперервністю  формування в розглянутому періоді  розрізняють наступні види грошових  потоків підприємства:

- регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрат коштів по окремих господарських операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, генерованих операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;

- дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрати коштів, пов'язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються  лише в рамках конкретного тимчасового інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю  тимчасових інтервалів формування  регулярні грошові потоки характеризуються  наступними видами:

- регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

- регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їхнього здійснення протягом періоду лізінгування активу.[26,c.118]

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати  облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

1.4 Фінансове планування на малих підприємствах

 

Фінансове планування на малих підприємствах вимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.

Значення фінансового  планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
• установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає  змогу розв'язати такі конкретні  питання:

• які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні; які джерела їх надходження;
• чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;
• яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
• як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;
• як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу  фінансового планування полягає  в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької  діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів  планових розрахунків для того, щоб  вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

* максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного  капіталу;

* економія фінансових  ресурсів, тобто мінімум фінансових  витрат;

* економія поточних  витрат;

* мінімум вкладення  капіталу за максимально ефективного результату;

* максимум абсолютної  суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного  моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

 

 

Висновок до І розділу

 

Фінансові ресурси підприємств  формуються під час формування статутного капіталу, а також в процесі розподілу грошових надходжень від продажу продукції, товарів, робіт і послуг та надходжень від інших видів операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Формування фінансових ресурсів здійснюють з метою фінансування оборотних і необоротних активів, формування резервного капіталу, забезпечень, фондів цільового призначення тощо.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фінансів малих підприємств є:

— різноманітність форм власності;

— свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

— вільне ринкове ціноутворення  та конкуренція;

— самофінансування підприємництва;

— правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

— обмеження і регламентація  державного втручання в діяльність підприємств.

Управління грошовими  потоками є важливим фінансовим важелем  забезпечення прискорення обороту  капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого  і фінансового циклів, що досягається  в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст суми генерованого у часі прибутку.

Ефективне управління грошовими  потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно  здійснюють господарську діяльність і  генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ТОВ "МАРАНД"

2.1 Техніко-економічна характеристика  підприємства

 

Об'єктом дослідження  виступає ТОВ "Маранд". Основний вид діяльності організації – роздрібний продаж ювелірних виробів і швейцарських годинників.

Дата реєстрації ТОВ "Маранд" - 2005г. Юридична адреса: Україна, 443031, Київська область, м. Київ, вул. Г.Дімітрова, 118.

Підприємство спеціалізується  на продажі ювелірних виробів  українських і іноземних виробників, годинників відомих світових брендів, а так само і аксесуарів, таких як вази, столові прилади. Основними покупцями товарів ТОВ "Маранд" є люди з високим і середнім рівнем доходів.

Товари ТОВ "Маранд" мають широкий попит в населення, оскільки досягнуте оптимальне співвідношення ціни і якості пропонованої продукції. На даний момент підприємство співробітничає з більш ніж 15 відомими брендами – виробниками швейцарських годинників і з великою кількістю українських ювелірних заводів, а також іноземними компаніями ювелірної галузі.

Продаж продукції здійснюється на території спеціалізованого магазина, що знаходиться у власності компанії. Чисельність працівників організації складає 15 чоловік, управлінського персоналу – 3 людини. Розподіл праці за функціональною ознакою між працівниками здійснюється, перш за все, по лінії відособлення функцій управління. Організаційна структура підприємства представлена лінійною системою. Вона передбачає безпосереднє підпорядкування всіх категорій працівників керівникові підприємства.

Основними завданнями діяльності ТОВ "Маранд" є:

- формування умов якнайповнішого задоволення попиту покупців продукції в рамках середнього сегменту споживчого ринку;

- забезпечення високої якості товарів, що продаються;

- забезпечення економічності здійснення торгівельно-господарського процесу;

- мінімізація витрат, пов'язаних з транспортуванням, оформленням замовлень на товари, митними процедурами;

- максимізація суми прибутку, що залишається у розпорядженні фірми, і забезпечення її ефективного використання.