З обліку розрахунків з оплати праці

Зміст

 

Вступ

Розділ I. Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти обліку

розрахунків за виплатами  працівникам …………………………………..

1. Законодавчо – нормативні аспекти обліку розрахунків за

виплатами працівникам……………………………………………………

2. Теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам.

Розділ II .Фінансово-економічна характеристика ВАТ «Прикордонник»    

………………………………………………………………………………...

Розділ III. Стан та шляхи  вдосконалення розрахунків з оплати праці…...

3.1. Первинний та зведений  облік оплати праці…………………………...

3.2. Принципи обчислення  та облік нарахувань на фонд оплати праці…

3.3. Принципи обчислення  та облік утримань із заробітної  плати 

       працівників………………………………………………………………

3.4. Синтетичний та  аналітичний облік з оплати  праці…………………...

3.5.Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з оплати праці……………

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Праця працюючих є  необхідною складовою частиною процесу  виробництва,  споживання та розподілу  створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеному матеріальному та духовному базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам  перед, збільшенням виробництва  та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства , установлює штатний розклад , форми і системи  оплати праці, преміювання.   Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Необхідно створювати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням  співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік чисельності  робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним  та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов’язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.

У зв’язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

Для того, щоб виконувати задачі, які  стоять перед обліком, на підприємстві створені:

- контроль за чисельністю персоналу  та використанням робочого часу;

- правильність документального  оформлення виробки робочих та  службовців;

- своєчасне нарахування заробітної  плати та допомоги, а також їх видача;

- своєчасне утримання сум податків  та перерахування їх до бюджету;

- розподіл заробітної плати  по об’єктах калькулювання;

• планування звітів про працю.

На сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

Метою даної курсової роботи є висвітлення реального  стану обліку праці та її оплати в ВАТ «Прикордонник», а також вказати на недоліки в організації обліку праці та її оплати в ВАТ «Прикордонник» і шляхи їх усунення.

Курсова робота виконана на  61 сторінках печатного тексту. До роботи додається 11  додатків, використано 17 таблиць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Законодавчо – нормативні та теоретичні аспекти обліку розрахунків за виплатами працівникам

 

1. Законодавчо – нормативні аспекти обліку розрахунків за

виплатами працівникам

 

Питання оплати праці  регулюється основними нормативними документами: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями; Закон України «Про оплату праці» від  24.03.1995 р. № 108/95-ВР; Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР; Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР; Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26.06.1997 р. № 403/97-ВР; Закон України “Про охорону праці” від 14.10.1992 р. № 2694-XII; Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-III; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов’язкового  державного страхування» від 09.04.2004 р. №1678-IV; Кодекс законів про працю України; Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100, зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323; Декретом Кабінетом Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р.№13-92 зі змінами і доповненнями; Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266; Наказ міністерства праці України, міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України “Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” від 29 липня 1993 року № 58;; Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. №291; План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. №291; Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку №2 „Баланс”, затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. №87; „Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. №87; Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку № 26 «Виплати працівникам», затверджений наказом Мінфіну України від 28.10.2003 р. №601; Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001р. №74 «Про умови оплати праці бюджетних науково-дослідних організацій»; Постанова кабінету міністрів України “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати“ від 21 лютого 2001 р. № 159; Постанова кабінету міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27 квітня 1993 р. № 301; Постанова кабінету міністрів України “Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств” від 19 травня 1999 р. № 859.

   

1.2 Теоретичні  аспекти обліку розрахунків за  виплатами працівникам

 

   У відповідності  до ст.1 Закону України "Про  оплату праці" заробітна плата  -  це винагорода, обчислена, як  правило, у грошовому вираженні,  яке за трудовим договором  власник або уповноважений їм  орган виплачує працівникові  за виконану їм роботу. Розмір такої винагороди залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці й господарської діяльності підприємства. За структурою зарплата (витрати на оплату праці) ділиться на три складові.

Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки). Його встановлюють у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші  заохочувальні й компенсаційні  виплати — виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положенням, компенсаційні й інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені законодавством або які проводять понад установлених ним норм.

Непряма відрядна система праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата  підсобників залежить  від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний поверх норми, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних  розцінках поверх заробітку за досягнень результати роботи.

Відрядна заробітна  плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади  пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Почасова заробітна  плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна.

При простій почасовій  оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової  форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам, виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється  за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Інженерно-технічні робітники  отримують заробітну плату. нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно  відпрацьованого часу. Дні, в які  робітник виконує державні або суспільні обов’язки, оплачуються в загальному порядку.

При почасово-преміальній  оплаті додатково вводиться преміювання  за якісне та своєчасне виконання  завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування  робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-почасовикам нараховуються  по місячним результатах роботи пропорційно  відпрацьованого часу. Їх межовий  розмір не повинен перевищувати 70% заробітку  по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з почасовою заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при почасовій формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна)  - це коли  ту  чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за  якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює  колектив (бригада). У зв’язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади)  між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний  порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.

Розподіл загального заробітку бригади по відпрацьованому часу, приведеному до першого розряду є модифікацією першого способу. При цьому способі фактично відпрацьований час кожного робітника множимо на тарифний коефіцієнт присвоєного йому розряду. Сумування всіх результатів визначає загальну кількість робочого часу, приведеного до першого розряду по бригаді. Після цього розраховується норматив заробітку на 1 люд./год. шляхом ділення заробітку бригади на загальну кількість відпрацьованого часу, приведеною до першого розряду.