Визначення правил і порядку складання та подання бухгалтерської та податкової звітності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2013 в 22:52, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є визначення правил і порядку складання та подання бухгалтерської та податкової звітності.
Для розкриття цієї мети були поставлені наступні завдання:
1. Визначити порядок складання та подання бухгалтерської звітності, загальні відомості, правила її складання і особливості формування.
2. Визначити порядок складання та подання податкової звітності, її склад, прядок і строки подання податкових декларацій.

Содержание работы

Вступ…………………………………………………………………………………3
I. Особливості аудиту фінансової ( бухгалтерської) звітності :……………...5
1.1. Фінансова звітність, як основний об’єкт аудиторської перевірки…………..5
1.2. Мета і завдання аудиту фінансової звітності. Нормативно-правове забезпечення фінансової звітності…………………………………………………9
1.3. Порядок проведення аудиту фінансової звітності…………………………..13
ІІ. Особливості аудиту податкової звітності:…………………………………17
2.1. Податкова звітність, як основний об’єкт аудиторської перевірки………...17
2.2. Нормативно- правове забезпечення податкової звітності………………….21
2.3. Мета, завдання та порядок проведення аудиту податкової звітності……...22
ІІІ. Шляхи вдосконалення аудиту фінансової і податкової звітності:
3.1. Шляхи вирішення проблем обліку і фінансової звітності в Україні
3.2. Перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні
3.3. Проблеми використання комп’ютерів при проведенні аудиту фінансової і податкової звітності
Висновки
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

Курсова робота НАТАЛЯ АУД.doc

— 282.00 Кб (Скачать файл)

- доповнити форму необхідними  показниками, наявність яких сприятиме  підвищенню аналітичної цінності  інформації.

вдосконалення облік  фінансова звітність

 

 

3.2. Перспективи  та особливості електронного  подання податкової звітності  в Україні

 

Сьогодні платники податків мають змогу просто та швидко подавати звітність до державних органів  в електронному вигляді електронною  поштою. Подання звітності таким  способом тільки набуває широкого розповсюдження, проте вже зараз можна говорити, що через декілька років, переважна більшість платників податків буде подавати електронну звітність до державних органів електронною поштою. Разом із прийняттям Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис " у 2003 році, почалася нова стадія взаємовідносин податкової інспекції із платниками податків в частині подання звітності. Спроби врегулювати та систематизувати процес подання платниками податків звітності до податкової були і раніше, проте із прийняттям цих законів, було законодавчо врегульовано використання електронного цифрового підпису та визначено статус електронного документу. В Україні більш швидкому і всеохоплюючому впровадженню електронної звітності заважають соціально-психологічні фактори: звички бухгалтерів до традиційного способу подання звітності, їх страх перед невідомістю (нове програмне забезпечення, шифрування підписів і печатки підприємства), а також небажання витрачати зайві гроші та час, або просто їх відсутність. Вплив зазначених факторів можна значно знизити та ліквідувати, якщо керівництво і бухгалтери підприємств отримають вичерпну інформацію про переваги подання електронної звітності, повний перелік дій для переходу на електронну звітність та вартість такого переходу. Державною податковою адміністрацією України розроблено програмне забезпечення системи формування та передачі до органів податкової служби податкової звітності, податкових накладних і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. Програмне забезпечення безкоштовно передається платнику в ДПІ за місцем перебування на податковому обліку. А фахівці податкової інспекції надають необхідну допомогу платникам з питань практичного впровадження та використання електронної звітності. З метою дотримання вимог чинного законодавства, впровадження, налагодження та застосування без паперових технологій подання податкової звітності в електронній формі, ДПА України затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку та Примірний договір про визнання електронних документів та укладено договори про співпрацю з акредитованими центрами сертифікації ключів.

Основними перевагами подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді є:

- економія робочого  часу платників податків, а також  їх коштів на придбання бланків  звітних документів (немає необхідності  відвідувати державну податкову  інспекцію, купувати бланки звітності);

- гарантія автоматичної  перевірки підготовлених документів  на наявність арифметичних помилок  та описок;

- можливість оперативного  оновлення форматів подання документів  в електронному вигляді каналами  телекомунікаційного зв’язку (у  разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування i сплати податків, або при запровадженні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів);

- суттєве скорочення  термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податків;

- підтвердження доставки  звітності (податковий орган надсилає  квитанцію про отримання податкової  декларації каналами телекомунікаційного зв’язку);

- конфіденційність інформації;

- оперативність обробки  отриманої інформації у податковому  органі;

- звітність, що надіслана  до податкового органу електронною  поштою через мережу Інтернет  із застосуванням посилених сертифікатів  ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також її зберігання.[7]

Отже, переваги подання  звітності в електронному вигляді  є очевидними, оскільки вирішує усі  актуальні питання, які супроводжують  власне саме подання звітності та звільнює платників від відвідування податкових інспекцій та створення черг, які призводять до вимушеної втрати робочого та особистого часу.

Подання електронної  звітності означає, що звітність  буде сформована за допомогою спеціальної  комп’ютерної програми, підписана ключами електронного цифрового підпису (ЕЦП), завантажена у файл спеціального формату, який потім необхідно відправити електронною поштою й отримати відповідь від відповідних органів про прийняття.

Необхідні умови для  подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді:

- спеціалізоване програмне  забезпечення для формування  податкових документів в електронному  вигляді у затвердженому форматі  (стандарті) (Формат (стандарт) податкового  документа в електронному вигляді  на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML), електронні форми податкових документів та інша інформація про порядок подання податкових документів в електронному вигляді оприлюднюються на WEB-сайті ДПА.);

- засіб КЗІ (засіб  криптографічного захисту інформації) – програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації, у тому числі накладання та перевірки електронного цифрового підпису, який має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

- чинні посилені сертифікати  відкритих ключів, сформованих акредитованим  центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності у паперовій формі.

- доступ до мережі  Інтернет та можливість відправлення/приймання  електронних повідомлень по електронній пошті;

Технологія подання  податкової звітності та податкових накладних в електронному вигляді  до органів ДПС України:

1.Платник податків, який  виявив бажання здавати звітність  в електронному вигляді, звертається  до Державної податкової інспекції (ДПІ) у районі, де він значиться на обліку.

2. Працівник ДПІ за  місцем реєстрації видає два  екземпляри Договору "Про забезпечення  електронного документообігу платника  податків з Державною податковою  інспекцією засобами телекомунікаційного  зв’язку"; записує на електронний носій Платника податків програмне забезпечення для шифрування й підписування даних, до бази даних якого вже занесено відкритий ключ районної ДПІ (безкоштовно).

3. Платник податків  за допомогою програмного забезпечення  накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП) та шифрування здійснює генерацію своїх особистих (секретних) та відкритих ключів ЕЦП та записує їх на електронні носії (особисті ключі ЕЦП посадових осіб платника податків знаходяться на ключових носіях, що зберігаються в таємниці); надає працівнику ДПІ підписані та скріплені печаткою Договори, відкриті ключі на магнітному носії разом з карткою підприємства (у картці зазначаються всі посадові особи Платника податків, що мають право підпису податкової звітності, їх повноваження та їх відкриті ключі).[3]

4. Платник податків  здійснює формування податкових  накладних, реєстру податкових  накладних або податкової звітності  згідно з чинним законодавством  із застосуванням програмного  забезпечення підготовки податкових  документів, програмного забезпечення шифрування та накладання ЕЦП, керуючись Договором та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

В провадження електронної звітності в сфері інтересів держави має наступні вигоди:

1. Зменшення витрат  державних коштів та робочого  часу працівників органів ДПС  на проведення документальних  та зустрічних перевірок;

2. Зниження трудовитрат  на введення та обробку інформації  в інформаційній системі податкових  органів;

3. Отримання додаткового запобіжного заходу щодо застосування схем мінімізації податкових платежів.

Кількість платників  податків, які звітують в електронному вигляді, щодня збільшується.

 

 

3.3. Проблеми  використання комп’ютерів при  проведенні аудиту фінансової  і податкової звітності

 

Для подальшого перспективного розвитку нашій системі аудиту залишається  вирішити ще одну досить важливу проблему – це використання комп’ютерної техніки  при проведенні перевірки, формування звітів та іншій аудиторській діяльності.

 Дослідженням проблем використання комп’ютерних технологій при проведенні аудиту займалися такі вчені – дослідники, як: Бойко М., Канцедал Н. А., Пономаренко О.Г., Андрушко Р., Гулик З., Михайленко Ю.В., та інші.

 У зв’язку з  широким застосуванням обчислювальної техніки, комп’ютерних інформаційних мереж та систем у бізнесі та бухгалтерському обліку перед аудиторами постало завдання пристосування технології своєї роботи або навіть значної її зміни з використанням спеціальних методів і комп’ютерних програм при проведенні аудиту фінансової звітності підприємств, які застосовують автоматизовані фінансово-облікові системи. На жаль, незважаючи на беззаперечну актуальність проблем, пов’язаних із застосуванням комп’ютерів в аудиті, українські автори не приділяють їм належної уваги [8].

 На даний час  в Україні серед спеціалізованого  аудиторського програмного забезпечення, яке представляє собою завершенні  програмні продукти для продажу,  можна назвати лише п’ять таких  продуктів, а саме: програмний  продукт «Асистент Аудитора» (розробник фірма «Сервіс-аудит»), програмний продукт «Помощник аудитора» (фірма «Гольдберг-аудит»), програмний продукт «Abacus Professional», програмний комплекс «Експресс-Аудит: ПРОФ» та програмний продукт «IT Audit: Аудитор» (КСБ «Мастер-Софт») [17,с. 89].

 Ринок аудиторського  програмного забезпечення в Україні  тільки починає розвиватися. Тож  нині одними з головних інструментів  аудитора, як і раніше, залишаються  Word та Excel. Проте, конкуренція, що  посилюється в аудиторсько-консалтинговому  бізнесі, вже змушує компанії знаходити нові шляхи підвищення ефективності організації та рентабельності діяльності. Неабияку роль у цьому буде відведено й пошуку шляхів рішення підвищення ефективності діяльності, якості надаваних послуг за допомогою застосування спеціалізованих програмних засобів.

 Комп’ютеризація  аудиторської діяльності повинна  передбачати розробку та впровадження  в аудиторську практику програмних  продуктів, які б забезпечували  автоматизацію виконання завдань  з надання впевненості щодо  різних предметів перевірки та супутніх послуг та включали б можливості експертних систем.

 До основних перспектив  розвитку програм з автоматизації  аудиторської діяльності слід  віднести: продовження інтеграції  з системами бухгалтерського  обліку; створення майстра з настроювання користувачами алгоритмів формування бухгалтерської й податкової звітності на основі імпортованих даних бухгалтерського обліку; вбудовування й регулярне відновлення методології аудиту в частині робочих документів аудитора, бази потенційних (типових) порушень; вбудовування можливості опису бізнес-процесів клієнта

 Однак на сьогоднішній  день в Україні існує ряд  проблем, які стоять на шляху  до впровадження використання  комп’ютерної техніки і технології  в аудит. До цих проблем насамперед  відноситься низький рівень розвитку аудиторського ринку, що викликаний початковим етапом його становлення.

Основні переваги застосування комп’ютерної техніки при проведенні аудиту можна згрупувати за такими критеріями: зменшення кількості  даних, що опрацьовуються вручну; економія часу на виконання одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими; в автоматичному порядку перевірка тотожності чи взаємної ув’язки показників різних форм звітності; зберігання і багаторазове використання отриманих даних; здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхиленням [17, с.127].

У зв'язку з широким  застосуванням обчислювальної техніки, комп'ютерних інформаційних мереж та систем у бізнесі та бухгалтерському обліку перед аудиторами постало завдання пристосування технології своєї роботи або навіть значної її зміни з використанням спеціальних методів і комп'ютерних програм при проведенні аудиту фінансової звітності підприємств, які застосовують автоматизовані фінансово-облікові системи. На жаль, незважаючи на беззаперечну актуальність проблем, пов'язаних із застосуванням комп'ютерів в аудиті, українські автори не приділяють їм належної уваги. Натомість, у світовій практиці аудиту питанням застосування інформаційних технологій приділяють значну увагу, зокрема, професійні організації. Про це свідчить, наприклад, постійне оновлення (з інтервалом в 1-2 роки) фактично всіх Міжнародних стандартів аудиту, що видаються Міжнародною федерацією бухгалтерів, в яких найбільших змін зазнають саме стандарт і положення про Міжнародну аудиторську практику, що стосуються комп'ютеризації аудиту. [15].

Информация о работе Визначення правил і порядку складання та подання бухгалтерської та податкової звітності