Лекции по "Социальной ответственности"

Змістовний  модуль 1

 

1. Світовий досвід  соціального підприємництва.

1.1. Американська модель  соціально відповідального бізнесу

 

Американська модель характеризується переважно підходом, що передбачає розподіл частини прибутку компанії для інвестування її суспільно-корисних ініціатив. Модель зорієнтована, перш за все, на «публічних»акціонерів, тому навіть власник 2-5% акцій може вважатися великимакціонером. Їй притаманна однорівнева структура органів управління, за якої рада директорів включає виконавчих та незалежних директорів.

Аналізуючи недоліки такої моделі корпоративного управління, слід зазначити про наявність конфлікту інтересів інвесторів, що прагнуть високих прибутків, та керівництва компанії, що орієнтується на короткотермінові цілі хоча й з метою зацікавлення інвесторів. Наслідки цього нерідко проявляються в спотворенні фінансової звітності. Прикладом втілення американської моделі соціально відповідальної поведінки компанії може бути соціальна політика

ВАТ “СУАЛ-холдинг” (Росія). До 2004 р. компанія фактично займалася

вкладеннями ресурсів у добродійні ініціативи місцевих громадських

організацій і зацікавлених груп, хоча після 2004 р. практично всі філантропічні проекти компанії були значно скорочені. Цієї ж моделі соціально відповідальної поведінки дотримується й група компаній “Об’єднані Машинобудівні Заводи”, надаючи пряму фінансову підтримку фондам, добродійним об’єднанням і дитячим установам відповідно до заявлених у соціальній політиці компанії цілей. В Україні прикладом таких компаній є System Capital Management, Корпорація “Індустріальна спілка Донбасу”, які пов’язані з реконструкцією національних історичних пам’ятників, фінансуванням гуманітарних проектів, проектів із будівництва і устаткування дитячих лікарень, підтримкою національної культури, що є відповідним підтвердженням дієвості і ефективності американської моделі КСВ [14].

У сучасних економічних умовах американська модель соціально-

відповідальної поведінки компаній використовується найширше. На нашу думку, це пояснюється тим, що:

– вона досить легко втілюється в життя, результати її реалізації часто є публічно наочними. Важливим є і той факт, що з погляду інвестора, участь компанії в добродійній діяльності характеризує її як соціально стійку і, отже, за інших рівних умов, привабливішу для зовнішніх вкладень;

– ця модель у разі коректного її втілення, знаходить найбільш позитивний відгук від населення, громадських організацій і персоналу, оскільки дозволяє цим групам сприймати компанію як таку, що піклується про потреби мешканців міста, району тощо.

Основними повідомленнями, які компанія, що застосовує американську модель КСВ, може нести цільовим групам і використовувати у побудові зовнішніх комунікацій, є такі, як екологічність роботи компанії; стабільність і надійність. Тож, обираючи американську модель КУСВ, компаніям необхідно забезпечити залучення місцевої влади, громадських організацій і населення до процесу вибору об’єктів соціально-орієнтованого інвестування, а також відстежувати результат від цих вкладень.

 

 

1.2. Європейська модель соціально відповідального бізнесу

Європейська (німецька) модель КУСВ передбачає, що соціально-відповідальна діяльність компанії пов’язана з досягненням  її бізнес-цілей і є частиною стратегії створення додаткової інвестиційної привабливості компанії.

Практично всі ініціативи, що фінансуються компанією в рамках такої моделі, мають безпосередньо стосуватися підвищення прибутку. Поштовхом до розвитку соціальної відповідальності в Європі став закон, що зобов’язав пенсійні фонди інформувати громадськість про те, чи вкладають вони надходження від пенсійних внесків у діяльність соціально відповідальних компаній. Взагалі, сектор інвестицій в соціально відповідальний бізнес (socially responsible investments – SRI) у світі постійно зростає. Сьогодні активи тільки європейських SRI-фондів сягають 15 млрд. доларів.

На нашу думку, найбільш популярними  об’єктами інвестицій у рамках цієї моделі є розвиток науки, освіти і технологій;

розвиток персоналу компанії;

внесок в розвиток муніципальних  утворень, де розташовані виробничі

потужності компаній;

природоохоронна діяльність;

програми приведення діяльності компанії у відповідність до світових галузевих стандартів;

добродійні внески за участю працівників  компанії.

Прикладом реалізації такої моделі може бути рішення британської

компанії FTSE (спільний проект газети The Financial Times і Лондонської фондової біржі London Stock Exchange Office) визначити додатковим критерієм включення до свого індексу (FTSE 4 Good) показника ефективності діяльності компаній щодо захисту навколишнього середовища, дотримання прав людини і взаємовідносин із працівниками та акціонерами. FTSE

співпрацює із Ethical Investment Research Services (EIRIS) і його мережею міжнародних партнерів для вивчення виконання компаніями вимог корпоративної соціальної відповідальності. Для отримання і перевірки достовірності інформації використовуються виключно відкриті джерела, такі як річні звіти; огляд веб-сторінок компанії; письмове та телефонне анкетування.

Серед пострадянських компаній дотримуються європейської моделі КУСВ група компаній “Лукойл”, ЗАТ “Северсталь” і ВАТ “СУАЛ-холдинг” (остання в процесі впровадження соціальної відповідальності в свою діяльність змінила модель з американської на європейську). Так, у соціальному кодексі компанії “Лукойл” для забезпечення ефективності соціальних вкладень групи, використовується безперервний контроль над витратами, гнучке використання пайової участі компанії та її працівників у фінансуванні соціальних ініціатив, а також – залучення партнерів для спільного фінансування соціальних проектів компанії. Таким чином, кожна з ініціатив компанії у сфері навчання і

соціального забезпечення персоналу, фінансування соціальних об’єктів, направлена на підвищення вартості її матеріальних і нематеріальних активів.

Раніше згаданий “СУАЛ-холдинг” використав свої вкладення в розвиток міст регіону, підвищення ефективності місцевого бізнесу, оскільки саме на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць розташовані виробничі потужності холдингу. До реалізації соціальних проектів холдингу залучені місцеві влади в рамках підписаних угод, що обумовлюють обов’язки кожної із сторін.

Сьогодні європейська модель КУСВ адаптується найбільш великими

промисловими компаніями, що досягли  певного рівня стабільності бізнесу.

Європейська модель має на увазі економічне обґрунтування соціальних ініціатив і їх інтеграцію у корпоративну стратегію розвитку компанії. Тому, перед впровадженням цієї моделі, керівництву промислової компанії необхідно бути впевненим, що, крім визначення об’єктів вкладень і виділення відповідних коштів, вся діяльність компанії буде переглянута з точки зору її відповідності моделі корпоративної соціальної відповідальності. До того ж, мають бути розроблені та закріплені механізми контролю за ефективністю вкладених коштів.

Актуальність та дієвість європейської моделі КСВ сьогодні

підтверджується результатами дослідження  Асоціації менеджерів (національна некомерційна громадська організація, діяльність якої спрямована на всебічний розвиток ділового співтовариства) за 2004 р., згідно з яким від компаній, що прагнуть бути соціально відповідальними, очікується соціально відповідальне

ведення бізнесу в цілому, а не тільки благодійність.

Ми переконані, що з погляду інвестора, європейська модель є привабливішою при оцінці соціально відповідальної поведінки компанії, оскільки може бути виміряною конкретними результатами, у тому числі й грошовими.

 

1.3. Азіатська модель  соціально відповідального бізнесу

Азіатська (японська) модель КУСВ передбачає соціальну згуртованість на рівні компанії і ділову згуртованість на рівні індустріальної групи. Основні характеристики японської моделі полягають у об’єднанні бізнесу з боку окремих компаній в групи, що передбачає високу концентрацію власності в руках середніх та великих інвесторів з перехресним їх володінням компаніями- учасницями групи. Основним джерелом фінансування групи є власний банк, що концентрує заощадження у депозитній формі та знижує вплив фондового ринку. Система управління орієнтована на соціальну єдність усіх учасників та здійснюється за принципом «рівний серед рівних». Взагалі соціальні зобов’язання посідають значне місце і є чи не кінцевою метою діяльності товариства. Для азіатської моделі характерною є активна роль держави, яка впродовж тривалого часу брала участь у стратегічному плануванні бізнесу.

Управління бізнесом, з японської  точки зору, не може обмежуватися тільки організаційним розвитком і отриманням прибутку. Воно має базуватися на правильному сприйнятті буття, суспільства і навколишнього світу, усвідомленні своєї відповідальності перед суспільством і прагненні до прогресу цивілізації в цілому. Основні недоліки даної моделі полягають в недостатній прозорості інформації про діяльність акціонерного товариства, низькій системі захисту прав дрібних акціонерів та недостатній увазі питанням прибуткової діяльності.

Для зазначеної моделі характерним  є сприйняття підприємства як “виробничої сім’ї”. Працівник вважається членом такої сім’ї, а тому, його відповідальність і права, виходять далеко за межі звичайних функціональних обов’язків. У свою чергу, корпорація підтримує його протягом життєвого шляху: допомагає в придбанні житла, виділяє фінансову допомогу при народженні дітей, а потім їх навчанні, виплачує щедру вихідну допомогу і корпоративні пенсії.

Особливості розуміння соціальної відповідальності у межах азіатської моделі виявляються в специфічних інститутах “довічного найму”, “принципі старшинства” при оплаті праці і просуванні по службі. Ці механізми не закріплені законодавчо, але фактично є соціальним імперативом, що реалізовується в більшості великих компаній.

Зауважимо, що кожна з розглянутих  моделей дуже рідко існує в  «чистому» вигляді, але деякі риси можуть повторюватися або ж переплітатися одна в одній.

У країнах з перехідною економікою, до яких належать Україна, Росія та інші країни Центральної і Східної Європи, поки що не сформувалась стійка модель КУСВ, але вже можна говорити про своєрідну систему, яка поєднує риси американської європейської та азіатської моделей.

Таблиця 1

Характеристика моделей  соціальної відповідальності підприємства

№ з/п	Модель соціальної відповідальності підприємства	Характеристика моделі соціальної відповідальності підприємства
1	Англо-американська модель	Ініціюється самими компаніями, передбачає максимальну самостійність  підприємств у визначенні свого суспільного вкладу. В той же час ця модель законодавчо заохочує соціальні інвестиції у вигідні для суспільства сфери через відповідні податкові пільги при мінімальному державному регулюванні.
2	Європейська модель	Своєрідна система державного регулювання за допомогою норм, стандартів і законів відповідних держав. При цьому європейські підприємства більш обмежені в питаннях своєї відповідальності перед суспільством. Велика увага приділяється адресним соціальним програмам і бізнесу-проектам та дуже популярний принцип колективної солідарності.
3	Австралійська модель	Серед державних органів, які займаються питаннями КСО, можна  назвати: Ділову раду Австралії, Департамент  у справах сім'ї і суспільних послуг, Парламентський комітет з  фінансових послуг і корпорацій. Крім того, в березні 2003 року Австралійська фондова біржа (Australian Stock Exchange) опублікувала Принципи належного корпоративного управління і кращі практики. Принципи охоплюють питання ролі керівників і членів правління в сприянні КСО компанії; задоволення інформаційних потреб сучасного інвестиційного співтовариства; невизначеності і риски управління, а також визнання законних інтересів всіх зацікавлених сторін. Одним із способів державного заохочення етичного ведення бізнесу було вручення соціально відповідальним компаніям спеціальної винагороди – «Prime Minister’s Awards for Excellence in Community Business Partnerships» .
4	Канадська модель	Модель багато в чому схожа з американською, окрім  загальних заходів щодо соціального захисту населення, реалізуються програми досконалості якості і здорового робочого місця. Перелік заходів охоплює сфери боротьби з виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, охорону здоров'я працюючого населення, боротьбу з безробіттям за допомогою зменшення текучості кадрів на конкретному підприємстві.

 

Таблиця 2.

Порівняльний аналіз моделей корпоративного управління соціальною

відповідальністю