Мережеві технології в організації документообігу підприємства.

Основні цілі впровадження систем управління електронними документами в роботу КП "ЛО "Фармація":

• підвищення продуктивності праці;
• підвищення оперативності роботи з документами;
• покращення якості підготовки, опрацювання, відтворення документів;
• скорочення кількості непотрібних документів і непотрібних розсилань;
• покращення організації контролю за просуванням і виконанням документів;
• розширення можливостей довідково-інформаційного обслуговування.

Під час впровадження нових комп’ютерних технологій роботи з документами  на підприємстві було враховано:

• доцільність впровадження технічних засобів;
• можливість придбання технічних засобів у певні терміни; наявність придатних приміщень;
• можливість підготовки та залучення спеціалістів до обслуговування техніки і її ремонту.

Наявність на ФФ КП "ЛО "Фармація" локальної обчислювальної мережі створило для її користувачів принципово нові можливості завдяки об’єднанню прикладних систем персональних комп’ютерів та іншого обладнання мережі. Впровадження локальної обчислювальної мережі дозволяє персонально використовувати обчислювальні ресурси всієї мережі, а не тільки окремого комп’ютера, створювати різноманітні масиви управлінської, комерційної та іншої інформації загального призначення, автоматизувати документообіг в цілому. Є можливості колективного використання різних спеціалізованих засобів та інструментів для вирішення певного кола професійних задач (наприклад, засобів машинної графіки, підготовки звітів, відомостей, доповідей, звітів та інших документів). Крім організації внутрішніх служб, локальна обчислювальна мережа дозволяє розгорнути зовнішні по відношенню до організації такі служби, як телексний (телетайпний) зв’язок, поштова кореспонденція, електроні дошки оголошень, електронні газети, тощо, а також підтримує вихід в глобальні (регіональні) мережі та користування їх послугами.

Локальна комп’ютерна мережа на розглянутому підприємстві являє собою  систему розподіленої обробки даних  і, на відміну від глобальних та регіональних комп’ютерних мереж, охоплюють невелику територію (лише межі фармацевтичної фабрики "Фармація"), тобто вона розгорнута всередині окремого підприємства. За допомогою загального каналу зв’язку локальна мережа об’єднує декілька десятків абонентських вузлів, що включають персональні комп’ютери, зовнішні запам’ятовуючі пристрої, дисплеї, друкуючі і копіюючі пристрої, касові апарати, інтерфейсні схеми та інші. Дана локальна мережа може під’єднуватися до інших локальних і великих (регіональних або глобальних) мереж ЕОМ за допомогою спеціальних шлюзів, мостів і маршрутизаторів, які реалізуються на спеціалізованих пристроях або на персональних комп’ютерах з відповідним програмним забезпеченням. Це має велике значення для ФФ КП "ЛО "Фармація", вважаючи на те, що дане підприємство має цілу мережу філій по місту (склади, аптечні пункти).

 Для побудови автоматизованої системи на ФФ КП "ЛО "Фармація" був прийнятий за основу тип побудови системи – клієнт-сервер реалізації трьохрівневої архітектури з використанням серверу 1С: Підприємство 7.7 і серверу баз даних Microsoft SQL Server. Вікно запуску 1С: Підприємство 7.7 наведено на рис. 2.1. Архітектура системи клієнт-сервер наведена на рис. 2.2. При такій архітектурі персональні комп'ютери з'єднані в локальну мережу, в якій є сервер баз даних, що містить загальні бази даних. Функції СУБД розділені на дві частини: призначені для користувача програми, такі як додатки для формування інтерактивних запитів і генератори звітів, виконуються на клієнтському комп'ютері, а ядро бази даних, яке зберігає дані і управляє ними, працює на сервері.

Рис. 2.1. – Стартове вікно запуску 1 С: Підприємство 7.7.

Рис. 2.2 – Архітектура клієнт-сервер

Основна ідея концепції "клієнт-сервер" полягає в тому, щоб сервери  розмістити на потужних ЕОМ, а додатки  клієнтів — на менш потужних. Завдяки  цьому будуть задіяні ресурси більш потужного серверу і менш потужних ЕОМ клієнтів. Введення-виведення до бази ґрунтується не на фізичному дробленні даних, а на логічному, тобто сервер відправляє клієнтам не повну копію бази, а тільки логічно необхідні порції. Завдяки цьому скорочується трафік мережі – потік повідомлень. Сервер обробляє запити клієнтів, вибирає потрібні дані з бази даних (БД), посилає їх клієнтам по мережі, поновлює інформацію, забезпечує цілісність і збереження даних.

Основний  принцип технології "клієнт-сервер" полягає в розподілі операцій оброблення даних за трьома групами: введення і відображення даних; прикладні операції оброблення даних, характерні для розв'язання задач ПС; операції схову й управління даними.

Архітектура клієнт-сервер передбачає такі основні  компоненти:

• набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них;
• набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами;
• мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами.

Сервери є незалежними один від одного. Клієнти також функціонують паралельно і незалежно один від одного. Немає жорсткої прив'язки клієнтів до серверів. Більш ніж типовою є ситуація, коли сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів.

При цьому  клієнтська частина дає можливість користувачам за допомогою відповідних прикладних програм отримувати, редагувати, створювати і надавати для загального користування нову інформацію. Серверна частина призначена для довгострокового зберігання інформації (файловий сервер), створення і поповнення баз даних конкретної установи (сервер баз даних), виходу до зовнішніх інформаційних ресурсів (сервер виходу в Інтернет), підключення до зовнішніх мереж (модеми, маршрутизатори тощо) передавання повідомлень адресатам. Для цього застосовується мережева операційна система Windows ХР.

Канали  передачі даних забезпечують створення  загального інформаційного простору на підприємстві. Слід зазначити, що інформаційні технології в складі системи клієнт-сервер використовують систему Інтернет/Інтранет, де Інтранет – внутрішня корпоративна мережа підприємства, яка працює за стандартами Інтернет. Таким чином, на КП "ЛО "Фармація" реалізовані зв'язки між користувачами з будь-якого місця корпоративної мережі або з віддаленими користувачами в системі діловодства і документообігу через Інтернет.

В архітектурі  клієнт-сервер запит передається  по мережі на сервер баз даних до SQL-запиту. Ядро бази даних на сервері обробляє запит і проглядає базу даних, яка також розташована на сервері. Після обчислення результату ядро бази даних посилає його назад по мережі клієнтському додатку, який відображає його на екрані персонального комп'ютера.

Для роботи з системою користувач використовує стандартне програмне  забезпечення – звичайний браузер. Це позбавляє його необхідності завантажувати та інсталювати спеціальні програми (хоча інколи така необхідність все-таки виникає). Але в розпорядженні користувачеві наданий інтерфейс, який дозволяє йому взаємодіяти з системою і формувати запити до неї. Форми, що визначають цей інтерфейс, розміщуються на веб-сторінках та завантажуються разом з ними.

Веб-оглядач формує запит та пересилає  його до сервера, який здійснює обробку. При необхідності сервер викликає серверні програмні модулі, які забезпечують обробку запиту і в разі потреби  звертаються до сервера даних. Сервер даних здійснює операції з даними, що зберігаються в системі та складають її інформаційну основу. Зокрема, він може здійснити вибірку з інформаційної бази відповідно до запиту та передати її модулю проміжного рівня для подальшої обробки. Дані, з якими працює сервер даних, організовані як реляційна база даних.

Як доводять результати обстеження, архітектура клієнт-сервер дозволяє скоротити мережний трафік і розподілити  процес завантаження бази даних. Функції  роботи з користувачем, такі як обробка, введення і відображення даних, виконуються на персональному комп’ютері користувача. Функції роботи з даними, такі як дискове введення/виведення і виконання запитів, виконуються сервером баз даних. Функціональні можливості такої системи дозволяють користуватися нею всім відділам і підрозділам підприємства. За допомогою цієї системи ведеться облік виробничої, бухгалтерської і торгової діяльності.

Функціональні можливості обліку виробничої бухгалтерської і торгової діяльності конфігурації, що реалізовані на підприємстві КП "ЛО "Фармація":

• розширений облік виробничих витрат;
• облік виробництва продукції з давальницької сировини;
• облік позаказного і масового виробництва продукції;
• облік багатопередільного виробництва продукції з довільною вкладеністю напівфабрикатів в її складі;
• нормативний метод попередньої калькуляції собівартості вироблюваної продукції, напівфабрикатів (робіт, послуг);
• можливість випуску готової продукції з одночасним списанням у виробництво матеріальних витрат, згідно вказаним нормам;
• можливість прибуткування на склад готової продукції за її плановою собівартістю, нормативною собівартістю, фактичною собівартістю матеріалів і нормативною собівартістю витрат або за нульовою собівартістю;
• облік браку у складі готової продукції і облік витрат на брак;
• автоматизація процесу розподілу загальновиробничих і прямих виробничих витрат;
• складання фактичних калькуляцій готової продукції з автоматичним коректуванням її собівартості;
• можливість отримання звітної інформації про нормативну і фактичну собівартість виробленої продукції.

Облік торгової діяльності, що реалізований в конфігурації, підтримує найпоширеніші  операції по закупівлі, зберіганню і  продажу запасів підприємства, а  також пов'язані з цими операціями взаєморозрахунки з постачальниками, покупцями:

• придбання ТМЦ у вітчизняних і іноземних постачальників;
• облік додаткових витрат на придбання ТМЦ;
• облік транспортно-заготівельних витрат на окремих субрахунках: накопичення протягом місяця і розподіл між рахунками витрат в кінці;
• облік запасів за партіями, списання по методах ФІФО, ЛІФО, методу "середньозважиної" ціни;
• оформлення різних складських операцій: переоцінки, списання, оприбутковування надлишків і інвентаризації;
• облік продажів продукції, товарів, робіт, послуг;
• гнучкий механізм ціноутворення, який включає:

• необмежену кількість різних типів цін (оптова, роздрібна, дрібнооптова і т.д.);
• автоматичний розрахунок цін на підставі ціни іншого типа і заданої торгової націнки;
• оновлення цін в довіднику безпосередньо з первинних документів;

• облік резервування ТМЦ;

• облік товарних кредитів і контроль за їх погашенням;
• оформл<span class="dash041e_0431_044b_0