Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України

2 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. Ред.. В.Т. Маляренка. – К., 2004.

ВИСНОВКИ

Отже, при провадженні досудового слідства і судового розгляду справи в багатьох випадках виникають питання, вирішення яких неможливо без залучення до розслідування осіб з різними спеціальними знаннями. Як зазначалося, судова експертиза має велике значення і при встановленні слідчим і судом причин вчинення злочинів і умов, що їм сприяють. Досвід переконує, що судова експертиза може відігравати чималу роль у профілактиці злочинів. Наприклад, за допомогою експертних висновків слідчий дістає можливість виявити конкретні недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, на яких є випадки крадіжок, фальсифікація документів. За допомогою висновків експертизи слідчі виявляють конкретні причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів.

Судова експертиза – самостійна процесуальна форма отримання нових доказів і перевірки тих, які вже є. Судова експертиза, як самостійна процесуальна дія, має форми призначення, проведення і процесуального оформлення. Її особливість полягає в тому, що фактичні дії при проведенні експертизи отримує не сам слідчий, як це має місце, наприклад, при обшуку, виїмці, допиті, а відповідно до постанови слідчого експерт-спеціаліст у галузі науки, техніки. Навіть у тих випадках, якщо слідчий володіє спеціальними навичками на рівні експерта, він не має права замінити його і суміщати в одній особі функції органу розслідування та експерта. Це пояснюється тим, що подібне суміщення не дозволило б належним чином перевірити зібрані фактичні дані, оскільки виникли б сумніви у неупередженості видів дослідження. Процесуальна форма призначення і проведення експертизи покликана забезпечити законність, обґрунтованість та наукову правдивість висновків експертів.

Експертиза надає допомогу у встановленні часу настання й існування окремих явищ (смерті, горіння, замерзання).

Експертні дослідження забезпечують вирішення питань про ідентифікацію осіб, предметів, тварин, речовин, про їх групову належність; дозволяють встановити склад речовин, дати якісну та кількісну характеристику цих елементів.

За допомогою експертизи встановлюються факти і стан, що мають юридичне значення (алкогольне спяніня, психічний стан людини, статева зрілість, розмір шкоди, характер і вид тілесних ушкоджень).

Звертаючись за допомогою до експертизи і користуючись її матеріалами в процесі доказування, працівники правоохоронних органів, адвокати повинні чітко уявляти собі різновиди експертиз, що класифікуються за організаційними і предметними критеріями.

Експертами можуть бути співробітники судово-експертних                           (науково-дослідні інститути, лабораторії, бюро, що діють у системі  Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України) або інших спеціалізованих установ (пожежні інспекції, насіннєві лабораторії, торговельно-промислові палати). Однак, органи, що призначають експертизу, не позбавлені права запросити як експерта будь-яку особу, яка володіє спеціальними знаннями в певній галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла. Наприклад, окремі судові експертизи, пов’язані із застосуванням новітніх інструментальних методів (радіоактивний аналіз, лазерна маспектрометрія), успішно проводяться у відповідних лабораторіях університетів, галузевих та академічних науково-дослідних інститутів.

Треба зазначити, що судова експертиза є одним із найбільш надійних джерел доказування. За даними МВС за допомогою експертиз та інших наукових досліджень розкривається більше третини злочинів. Тому в кримінальному судочинстві широко практикується їх проведення. Переважна більшість експертиз проводиться на належному професійному рівні, але разом з тим, допускається немало порушень законодавства при їх призначенні та проведенні, а також у використанні висновків експертиз як доказу в справі. Існує також неврегульованість деяких питань, що призводить до певних ускладнень в судово-слідчій практиці.

З метою усунення виявлених недоліків і подальшого покращення роботи судово-слідчих органів у сфері провадження судової експертизи, необхідно доповнити або внести в діюче кримінально-процесуальний законодавство зміни для вирішення окремих питань, що стосуються процесуального порядку проведення судової експертизи, а саме строків її проведення, переглянути права деяких учасників процесу стосовно судової експертизи. Також судам та слідчим органам при призначенні експертиз і підготовці матеріалу для їх проведення необхідно враховувати положення інструкцій Мін`юсту, а також відомчі акти Міністерства охорони здоров'я з питань проведення експертиз, бо на практииці зустрічаються випадки коли деякі судді та слідчі навіть не знають про існування рекомендацій по підготовці матеріалів, що направляються на експертизу.

Для більш ефективного використання необхідних знань експерта при проведенні судової експертизи потрібно забезпечити його (експерта) необхідним обладнанням, що відповіддає сучасному рівню розвитку та досягненням науки і техніки. З метою усунення можливих недоліків при проведенні судових експертиз, слід залучати до їх виконання кваліфікованих експертів з відповідним професійним рівнем у данній галузі знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Кримінально-процесуальний  кодекс України від 28.12.60р. зі змінами  та доповненнями. //Відомості Верховної  Ради України ,  1961р., №2 // Ліга Закон.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року із змінами і доповненнями. // Ліга Закон.

3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року із змінами і доповненнями. // Ліга Закон.

4. Про судову експертизу: Закон України від 21 квітня 1994 р. (із змінами та доповненнями // Ліга Закон.

5. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи: затверджена наказом Міністра охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. - N 6. // Ліга Закон.

6. Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим): Наказ Міністерства охорони здоров'я від 17.01.1995, № 6// Ліга Закон.

7. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України  від 30 грудня 2004 р. N 144/5). // Ліга Закон.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. Ред.. В.Т. Маляренка. – К., 2004.

9. Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. М.: Норма, 2006. – 489 с.

10. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. – 3-е изд., перераб. доп. – М.: Норма, 2007. – 944 с.

11. Абрамова В.М. Криміналістика: навч. посіб. для дистанц. навчання. – К.: Ун-т «Україна», 2007. – 556 с. 

12.Ищенко Е.П. Криминалистика. –  М.: Юридическая фирма контракт: Инфра-М, 2003 – 743с.

13.Криминалистика. Асимаринова Е.М., Богомолова С.И., Лазарин Л.С. и  др.. Под ред. В.АОбразумова 2-е узд  – М.: Юристъ, 1999. – 733с.

14. Криміналістика [Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Салтевський М.В.]; за ред.. Біленчука П.Д.. – К.: АТІКА, 1998. – 415 с.

15. Криминалистика [Александров А.И., Басалаев А.Н., Бежан-Бек В.Л.]; под. ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло; Санкт-Петрбург.: Лань, 2001. – 925 с.

16. Криминалистика. Под. ред.. Н.П. Яблокова, М.В. Ломоносова. – М.: Юристь, 2005. – 781 с.

17.Криминалистика: Курс лекцій / Т.С. Копцева, Н.В.Кормушкина та др. – М.: Екзамен, 2005 – 351с.

18.Криминалистика: Учебник для студентов / Агафанов В.В., Бурмашев И.А., Волков Е.А. и др.; Под ред. А.Г. Филипова – 3-е изд. – М.: Спарк, 2004 – 750с.

19. Криминалистика Под ред.. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина – М.: Дело, 2001 – 800с.

20. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К., - «ФОРУМ», 2003. – 938 с.

21. Кузьмічов В.С. Криміналістика. - К.: Юрінком Інтер, 2001 – 360с.

22. Курс криминалистики: В 3-х томах / Под ред. О.Н.Коршуновой и А.А. Степанова: Ассоц Юрид центр СПБ: Юрид центр Пресс, 2004. – Т.2. – 704с.

23.Сибірна Р.І. Криміналістика Навч. посіб. / Р.І.Сибірна, В.М.Бараняк, Р.М.Безхлібник – Л.: Спалом, 2007 – 154с.

24. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001.-208 с.

25. Шепітько В.Ю. Криміналістика. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2004. – 724с.

26.Шеремет А.П. Криміналістика. -  Чернівці:  Наші книги, 2008 – 438с.

27. Шляхов А.Р. Предмет, метод и система советской науки криминалистической экспертизы / Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. Алма-Ата, 1959. – 41 с.

28.Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: Лекс Эст, 2003 – 376с.