Шпаргалка по "Криминологии"

В широкому значенні - це діяль-ність щодо утримування членів суспільства від вчинення злочинів, у вузькому значенні - це виявлення та усунення причин злочинів і умов, що їм сприяють, а також діяльність по виявленню осіб, які можуть скоїти злочин, проведення з ними необхідної виховної роботи. В сукупності ці заходи утворюють єдиний зміст поняття «профілактика злочинів».

Попередження злочинності  передбачає систему двоякого роду заходів:

- загальної профілактики  як сукупності соціально-економічних, ідеологічних, культурно-виховних, організаційно-управлінських, правових та інших заходів; не будучи безпосередньо орієнтованими на боротьбу зі злочинністю, вони становлять матеріальну і духовну базу для спеціально-кримінологічної профілактики;

-індивідуальної профілактики  як сукупності заходів впливу  на конкретну особу.

Основу профілактики становить діяльність державних органів і громадських організацій, чітке виконання ними вимог, що ставляться до здійснення профілактичних функцій. Головна мета профілактики - недопущення злочинів, усунення причин і умов, що сприяють їх вчиненню. Значення профілактики визначається насамперед тим, що це найгуманніший засіб боротьби зі злочинністю. З двох її напрямків - кримінально-правовий і профілактичний -останній вважається головним. 

 

51. Рівні попередження злочинності.

 

В. М. Кудрявцев визначає три рівні профілактики.

Перший - вирішення важливих соціальних, економічних та інших проблем життя суспільства, посилення виховної та ідеологічної роботи в країні, удосконалення суспільних відносин. Цим, на його думку, забезпечується планомірний вплив на кожну ланку антису-спільної поведінки.

Другий рівень пов'язаний із здійсненням впливу на конкретні соціальні групи, в яких складаються конфліктні ситуації, намічаються негативні явища. У цьому випадку виникає необхідність оперативного усунення різних недоліків.

Третій рівень - це індивідуальна виховна робота, яка спрямована на подолання антисуспільних поглядів особи, формування поваги до правил співжиття.

 

52. Форми профілактики злочинності.

 

Розрізняють «безпосередню»  і  «ранню» профілактику злочинності.

Основні критерії розмежування  «безпосередньої»  і  «ранньої» профілактики:

а) час, що відділяє особу  від моменту вчинення злочину;

б)  ступінь соціальної зіпсованості особи, тобто її криміногенності.

Велика криміногенність  особи (передзлочинний стан) - об'єкт безпосередньої профілактики. Нею повинні займатися правоохоронні органи і спеціальні громадські формування, На звичайні виховні заходи ця категорія осіб вже не реагує. Слабка криміногенність особи - об'єкт ранньої профілактики. До таких осіб ще можливе застосування звичайних виховних заходів. Тому вони мають перебувати в сфері уваги трудових чи навчальних колективів за місцем проживання тощо.

 

53. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності. Співвідношення понять попередження, профілактика, запобігання та припинення злочинів.

 

 

Як правило, називають два види профілактики: загальну й індивідуальну.

Загальносоціальна профілактика злочинів здійснюється в господарському і культурному будівництві, організації  праці, відпочинку, побуті, вихованні (по суті в усіх сферах життя суспільства). Заходи цього виду профілактики переслідують мету здійснювати позитивний вплив на формування особи всіх членів суспільства.

Спеціально-кримінологічна профілактика злочинів - це діяльність державних органів і громадських організацій щодо реалізації заходів, спрямованих спеціально на те, щоб у суспільстві не вчинялися злочини, і адресованих усім членам суспільства.

Спеціальна  профілактика - здійснюється уповноваженими державними органами і громадськими організаціями, які ведуть боротьбу зі злочинністю, а профілактичний вплив у цьому випадку спрямовується на окремі соціальні групи (за місцем проживання, роботи, навчання і т. д.), які привертають до себе їх увагу.

Індивідуальна профілактика - це діяльність, спрямована на корекцію особи з метою недопущення вчинення нею злочину. Досягнення мети індивідуальної профілактики передбачає вирішення комплексу завдань, виявлення осіб, які можуть вчинити злочини; вивчення їх, а також джерел, які на них негативно впливають, створення для них сприятливих умов, аби ці особи не вчинили злочин; здійснення виховного впливу на них у поєднанні із заходами примусу; контроль за поведінкою і способом життя цих осіб; періодичні перевірки результатів проведених виховних заходів.

 

Попередження  злочинності - комплекс взаємопов'язаних заходів, що проводяться державними органами і громадськістю з метою зниження рівня злочинності і усунення причин, що її породжують.

Профілактика  злочинності - система заходів, спрямованих на виявлення, обмеження або нейтралізацію криміногенних факторів і суспільної небезпеки особи злочинців.

Запобігання злочинності – соціальн діяльність, що полягає в усуненні причин та умов злочинності.

 

54. Класифікація заходів попередження злочинів.

 

За ступенем відокремленості від кримінологічних завдань

- заходи соціально-економічного розвитку;

- зі спеціальним виділенням кримінологічних завдань,

- без виділення кримінологічних проблем

За масштабами

- на всій території  країни;

- в регіоні (галузі);

- на об'єкті; -стосовно  групи,

- осіб,

- стосовно певної особи

За інтенсивністю  впливу на особу

- в рамках загальної  і виховної роботи;

- стосовно спец, груп  осіб у рамках загальної виховної роботи;

- стосовно групи осіб, які потребують інтенсивного виховання і контролю;

- стосовно осіб, які  потребують правового впливу

За моментом початку реалізації

- рання профілактика;

- безпосередня профілактика;

- профілактика рецидивної  злочинності

За ступенем радикальності

- попереджувальні;

- усуваючі;

- нейтралізуючі криміногенні  фактори

 

55. Суб'єкти попередження злочинів, їх види.

 

Суб'єкти профілактики злочинів -державні органи, юридичні особи та фізичні особи, які прямо чи опосередковано беруть участь у протидії злочинності.

СИСТЕМА СУБ'ЄКТІВ:

- Органи державної  влади і управління зверху  донизу від Верховної Ради, Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів до місцевих Рад народних депутатів і райадміністрацій.

- Органи господарської  і культурно-виховної діяльності: Міністерства і відомства; Адміністрація підприємств; Культурно-виховні заклади.

- Правоохоронні органи: прокуратура, суд, МВС, СБ, Держмитком, державна податкова служба, відділи юстиції.

- Громадські організації;  профспілкові, ДНД, громадські пункти  охорони порядку, товариські суди, ради профілактики, ради наставників.

- Трудові колективи:  колективи підприємств, установ і організацій; первісні трудові колективи: (цехи, дільниці, бригади).

- Окремі громадяни:  шефи; наставники; громадські вихователі; члени ДНД.

 

56. Основні положення проекту ЗУ "Про профілактику злочинності" від 1998 року.

 

Проекту ЗУ "Про профілактику злочинності" від 1998 року визначає систему заходів профілактики злочинів, порядок їх здійснення державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, а також права та обов'язки державних органів і організацій, що проводять роботу для профілактики злочинів, і осіб, щодо яких здійснюються передбачені заходи.

Цей закон визначає загальні та індиідуальні заходи профілактики, функції органів державвної влади.

До заходів загальної профілактики ст.6 законопроекту відносить:

-профілактична перевірка;

-профілактичний припис;

-повідомлення про  невиконання профілактичного припису;

-кримінологічне дослідження;

-роз'яснення положень  законодавства України з питань  профілактики злочинів;

-інформування населення  про стан злочинності, засоби  та методи їх захисту від  злочинних посягань.

До заходів індивідуальної профілактики злочинів належать:

-роз'яснення суспільної  небезпечності поведінки особи,  яка скоїла правопорушення та  усне її попередження про неприпустимість протиправних і антигромадських дій;

-офіційне застереження  про неприпустимість протиправної  поведінки;

-профілактичний облік  в органі внутрішніх справ  чи служби безпеки і здійснюванні у зв'язку з цим заходи;

-адміністративний нагляд органів внутрішніх справ;

-соціальний патронаж.

 

57. Основні положення Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.

 

Метою програми є забезпечення активної наступальної протидії злочинності  та досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених пріоритетів, поступового нарощування зусиль держави і громадськості, вдосконалення законодавства, організації, засобів і методів запобігання і розкриття злочинів.

Досягненню цієї мети встановлені заходи спрямовані на:

-створення атмосфери  суспільної нетерпимості до злочинності;

-ослаблення дії криміногенних  факторів;

-припинення зрощування  кримінальних структур з органами  державної влади, дальшого поширення  і консолідації організованої  та інших найбільш небезпечних форм злочинності;

-недопущення втягнення  у злочинну діяльність нових  соціальних груп, особливо неповнолітніх;  витіснення злочинності з окремих  сфер суспільного життя;

-викорінення корупції, зменшення кримінального тиску  на економічні відносини;

-створення надійних перешкод посиленню кримінального насильства;

-обмеження незаконного  обігу зброї, наркотичних засобів,  кримінальних проявів пияцтва  і алкоголізму, проституції та  інших супутніх для злочинності  явищ.

 

58. Законодавче підґрунтя здійснення профілактики злочинності.

 

-Комплексна программа профілактики злочинності на 2001-2005 роки затверджена указом Президента від 25 грудня 2000 року N 1376/2000;

- Конвенція про запобігання  та покарання злочинів проти  осіб, які користуються міжнародним  захистом, у тому числі дипломатичних агентів ратифікована 26.12.75

-Руководящие принципы  Организации Объединенных Наций  для предупреждения

преступности среди  несовершеннолетних (Эр-Риядские руководящие  принципы) Приняты и провозглашены  резолюцией 45/112 Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1990 года

-ЗУ „Про запобігання  та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним  шляхом” від 28 листопада 2002 року

-Конвенція про запобігання  злочину геноциду та покарання  за нього від 9 грудня 1948 року

- указ Президента „Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 10 грудня 2001 року

ЗУ«Про профілактику злочинів» Проект (12.05.98)    

ЗУ«Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»

ЗУ«Про боротьбу з корупцією»

ЗУ«Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»

ЗУ«Про забезпечення  безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»

ЗУ«Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»

ЗУ«Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх»

ЗУ«Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»

ЗУ«Про обіг в Україні  наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»

ЗУ«Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»

ЗУ«Про внесення змін до Закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення»

ЗУ«Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

ЗУ«Про охорону навколишнього  природного середовища»

ЗУ«Про охорону атмосферного повітря»

ЗУ«Про екологічну експертизу»

Указ Президента України  «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку»

Кодекс поведінки посадових  осіб у підтриманні правопорядку. Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної  Асамблеї від 17 грудня 1979 року

Декларация «Основньгх принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью»

Конвенция Совета Европы «Об отмывании, выявлении, изьятии   и   конфискации   доходов   от  преступной  деятельности»  Страсбург, 8 ноября 1990 г

Сорок рекомендаций «Специальной финансовой комиссии по проблемам «отмьівания» денег»

 

59. Віктимологічний аспект попередження злочинності.

 

Віктимологічна  профілактика - це сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на попередження злочинності шляхом зниження у населення в цілому чи окремих громадян ризику стати жертвою злочинних посягань.

Загальна віктимологічна профілактика полягає у виявленні  вік-тимогенних факторів і вжитті заходів  до їх усунення чи нейтралізації. Індивідуальна  віктимологічна профілактика складається  з виявлення осіб із підвищеною віктимністю і проведення з ними захисно-виховних заходів, спрямованих на зниження ризику стати жертвою злочину.

 

60. Роль ОВС у попередження злочинів.

 

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

- Профілактика пияцтва,  алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції і поширення СНІДу

- Профілактика правопорушень,  вчинюваних у сфері побутових  відносин

- Профілактика дитячої  бездоглядності, правопорушень неповнолітніх

- Профілактика бродяжництва, паразитизму, безпритульності