Україна в XIV-XVIII ст. Українські землі за литовсько-польської доби

Шкільна драма розробляла не тільки релігійні, але і світські теми. Її мета полягала передусім у допомозі учням і студентам в їх вивченні творів грецьких та римських авторів, а також Біблії. Поет Дмитро Туптало створив різдвяну драму “Комедія на Різдво Христове”, Симеон Полоцький - драму “Про Навуходоносора”, Григорій Кониський - “Воскресіння мертвих”.

Своєрідним літературним жанром були літописи. Не будучи історичними дослідженнями  в повному розумінні, літописи поєднують  риси науки і мистецтва. У XVII ст. з'явилися  літописи, які відобразили найбільш яскраві і важливі події того часу - літопис Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, монастирські літописи. Нарівні з документами автори літописів використовували фольклорні джерела, власні спогади. Літописи відіграли важливу роль у розвитку літератури та науки.

Незважаючи на те, що багато з представників  української еліти орієнтувалися, як вже говорилося, на чужу культуру і мову, знайшлися все ж патріотично  настроєні багаті феодали, які виступили  ініціаторами створення православних шкіл, які б не поступалися єзуїтським. Взагалі традиції меценатства були в цей період яскраво вираженими. Можна назвати імена князя Андрія Курбського, князя Юрія Слуцького та ін. Одним з найбільш відданих українській культурі людей був князь Костянтин Василь Острозький.

До початку XVIII ст. в Україні нараховувалися сотні шкіл, зокрема на Лівобережжі  понад 1000. Практично в кожному  великому селі, в містечках і містах були школи. Дуже добре справа освіти була поставлена в Ніжинському та Полтавському полках, де кількість шкіл перевищувала кількість поселень. Вони відрізнялися демократичністю статутів, у них безкоштовно вчилися діти всіх станів, зокрема і сироти.

Наступ єзуїтів привів до переміщення  центру культурного життя з заходу України на Лівобережжя. У XVI ст. запорозьке козацтво сформувалося як окремий стан.

Рекомендована література:

1. Горобець В.М. , Чухліб Т.В. Незнайома Кліо. Таємниці, казуси, і курйози української історії. Козацька доба. – К. 2004.
2. Дан О.Ю. Козацтво Брацлавщини у боротьбі за свободу і незалежність (1648-1676 pp.). – К. 2004.
3. Дан О.Ю., Кривошея В.В. Вінниччина козацька: Історія Вінницького козацького полку. - К. 2004.
4. Недяк В.В. Україна – козацька держава. – К. 2005.
5. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. - К. 2003.
6. Фігурний Ю.С. Історичні витоки українського лицарства: Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі. – К. 2004.
7. Чухліб Т.В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713) - К. 2004.
8. Щербак, В.О. Дашкевич (Дашкович) Остафій [Текст] /В.О. Щербак //Енциклопедія історії  України. – К., 2004. – Т. 2. – С. 295.
9. Щербак В. Українське козацтво; формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст. – К. 2000.
10. Черкас, Б.В. Остафій Дашкович – черкаський і канівський староста XVI ст. [Текст] /Б.В. Черкас //Укр. іст. журн. – 2002. – №1. – С. 53 0 65. – Бібілогр.: с. 65 – 67.

ПИТАННЯ

1. Які відмінності були у впливі гетьмана і Генеральної ради в Україні та Гетьманщини і кошового отамана й Січової ради на Запоріжжі?
2. Яке місце займала Запорізькька Січ в політико-адміністративній системі шляхетської Польщі?
3. У чому відбувався регрес і прогрес державотворчого процесу української спільноти у складі Великого князівства Литовського?
4. Основні причини протистояння католицької та православної церкви на українських землях, що входили до складу Речі Посполитої?
5. Які чинники заважали українському шляхетству зайняти достойне місце у суспільно-політичній структурі Речі Посполитої?
6. Яким чином фільваркова система стала механізмом покріпачення українських селян?
7. Як Ординації 1638 р. вплинули на становище Запорізької Січі?