Управління витратами комерційного банку

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття ОКР

«бакалавр»

 

Тема: Управління витратами комерційного банку

 

 

реферат

 

Дипломна робота складається  зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту – 78 сторінок, у тому числі 9 таблиць, 4 рисунки. Крім того вступ на 2 сторінках, висновки на 4 сторінках, список використаних джерел, який включає 47 найменувань.

Об’єкт дослідження – діяльність банку, що зумовлює виникнення витрат.

Предмет дослідження – механізм управління витратами банку.

Мета дипломної  роботи – визначення оптимального рівня витрат банку шляхом розробки методики, через комплекс заходів стосовно оптимізашї бізнес- процесів.

Характеристика  роботи.

Дослідження проводилось із застосуванням наукових методів, що базуються на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах розвитку економіки. До основних загальнонаукових методів дослідження, що використовувалися, належать: аналіз та синтез при обгрунтуванні сутності витрат банків; метод порівняння, при дослідженні трактування терміну «витрати»; метод групування (дослідження внутрішніх джерел інформації), структурно-логічний метод (побудова структури та логіки дипломної роботи), графічний та табличний методи.

У якості літературних джерел були використані нормативно-правові акти, наукові роботи, монографічні роботи, а також матеріали наукових статей економістів у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій та підручники вітчизняних і зарубіжних економістів, які стосуються дослідження управління витратами комерційного банку.

Галузь застосування – комерційні банки.

Ключові слова: комерційний банк, витрати, види витрат, аналіз витрат, оптимізація витрат.

ЗМІСТ

 

РЕФЕРАТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НИМИ

1.1 Сутність витрат банку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

1.2 Класифікація витрат банку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15

1.3 Система управління витратами банку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

Висновки за розділом 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ БАНКУ

1. Організаційно-інформаційне забезпечення аналізу витрат . . . . . . 28
2. Планування в системі управління витратами банку . . . . . . . . . . . . 39
3. Контроль за витратами банку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
4. Методичні підходи до аналізу витрат банку . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ БАНКУ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Способи і методи  оптимізації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.2 Поняття охорони  праці та безпеки в законодавчих  актах . . . . . . . 78

4.1 Вимоги безпеки праці під час роботи на ЕОМ . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

 

 

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економічних відносин банки здійснюють вагомий вплив на загальну економічну ситуацію в державі. Таким чином результати роботи кожного окремого банку і банківської системи загалом значною мірою впливають иа економічне становище в країні. Тому з метою забезпечення ефективної роботи банку, у першу чергу, необхідно створити належну систему управління, яка б забезпечувала його економічну самостійність, конкурентоспроможність та стійке фінансове становище.

Комерційний банк, починаючи  свою діяльність в певному сегменті фінансового ринку або приймаючи  рішення про подальше її розширення, повинен бути впевнений, що всі витрати окупляться і принесуть прибуток. Порівняння витрат і результатів є найважливішим елементом фінансового менеджменту в банку. Без урахування цього можуть бути допущені невиправні помилки при виборі економічної політики банку, прийняття важливих управлінських рішень, визначенні видів банківської діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури активних і пасивних операцій, а також при встановленні тарифів на послуги, що є вагомим іміджевим чинником для банку.

Вирішення проблеми розвитку та економічного зростання банків можливе завдяки удосконаленню системи управління витратами. Тому перед управлінським персоналом постає завдання пошуку і впровадження системи, яка б відповідала принципам єдності підходів на різних рівнях управління, планування, обліку, калькулювання, оцінки та аналізу; можливості управління витратами на різних стадіях життєвого циклу продуктів; органічного поєднання зниження витрат з досягненням високої якості надаваних послуг, та як результат сприяла оптимізації витрат банку. Зважаючи на вищенаведені факти, вважаємо, що дослідження сутності банківських витрат та системи управління ними є досить актуальним в умовах, що склалися.

Метою роботи є визначення оптимального рівня витрат банку шляхом розробки методики, через комплекс заходів стосовно оптимізації бізнес- процесів.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

- дослідити поняття «витрати» з позиції банківської діяльності на основі вивчення наукових праць та уточнити їх сутність;

- визначити основні види банківських витрат;

- виявити та систематизувати чинники впливу на витрати банку;

- дослідити організаційно-інформаційне забезпечення управління витратами;

- розглянути місце і роль планування в системі управління витратами;

- визначити завдання та інструменти контролю за витратами банку;

- дослідити методичні підходи до аналізу витрат;

- практично обгрунтувати засади оптимізації витрат банку як засобу підвищення ефективності його діяльності.

Об'єктом дослідження виступає діяльність банку, що зумовлює виникнення витрат.

Предметом дослідження є механізм управління витратами банку.

Дослідження проводилось із застосуванням наукових методів, що базуються на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах розвитку економіки. До основних загальнонаукових методів дослідження, що використовувалися, належать: аналіз та синтез при обгрунтуванні сутності витрат банків; метод порівняння, при дослідженні трактування терміну «витрати»; метод групування (дослідження внутрішніх джерел інформації), структурно-логічний метод (побудова структури та логіки дипломної роботи), графічний та табличний методи.

У якості літературних джерел були використані нормативно-правові акти, наукові роботи, монографічні роботи, а також матеріали наукових статей економістів у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій та підручники вітчизняних і зарубіжних економістів, які стосуються дослідження визначеного питання.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ В СИСТЕМІ  УПРАВЛІННЯ НИМИ

1.1. Сутність витрат банку

 

Функціонування банку в умовах динамічної зміни економічної ситуації потребує використання прогресивних підходів у сфері управління банківським бізнесом. Це у першу чергу стосується застосування заходів фінансового менеджменту, об’єктом якого виступають параметри, за допомогою яких можна проаналізувати, спланувати та проконтролювати процеси надання банківських послуг. Одним з таких параметрів є витрати банку, що безпосередньо впливають на формування прибутку банку, у зв’язку  з цим витрати потребують постійного дослідження і управління.

Дослідженням питань управління витратами займаються вітчизняні вчені, зокрема Н. Андрющенко [1], І. Боярко [13], Д. Гладких [15],                     З. Задорожний [4], В. Лень [29], В. Ольхова [32], А. Чухліб [8], Н. Шандова [37] та інші.

Серед зарубіжних авторів  – Д. Атаманов [9], О. Ашкінадзе [10],              О. Віхров [18], Р. Ісаєв [18], В. Керимов [19], К. Княжеченко [20], С. Котляров [26], П. Лабзунов [5], О. Лисянська [30], Д. Мідлтон [16], Р. Ольхова [32],        Д. Постникова [34], І. Сало [39], Р. Трунов [40], Ч. Г. Хорнгрен [7].

Дослідженням категорії  витрат займались А. Сміт, Д. Рікардо, Ж-Б. Сей,  К. Маркс та інші класики  світової економічної думки. Саме вони стали першими, хто спробував  визначити та обґрунтувати поняття «витрат», проте основи сучасного бачення витрат закладені дещо пізніше – у ХІХ столітті. Поштовхом для подальшого їх вивчення були зростаючі потреби виробництва. На разі витрати стали об’єктом управління та показником результативності діяльності будь-якого суб’єкта господарювання [1].

Еволюція знань про  витрати має багатовікову історію. У різні історичні періоди, починаючи  з давніх-давен і закінчуючи сьогоденням, вивченню сутності витрат віддавали належне [6].

Узагальнюючи інформацію щодо історії обліку витрат, можна виділити п’ять етапів розвитку знань про витрати (рис. 1.1).

1 етап. Необхідність у  відстеженні, обліку і контролі  витрат, спричинена господарськими  потребами, виникла ще в Стародавньому  світі.

У Давньому Єгипті (2500 рік  до нашої ери) використовувались кошториси і контроль за їх виконанням, нормуванням, складались щоденні письмові звіти про витрати. У Вавилоні використовувались наряди на виконання робіт, розподіл витрат на оплату праці за видами робіт та категоріями робітників, здійснювалось планування та контроль витрат на заробітну плату.

2 етап. У Греції (ІІІ  століття до нашої ери) були започатковані основи складання сучасної фінансової звітності, яка ґрунтується на паралельному відображенні доходів і витрат від різних видів діяльності. На даному етапі також відбувалось нормування доходів і витрат.

3 етап. У світовій економічній  науці виникають дві основні  теорії, в центрі яких перебуває  показник витрат. До них належить  трудова теорія вартості та  теорія граничної корисності. Всі інші теорії є певного виду модифікаціями кожної із них. Засновниками трудової теорії вартості вважають В. Петті та П. Буагільбера. Теорія граничної корисності (суб’єктивно- психологічна теорія вартості) є другим підходом до розуміння вартості і витрат виробництва, представниками якої є К. Менгер, Л. Вальрас, Е. Бем-Баверк,     В. Парето [7].

4 етап. Даний етап характеризується  використанням математичних методів  у теорії витрат. На початку ХХ століття неокласики сформували виробничу функцію, основна ідея якої полягала у визнані того, що економіка функціонує за принципом порівняння витрат та результатів.

Представники англійської  школи висунули ряд ідей щодо обліку витрат, які стали основою систем «стандарт – кост» та «директ – кост».

На даному етапі витрати розглядаються як комплекс матеріальних та грошових ресурсів для здійснення господарської діяльності підприємства і є основою для здійснення калькулювання собівартості продукції.

5 етап. У сучасній економічній літературі існують різні трактування поняття витрат. Розбіжності виникають у зв’язку з різними підходами до цієї категорії. В одних літературних джерелах «витрати» розглядаються з позиції придбання засобів виробництва, в інших – з позиції використання в процесі виробництва [6].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Етапи розвитку знань про витрати

 

Лаконічне і неординарне  їх визначення подав Д. Мідлтон. На його думку витрати – це те, що потрібно віддати, щоб одержати бажане [5, с. 177].

Ч. Г. Хорнгрен і Дж. Форстер витратами вважають спожиті ресурси або гроші, які необхідно заплатити за товар і послуги [7].

Подібної точки зору щодо визначення витрат дотримуються Р. Ентоні і  Дж. Ріс: «витрати – це представлена у  грошовому виразі величина ресурсів, які використовуються з певною метою» [3, с. 121].

На думку професора З. Задорожного, зарубіжні вчені-економісти трактують поняття «витрати» значно ширше, ніж те, яке використовувалось на пострадянському просторі та зокрема в Україні до набуття чинності національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО)          [36]. Так відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», витратами періоду вважаються зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які зумовлюють зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Отже, розглянувши основні  аспекти історичного розвитку системи  обліку витрат, можна визначити, що вона має п’ять етапів: відстежування, облік і контроль витрат на господарському і державному рівнях; публічна звітність про витрати; визначення сутності поняття «витрати», поява різних теорій витрат; використання математичних методів у теорії витрат, дослідження поведінки витрат, вивчення витрат як об’єкта обліку і контролю; управління витратами. Основними відмінностями на кожному з етапів були завдання, принципи та призначення облікової інформації про витрати [2].

Дослідивши різні трактування  витрат впродовж їхнього історичного  розвитку, можна сформувати висновок, що витрати – це економічна категорія, яка відображає в грошовій формі поточні витрати трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства. Ці поточні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції. Вони є об’єктом управління та показником ефективності діяльності господарюючих суб’єктів.