Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України

Ідентифікаційні задачі мають на меті встановлення факту індивідуально-конкретної тотожності чи загальної групової приналежності даних матеріальних об’єктів. Вони притаманні для криміналістичних і судово-медичних експертиз (наприклад, ототожнення людини за слідами рук, ніг).

Діагностичні задачі – це дослідження не тільки властивостей, але і стану об’єкта, ціль – виявити в ньому зміни і встановити причинний зв'язок цих змін із скоєним злочином (наприклад, встановлення справності зброї і придатності його до здійснення вистрілів, встановлення тяжкості тілесних пошкоджень). До діагностичних задач відносяться і «ситуаційні», коли вимагається на основі дослідження такого складного об’єкту, як місце злочину, визначити механізм і динаміку злочину (наприклад, в якому місці і яким чином відбулося зіткнення транспортних засобів; які дії і в якій послідовності вчиняв злочинець.2

Об’єкт експертизи – поняття складне і багатозначне. Воно досить суттєве для вирішення багатьох теоретичних і практичних питань: для класифікації судових експертиз, визначення компетенції експерта.

Об'єктами експертизи є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, які піддаються експертному дослідженню й за допомогою яких експерт пізнає обставини, які входять в предмет експертизи.4 (Біленчук) Таким чином, якщо факти, які створюють предмет експертизи, є метою та результатом досліджень, то властивості об'єкта є засобом пізнання цих фактів.

Розглядаючи об’єкт експертизи, відзначають найважливіші його характеристики:

а) об’єктом може бути будь-яка річ, процес, явище, будь-який фрагмент реальної дійсності;

б) об’єкт тісно пов'язаний із предметом пізнання;

в) об’єкт відтворюється у мисленні суб’єкта.

Всі об'єкти експертного дослідження поділяються за своєю процесуальною формою на наступні види:3

 

________________

1 Криминалистика [Александров А.И., Басалаев А.Н., Бежан-Бек В.Л.]; под. ред.            Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло; Санкт-Петрбург.: Лань, 2001. – С. 350.

2 Абрамова В.М. Криміналістика: навч. посіб. для дистанц. навчання. – К.: Ун-т «Україна», 2007. – С. 349.

3 Кузьмічов В.С. Криміналістика. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 230.

1) речові докази, тобто предмети, які прилученні в цій якості до кримінальної справи. Це об'єкти богатьох видів експертиз ( балістичної, судово-імічної, пожежної, товарознавчої);

2) документи - це можуть бути протоколи слідчих дій та інші документи, які містять відомості, що мають значення для дачі висновку. Вони є об'єктами судово-бухгалтерської, почеркознавчої та інших видів експертиз;

3) живі особи - за своїм процесуальним становищем це можуть бути підозрюванний, обвинувачений, потерпілий. Як правило, вони є об'єктами судово-медичної, судово-психіатричної, військово-лікарської експертизи;

4) об'єкти, які не мають  визначеного процесуального статусу - вони виконують роль, як і речові докази, але в цій якості вони в справі не фігурують, інколи з міркувань морально-етичного характеру ( наприклад, труп), інколи ввиду фактичної неможливості розповсюдити на них процесуальний режим речових доказів (наприклад, будівлі, споруди ). В тих випадках, коли об'єкти дослідження через громіздкість або з інших причин не можуть бути надіслані до експертної установи, в постанові про призначення експертизи відзначається, де перебувають ці об'єкти і час, коли експерт може їх дослідити.

Окремого розгляду потребує питання про зразки експертного дослідження. Зразки, що є необхідними для експертного дослідження - це достовірно належні певній особі зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, тощо, які використовуються як порівняльні матеріали в експертном дослідженні рукописів, предметів зі слідами рук, ніг, зубів, документів та інших об'єктів. Вони використовуються при експертному дослідженні, коли безпосередне дослідження властивостей речового доказу-оригіналу неможливо або недоцільно. Дослідження в цьому випадку провадиться шляхом порівняння не з самим ідентифікуємим об'єктом, а з отриманими від нього зразками. Наприклад, при ідентифікації вогнепальної зброї за кулями та гільзами досліджуються не особливості канала ствола, а відстрілюються експериментальні кулі та гільзи, які і відображають ці особливості.1

Зразки можуть бути трьох видів:

1) експериментальні зразки, які відтворюють штучно (наприклад, експериментально відстрілюють  зразки куль та гільз);

2) вільні зразки, які виникають  стихійно ( наприклад, вільні зразки  почерку);

3) натуральні зразки, які є продуктом фізіологічної діяльності організму

( зразки крові, слини тощо).

За видом носія об’єкти поділяються на об’єкти-відображення і об’єкти-предмети. Перші – це ті, в яких відображена інформація про інший об’єкт; другі – це ті, які несуть інформацію про події самим фактом свого існування чи про наявність дійсного або можливого зв’язку з ним.

 Залежно від місця, яке займають об’єкти у вирішенні експертних задач, вони поділяються на кінцеві і проміжкові або основні і допоміжні. Кінцевим

_________________

1 Шеремет А.П. Криміналістика. -  Чернівці:  Наші книги, 2008. – С. 328.

(основним) об’єктом називають  той, який слугує базою для  вирішення питання, поставленого  перед експертом. Експертне дослідження  являє собою багатоступеневий процес з послідовним вирішенням підзадач, що ведуть до кінцевої мети. При вирішенні цих підзадач вивчаються частини, ті або інші сторони основного об’єкту, саме їх і називають проміжковими (допоміжними).

Об’єкти поділяють і за їх абсолютною або відносною величиною. Поділ цей специфічний в рамках класу, роду експертизи. Так, для матеріалознавчих експертиз прийнято поділ об’єктів на мега-, макро-, мікрооб’єкти. В судовому почеркознавстві – на об’єкти великого, середнього і малого об’єму; в трасології – на макро- і мікрооб’єкти. Залежно від величини об’єкту вибирають метод і методику його дослідження.1

Систематизація об’єктів може бути зроблена у наступному вигляді.

 

Ознака систематизації		Види обєктів
Вид носія інформації		Предмет: безпосереднє відображення; модель відображення
Роль носія інформації в процесі дослідження		Досліджуваний; зразок для порівняння; еталон; дані, що відносяться до предмету експертизи
Місце в процесі вирішення експертної задачі		Кінцевий, проміжковий
Об`єм	Повнота	Повний, частковий
	Величина	Великі, середні, малі, мікрообєкти
	Множинність	Одиничні, множинні
Інформативність		Високоінформативні, середньо інформативні, малоінформативні, непридатні
Стан		Звичайні (незмінні), частково змінені, змінені

Таблиця 1 Ознаки систематизації об’єктів судової експертизи

 

Не менш важливим в загальній теорії судової експертизи є розділ, присвячений вченню про властивості і ознаки об’єкта. Властивість – це категорія, властива кожній речі,  і кожна річ володіє великим чи малим комплексом властивостей. До задачі теорії експертизи кожного роду входить відобразити ті властивості, які можуть бути вивчені із застосуванням спеціальних знань, що складають основу даної експертизи. Якщо властивість – це сутність речі, то ознака – прояв цієї сутності. Більшість властивостей пізнається при експертному дослідженні не безпосередньо, а через вивчення їх ознак. Причому кожний носій інформації несе в собі комплекс властивостей: своїх власних, прийнятих від відображую чого об’єкту і властивостей, що виникли в результаті механізму відображення.

Як відзначалось раніше, сутність експертизи полягає в дослідженні обставин справи на основі спеціальних знань. Наявність таких знань є

________________

1 Криминалистика Волынский А.Ф., Аверьянова Т.В., Александрова И.Л. и др. Под ред. А.Ф.Волынского – М.: ЮНИТИ Закон и право, 2000 – С. 450.

необхідною умовою притягнення особи до проведення експертизи.

Спеціальні знання можуть бути охарактеризовані як теоретична база, що забезпечує вирішення задач даного роду експертизи, включаючи в себе  основоположні знання даної спеціальності і методи, що застосовуються із різних наукових галузей для проведення необхідних досліджень. Спеціальні знання є основою компетенції і компетентності судового експерта. Спеціальні знання не є незмінною категорією. Вони постійно удосконалюються за рахунок їх трансформації та прирощення. Збільшення знань по предмету експертизи сприяє появі нових експертиз, виділенню їх у самостійні види. Так, на базі дослідження ознак письма із судово-почеркознавчої експертизи виділилась судово-авторознавча, із судово-балістичної – вибухово-технічна. 1

В загальній теорії судової експертизи виділяють такі поняття, як суб’єкти судово-експертної діяльності, системні зв’язки між ними, особливості експертної діяльності, професійні якості судового експерта.

Судово-експертна діяльність являє собою систему дій і пов’язаних з ними правовідносин, здійснюваних в процесі судочинства уповноваженими на те державними органами і особами по призначенню, організації і проведення судових експертиз.

Відповідно до цього суб’єктами розглядуваної діяльності є:

Особи, які мають право призначати експертизу, - суд, суддя, дізнавач, слідчий, прокурор і

Особи (організації), що здійснюють судові експертизи, - судові експерти і судово-експертні установи.  Особливу увагу в цій частині загальної теорії приділено особі судового експерта, його професійним, психофізіологічним і моральним якостям.

Таким чином, основними характерними властивостями експертизи є:

1. Дослідження з використанням спеціальних знань.

2. Спеціальний суб'єкт експертизи.

3. Проведення дослідження з метою встановлення обставин, які мають значення для справи.

4. Експертиза проводиться у визначенній процесуальній формі.

5. Хід та результати експертного дослідження оформлюються спеціальним процесуальним документом - висновком експерта, в якому викладаються підстави проведення експертизи, хід та результати експертного дослідження. Висновок експерта є джерелом судових доказів і складається з трьох частин: вступної, дослідної та заключної (ст. 200 КПК).

 

 

 

 

 

____________________

1 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С. 426.

Розділ ІІ Види судових експертиз

Слідство і суди широко використовують можливості експертиз при встановленні істини у справі. Цьому положенню сприяють дві обставини: перш за все сама природа експертизи як засобу об’єктивного одержання даних про факти, а також те, що судова експертиза постійно удосконалюється, приводячи собі на допомогу найновіші досягнення науково-технічного прогресу.

Для проведення експертних досліджень залучаються, як відомо, знання із різних галузей науки, техніки, мистецтва, ремесла.

Для того, щоб визначити, яку експертизу проводити, на основі яких спеціальних знань, що повинно входити в компетенцію експерта, необхідно правильно класифікувати судові експертизи. Класифікація може бути здійснена за наступними даними: предметом експертизи, її об’єктами і методами дослідження, характером спеціальних знань (Додаток №1).

Сучасні судові експертизи можна поділити на 10 класів:1

1. криміналістичні;
2. медичні і психофізіологічні;
3. інженерно-технічні;
4. інженерно-транспортні;
5. інженерно-технологічні;
6. економічні;
7. біологічні;
8. екологічні;
9. сільськогосподарські;

10) мистецтвознавчі.

В свою чергу кожний клас ділиться на роди, а останні – на види і підвиди експертиз.

 

2.1. Криміналістичні та  судово-медичні експертизи

Клас криміналістичних експертиз досить багато численний і включає в себе три роди експертиз: традиційні криміналістичні (трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи), балістична, почеркознавча, технічне дослідження документів, портретна); рід нових видів експертиз, що сформувалися в останні десятиріччя (авторознавча, відеофоноскопічна, фототехнічна, експертиза маркувальних знаків); самостійний рід експертиз – різні види дослідження матеріалів, речовин.2 До останнього роду експертиз відносяться види досліджень: об’єктів волокнистої природи; виробів із скла і кераміки;

_____________________

1 Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – С. 403.