Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних установ України

Ні в якому разі не можна підміняти експертизу консультаціями спеціаліста чи допитом експерта, навіть коли її призначення не є обов’язковим, бо консультації не мають доказового значення, а допит експерта допускається з метою пояснення і доповнення положень вже проведеної ним експертизи.1

Судова експертиза має бути старанно підготовлена. Процес призначення експертизи містить такі основні елементи:2

1)збір необхідних матеріалів;

2)вибір моменту призначення  експертизи;

3)визначення предмета  судової експертизи;

4)формулювання питань  експерту;

5)вибір експертної установи  або експерта;

Збір необхідних матеріалів: Такими матеріалами є досліджувані об'єкти (речові докази, жива особа,труп або його частини та ін.), відносно яких слідчий (суд) повинен з'ясувати питання ,що його інтересують. Досліджувані об'єкти збираються у ході проведення слідчих (судових) дій (оглядів,обшуків,виїмок та ін.) з дотриманням встановлених законом правил їх збирання.

У деяких випадках експерту необхідно надавати так звані зразки порівняльного матеріалу  Під зразками для експертного дослідження слід розуміти матеріальні об'єкти, що надаються експерту для порівняння з об'єктами, які ідентифікуються або діагностуються. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини, зразки шрифту друкарської машинки, які використовуються в процесі проведення експертиз як порівняльні матеріали при дослідженні рукописів, предметів з відбитками рук, ніг, зубів, паперів та піших об'єктів, що надаються експерту для дослідження

Слідчий збирає зразки в процесі таких слідчих дій, як огляд, обшук, виїмка або шляхом безпосереднього відібрання їх у обвинуваченого, підозрюваного, свідка або потерпілого. Згідно до ст. 199 КПК України у разі потреби слідчий мас право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. При цьому отримання зразків для порівняльного дослідження є вже

_______________________

1 Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К., - «ФОРУМ», 2003. – С.432.

2 Шепітько В.Ю. Криміналістика. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2004. – С. 348.

процесуальною дією, яка полягає в отриманні порівняльних матеріалів для експертного дослідження. Для відібрання або вилучення зразків слідчий може використовувати допомогу фахівця. Про відібрання зразків складається протокол.

На відміну від речових доказів, зразки для порівняльного дослідження не пов'язані з розслідуваною подією і безсумнівно походять від конкретного об'єкта. Зразки повинні мати репрезентативність (достатність кількості та якості) та порівняльність (можливість порівняння).

Вибір моменту призначення експертизи. За загальним правилом судова експертиза повинна бути призначена своєчасно.Своєчасність призначення експертизи забезпечується плануванням цієї слідчої дії.

Визначаючи момент призначення експертизи, необхідно враховувати:

1) властивості та стан об'єктів експертного дослідження;

2) необхідність та можливість отримання порівняльних зразків;

3) особливості експертного дослідження (складність, наявність відповідних методик, час проведення та ін.);

4) слідчу ситуацію.

Вибір моменту призначення експертизи передбачає визначення її місця в системі інших слідчих дій. Призначення та проведення експертизи обумовлено тактичними міркуваннями. Визначення часу проведення експертизи пов'язано з особливостями розслідуваного злочину, слідчою ситуацією, наявністю або відсутністю необхідних матеріалів для призначення експертизи.

Кожна кримінальна справа індивідуальна і тому в деяких з них можуть провадитись кілька експертиз, а в інших жодної. Питання про призначення експертизи вирішується кожний раз по різному, в залежності від конкретних обставин справи. Але є декілька випадків при настанні яких органи розслідування зобов'язані обов'язково призначити експертизу. Цей перелік наведений у ст.76 КПК України:

1) для встановлення причин  смерті;

2) для встановлення тяжкості  і характеру тілесних ушкоджень;

3) для визначення психічного  стану підозрюваного або обвинуваченого  при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо  його осудності;

4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст.155 Кримінального кодексу України;

5) для встановлення віку  підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для  вирішення питання про його  кримінальну відповідальність і  якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Непризначення в зазначених випадках експертизи - означає неповноту проведеного досудового слідства (дізнання ) і тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування.

Визначення предмета судової експертизи. Предмет судової експертизи - це ті обставини, що можуть бути з'ясовані в процесі експертного дослідження, фактичні дані, які встановлюються на основі спеціальних знань та дослідження матеріалів справи. Предмет експертизи визначається питаннями, поставленими перед експертом слідчим або судом.

Формулювання питань експерту. У відповідності із законом перед експертом можуть бути поставлені тільки такі питання, для вирішення яких необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Питання експерту повинні відповідати таким основним вимогам:1

1) не виходити за межі  спеціальних знань експерта і  не мати правового характеру;

2) бути визначеними, конкретними  та короткими;

3) мати логічну послідовність;

4) характеризуватися повнотою  та мати комплексний характер.

Вибір експертної установи або експерта. Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням виду експертизи, об'єктів дослідження та характеру питань, які підлягають вирішенню. В Україні існує система судово-експертних установ у яких проводяться судові експертизи. При проведенні експертизи поза експертною установою в постанові або ухвалі про призначення експертизи вказується конкретний фахівець, якому доручається проведення експертизи.

Призначення експертизи оформляється постановою слідчого (ст. 196 КПК) або ухвалою (постановою) суду (судді) (ст. 310 КПК), які є юридичною підставою проведення експертизи. Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається з трьох частин: вступної, описової та резолютивної.2

У вступній частині постанови вказується дата та місце її складання, посада, звання та прізвище особи, яка винесла постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначається експертиза.

Описова частина передбачає короткий виклад обставин справи, де докладно подаються відомості щодо об'єктів експертизи (обставини, пов'язані з їх виявленням, вилученням, зберіганням та ін.). Завершується описова частина постанови формулюванням підстав для призначення експертизи (з посиланням на відповідні статті КПК, якими керувався слідчий або суд).

Резолютивна частина містить рішення про призначення експертизи, вказується її вид, прізвище експерта або найменування експертної установи, питання, з яких необхідно дати висновок, перелік матеріалів, що надаються експерту.

Після складання постанови про призначення експертизи слідчий ознайомлює з нею обвинуваченого (підозрюваного) і роз'яснює йому його права, передбачені ст.197 КПК України:

1) заявляти відвід експертові;

2) просити про призначення  експерта з числа вказаних  ним осіб;

3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань;

4) давати пояснення експертові;

__________________

1 Криминалистика. Под. ред.. Н.П. Яблокова, М.В. Ломоносова. – М.: Юристь, 2005. – С. 422.

2 Кузьмічов В.С. Криміналістика. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 230.

5) пред'являти додаткові  документи;

6) ознайомлюватися з матеріалами  експертизи і висновком експерта  після закінчення експертизи;

7) заявляти клопотання  про призначення нової або  додаткової експертизи;

8) бути присутнім з  дозволу слідчого при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення.

Виключення складають випадки призначення судово-психіатричних експертиз, коли психічний стан обвинуваченого (підозрюваного) робить неможливим оголошення йому постанови.

Про ознайомлення обвинуваченого (підозрюваного) з постановою складається протокол, в якому фіксуються його клопотання та заяви, якщо вони надійшли.

У випадках, коли експертиза призначається до притягнення особи як обвинуваченого його права, передбачені ст.197 КПК України, застосовуються до підозрюваного у вчиненні злочину.

Сенс ознайомлення обвинуваченого (підозрюваного) з постановою про призначення експертизи полягає в тому, що цим забеспечується захист їх законних інтересів, та максимально гарантується повнота завдання експерту.

На жаль законодавством обійдено питання про надання таких же прав іншим учасникам процесу, а саме: потерпілому, позивачу, відповідачу та їх представникам. Можна було б доповнити, на мій погляд, КПК статтею, слідуючого змісту: позивач і відповідач та їх представники при призначенні і проведенні експертизи користуються правами, передбаченими ст.197 КПК, якщо висновки експертизи можуть мати доказове значення для вирішення позову.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у межах:

- 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень;

- 1 місяця - щодо матеріалів  із середньою кількістю об'єктів  або середньої складності за  характером досліджень;

- 2 місяців - щодо матеріалів  з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

- більше 2 місяців - щодо матеріалів  з особливо великою кількістю  об'єктів або найскладніших за  характером досліджень, при цьому  термін виконання не повинен  перевищувати 3 місяців.

У виняткових випадках, якщо експертиза не може бути виконана в зазначені строки, більший строк установлюється за письмовою домовленістю з органом чи особою, яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності дослідженнях не повинне перевищувати п'яти днів; при складних та найскладніших дослідженнях - десяти днів.

 

3.2. Система судово-експертних установ України.

Діяльність експерта

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України та експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

Згідно додатку до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень у системі Міністерства юстиції України функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз, зокрема:

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз 
(Дніпропетровська, Запорізька області)

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз 
(Донецька і Луганська області)

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз 
(м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області)

Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз 
(Автономна Республіка Крим)

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз 
(Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області)

Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз 
(Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області)

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса 
(Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь)

А також філії, відділення та лабораторії, в яких проводяться всі традиційні і нетрадиційні види криміналістичних експертиз. Крім криміналістичних, в інститутах проводяться й такі види судових експертиз, як судово-економічні, автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та ін.

У системі Міністерства внутрішніх справ України створено мережу експертно-криміналістичних служб (Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, де проводяться різні види криміналістичних експертиз, дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, автотехнічні, пожежно-технічні (обставин і механізму пожеж) та деякі інші.