Методики та практики інвентаризація на підприємствах України

Інвентаризаційний опис є відображенням  майна, зобов'язань і власного капіталу. Водночас він повинен виконувати три суттєвих завдання:

- письмово відображати наявність  майна і зобов'язань підприємства на визначену дату, а також розширити функції поточного контролю;

- утворювати підставу для виведення  залишків майна і зобов'язань  підприємства на збірних рахунках, на якій формуються статті  Балансу;

- сприяти розкриттю і коригуванню помилок обліку, а також усуненню недостатньої ретельності обліку і можливих недобросовісних дій працівників бухгалтерії.

Удосконалення методики повинне бути спрямовано також на оперативне виведення  результатів інвентаризацій (звіряння і зіставлення фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку). Узагальнення практики цієї ділянки інвентаризаційної роботи дає підставу для визначення таких методичних недоліків. У ряді випадків облікові дані "підганаяються" під фактичні залишки цінностей, що вимагає порівняння облікових даних із такими даними порівнювальних відомостей і актів результатів цінностей. Шляхом зіставлення даних обліку з порівнювальними відомостями й актами результатів інвентаризації цінностей перевіряють правильність перенесення до порівнювальних відомостей або до актів результатів інвентаризації облікових даних про залишки цінностей на момент інвентаризації.

Практика показує, що діюча форма  порівнювальної відомості для виведення  результатів інвентаризації мас  недоліки, що знижує оперативність отримання кінцевих відомостей про інвентаризацію. У відомості відсутня можливість відобразити результати пересортиць, суму природного убутку й остаточні результати. З метою вдосконалення методики виведення результатів інвентаризацій доцільно доповнити діючі порівнювальні відомості з тим, щоб можна було в одному формулярі визначати попередні результати, зробити зарахування пересортиць і вивести остаточні результати. Відповідно це скоротить час на виведення результатів, поліпшить наочність відомостей, а також відображених у них результатів.

Таким чином, методика проведення інвентаризації повинна передбачати організацію, прийоми і способи перевірки  фактичної наявності цінностей, стану розрахунків, має бути спрямована на якісне проведення інвентаризації, оперативність отримання її результатів, забезпечення вірогідності облікових даних, підвищення ефективності і дієвості в забезпеченні збереження майна. Уважаємо, що розроблені форми актів інвентаризації спрямовані на підвищення якості інвентаризацій активів та зобов'язань підприємства

3.2. Напрямки вдосконалення організації і методики проведення інвентаризації

Удосконалення методики проведення інвентаризаційного процесу можна здійснити на основі моделювання. Моделювання як метод  наукового пізнання дозволить передбачити хід проведення інвентаризаційного процесу шляхом створення зображення об’єкту, що досліджується, розробити оптимальну методику її проведення з врахуванням мінімізації витрат, її якості та оперативності, а також забезпечити раціональну організацію інвентаризаційного процесу. В системі господарського контролю виділяють моделювання організації проведення інвентаризації для товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і зобов’язань. Слід зазначити, що основні вимоги до організації інвентаризаційного процесу – це оперативність та гнучкість в роботі, усунення елементів дублювання в роботі структурних підрозділів.

Виділення в інвентаризаційному процесі  таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії.

Для спрощення методики оформлення матеріалів інвентаризації і полегшення праці інвентаризаційних комісій  рекомендується фактичну наявність цінностей проставляти в картках складського обліку окремим рядком. У цих випадках картки стають дублікатом опису фактичних залишків цінностей, тому що дані про їх наявність завіряються підписом членів комісії. Якщо ж є розбіжності між фактичною наявністю цінностей і даними обліку, то до картки окремо заносять їх фактичні залишки. Відомість фактичних залишків цінностей варто складати не на всі позиції, а тільки на ті, за якими є розбіжності з обліковими даними. Така методика інвентаризацій дає змогу знизити трудомісткість інвентаризації і витрати часу на її проведення.

Використання автоматизованого обліку при проведенні інвентаризації, як правило, скорочує на 40-50% терміни її проведення, усуває ймовірність помилок  у номенклатурних номерах, цінах  та інших реквізитах та запобігає викривленню результатів інвентаризації. Традиційні способи перерахування, зважування, перемірювання цінностей, а також їх оцінка, при проведенні інвентаризації в умовах автоматизованого обліку, збережуть своє значення, що пояснюється неможливістю повністю уникнути помилок при визначенні фактичної наявності та стану об’єкту інвентаризації.

Покращення аналітичного обліку недостач і втрат є вкрай актуальним і в умовах автоматизованого бухгалтерського  обліку. Для аналітичного обліку програма "1С: Підприємство" дозволяє створити гнучку класифікацію системи активів і пасивів, доходів і витрат, які можуть задовольнити господарські потреби підприємства.

Так як підприємстві ВАТ "Ренійський цегельний завод" для звірки з дебіторами і кредиторами використовує акти звірок тому удосконалення цієї форми а саме відображення наступної інформації: про заборгованість в акті звірки паралельно за даними кредитора та дебітора з метою їх порівняння, а не просто вказувати суму існуючої заборгованості з боку кредитора. Крім того, доцільно введення до акту звірки реквізиту "Примітки" для використання при необхідності пояснення розбіжностей в сумах заборгованості.

Далі, за даними аналітичного обліку та актів звірки дебіторської та кредиторської  заборгованості складається акт інвентаризації розрахунків. Стосовно даного документа нами також вносяться пропозиції щодо його удосконалення. Запропонуємо реквізит "Сума заборгованості по балансу (всього, у т.ч. підтверджена, не підтверджена)" на реквізит "Сума заборгованості (за даними балансу, за актами звірки)". Крім того,вважаємо за необхідне конкретизувати реквізити "Всього за актом інвентаризації: дебіторська заборгованість" та "Всього за актом інвентаризації: кредиторська заборгованість" наступними реквізитами: "за даними балансу" та "за актами звірки". В даному випадку, виявлення розбіжностей в розрахунках між кредиторами та дебіторами в результаті проведення інвентаризації потребує з’ясування причин їх виникнення і встановлення реальної суми заборгованості, яка знайде відображення у фінансовій звітності.

Після підписання акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами  та у випадку виявлення розбіжностей між даними дебіторав та кредитора  суми розбіжностей відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Для  цього пропонуємо на підставі даних акту інвентаризації складатим порівняльну відомість, де зазначається найменування кредитора (дебітора), сума погашення за даними балансу та акту звірки, сума розбіжності, яка, в свою чергу, відноситься до складу витрат чи доходів або нек узгоджена з кредитором (дебітором).

Слід відзначити, що на ВАТ "Ренійський цегельний завод" інвентаризація основних засобів за всіма об’єктами проводиться без поділу на групи, на нашу думку буде доцільно дотримуватись такого графіка проведення інвентаризації основних засобів (табл. 3.1).

На базі функціональних можливостей  комп’ютерної програми "1С: Підприємство" запропонована структура аналітичного обліку по рахунку "Недостачі і  втрати від псування цінностей". Її застосування дозволяє оперативно отримати відповідну інформацію в будь-яких розрізах ("Матеріально відповідальна особа"; "Вид майна"; "Місце виникнення"; "По відношенню до норм") для планування господарської діяльності, прийняття управлінських рішень з різних напрямків діяльності підприємства.

Таблиця 3.1

Графік проведення інвентаризації основних засобів

З метою узагальнення та систематизації інформації, одержаної в результаті інвентаризації, можна запропонувати  наступну відомість, яка подана в додатку Д.

Висновки

Інвентаризація сьогодні – це не лише теоретичне підґрунтя бухгалтерського  обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Під інвентаризацією розуміють  перевірку фактичної наявності  та стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівнянь отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Мета інвентаризації полягає у  виявленні фактичної наявності  і стану об’єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих  нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати.

Інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник, головний бухгалтер, керівник підприємства і за певних обставин матеріально відповідальна особа. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку є обов'язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його методу. Взаємозв'язок інвентаризації з іншими елементами методу бухгалтерського обліку носить односторонній характер. Інвентаризації як елементу методу обліку властива певна самостійність і незалежність від інших елементів. В ієрархічній системі цей елемент може зайняти будь-яке місце після документації як засіб контролю. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об’єкти інвентаризації (основні засоби, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства (крім випадків обов’язкового проведення інвентаризації). Інвентаризація в господарському контролі не обмежується прийомами фактичного контролю, вона також поєднує в собі документальні прийоми та прийоми узагальнення результатів інвентаризації.

В методологічному аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об'єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов'язані процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації. Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії.

Результати інвентаризаційного процесу  суттєво впливають на господарський  процес. Інвентаризаційні різниці в  процесі прийняття управлінських рішень слід аналізувати за такими напрямками: оцінка якості інформації; оцінка якості можливого управлінського рішення; оцінка відхилення для прийняття управлінського рішення. Проте, підвищення достовірності відхилень, виявлених при інвентаризації, забезпечення достовірності виявлених причин і винуватців відхилень не може бути забезпечене ні розвитком автоматизації інвентаризаційного процесу, ні удосконаленням його технології.

Предметом дослідження в курсовій роботі було ВАТ "Ренійський цегельний завод". Дане підприємство є виробничого спрямування, метою діяльності якого є виробництво керамічного блоку, керамічної плитки, дренажних труб, керамічної цегли та надання різного роду послуг промислового характеру.

На підприємстві встановленні такі терміни проведення інвентаризації:

• готової продукції, сировини та матеріалів, виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, основних засобів, розрахунків з постачальниками та покупцями – щороку станом на 1 грудня поточного року;
• у випадку зміни матеріально відповідальної особи або виявлення фактів нестачі, розкрадання, псування цінностей на день становлення факту нестачі;
• раптові інвентаризації – відповідно до плану роботи.

Для проведення інвентаризаційної  роботи затверджують інвентаризаційну комісію за окремою ділянкою роботи, тобто за окремими об’єктами перевірку здійснює різна інвентаризаційна комісія у складі: головного інженера – голова комісії, заступника головного бухгалтера – член комісії, головного механіка – член комісії, начальника цеху – член комісії, контрольного майстра – член комісії, головний бухгалтер – член комісії.

Досліджуючи порядок проведення інвентаризації на ВАТ "Ренійський цегельний завод" розбіжностей фактичних даних з даними бухгалтерського обліку не було виявлено а це означає, що в своїй господарській діяльності підприємство дотримується затвердженої облікової політики, чинних законодавчих норм ведення бухгалтерського обліку для достовірного відображення даних річної фінансової звітності.

Використання автоматизованого обліку при проведенні інвентаризації, як правило, скорочує на 40-50% терміни її проведення, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах, цінах та інших реквізитах та запобігає викривленню результатів інвентаризації. Традиційні способи перерахування, зважування, перемірювання цінностей, а також їх оцінка, при проведенні інвентаризації в умовах автоматизованого обліку, збережуть своє значення, що пояснюється неможливістю повністю уникнути помилок при визначенні фактичної наявності та стану об’єкту інвентаризації.