Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

Кафедра транспортного права, системного аналізу та логістики

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Криміналістика»

 

на тему:

„ Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України”

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ТП-ІV-2

Медведська Вікторія Валеріївна

 

Перевірила:

Панчошник Ірина Зінов’ївна

 

 

 

 

 

Київ 2009

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

 

Розділ І Загальна теорія судової експертизи…………………………………….5

1. Поняття і сутність судової експертизи……………………………………5
2. Основні категорії судової експертизи…………………………………...10

 

Розділ ІІ Види судових експертиз………………………………………………16

2.1. Криміналістичні та судово-медичні  експертизи………………………….16

2.2. Судові інженерні експертизи………………………………………………22

2.3. Інші види судових експертиз……………………………………………….27

 

Розділ ІІІ Процесуальні та організаційні питання проведення судової експертизи………………………………………………………………………..32

3.1. Основи підготовки, призначення і проведення експертизи……………...32

3.2. Система судово-експертних установ  України. Діяльність експерта…….36

 

Висновки…………………………………………………………………………42

 

Список використаної літератури……………………………………………….44

Додаток…………………………………………………………………………..46

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сьогодні, коли наука досягла значного розвитку, її видатні фундаментальні відкриття використовуються в усіх сферах діяльності людини. Не обминуло це і таку специфічну галузь людської діяльності як боротьба зі злочинністю. Правоохоронці дедалі більше використовують на практиці спеціальні знання для розкриття злочинів. Ці знання за Кримінально-процесуальним кодексом (надалі КПК) можна залучити двома способами: за допомогою спеціаліста і шляхом проведення судової експертизи.

Закон дозволив залучення спеціаліста з метою розширення практичних можливостей слідчого по справі. Спеціаліст на основі своїх фахових навичок, знань сприяє виявленню, закріпленню і вилученню доказів, шляхом надання слідчому консультативної допомоги при проведенні певної процесуальної дії, про що зазначається в протоколі цієї дії.

Що ж стосується судової експертизи, то вона є найбільш кваліфікованою формою використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Вона значно розширює пізнавальні можливості слідства і суда, дозволяючи застосовувати в процесі розслідування і судового розгляду кримінальних справ увесь арсенал сучасних науково-технічних засобів.

Зважаючи на те, що коло джерел доказів є вичерпним і чітко визначеним в законі: показання свідка, показання потерпілого, показання підозрюваного, показання обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих і судових дій, інші документи (ст. 65 КПК ), то стане зрозуміло, що будь-який доказ одержаний відповідно до вимог закону має для слідства вагоме значення. А оскільки висновок експерта є джерелом доказів і покладається в основу доказування по кримінальній справі, то експертиза допомогає встановлювати фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Але треба зазначити, що висновок експерта не має наперед установленої доказової сили, переваги перед іншими доказами. Тобто, до висновку експерта (як і до інших доказів та їх джерел) треба підходити з критичної точки зору. Переоцінка їх доказового значення, призводить до слідчих і судових помилок, прийняття неправильного рішення у справі, яке підлягає зміні або скасуванню. Проте, зважаючи на специфіку цього джерела доказів (авторитет науки, спеціальних знань), закон вимагає, щоб незгода з висновком експерта була мотивованою і письмовою. Це може бути зроблено в обвинувальному висновку, у постановах слідчого, прокурора, судді чи ухвалах суду про закриття справи, призначення повторної експертизи, у вироку судді чи суду.

У зв’язку з виже викладеним значення судової експертизи надзвичайно важливе для кримінального процесу.

Тому метою написання курсової роботи «Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України» було  висвітлення особливостей теорії судової експертизи, її основних видів, порядку призначення та проведення, а також класифікація судово-експертних установ України.

Курсова робота складається з вступу, ІІІ розділів, висновків, списку використаної літератури, додатку.

І розділ «Загальна теорія судової експертизи» включає в себе два підрозділи, в яких досліджується поняття і сутність судової експертизи, основні категорії судової експертизи, якими є предмет експертизи, об’єкти, експертні задачі, суб’єкти експертної діяльності.

У ІІ розділі «Види судових експертиз» приведено класифікацію судових експертиз за різними ознаками, розкривається поняття основних видів судових експертиз, задачі, що вирішуються кожним із цих видів.

Основи підготовки, призначення і проведення експертизи, система судово-експертних установ України, діяльність експерта, порядок оформлення результатів експертного дослідження висновком експерта – ключові завдання, що складають основу ІІІ розділу курсової роботи «Процесуальні та організаційні питання проведення судової експертизи».

Зазначу, що дослідження вказаної проблематики містяться в працях відомих правознавців, фахівців у галузі кримінального та кримінально-процесуального права, криміналістики, зокрема, Р.С. Бєлкіна, Т.В. Авер`янової, Ю.Г. Корухова, В.М. Абрамової, С.Ф. Бичкової, А.М. Бастрикіна, Н.П. Яблокова, А.Ф. Волинського,  Е.М. Асімаріної, П.Д. Біленчука, М.В. Салтевького, В.С. Кузьмічова, Коршунової О.Н. та ін.

Судова експертиза постійно розвивається шляхом створення нових, та удосконалення існуючих методик дослідження і знаходить все більше застосування в судово-слідчий практиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І Загальна теорія судової експертизи

1.1. Поняття і сутність судової експертизи

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 1

Проведення судової експертизи регламентовано Конституцією України, Законом України «Про судову експертизу», Кримінально-процесуальним кодексом (статтями 75-77, 196-205, 310-312) (далі – КПК), Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПК) (статті 57—61), відомчими Правилами та інструкціями Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України з питань проведення екпертизи

Згідно з чинним законодавством України експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні по справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК).2 До спеціальних знань відносяться будь-які знання та уміння об'єктивного характеру, отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науково-практичному рівню.

У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визначається як дослідження, що провадиться у відповідності з кримінально-процесуальним або цивільно-процесуальним законом особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення по справі.3

Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.4

Під час експертизи, на відміну від інших процесуальних дій, істотні по справі факти можуть встановлюватися за відсутності слідчого (або суду). Ця особливість дозволяє пояснити, чому законодавець встановив систему додаткових процесуальних гарантій, дотримання яких покликано сприяти достовірному, повному й об'єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому дійсно є необхідність, коли без відповіді експерта на певні питання неможливо встановити істину по справі.

 

_______________________

1 Шепітько В.Ю. Криміналістика. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2004. – С. 340.

2 Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60р. зі змінами та доповненнями.

3 Криминалистика. Под. ред.. Н.П. Яблокова, М.В. Ломоносова. – М.: Юристь, 2005. – С. 414.

4 Про судову експертизу: Закон України від 21 квітня 1994 р. (із змінами та доповненнями // «Ліга Закон». – Ст. 1.

Недопустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межі професійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення експерта не ставляться питання правового характеру.1

Проведення судової експертизи характеризується виникненням, розвитком і припиненням комплексу досить складних правовідносин як між суб’єктами судово-експертної діяльності (експерт, слідчий, суддя), так і між особами, чиї інтереси вона зачіпає (обвинувачений, підсудний, потерпілий, цивільний позивач). З врахуванням цього судово-експертна діяльність визначається як система дій, направлених на призначення і проведення експертизи з метою встановлення фактичних даних по конкретній кримінальній справі, на основі спеціальних знань.2

В якості підстави для експертизи зазвичай приводяться фактичні дані, аналіз яких потребує застосування спеціальних знань. Аналізуючи ці фактичні дані, слідчий (суд) повинен чітко розуміти, знання в якій галузі необхідні для проведення експертного дослідження, іншими словами, до якого класу, роду, виду відноситься призначувана експертиза. Звідси – правильне представлення про предмет експертизи. Поняття предмета включає в себе такі категорії, як об’єкти дослідження, цілі і застосовувані для цього методи. Виходячи із предмета і конкретних обставин справи, формуються питання, які визначають експертну задачу.

Успіх проведення експертизи багато в чому залежить від повноти зібраних матеріалів, направлених експерту: об’єктів дослідження (їх правильної виїмки, оформлення, пересилки); зразків, необхідних для порівняльного дослідження (почерку, відтисків печаток, штампів, машинописного тексту); матеріалів справи, що відносяться до предмета експертизи (копії протоколів огляду, допиту).

Експертне дослідження є процесом творчим, і це поєднує його з будь-яким науковим дослідженням. Але від наукового дослідження експертне відрізняє те, що воно здійснюється у формалізованих рамках кримінального процесу. Остання обставина тягне за собою такі особливості, як чітка постановка експертної задачі, визначаюча напрям дослідження; необхідність використання надійних, достовірних методів і методик, забезпечуючих об’єктивність дослідження; унікальність і незамінність об’єктів дослідження (речових доказів), прагнення до їх збереження і незмінності їх властивостей і ознак в процесі дослідження; обов’язковість дати об’єктивний, повний, достовірний висновок за результатами дослідження.3

При оцінці доказового значення фактів, встановлюваних експертизою, виходять із його відношення до предмету доказування, елементів складу

_________________

1 Криміналістика [Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Салтевський М.В.]; за ред.. Біленчука П.Д.. – К.: АТІКА, 1998. – С. 341.

2 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С. 400.

3 Кузьмічов В.С. Криміналістика. - К.: Юрінком Інтер, 2001 – С. 228.

 

злочину. Найчастіше факти, що встановлюються експертом, відносяться до

об’єктивної сторони злочину. Засобами експертизи вдається встановити, яким способом, за допомогою яких засобів, яким чином, в який час було скоєно злочин. Експертиза здатна надати суттєву допомогу у встановленні причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) особи і наступившими наслідками.

  Але значення доказових фактів, встановлюваних експертизою, багатогранне, і віднесення їх до злочину виходить за межі об’єктивної сторони злочину. Ці факти можуть сприяти встановленню обставин, що характеризують ознаки складу злочину, і допомагати в кримінально-правовій оцінці злочину. Відомі склади, де без проведення експертизи неможливо визначити предмет злочину, порушити кримінальну справу, правильно кваліфікувати злочин. Це відноситься до злочинних дій з вогнепальною зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами і пристроями; до дій з наркотиками; до встановлення факту насильницької смерті.