Методики та практики інвентаризація на підприємствах України

Отже, інвентаризація важлива тим, що дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливість, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги. А також інвентаризація є важливим заходом в проведенні якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.

 

1.3. Відображення результатів інвентаризації в обліку та звітності

Результати інвентаризації підлягають обліку. Синтетичний облік ведеться в журналах-ордерах 3 ( за кредитом рахунка 375), 5-5А (за кредитом рахунків 947, 976, 991, 993, 992,84), 6 (за кредитом рахунків 716, 719, 746). Аналітичний облік результатів інвентаризації ведуть в розрізі витрат та доходів за видами діяльності, за об’єктами нестач та надлишків в регістрах довільної форми.

В бухгалтерському обліку для відображення результатів інвентаризації використовуються такі субрахунки, як 375, 716, 719, 84, 947, 991, 992, 993, 072, 976, 746.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в  результаті недостач і втрат від  псування запасів, недостач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця встановлено. Якщо встановлено , що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5-ти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Оцінювання нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з порядком визначення розміру збитків від  розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116. Відповідно до названого Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче від 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рзб = ((Бв – А) х Іі + ПДВ + Азб ) х 2),

де  Рзб - розмір матеріального збитку;

Бв – балансова вартість об"єкта основних засобів;

А – амортизаційні відрахування;

Іі – індекс інфляції;

ПДВ – податок на додану вартість;

Азб – акцизний збір.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів  та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків  цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта 5 – до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 – до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість яких не встановлена законодавством.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише в кількісному виразі. Розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж 50 % ринкових цін.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків завданих підприємству, а залишок коштів перераховується  до Державного бюджету України.

На субрахунку 716 "Відшкодування  раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних активів.

На субрахунку 719 "Інші доходи від  операційної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи віл операційної  діяльності, зокрема про доходи від  операцій з тарою, від інвентаризації тощо.

На рахунку 84 "Інші операційні витрати" ведеться облік інших операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, серед яких витрати від знецінення запасів, їх псування, списання активів.

На субрахунку 947 "Недостачі і  втрати від псування цінностей" ведеться облік недостач грошових коштів та інших активів, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено.

На субрахунку 991 "Втрати від  стихійного лиха" ведеться облік  втрат від стихійного лиха.

На субрахунку 992 "Втрати від  техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених  підприємством в результаті техногенних  катастроф і аварій, що сталися  на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

На субрахунку 072 "Невідшкодовані втрати і нестачі від псування цінностей" відображається зменшення  суми невідшкодованих недостач і  втрат від псування запасів після  встановлення конкретних винуватців з одночасними записами по дебету субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

На субрахунку 746 "Інші доходи від  звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума до оцінки об’єктів необоротних активів у випадках, передбачених положеннями бухгалтерського обліку.

На субрахунку 976 "Списання необоротних  активів" відображається залишкова  вартість списання необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж).

Порядок відображення результатів  інвентаризації на наведених субрахунках  за різного роду випадків розглянемо детальніше (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Журнал господарських операцій виявлених лишків та нестач майна за різних обставин

Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
Недостача виробничих запасів
1. Якщо винну особу не встановлено
Відображено суму недостачі  у склад витрат звітного періоду	947 " Нестачі і втрати  від псування цінностей"	Рахунки обліку запасів
Відображено на позабалансовому  рахунку суму недостачі	072 "Невідшкодовані  нестачі і втрати від псування  цінностей"	-
2. Якщо винну особу  встановлено
Відображено суму недостачі  у складі витрат звітного періоду	947 "Нестачі і втрати  від псування цінностей"	Рахунки обліку запасів
Сума, що підлягає відшкодуванню  в розмірі фактичної недостачі	375 "Розрахунки за відшкодуванням  завданих збитків"	716 "Відшкодування раніше  списаних активів"
Відображено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету	719 "Інші доходи від  операційної діяльності"	643 "Розрахунки за  податками"
Отримано суму відшкодованих  витрат	30 "Каса"	375 "Розрахунки за  відшкодуванням завданих збитків"
Перераховано до бюджету  різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів, яких не вистачає	642 "Розрахунки за  обов’язковими платежами"	311 "Поточні рахунки  в національній валюті"
Недостача основних засобів
1. Якщо винну особу  не встановлено
Відображено суму нестачі  у складі витрат звітного періоду	947 "Нестачі і втрати  від псування цінностей"	10 "Основні засоби"
Відображено на позабалансовому  рахунку суму недостачі	072 "Невідшкодовані  нестачі і втрати від псування  цінностей"	-
2. Якщо винну особу встановлено
Відображено знос списаних основних засобів	131 "Знос основних  засобів"	10 "Основні засоби"
Відображену залишкову  вартість відсутніх основних засобів	947 "Нестачі і втрати  від псування цінностей"	10 "Основні засоби"
Сума, що підлягає відшкодуванню  в розмірі фактичної недостачі	375 "Розрахунки за  відшкодуванням завданих збитків"	716"Відшкодування раніше  списаних активів"
Сума до відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди, розрахованої згідно з діючим законодавством та балансовою вартістю основних засобів	375 "Розрахунки за  відшкодуванням завданих збитків"	716 "Відшкодування раніше  списаних активів"
Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету	716 "Відшкодування раніше  списаних активів"	642 "Розрахунки за  обов’язковими платежами"
Одержано суму відшкодування втрати	30,31 "Каса", "Поточні  рахунки в національній валюті"	375 "Розрахунки за  відшкодуванням завданих збитків"
Перераховано до бюджету  належну суму	642 "Розрахунки за  обов’язковими платежами"	311 "Поточні рахунки  в національній валюті"
Недостача основних засобів  внаслідок крадіжки (якщо винну особу  не встановлено) та інших надзвичайних подій
Списано вартість основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні витрати"	10 "Основні засоби"
Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні витрати"	Відповідні рахунки  класу 2 "Запаси"
Отримано відходи від  списання запасів, знищених внаслідок  надзвичайних подій	209 "Інші матеріали"	75 "Надзвичайні доходи"
Лишки виробничих запасів
Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі	Рахунки обліку запасів	719 "Інші доходи від  операційної діяльності"

Результати проведених інвентаризацій безпосереднього відображення у  фінансовій звітності не мають. Проте  суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, відображаються у складі іншої дебіторської заборгованості в балансі підприємства.

В табл. 1.2 наведені основні статті звітності, в яких відображаються результати інвентаризації.

Таблиця 1.2

Відображення результатів інвентаризації у звітності

Форма звітності	Назви статей
Баланс (ф. №1)	Інша поточна дебіторська заборгованість
Звіт про фінансові результати (ф № 2)	-інші операційні доходи; -витрати на збут (в торгівельних  організаціях);
	-інші операційні витрати; -інші витрати; -надзвичайні витрати
Звіт про рух грошових коштів (Ф3)	-як зменшення(збільшення оборотних  активів; -як рух коштів від надзвичайної  діяльності;
Звіт про власний капітал (ф4)	Інших змін в капіталі: списання невідшкодованих  збитків; Безкоштовно отриманих активів;

 

Таким, чином в даному розділі  було визначено, що інвентаризація майна  і фінансових зобов’язань проводиться  з метою забезпечення достовірності  бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах. Що є  необхідним для будь-якого господарюючого суб’єкта і диктується сучасними умовами господарювання.

 

Розділ 2. Практика проведення інвентаризації на прикладі ВАТ "Ренійський цегельний завод"

2.1. Загальна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство "Ренійський цегельний завод" засноване у 1898 році. Завод виготовляв тільки цеглу. З розвитком та переоснащенням технічної бази підприємства асортимент продукції, робіт, послуг значно зріс та змінився. Відкрите акціонерне товариство являється підприємством виробничого спрямування, основною метою діяльності якого є виробництво керамічного блоку, керамічної цегли, дренажних труб, керамічної плитки та надання різного роду послуг промислового характеру.

ВАТ "Ренійський цегельний завод" може укладати будь-які угоди, необхідні  для проведення Статутної діяльності, в тому числі укладати угоди купівлі – продажу обміну, дарування, підряду, займу, перевезення, страхування, доручення, комісії, приймати участь у торгах, аукціонах, конкурсах, виставках та ярмарках, надавати та отримувати гарантії тощо.

На балансі підприємства є такі структурні підрозділи як: медпункт, їдальня  та житлово-комунальне господарство (гуртожиток), які призначені для обслуговування працівників підприємства ВАТ "Ренійський цегельний завод". Для іногородніх  працівників підприємство надає кімнати в гуртожитку. Отримані прибутки від даних підрозділів підприємство відносить до доходів підприємства, а витрати на утримання відшкодовуються частково, за рахунок прибутку підприємства.

На підприємстві здійснюють оперативний  і бухгалтерський обліку результатів своєї роботи, а також ведуть статистичну звітність та надають її в органи держстатистики в установленому обсязі. Відповідно до Статуту на підприємстві затверджено основні положення облікової політики.

Організаційні заходи щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та надання і складання звітності на підприємстві регламентується наказом про облікову політику підприємства № 67, від 01 серпня 2012 року. Створення організаційної основи бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власників ВАТ "Ренійський цегельний завод" та передбачає встановлення відповідних обов’язків його керівника та працівників бухгалтерії.

Бухгалтерський відділ ВАТ "Ренійський цегельний завод" складається з 5 чоловік:

1. Головний бухгалтер: установка нормативних даних для ведення обліку і списання, виняткові права роботи в системі (відкриття закритих документів, коректування карток клієнтів), оперативний аналіз і контроль ведення обліку, подання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством, надання щорічного звіту  в органи правління товариства.

2. Бухгалтери (3 працівника): заповнення  необхідних довідкових даних,  контроль оформлення документів  на реалізацію товарів і послуг, контроль оформлення податкових накладних, завантаження банку, розноска платежів, формування перерахунку платежів, за наявності модуля обміну контроль завантаження даних.

3. Касир: формування оплати по  документах, прийом та видача  готівки, інші функції.

В бухгалтерії ВАТ «Ренійський цегельний завод» використовують програму „1С. Бухгалтерія 7.7". "1С: Бухгалтерія 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно з принципами та методами передбаченими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та накладаються на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві проводять інвентаризацію активів та зобов’язань відповідно до інструкції з інвентаризації затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69.

На підприємстві встановлені такі терміни проведення інвентаризації :

• готової продукції, сировини та матеріалів, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, основних засобів, розрахунків з постачальниками та покупцями – щороку станом на 1 грудня поточного року;
• у випадку зміни матеріально – відповідальної особи або виявлення фактів нестачі, розкрадання, псування цінностей на день становлення факту нестачі;
• раптові інвентаризації – відповідно до плану роботи.