Методики та практики інвентаризація на підприємствах України

Зміст

 

 

Вступ

Актуальність теми. У сучасних економічних умовах питання недостач майна та його розкрадання набувають все більшої актуальності. У зв’язку із цим посилюється потреба суб’єктів господарювання в отриманні повної та достовірної інформації про майновий стан і результати діяльності підприємства. Необхідною умовою одержання такої інформації є проведення інвентаризації, здійснення якої дозволяє підтвердити реальність показників обліку, здійснити контроль за збереженням майна власника.

Обов’язок проведення інвентаризації підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності визначено ст. 10 Закону про бухоблік. І зрозуміло чому. Навіть при найретельнішому веденні обліку виникають невідповідності його даних фактичній наявності активів та зобов’язань підприємства. Причин такої невідповідності може бути декілька. Насамперед об’єктивні причини: у момент складання первинного бухгалтерського документа, що фіксує господарську операцію, не завжди можливо відстежити, зокрема, коли і в якому обсязі зменшиться кількість і погіршиться якість тих чи інших товарно-матеріальних цінностей внаслідок природного убутку, псування або взагалі крадіжки. Крім того, при отриманні і відвантаженні, наприклад, ТМЦ досить часто допускаються різного роду помилки (замість одного виду ТМЦ відвантажується інший). Є ще й суб’єктивні причини – помилки, допущені як при заповненні первинних документів, так і при веденні самого обліку, халатність або намір самих матеріально відповідальних осіб або інших облікових працівників.

У результаті відбуваються зміни в  обліку, виявити й оцінити які  можливо тільки під час інвентаризації. Таким чином, це один зі способів контролю за збереженням та станом активів підприємства, що дозволяє виявити невідповідності, встановити винних у їх виникненні осіб та відшкодувати їхнім коштом заподіяну підприємству шкоду. Тільки після інвентаризації активів та зобов’язань дані бухгалтерського обліку підприємства можна вважати правдивими.

Окремі питання інвентаризаційної  роботи в своїх працях розглядали М.Г. Бєлов, Ф.Ф. Бутинець, Г.І. Грінман, М.І. Карауш, Л.М. Крамаровський, І.О. Ламикін, Ю.Я. Литвін, В.Г. Макаров, М.З. Пізенгольц, В.К. Радостовець, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнман. Значення інвентаризації в процесі здійснення контрольно-ревізійної роботи висвітлювали: М.Т. Білуха, В.М. Мурашко, В.К. Радостовець і М.Я. Штейнман; планування інвентаризаційної роботи - Ю.Я. Литвин, О.А. Шпіг; порядок відображення результатів інвентаризації в обліку - Г.І. Грінман, І.О. Ламикін, М.З. Пізенгольц.

Метою курсової роботи є дослідження питань методики та практики інвентаризація на підприємствах України.

Для досягнення поставленої мети були намічені наступні основні завдання:

1. визначити поняття інвентаризації як методу бухгалтерського обліку,

2. охарактеризувати методику та  порядок проведення інвентаризації,

3. розглянути особливості відображення  результатів інвентаризації в  обліку та звітності,

4. проаналізувати практику проведення інвентаризації на прикладі конкретного підприємства,

5. виявити недоліки в організації та методиці проведення інвентаризації,

6. обґрунтувати напрямки вдосконалення організації і методики проведення інвентаризації.

Предметом дослідження виступає інвентаризація на підприємствах.

Об’єктом дослідження є ВАТ "Ренійський цегельний завод".

В процесі дослідження використовувались  загальнонауковий діалектичний метод, а також історичний і системний  підходи, методи спостереження, співставлення, групування, зведення і аналізу теоретичного і практичного матеріалу.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Розділ 1. Методика проведення ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ на підприємстві

1.1. Поняття інвентаризації як  методу бухгалтерського обліку

За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні" (ст. 10 п. 1) для підтвердження  правильності та достовірності даних  бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів. Але на підприємстві відбуваються також  процеси, які документально не оформлені. Це природні втрати матеріальних цінностей (усушка, утруска, випаровування, розливання), їх псування, крадіжки. Можуть мати місце невиявлені помилки в бухгалтерських записах. Все це зумовлює можливість невідповідності між даними бухгалтерського обліку і фактичною наявністю цінностей. Для виявлення і ліквідації зазначених фактів невідповідності проводиться інвентаризація.

Інвентаризація - це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних запасів і вкладень підприємства, розрахунків і зобов'язань і звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація є складовим  елементом методу бухгалтерського  обліку, тому вона має більш широке значення, ніж просто техніка приведення даних бухгалтерського обліку у  відповідність до фактичного стану справ.

Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку використовується в єдності та суворій послідовності. В обліковому процесі вона передує  балансу і звітності.

Основні завдання інвентаризації визначені п.7 Інструкції № 69 з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків є:

а) виявлення фактичної наявності  матеріальних запасів, нематеріальних активів, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) підрахунок лишку або нестачі  запасів і коштів шляхом зіставлення  фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей, що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку  збереження запасів та грошових цінностей, а також ефективності експлуатації основних засобів;

д) встановлення реальної вартості зарахованих  на баланс основних засобів, виробничих запасів, цінних паперів, фінансових вкладень, грошових коштів, дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Інвентаризації  класифікують за певними ознаками. За обсягом інвентаризації є повні  та часткові. Повна інвентаризація охоплює всі засоби, кошти і розрахунки підприємства, проводиться одночасно у всіх матеріально відповідальних осіб. Часткова інвентаризація охоплює один вид засобів або проводиться в окремої відповідальної особи. Повна інвентаризація є надто трудомістким заходом, а тому проводиться тільки за форс-мажорних обставин та перед складанням річної фінансової звітності.

Перевірки можуть бути суцільні (перевіряється  фактична наявність всіх без винятку  цінностей) та вибіркові (перевіряється  фактична наявність окремих видів  цінностей, здебільшого дефіцитних або надто дорогих).

Залежно від організації контролю інвентаризації є плановими та позаплановими. Планові  інвентаризації передбачені планом контрольно-ревізійної роботи і проводяться  у запланований термін. Позапланові  інвентаризації проводяться в неплановому порядку, що пов'язано, як правило, з непередбаченими обставинами - стихійне лихо, крадіжка, вимоги судово-слідчих органів тощо.

Повторні  й додаткові інвентаризації проводяться, як правило, через незадовільне проведення основних. Вони можуть призначатись рішенням керівництва підприємства, керівної організації, правоохоронних органів - суду, прокуратури, міліції. За повторної інвентаризації виконуються ті самі процедури, що й за суцільної перевірки. Додаткова інвентаризація має на меті, здебільшого, виявлення фактичної наявності конкретних цінностей, а тому за своїм змістом вона часто відповідає вимогам вибіркової інвентаризації.

За  часом проведення розрізняють місячні, квартальні, піврічні та річні інвентаризації, вони проводяться в міру потреби, з розпорядження керівництва підприємства.

Відповідальність  за проведення інвентаризацій несе керівник підприємства. Кількість їх, дати проведення, перелік майна і зобов'язань, що підлягають інвентаризації, самостійно визначаються підприємством, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Відповідно  до Порядку подання фінансової звітності проведення інвентаризації є обов'язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної фінансової звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводиться не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитися один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або  зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

є) у разі техногенних аварій, пожеж  чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитись  у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах  одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства;

з) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язкове у разі зміни керівника  колективу (бригадира), вибуття з  колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні  цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії. На деяких підприємствах інвентаризації проводяться не як разові заходи, а мають форму постійного процесу.

Об'єктами інвентаризації є майно  та зобов'язання. Майно включає необоротні активи (основні засоби, нематеріальні  активи, довгострокові фінансові  інвестиції, довгострокову дебіторську  заборгованість) та оборотні активи (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, векселі одержані, короткострокову дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти). Зобов'язання поділяють на поточні та довгострокові (кредити банків, заборгованість перед постачальниками, підрядниками, перед працівниками, бюджетом, позабюджетними фондами тощо) (рис. 1.1).

При проведенні інвентаризації потрібно дотримуватися принципів, які дають  можливість ефективно працювати. Основні принципи інвентаризації такі:

Об'єктивність - на процес інвентаризації не повинні мати суттєвий вплив необ'єктивні фактори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Об’єкти інвентаризації в  системі бухгалтерського обліку

 

Своєчасність - своєчасна перевірка попереджує можливість виникнення зловживань.

Точність - достовірне відображення наявності майна та стану зобов'язань.

Зіставність - одиниці виміру мають бути однаковими у бухгалтерському обліку і в документах щодо інвентаризації.

Безперервність - почата інвентаризація має проводитися безперервно до її закінчення.

Повнота - суцільна перевірка об'єкта інвентаризації.

Ефективність - прийняття ефективних рішень за наслідками інвентаризації.

Економічність - на проведення інвентаризації мають бути мінімальні витрати праці та коштів. Вона не повинна створювати перешкод у діяльності підприємства.

Гласність - процес інвентаризації має бути гласним, щоб йому змогли допомагати зацікавлені особи.

 Юридичність - дотримання положень щодо відображення наслідків інвентаризації в бухгалтерському обліку.

 Матеріальна відповідальність  - відповідальність за виявлені результати (лишки, нестачі) та об'єктивність проведення перевірок.

 Документальне оформлення  - оформлення результатів інвентаризації документами, які повинні мати доказову силу для підтвердження її підсумків.

 

1.2. Методика та порядок проведення інвентаризації

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються  Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків. При проведенні інвентаризації дотримуються наступної схеми її проведення (рис. 1.2).

Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і  розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначається керівником підприємства, окрім випадків коли проведення інвентаризації є обов’язковою, а саме: передача майна державних підприємств в оренду, приватизація й корпоратизація; проведення господарських операцій, що пов’язані з реструктуризацією підприємства; ліквідація підприємства; пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані експериментальними умовами; зміна керівника колективу при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади), більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу про її проведення; випадків відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження; встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей; розпорядження судово-слідчих органів; продаж об’єктів необоротних активів; консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей; переоцінка майна; зміна матеріально-відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності; складання річної фінансової звітності; зміна керівника підприємства.