Лекции по "Социальной политике"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

Гончарова С.Ю.

 

 

 

 

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

 

 

Укладач

доц. Гончарова  С.Ю.

 

 

 

 

 

 

 

Харків, 2011

 

Зміст

 

Вступ				3
Тема 1.	Соціальна політика як функція державного управління			5
	1.1.	Сучасні теорії соціально-класової структури  суспільства		5
	1.2.	Поняття "соціальна  держава". Моделі соціальної політики в сучасному суспільстві		8
	1.3.	Соціальна політика як складова внутрішньої політики держави, її зв'язок з економічною політикою		10
	1.4.	Роль соціальної політики в розвитку ринкової економіки  та задоволенні соціальних потреб		12
	1.5.	Поняття соціальної політики. Об’єкти і суб’єкти соціальної політики		14
	1.6.	Інструменти й  інститути соціальної політики		17
	1.7.	Соціальна справедливість як критерій соціальної політики		18
	1.8.	Основні напрямки соціальної політики. Стратегія розвитку людських ресурсів		20
	Контрольні  запитання			21
Тема 2.	Становлення ринкової економіки в Україні та зміни в соціальній політиці			22
	2.1.	Формування  соціальної політики в Україні в  контексті економічних перетворень		22
	2.2.	Соціальна структура  українського суспільства. Причини  загострення соціальних проблем		24
	2.3.	Радикальні  економічні реформи як організаційна база соціально-економічних перетворень		27
	2.4.	Пріоритетні напрямки розвитку соціальної політики в Україні		30
	Контрольні  запитання			32
Тема 3.	Нормативно-правова  база соціальної політики в Україні			33
	3.1.	Характеристика, структура і класифікація соціальних нормативів. Наукові засади їх розробки		33
	3.2.	Суб’єкти нормативно-правового, наукового та  методичного забезпечення соціальної політики		36
	3.3.	Сучасний стан нормативно-правового забезпечення соціальної політики в Україні		40
	Контрольні  запитання			46
Тема 4.	Планування  і фінансування розвитку соціальної сфери			46
	4.1.	Соціальна сфера  та її роль у вирішенні соціальних проблем		46
	4.2.	Структура соціальної сфери		49
	4.3.	Державне планування розвитку соціальної сфери		55
	4.4.	Особливості фінансування соціальної сфери		56
	Контрольні  запитання			60
Тема 5.	Соціальний  захист людини як система			61
	5.1.	Необхідність  соціального захисту в умовах ринкової економіки		61
	5.2.	Формування системи соціального  захисту		64
	5.3.	Соціальне страхування  та соціальний ризик. Міжнародні норми соціального страхування		68
	5.4.	Реформування  системи соціального захисту  в Україні		75
	Контрольні  запитання			77
Тема 6.	Соціальний  захист економічно активного населення			78
	6.1.	Сутність категорії "економічно активне населення"		78
	6.2.	Підприємницька  діяльність у соціально орієнтованій економіці. Державна підтримка підприємництва		81
	6.3.	Мінімальні гарантії в  оплаті праці як елемент соціального  захисту найманих працівників		82
	6.4.	Державні гарантії щодо зайнятості, підготовки та перепідготовки кадрів		88
	6.5.	Нагальні проблеми соціального захисту економічно активного населення		90
	Контрольні  запитання			92
Тема 7.	Соціально-трудові  конфлікти, їх урегулювання та розв’язання			92
	7.1.	Соціально-трудовий конфлікт у системі соціальних протиріч		92
	7.2.	Методи аналізу  та управління соціально-трудовими  конфліктами		97
	7.3.	Процесуальні  аспекти в розв'язанні соціально-трудових конфліктів		98
	Контрольні  запитання			103
Тема 8.	Форми захисту  соціально вразливих верств населення			103
	8.1.	Сутність та оцінка соціального захисту найбільш вразливих верств населення		103
	8.2.	Державна молодіжна  політика		106
	8.3.	Державна допомога сім'ям з дітьми та її види. Специфічні гарантії окремим категоріям населення		109
	8.4.	Пріоритетні напрямки вдосконалення форм захисту соціально  вразливих верств населення		116
	Контрольні  запитання			118
Тем 9.	Захист і  соціально-трудова реабілітація інвалідів			118
	9.1.	Поняття інвалідності та її види. Правові критерії інвалідності		118
	9.2.	Соціальний  захист інвалідів. Заходи щодо активізації  їх життєдіяльності		122
	9.3.	Нагальні проблеми захисту та реабілітації інвалідів  і шляхи їх вирішення		128
	Контрольні  запитання			130
Тема 10.	Державна підтримка сімей з низькими доходами			130
	10.1.		Прожитковий мінімум  як основа реалізації соціальних гарантій	130
	10.2.		Основні складові державної політики підтримки сімей  з низькими доходами	133
	10.3.		Бідність як об'єкт соціальної політики	136
	10.4.		Напрямки боротьби з бідністю. Світовий досвід	146
	Контрольні  запитання			149
Тема 11.	Пенсійне страхування  і недержавні пенсійні фонди			149
	11.1.		Пенсійне забезпечення в Україні. Фінансовий стан Пенсійного фонду	149
	11.2.		Види пенсій та критерії їх призначення	152
	11.3.		Напрямки реформування пенсійної системи в Україні	155
	11.4.		Державне пенсійне страхування	159
	11.5.		Недержавні  пенсійні фонди. Зарубіжний досвід	162
	Контрольні  запитання			168
Тема 12.	Основи формування соціальної політики підприємства			169
	12.1.		Поняття "соціальний розвиток підприємства" як об’єкт управління	169
	12.2.		Фактори розвитку соціального середовища підприємства	170
	12.3.		Система фінансування соціальних заходів на підприємстві	172
	12.4.		Шляхи реформування соціальної сфери	174
	Контрольні  запитання			175
Тема 13.	Кадрове забезпечення здійснення соціальної політики			176
	13.1.		Громадські  та соціальні служби, їх роль у здійсненні соціальної політики	176
	13.2.		Розвиток соціальних та громадських  служб	179
	13.3.		Роль фаху соціального  працівника в сучасних умовах	185
	Контрольні  запитання			188
Використана література				189
Зміст				194

 

Вступ

 

Становлення нової  економічної системи, яка ґрунтується  на ринкових відносинах, безпосередньо  пов'язане з реформуванням існуючої соціальної політики.

Розрив економічних  зв'язків у межах СНД, нестача  енергоносіїв, повільна конверсія значної  кількості підприємств оборонного комплексу призвели до спаду виробництва, вимушеної неповної зайнятості та безробіття, руйнування соціальної інфраструктури. Як наслідок – знизилися реальні доходи значної частини населення, зросла заборгованість з виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

Особливого  значення теоретичний аналіз проблем  соціального розвитку набуває за сучасних умов, коли перед незалежною державою постало важливе завдання визначення ефективності шляхів розв'язання суперечностей у сфері соціальної політики на основі осмислення як світового, так і власного вітчизняного досвіду.

Зазначене вище суттєво актуалізує як розробку наукових проблем соціального розвитку, так і їх вивчення та аналіз в навчально-методичному аспекті.

Соціальна політика – це система управлінських, регулятивних, організаційних рішень і дій, а також цілеспрямованої діяльності суб'єктів, що сформувалася в суспільстві на певному історичному етапі його розвитку та знаходить втілення в соціальних програмах і соціальній практиці з метою задоволення соціальних  потреб та інтересів людини в суспільстві.

Курс "Соціальна  політика" є важливою нормативною дисципліною, яка викладається при підготовці спеціалістів та магістрів з управління трудовими ресурсами.

Мета навчальної дисципліни – дати майбутнім фахівцям знання суті та механізму управління соціальною політикою, сформувати теоретичну й методологічну бази, необхідні для вільного володіння практикою прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах ринкових відносин.

Предметом навчальної дисципліни:

закономірності  функціонування і розвитку системи  соціально-політичних інститутів у суспільстві;

принципи соціальної політики в умовах формування ринкових відносин;

методи та інструменти  реалізації соціальної політики в суспільстві;

тенденції соціального  розвитку за умов ринкового механізму.

Основу при викладанні курсу  складають лекційні заняття. Крім лекцій, для детального обговорення найважливіших проблем соціальної політики передбачаються семінарські та практичні заняття.

Соціальна політика торкається діяльності людини в правовому  суспільстві, можливостей  вільно розвиватися, реалізовувати свої здібності, поліпшувати якість життєвого рівня. Тому даний курс спирається на знання, одержані з інших фундаментальних, базових та нормативних дисциплін.

При розгляданні понятійного апарату  важливими є знання з курсу "Соціологія праці". Широким є коло питань (соціально-класова структура суспільства, соціальна рівність та соціальна справедливість), які вивчаються в курсах економічної теорії та макроекономіки.

"Соціальна  політика" має тісний зв'язок  з курсом "Державне регулювання  економіки" щодо питань бюджетної політики, планування розвитку соціальної інфраструктури; з курсом "Управління зайнятістю" щодо механізмів регулювання проблеми безробіття; з економікою праці  – щодо проблем організації зарплати, вирішення соціально-трудових конфліктів, збереження здоров'я та працездатності робітника тощо.

Крім  того, теоретико-практичною навчальною базою вивчення курсу "Соціальна політика" є курс "Управління трудовими ресурсами", в якому приділяється увага проблемам демографії, соціального партнерства та розвитку соціальної сфери на підприємстві.

При написанні підручника використовувалися укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів  України, закони України, а також   теоретичні і практичні матеріали  як вітчизняних, так і зарубіжних учених.

Автори усвідомлюють, що далеко не всі питання та проблеми соціальної політики їм вдалося розглянути, тому будуть вдячними за відгуки і зауваження.

Тема 1.

Соціальна політика як функція державного управління

 

1.1. Сучасні  теорії соціально-класової структури  суспільства

 

Питанням вивчення соціальної структури суспільства приділяли велику увагу філософи, соціологи та економісти різних часів і поколінь. У період розвитку античної філософії древньогрецький філософ Платон виділяв в соціальній структурі суспільства наступні групи: філософів, які керують державою, воїнів, що охороняють її від ворогів, і працівників (селян, ремісників), підтримуючих державу матеріально. Вивченню проблем соціальної структури суспільства багато уваги приділяли такі філософи, як Т. Гоббс, Ш. Фур'є, Ж.-Ж. Руссо [72].

Соціальна структура cуспільства – це система зв'язків між основними його елементами.

Основними елементами соціальної структури суспільства є індивіди, що займають певні позиції (статуси) і виконують певні соціальні функції (ролі), об'єднання цих індивідів на основі їх статусних ознак в групи.

Соціальна структура виражає  об'єктивний розподіл суспільства на спільності, класи, шари, групи, вказуючи на різне положення людей по відношенню один до одного.

Соціальна структура суспільства передбачає розгляд суспільства як цілісної системи, що має внутрішню диференціацію, причому різні частини цієї системи знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою.

Соціально-класова  структура почала розвиватися з появою класів і держави. Вона представляє собою сукупність класів, соціальних шарів і груп, які знаходяться в єдності і взаємодії.

Відомо досить багато фактів історії, які свідчать про те, що саме класи і їх відносини наклали значний відбиток на соціальне життя суспільства, тому що саме в класовій спільності втілюються найбільш важливі економічні інтереси людей. Тому соціально-класова структура суспільства грає провідну роль в соціальному житті суспільства.

Поняття  "клас" походить від латинського слова – classis, що означає розряд. Цим поняттям визначаються великі групи людей, на які розділилося суспільство в певні періоди його історії. Одні аналітики вважають причинами розділення суспільства на класи відмінності в розумових здібностях людей,  природні відмінності. Інші дослідники за основу класового розподілу приймали відмінності в рівні прибутку, в майновому положенні.

Розглядаючи питання про соціально-класову структуру суспільства, представляється необхідним зупинитися на аналізі змін, що відбуваються в соціальній структурі суспільства в сучасних умовах. Звернемо увагу на зміни, які виникають внаслідок економічних і політичних процесів. Прискорення НТП привело до значних змін не тільки в розвитку науки і техніки, але й у всій соціальній структурі суспільства. Це явище особливо проявило себе в найбільш розвинених країнах (США, Японії, Німеччині), хоч його вплив все більше позначається і на розвитку інших країн. Ускладнення техніки, технології виробництва привело до значного зростання в складі робочого класу питомої ваги висококваліфікованих і різкому зменшенню частки некваліфікованих робітників. А це в свою чергу привело до зміни вимог, необхідних для підготовки робочої сили. Вища і середня спеціальна освіта стає базовою для багатьох професій.

Внаслідок прискорення  науково-технічного прогресу і тривалої класової боротьби сталися помітні зміни в матеріальному становищі найманих працівників. Основна маса людей найманої праці перемістилася в середні та забезпечені шари суспільства. Серед найманих працівників все більше сьогодні тих, хто має власні будинки і невеликі земельні дільниці, акції і страхові поліси тощо.

Все це говорить про те, що під впливом НТП і інших об'єктивних процесів відбуваються помітні зміни в соціальній структурі суспільства, формування нових шарів, зміна їх ролі в житті суспільства.

Помітні зміни  в соціальній структурі відбуваються в колишніх соціалістичних країнах і в країнах СНД. Нарівні з існуванням таких основних соціальних груп, як робочий клас, селянство, інтелігенція і службовці, йде досить активний процес формування так званого  "середнього класу" – шару підприємців. У країнах СНД в сільській місцевості розвивається шар фермерів, тобто селян-власників.

Внаслідок цих  та інших явищ, пов'язаних з розвитком  ринкових відносин, в соціальній структурі суспільства відбуваються значні зміни як позитивного, так і негативного характеру. Стається розшарування суспільства на багатих і бідних, значно посилюючи процес соціальної диференціації, а також соціальної мобільності, коли велика маса людей переходить внаслідок різних причин з одного соціального шару в інший.

Таким чином, сучасна  соціально-класова структура суспільства носить складний характер.

Американський соціолог Д. Граскі типологізував (класифікував) стратифікаційно-класові системи за наступними цінностними (ресурсними) підставами [72]:

економічна  підстава (провідні прибічники – К. Маркс, У. Райт) визначає класи відносно власності на землю, професійну практику, бізнес, майно, людські ресурси та робочу силу;

політична підстава (М. Вебер) визначає класи відносно до влади в суспільстві, в суспільних стосунках, трудових колективах, родинах;

культурологічна підстава визначає класи за статусним споживанням, привілейованим життєвим стилем, манерою;

соціальна підстава визначає класи за доступом до високо-статусних соціальних родин, громадських об'єднань, асоціацій;

підстава досягнень визначає класи за престижем, репутацією, відомістю, етнічною та релігійною чистотою;

громадянська  підстава визначає класи за правами власності, правом людини, членством у виборних органах, свободою асоціацій;

людська підстава визначає класи за умінням, спеціальним знанням, досвідом, навичкам, формальною освітою, знаннями.

Сучасні класові  системи – це комплекс змішаних ідеальних типів. В сучасному  суспільстві переважають три провідні класові системи:

1) система, заснована  на економічних цінностях, характе-ризується високим ступенем нерівності;

2) система "державного  соціалізму", заснована на політичних цінностях, характеризується низьким ступенем нерівності;

3) система "продвинутого  індустріалізму", заснована на цінностях людини, характеризується усередненим ступенем нерівності.