Фінансові важелі управління державним боргом

     Рис 2.2 Структура державного внутрішнього боргу України станом

на 1.01.1996 року, %

    Таблиця 2.1

    Структура державного внутрішнього боргу України

    станом  на 1 січня 1996 року

		Гривни	%
1.	Заборгованість  перед юридичними особами разом	253 290 877	3,17
	В тому числі :      Сума  заборгованості за внутрішніми позиками	253 290 877	3,17
2.	Заборгованість  перед банківськими установами –разом	7 747 977 383	96,82
	В тому числі :      Заборгованість  перед Національним банком України*	7 747 977 383	96,82
	З них:      - за позиками одержаними для  фінансування дефіциту бюджету  1991-1995 років	7 738 817 790	96,71
	- за іншими позиками та зобов′язаннями	9 159 593	0,11
	З них:      щодо  компенсаційних виплат населенню в  установах Ощадного банку України  та колишнього Укрдержстраху	2 132 997	0,02
	щодо  компенсаційних виплат за залишками  вкладів населення, що централізовані колишнім Ощадним банком СРСР	480 450	0,01
	Заборгованість  сільськогосподарських підприємств  за довгостроковими та короткостроковими  позиками, віднесена на державний борг	3 248 946	0,04
	за  сумами, спрямованими на індексацію оборотних  коштів державних підприємсв і організацій	3 254 946	0,04
3.	Інша  внутрішня заборгованість – разом	954 650	0,01
	В тому числі:      Заборгованість  перед фізичними особами за цінними паперами та компенсаціями за ними	58 843
Державний внутрішній борг – всього		8 002 222 910	100,00

    Джерело: Закон України “Про структуру  державного внутрішнього боргу України  за станом на 1 січня 1996 року і граничний  розмір державного внутрішнього боргу України на 1996 та 1997 роки”.

      Деталізовану структуру державного  внутрішнього боргу України відображено  в додатку А. В заборгованість  держави по облігаціям внутрішньої  позики входять випуск облігацій  в 1995р., 1996р. та в 1997р., Республіканської десятипроцентної позики 1990 року, державної внутрішньої п′ятипроцентної позики 1990 року.

      Крім заборгованості перед юридичними  особами держава виявилась за  станом на 1996 рік величезним боржником  перед банківськими установами, точніше кажучи, перед Національним банком України. На 1 січня 1996 року заборгованість уряду перед Національним банком становила: 7 747 977 383 гривень або 96,8% загальної заборгованості.

    Таким чином, непогашений внутрішній борг уряду України охоплює собою усі кредитні угоди, що протягом ряду років були заключенні та гарантовані ним, передусім борги перед Національним банком, інші позики та зобов’язання уряду перед підприємствами та населенням, включаючи й боргові зобов’язання колишнього СРСР.

    Починаючи з 1996 року основний вплив на динаміку державного внутрішнього боргу мав випуск облігацій внутрішньої державної позики, які відповідно до Законів про державний бюджет на 1996, 1997 та 1998 роки поступово заміщували прямі кредити Національного банку. На 1997-ий і 1998-ий роки структури державного внутрішнього боргу не затверджувались, тому неможливо зробити їх аналіз, виходячи із офіційних цифр державного боргу.

    Динаміку  зростання внутрішнього боргу України  можна прослідкувати по рисунку 2.3. Порівняні дані по розміру державного боргу за шість останніх років наведенні в таблиці 2.2. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Таблиця 2.2

    Державний борг України у 1996-2001 роках

     (на  початок року)

	1996р.	1997р.	1998р.	1999р.	2000р.	2001 р.
Внутрішній  борг, млн. грн.	8002,2	3714,5	10191,8	13499,5	14953,5	22771
Зовнішній борг , млн. дол. США	8217	8839	9555	11472	12800	10158
Загальний обсяг боргу в % до ВВП	40,2	25,0	30,4	50,8	62,8	61,4

 

      Звертає на себе увагу стрімке  зростання внутрішнього державного  боргу – більш як у два  рази на початок 1998 року та на 32,5% – на 1.01.1999 року, порівняно з попереднім періодом. Окрім того, станом на початок 2000 року державний борг практично становить більше половини розміру ВВП, що є економічно небезпечним рівнем. Якщо підтримувати імідж України як держави, що розраховується по своїх боргах, то необхідно додержуватись рівня боргового навантаження, що не перевищує 20-25% від ВВП. 
 

 

    

    

Рис 2.3. Динаміка зростання  внутрішнього боргу  України

 

 

    

    Внутрішній  борг можна умовно поділити на боргові  зобов’язання двох видів: ринкові, що існують у формі державних емісійних цінних паперів, та неринкові, що виникли за підсумками виконання державного бюджету, інших позиках та зобов’язаннях.

      До ринкових інструментів можна  віднести облігації внутрішньої  державної позики (ОВДП), облігації внутрішньої державної ощадної позики (ОВДОП) та казначейських векселів.

      Типовим прикладом неринкових  інструментів державного внутрішнього  боргу є заборгованість уряду  Національному банку України.  Сюди входить також заборгованість, що створилась в результаті компенсації гарантованих заощаджень громадянам України чи інших державних боргових сертифікатів, що в свій час були розміщені серед населення (речові облігації, тощо).

    Щодо  державних цінних паперів, то доцільно взяти до уваги досвід Росїі, де емісія державних казначейських зобов′язань розпочалась на 2 роки раніше. Там обслуговування внутрішнього боргу стало основним дефіцитоутворюючим фактором. Підтримання піраміди державних казначейських зобов′язань стає можливим лише за рахунок її розширення, але його резерви вже майже вичерпано. Поточні зобов′язання за внутрішнім боргом складають 10% ВВП на місяць. Це означає, що, навіть якщо Федеральний бюджет припинить фінансування всіх видатків, крім обслуговування внутрішнього боргу, податкових надходжень без емісії державних цінних паперів для цієї мети не вистачить.

      Враховуючи темпи зростання емісії  ОВДП в Україні, ставки їхньої  дохідності, а також усе менші  обсяги податкових надходжень, логічно  припустити аналогічний до російського  сценарій розвитку подій.

    В 2000 році внутрішній державний борг склав 22,8 млрд. гривень, з яких 12,2 млрд. гривень або 53,3% становила заборгованість по ОВДП (див.табл.2.3, рис. 2.4).

Рис. 2.4 Структура державного внутрішнього боргу  України, % 

    З огляду на це розглянемо докладніше, як відбувалось формування боргу за рахунок облігацій.

     Державні  боргові зобов’язання давно стали  невід’ємною частиною фінансових систем розвинених країн, передусім, як інструменти  обслуговування внутрішнього державного боргу. Випускаючи державні цінні папери держава може фінансувати поточний дефіцит державного бюджету та цільові державні програми, забезпечувати касове виконання бюджету, зменшувати коливання в процесі надходження податкових платежів. Випуск цінних паперів дає змогу державі ліквідувати касові розриви і відповідно гасити раніше випущені і розміщувати нові боргові внутрішні зобов’язання.

     Сформований внутрішній ринок державних боргових зобов’язань крім неінфляційного фінансування державного бюджету є також основою  кредитно-грошової політики центрального банку. Він допомагає визначити реальну вартість обслуговування державного боргу і встановлювати орієнтири для ринкових ставок за іншими інструментами фінансового ринку. З допомогою ринку державних боргових зобов’язань його учасники отримують можливість розміщувати тимчасово вільні фінансові ресурси й одержувати високонадійні й високоліквідні інструменти, створювати вторинні резервні активи, а центральний банк – інструмент для проведення кредитно-грошової політики за допомогою операцій “на відкритому ринку”. Ринок державних зобов’язань охоплює також значні шари як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. 

 

    

     Таблиця 2.3

    Структура державного внутрішнього боргу України

Боргові зобов’язання України	Станом  на 01.01.1996 р.		Станом  на 01.01.1997 р.		Станом  на 01.01.1998 р.		Станом  на 01.01.1999 р.		2000 р.
	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.
1. Заборгованість перед  юридичними особами  – разом (по  ОВДП)	253 290,83	3,17	2 341 578,13	63,04	8 761 575,23	85,97	11 154 521,11	82,63	12 169 674,35	53,3
2. Заборгованість перед  банківськими установами  – разом	7 747 977,40	96,82	1 371 970,72	36,94	1 429 274,25	14,02	2 343 983,37	17,36	10 600 754,0	46,6
в тому числі: заборгованість  перед Національним банком України*	7 747 977,40	96,82	1 371 970,72	36,94	1 429 274,25	14,02	2 343 983,37	17,36	10 600 754,0	46,6
3. Інша внутрішня  заборгованість –  разом	954,65	0,01	954,65	0,02	954,65	0,01	954,65	0,01	954,65	0,01
Всього	8 002 222,88	100	3 714 503,50	100	10 191 804,13	100	13 499 459,13	100	22 771 383,0	100,0
Граничний розмір державного внутрішнього боргу			6 057 628,28		14 150 756,90		16 961 069,90		25 710 517,1

 
 

 

     

    В нашій країні ринок державних  боргових внутрішніх зобов’язань розвивався трохи інакше. В Україні склалася деформована система випуску  й обігу державних цінних паперів, що не відповідає сьогоднішнім вимогам економічного та політичного розвитку і, як наслідок цього, вона зіткнулася з рядом принципових проблем, зволікання з розв’язанням яких може призвести до хронічної фондової кризи ринку державних зобов’язань.

    Загальний обсяг випуску державних боргових зобов’язань згідно із чинним законодавством регулює Верховна Рада України в  межах визначеного бюджетом на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу. Кабінет Міністрів  України за погодженням із Національним банком України визначає характер і умови випуску державних боргових зобов’язань. До боргових зобов’язань уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання у грошовій формі, гарантовані урядом України, а також одержані ним кредити.

      Ринок державних цінних паперів України  функціонує на базі використання таких  фінансових інструментів як облігація  внутрішньої державної позики, облігації  внутрішньої державної ощадної  позики (ОВДОП) та казначейських векселів. ОВДП випускаються у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів, термін їх погашення – 28, 63, 91, 182, 273 дні та 12, 18, 24 і 36 місяців. Номінальна вартість облігації 100 гривень.

     Випуск  облігацій внутрішньої державної  позики розпочався з березня 1995 року. В цьому ж році обсяг випуску становив 293,8 млн. гривень, було залучено від випуску коштів за номінальною вартістю на 304 млн. гривень, виплати в 1995 році по облігаціях становили 140,7 млн. гривень. Дохідність по облігаціям коливалась від 63% до 145% річних.

    На  початок 1996 року в обігу знаходилось  ОВДП за цінами розміщення на первинних  аукціонах в сумі 204 млн. гривень, а з врахуванням процентів  належних до виплати по облігаціях – 253 млн. гривень.

    За  результатами випуску ОВДП в 1996 році на покриття дефіциту бюджету залучено було 1571,1 млн. гривень, виплати за державним облігаціями склали 1935,3 млн. гривень, як результат, борг у формі облігацій за 1996 рік зріс у 9,2 рази. На фактичні вартісні показники ринку державних облігацій мав негативний вплив ряд факторів: перевищення фактичних місячних темпів інфляції у першому кварталі над прогнозними; нерівномірність надходження допомоги протягом року. Внаслідок політики дорогих облігацій, що проводилась в першому півріччі 1996 року, обсяги виплати доходу за облігаціями у другому півріччі зросли втричі в порівнянні з першим півріччям. Разом з тим, дохідність за облігаціями протягом другого півріччя була знижена більш, як у півтора рази. Серед факторів, які стримували якісний розвиток ринку державних облігацій в 1996 році слід відзначити також відсутність єдиного підходу до оподаткування доходів по операціях за внутрішніми державними позиками.