Курс лекций по "Прикладні методики в соціальній роботі"

6.       Заповнювання  – порожнеча. Порожні місця,  не заповнені інформацією, можуть  вказувати на проблемні переживання,  пов’язані з життєвим досвідом. Надлишок елементів може вказувати  на схильність до сверхкомпенсації.

7.       Вихід  за межі основи. Елементи, розташовані  за межами основи, часто асоціюються  із чимось, що виходить із загального  простору внутрішньої реальності  або не приймається. Особливу  увагу варто звернути на образи, розташовані на зворотному боці основи. Постає питання: що заважає даному образу бути пред’явленим світу явно?

8.       Символіка.  Під час трактування образів  і символів колажу вирішальне  значення мають пояснення автора, його асоціації, почуття. Важливо  звертати увагу на змістовні взаємозв’язки символів, протилежні за змістом образи, що доповнюють один одного, повторюються, розвивають одну тему. Значущим є розгляд кожного символу у контексті усього колажу, тематики, запиту клієнта, психотерапевтичних відносин. На думку А. І. Копитіна [4], варто враховувати, що той самий образ може включати декілька “шарів” значень – деякі з них лежать на поверхні й відображають усвідомлюваний психічний матеріал, тоді як інші є важкодоступними й можуть відбивати більш глибокий шар психологічного.

Створюватися колаж  може як індивідуально, так і групою – залежно від мети арт-терапевтичної  роботи.

У роботі над колективним  колажем виявляється специфіка  групової діяльності. Спостерігаючи, а  потім обговорюючи з учасниками групи особливості самого процесу створення ними колажу, звертаємо увагу на те, як була організована робота групи: чи йшла загальна робота або ж розбилися на підгрупи? Чи був у групі лідер? Один чи кілька? Чи були розподілені функції усередині групи (наприклад, хтось координує всю роботу, хтось підбирає вирізки з журналів, хтось розміщує їх на папері, хтось клеїть, хтось представляє колаж і т.д.) чи кожен діяв на свій розсуд? Чи було загальне обговорення теми? Чи кожен висловив свою думку й у якій формі він це зробив? Як приймалося рішення щодо сюжету колажу чи воно взагалі не приймалося? Працювали на загальну ідею чи кожний на себе? Яким був ступінь активності кожного члена групи у творчій діяльності та який їхній внесок у кінцевий продукт?

Ну і, звичайно, важливе  питання, як все те, що відбувалося в групі з кожним учасником у процесі роботи над колажем, пов’язано з його проявами в житті, у соціумі? Обговорення всіх цих питань веде до рефлексії людини про властиві йому патерни і моделі поведінки, про стратегії й особливості взаємодії в групі, про ступінь їхньої ефективності. До того ж, у результаті такої роботи не тільки розширюються межі бачення теми, але й є можливість познайомитися і “примірити” на себе інші, відмінні від своїх стратегій поведінки.

 

Аналізуючи груповий колаж, потрібно звертати увагу як на розміри елементів композиції, так і на особливості їх розташування один щодо одного, а також на підстави їх вибору. Виходячи з цього, вважає О. Л. Вознесенська, можна визначити стратегії, властиві учасникам соціально-психологічної взаємодії:

1)      якщо  простежується загальний сюжет  колажу, а його елементи доповнюють  загальну ідею, то це може свідчити  про наявність стратегії “співробітництво”;

2)      якщо  загальна смислова чи композиційна  лінія не помітна, а учасниця(к)  групи відстоює й всіляко підкреслює тільки свою ідею, при цьому одні елементи композиції заклеюють інші, то це характерно для стратегії “протидія”;

3)      при  заклеюванні окремих елементів,  але збережені при цьому загальний  настрій й ідея створеного  колажу, можна говорити про стратегію “компроміс”;

4)      переважний  вибір маленьких фігур і розміщення  їх по краях листа, а також  надання ініціативи по створенню  сюжету композиції іншим людям,  притаманне для людей зі стратегією  “поступливість”;

5)      якщо  елементи не несуть визначеної ідеї і наклеюються збоку від інших, то це властиво для стратегії “уникання” [2].

Як приклад використання арт-терапевтичної техніки “колаж”  наводимо застосування її у процесі  роботи з темою “Образ професії”, яка дозволяє дослідити мотиви, потреби, домінуючі цінності, що реалізуються у професійній діяльності.

Індивідуальний колаж  за темою “Я – психолог” був  створений студентом-психологом. Він  відображає професійний Я-образ  автора, розповідає про те, яким себе бачить автор у ролі психолога. Центральний елемент колажу, зміщений догори аркуша (до області, що символізує майбутнє), свідчить про те, що автор тільки-но планує розпочати свою професійну діяльність. Взятий автором символ асоціюється з можливістю обрання поведінки, соціальних ролей. Можливість надавати вибір своїм клієнтам, збагачуючи їх уявлення про себе й демонструючи нові моделі поведінки, є значущим для автора і відображає власну потребу в особистісних змінах. Орієнтація на особистісне зростання і розвиток підкреслюється й вертикальним розташуванням основи  колажу.

Елементи, представлені внизу колажу, пов’язані з досвідом навчання професії. Автор підкреслює недостатність можливості проявити себе в цей період. Бажані зміни  у професійній самореалізації пов’язані  з більшим проявом власної активності. Середній ряд колажу представлений двома образами, пов’язаними з проявом жіночої ідентичності: мудрою чарівницею та успішною леді, що отримує задоволення від роботи. Помітно, що обрана професійна діяльність відповідає потребам автора у реалізації й розвитку жіночої ідентичності. Елементи верхнього ряду пов’язані зі змінами, наслідками роботи. Розташована у верхньому правому куті картинка символізує для автора можливість упоратися з важкими випадками в практиці, що віднесено до майбутніх перспектив, пов’язаних із професійним зростанням.

Зазначимо, що зміна параметрів колажу може також бути відображенням  динаміки арт-терапевтичного процесу. Прикладом може послугувати колаж, виконаний дівчинкою-підлітком на тему “Яка Я є?”. Створення колажу зайняло дві арт-терапевтичні сесії, протягом яких, вибираючи й приклеюючи зображення, були порушені актуальні для клієнтки питання: прояв себе у різних ситуаціях і соціальних умовах, розвиток жіночності й зміни, що відбуваються у зв’язку з цим, потреба у відстоюванні особистісних меж. Переповненість елементів колажу засвідчує відсутність чітких уявлень про себе, заглибленість у соціальні ролі. Упорядкованість елементів вказувала на прагнення до самоконтролю. Під час наступних сесій клієнткою був спонтанно створений “Ми повинні шукати те, що нас об’єднує”. Основою колажу були обрані бланки анкет для батьків, які асоціювалися у підлітка із заборонами й обмеженнями, що нав’язують батьки та вчителі. Колаж характеризується високим ступенем хаотичності, виконувався імпульсивно, із проявом афективних реакцій. Центральною темою колажу стали стосунки дітей і батьків, подолання батьківських інтроектів і установок. Створення такого колажу свідчить про подолання підлітком надмірного самоконтролю проявами спонтанності й емоційної експресії.

Підбиваючи підсумки викладеного вище, можемо зробити  такі висновки:

1. Арт-терапевтична техніка  “колаж” є ефективним методом  при вирішенні цілої низки  актуальних завдань соціальної  сфери, екологічним засобом роботи  з особистістю і групою, має вагомий діагностичний потенціал.

2. Опорними елементами  в трактуванні колажів є: вибір  і розташування основи для  колажу; процес створення колажу; ступінь 

 хаотичності / впорядкованості  елементів колажу; характер розташування  вирізок; просторова організація картинок; ступінь заповнювання – порожнечі площини колажу; вихід за межі основи колажу; символіка використаних зображень.

На загальному колажі аналізується, які аспекти досліджуваного образу (чи теми) представлено, а які  ні; чому було приділено найбільшу увагу, чому – найменшу; які труднощі виникали при визначенні змісту колажу і при його виготовленні; як на листі розміщено елементи один щодо одного і як співвідносяться їхні розміри. Важливо також звернути увагу на повторювані об’єкти (проекції), на об’єкти, включені в інші (інтроекти), та на загальне враження, що справляє колаж.

 

 

 

 

 

Базовые техники арт-терапии

Опубликовано 16.08.2011 в 15:09 пользователем Елена Сотниченко

Авторство

Сотниченко Елена Владимировна

 

Город: Ростов-на-Дону

Виды деятельности: гештальт-терапевт

Используемые психологические  подходы и направления: гештальт-терапия, арт-терапия

 Веб-сайт автора:  Арт-терапия: консультации и обучение 

 Материал предоставлен:  Психологический Центр Контакт 

Статья написана психологом Сотниченко Е.В. по материалам обучающей программы Техники арт-терапии.

 Особенности арт-терапевтической  сессии 

 

• Доверие (открытость, знакомство с группой, интерес к себе и  другим).

 

• Концентрация (привлечение  внимания к другим и себе, концентрация на чувствах, эмоциях).

 

• Сотрудничество (открытость взаимодействию, обмен опытом).

 

• Креативность.

 

• Спонтанность.

 Сессия 

 

Участники получают инструкцию полностью отдаться своим чувствам и не заботиться о художественности своих творений. Обычно во время  рисования не рекомендуется разговаривать, это помогает создать особую, новую обстановку и внимательнее относться к чувствам и телесным ощущениям.

 

В структуре арт-терапевтического занятия выделяются две основные части. Одна — невербальная, творческая, неструктурированная. Основное средство самовыражения — изобразительная деятельность (рисунок, живопись). Используются разнообразные механизмы невербального самовыражения и визуальной коммуникации (70% сессии)

 

Другая часть —  вербальная, предполагает словесное  обсуждение проделанной работы и её результатов, обратную связь от участников и ведущего по поводу и возникших впечатлений, ассоциаций от восприятия нарисованного (созданного) и всего процесса работы. (30% сессии)

 

Арт-терапевтическая  сессия может включать в себя этапы:

 

Настрой (разминка, включение  в работу, граница, оформляющая её начало);

 

Актуализация визуальных, аудиальных, кинестетических ощущении; формирование запроса или темы работы.

 

Индивидуальная изобразительная  или творческая деятельность;

 

Вербализация (коммуникация);

 

5.Доработка рисунка,  продолжение работы для мультимодальных  техник или коллективная работа (в парах; малых группах);

Рефлексивный анализ. Выводы.

 Упражнения для  знакомства.

 

Этими упражнениями начинается работа новой группы, а также новая  сессия. Наряду с определением целей работы участников, знакомство является обязательным условием успешной групповой работы, позволяет установить доверительные отношения между её членами, снять напряжение, включиться в работу и настроиться на творческий процесс, рефлексию.

Рисунок себя

 

Задача этого упражнения - представить себя группе, не прибегая к словам. Это может быть:

 

иллюстрация вашего образа жизни;

 

ваши ценности и интересы;

 

ваше мироощущение;

 

метафора, отражающая вас  в целом.

Интервью-презентация

 

Упражнение выполняется в парах, тройках, малых группах. Инструкция: попросите партнёра рассказать о его жизни, интересах, планах и т.д., а затем изобразите на рисунке то, что он Вам рассказал. Обсуждение, обратная связь группы.

Первые впечатления

 

Расслабьтесь и посмотрите на партнера. На общем листе бумаги изобразите поочередно любые элементы внешнего облика партнера, на которых останавливается Ваш взгляд, не отрывая карандаша от бумаги. Обсудите созданные рисунки. Варианты: поочередно рисуя в абстрактной манере, постарайтесь передать свои первые мысли и впечатления, связанные с партнером, передайте свои впечатления, связанные с партнером, используя один цвет и одну форму нарисуйте, каким Вы представляетесь партнеру, нарисуйте портреты друг друга, а под ними запишите свои впечатления друг о друге.

4. Рисунок состояния 

 

Цель: Этим упражнением  целесообразно начинать занятия  в группах терапии искусством. Оно стимулирует творчество и  осознание чувств, помогает членам группы лучше познакомиться друг с другом. Также оно может служить диагностическим материалом, а также использоваться в конце сессии для анализа изменений.

 

Материалы: Бумага, цветные  карандаши, мел, краски.

 

Инструкция для участников: Каждый член группы имеет в своем  распоряжении много бумаги и краски, цветные карандаши, мелки. Используйте одну-две минуты, чтоб осознать ощущения и чувства, которые возникают в этот момент. Забудьте об искусстве и не старайтесь быть художником. Возьмите карандаш и начните наносить какие-нибудь штрихи на бумагу. Рисуйте цветные линии и формы, говорящие о том, как вы себя чувствуете. Попытайтесь символически выразить свое состояние в данный момент. Не заставляйте себя рисовать что-то определенное и высокохудожественное. Рисуйте то, что приходит в голову. Когда все члены группы закончат задание, группа может поделиться впечатлениями о каждом рисунке, никак его не оценивая.

 

В качестве варианта испробуйте другие материалы, например, глину. В  любом случае доверяйте своим  внутренним ощущениям и старайтесь в своей работе обнаружить информацию для себя.

5. Коллаж 

 

Цель: раскрытие потенциальных  возможностей человека, предполагает большую степень свободы, является эффективным методом работы с  личностью, опирается на положительные  эмоциональные переживания, связанные  с процессом творчества. Кроме того, при изготовлении коллажа не возникает напряжения, связанного с отсутствием у участников художественных способностей, эта техника позволяет каждому получить успешный результат. Коллажирование позволяет определить существующее на данный момент психологическое состояние человека, выявить актуальное содержание его самосознания, его личностные переживания. Эффективным является включение в коллаж рисунков, личных фотографий участников, авторами которых они являются, либо на которых они запечатлены, а также использование коллажа в перфомансе и инсталляции. Тема для создания коллажа может быть разной в зависимости от потребностей группы («Мужчина и женщина», «тело», «я», «прошлое-настоящее-будущее» и мн. др.) Материалом для коллажа могут служить глянцевые журналы, разнообразные изображения, фотографии, природные материалы, предметы, изготовленные или преобразованные его создателями. Инструкция: вырежьте из журналов фигуры людей, животных и пр., а затем оформите их в композицию. С элементами можно делать всё, что угодно, можно дополнить работу надписями, комментариями, закрасить и декорировать пустоты, быть конкретным или абстрактным. Анализ коллажа: расположение элементов на листе, размер элементов, их расположение относительно других элементов, основания выбора того или иного элемента, элементы пристраиваются друг к другу, дополняют общую идею коллажа, прослеживается общий сюжет;