Репродуктивное здоровье молодежи

Народження дітей – основний елемент самоутвердження, розвитку та  існування сім’ї.  Бажання мати дітей, установка на них лежить в основі  формування почуття материнства (батьківства). Репродуктивна установка повинна бути спрямована на потребу в дітях,  які відіграють позитивну роль у подружньому житті, урізноманітнюють і  збагачують міжособистісні зв’язки в сім’ї, розширюють сферу її інтересів і  потреб, дають батькам емоційне задоволення самим фактом появи на світ, а  також своїми успіхами, неповторною діяльністю [10, c. 27].

Інтегральним показником, який характеризує стан репродуктивного здоров’я, є показник народжуваності. За останні роки в Україні простежується поглиблення депопуляційних процесів. І це зумовлено, насамперед, зниженням рівня репродуктивного здоров’я.

За останніми даними ВООЗ, Україна посідає останнє місце серед країн Євросоюзу за показником природного приросту населення. А формування репродуктивної системи – процес тривалий і складний. За даними офіційної статистики, майже кожна третя дитина з’являється на світ з відхиленнями в стані здоров’я, а 27 із кожної тисячі народжуються з вродженими вадами. Значне навантаження з проблем репродуктивного здоров’я припадає на дітей підліткового віку та молодь [11, c. 62 – 68].

Отже, рівень обізнаності молоді у сфері  планування сім’ї є низьким. Встановлено, що формування почуття материнства та батьківства вимагає впровадження програмно-методичних розробок у практику статевого виховання молоді, розробки дієвих заходів збереження репродуктивного здоров’я.

 

1.2 Причини порушення  репродуктивного здоров’я молоді

 

Відомо, що формування здоров’я, в тому числі і репродуктивного, в молоді залежить від спадкових факторів, способу життя сім’ї, в якій росте дитина, стану навколишнього середовища та інших чинників.

За останні роки народжуваність в Україні зменшилась майже на 40%. У зв’язку з забрудненням навколишнього середовища, нездоровим способом життя, безвідповідальним ставленням до свого репродуктивного здоров’я виникають різні ускладнення при виношуванні дитини. Близько 85% вагітних жінок хворі на різні грибкові й вірусні захворювання статевої системи. І, як наслідок, на 100 новонароджених тільки 5-7 дітей є здоровими; кожне третє немовля має певні генетичні вади, а кожна 17 дитина народжується психічно неповноцінною. Основними причинами дитячої смертності є вроджені вади, патологія органів дихання, інфекційні хвороби, нещасні випадки, травми, отримані при народженні [12, с. 50].

Унаслідок зниження народжуваності спостерігається зменшення кількості підлітків віком 15-17 років, які складають репродуктивний потенціал нашої країни. Саме ці юнаки й дівчата в найближчий час будуть визначати приріст населення. Але у багатьох із них відзначається затримка статевого розвитку. До того ж, на сьогодні в цілому збільшилась кількість гінекологічних захворювань у дівчаток-підлітків.

Статистичні дані свідчать, що до 30% сімей страждають бездітністю, причому 40% з них — із причин безплідності чоловіка. Крім того, молодь, яка вступає в ранні статеві зв’язки, до створення ними нової молодої сім’ї, збільшує ризик безплідності, що спричиняється абортами, запальними та інфекційними захворюваннями статевої системи [ 13, с. 100].

Статистика засвідчує постійне зростання безплідності та нездатність багатьох жінок виносити і народити дитину. Жіноче та чоловіче безпліддя зумовлене багатьма причинами. Серед них на першому місці знаходяться запальні процеси різної етіології. У структурі хронічної патології дівчат дітородного віку інтенсивно зростає патологія ендокринної системи, збільшується частота ураження статевої і сечостатевої системи. Навіть серед дівчат 15-17 років майже 8% страждають на запалення жіночих статевих органів, які в основному є ускладненням після штучного переривання вагітності. Серед причин негативних змін стану репродуктивного здоров’я жінок велика кількість абортів у молодому віці посідає одне з головних місць (75% вагітностей у ранньому віці закінчуються перериванням). Офіційна статистика в нашій країні свідчить про те, що протягом року у нас проводиться від 370 до 450 тисяч таких операцій, а за неофіційними даними ця цифра сягає мільйона (15% усіх абортів роблять неповнолітнім). На 100 народжуваних припадає 101 аборт. Серед наслідків підліткового сексуального життя — патології при вагітності та пологах, низький рівень здоров’я новонароджених та безпліддя (70% ранніх вагітностей закінчуються недоношеністю плоду, 15% — викиднями).

Другий за значенням шкідливий чинник захворювання, що передаються статевим шляхом (ВІЛ/СНІД, сифіліс, гонорея, трихомоніаз, статевий герпес, мікплазмоз, токсоплазмоз, хламідіоз та ін.), кількість яких останнім часом значно зросла, особливо серед підлітків та молоді, яким часто притаманна низька культура статевої поведінки та безвідповідальне ставлення до свого здоров’я, зокрема до репродуктивного [14, с. 120 ].

До причин, які негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я, відноситься також порушення санітарно-гігієнічних вимог до навчально-виховного процесу, перевантаження навчальною роботою, нераціональне харчування, гіподинамія, фізичні та емоційні навантаження, шкідливі звички, захоплення комп’ютером. Праця на комп’ютері викликає не лише порушення, пов’язані з гіпокінезією та погіршенням зору. Відомо, що під час дії електромагнітного випромінювання відбуваються патологічні біохімічні, гормональні порушення та зниження опірності організму за рахунок змін у кровотвірних органах.

Однією з особливостей молодого віку є великий розрив у часі між статевим дозріванням підлітків і соціальною зрілістю, економічною самостійністю. Широке коло сексуальних виявів у цьому віці обумовлене не тільки біологічними, але і соціокультурними факторами. При цьому сексуальна активність   може значною мірою випереджати соціальну зрілість та потребу. 

До порушення репродуктивного здоров’я можуть призвести безвідповідальне ставлення до себе і свого партнера, відсутність аналізу наслідків своїх дій, неправильне інформування про способи й методи профілактики небажаної вагітності, про запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом.

До чинників ризику для репродуктивного здоров’я належать:

- несприятливий для здоров’я  спосіб життя (хронічний стрес, низька  фізична активність, безладні статеві  зв’язки, нераціональне харчування, відсутність режиму праці й  відпочинку тощо);

- уживання шкідливих речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків);

- негативні чинники екологічного  середовища (забруднення навколишнього  середовища, високий рівень радіації  тощо);

- негативні чинники соціального  середовища (низький рівень життя, безробіття тощо);

- негативні спадкові чинники;

- недоступність медичних послуг;

- недоступність послуг  з консультування та інформування.

Проблеми, що  виникають  у  сфері  репродуктивного  здоров’я молоді, зумовлені:

- незадовільним соціальним  становищем молодих громадян,  недостатньою увагою до ролі інституту сім’ї, збереження традиційної  культури взаємовідносин у сім’ї як основної складової суспільства;

-    недосконалістю  нормативно-правової бази;

-  високим рівнем материнської та малюкової смертності, пов’язаним з недостатньою поінформованістю молоді  щодо здорового  способу  життя,  відповідальної   статевої   поведінки, планування сім’ї,  сучасних стандартів профілактики, діагностики і лікування  хвороб  репродуктивної  системи,  а  також  недостатнім рівнем оснащення сучасним високотехнологічним обладнанням закладів охорони здоров’я та  підготовки  спеціалістів,  що  призводить  дозниження якості медичної допомоги;

- високим рівнем  штучного  переривання вагітності (19,1 на 1000 дівчат  репродуктивного віку),  що впливає  на фертильність і перебіг  наступної  вагітності та пологів. 

- незадовільним станом  молоді підлітків,  негативний  вплив на яке має поширення порнографії, пропаганда сексуального насильства, широке  рекламування  шкідливих  звичок  (тютюнокуріння,  вживання алкоголю,наркотиків);  
       - недостатнім рівнем    матеріально-технічного     забезпечення закладів   охорони   здоров’я,   що   надають   послуги   у  сфері репродуктивного здоров’я. ( Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації») [ 18 ]

Отже, репродуктивне здоров’я значною мірою залежить від загального стану здоров’я людини, умов життя, статевої культури, якості та доступності медичної допомоги, екології та способу життя. Існує ряд проблем, пов’язаних з загальним станом репродуктивного здоров’я, які негативно впливають на демографічну ситуацію в країні.

 

1.3 Загальна характеристика засобів соціальної роботи, що спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я молоді

 

Охорона репродуктивного здоров’я молоді  розглядається як сукупність методів, прийомів і послуг, які впливають на репродуктивне здоров’я та благополуччя шляхом запобігання та розв’язання проблем, що стосуються репродуктивного здоров’я. Основними проблемами репродуктивного здоров’я, розв’язання яких сприятиме його поліпшенню, є зниження соматичної, психічної та гінекологічної захворюваності, захворюваності на інфекції, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), включаючи ВІЛ/СНІД, зменшення випадків безплідності, сприяння поширенню безпечного материнства, розвиток планування сім’ї насамперед як дієвої альтернативи абортам [15, c. 255].

Формування та збереження репродуктивного здоров’я молоді  залежать від: благополуччя у статевому житті; статевої культури; рівня загальної культури в суспільстві; турботи про материнство й дитинство; соціальних умов тощо.

Для розв’язання проблеми репродуктивного здоров’я молоді  необхідно передбачити заходи щодо:

- удосконалення нормативно-правової  бази у сфері репродуктивного здоров’я; 

- розроблення і реалізація  заходів, спрямованих на пропаганду  здорового способу життя;

- пропагування сімейних цінностей, забезпечення медико-соціальної  підтримки молодих сімей, удосконалення системи планування сім’ї;

- широке залучення засобів  масової інформації, громадських  організацій до справи інформування  молоді, стосовно відповідального  ставлення до збереження здоров’я;

- проведення освітніх  кампаній з питань охорони  здоров’я;

- подальший розвиток системи комплексного медико-санітарного обслуговування у сфері репродуктивного здоров’я, забезпечення доступності медичних послуг для підлітків;

- запровадження системи надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями загальної практики та сімейними лікарями;

- удосконалення системи  підготовки спеціалістів з метою  поліпшення якості надання медичної  допомоги;

- продовження роботи з  впровадження новітніх технологій на основі науково-доказової  медицини;

- поліпшення матеріально-технічного  забезпечення закладів охорони репродуктивного здоров’я;

- проведення наукових  досліджень з найбільш актуальних  питань репродуктивного здоров’я;

- формування механізму  забезпечення населення засобами запобігання незапланованій вагітності;

- розроблення стратегії  зменшення шкідливого впливу  інформаційних технологій на  спосіб життя дітей та підлітків [16, c. 111 - 116 ].

Досягнення позитивних тенденцій у репродуктивному  розвитку  молоді  є тривалим і складним процесом, який потребує здійснення ряду заходів з боку усіх державних установ і закладів та громадських організацій, залучених до реалізації державної політики у сфері репродуктивного здоров’я.

Стабілізація економічного розвитку України, позитивні тенденції у фінансуванні медико-соціальних  програм дають змогу створити умови для збереження і поліпшення репродуктивного здоров’я молоді, формування та стимулювання здорового способу життя [17, с. 125].

До вагомих факторів, що впливають на стан репродуктивного здоров’я молоді, слід віднести й такі психосоціальні чинники, як: вільне ставлення до шлюбу; недостатній рівень загальної та репродуктивної культури населення; високий рівень штучного переривання вагітності, трансформацію репродуктивної поведінки, що призводить до збільшення частоти захворювань, які передаються статевим шляхом, та незапланованої вагітності, яка супроводжується великою кількістю ускладнень та недостатньою психологічною та соціально-економічною підготовленістю молодих жінок до материнства і створення сім’ї. Усе це свідчить про низький рівень морально-етичних засад і санітарно-гігієнічних знань молоді, що сприяє розвитку неадекватної репродуктивної поведінки та порушення репродуктивного здоров’я в цілому [19, c. 100].

Одним з аспектів зрілості особистості є статева свідомість, під якою слід розуміти усвідомлення людиною себе як носія певної статі, а також вироблення системи емоційно-етичних установок, що регламентують сексуальну поведінку. У формуванні і становленні статевої свідомості крім фізіологічних і біологічних факторів провідну роль відіграє сексуальне (статеве) виховання і освіта. Статева поведінка — це комплекс складних фізіологічних, психологічних та поведінкових реакцій, пов’язаних із статевою функцією. У сучасному світогляді необхідність статевого виховання, тобто системи заходів, спрямованих на формування у молоді правильного ставлення до питань статі, не викликає сумнівів. У період політичної, соціальної та економічної дестабілізації суспільства, крім зростання в молодіжному середовищі криміногенності і асоціальності, становище ускладнюється підвищенням сексуальної активності, зумовленої в більшій мірі агресивними соціальними мотивами і дефектами виховання, ніж власне зростанням сексуальності [20, c. 50].

Сексуальна культура – це  частина загальної культури, здатної перешкоджати морального падіння суспільства. Непоінформованість в сексуальних питаннях сприяє виникненню таких явищ, як випадкова вагітність, ІПСШ, зґвалтування і сексуальна експлуатація, сексуальні проблеми внаслідок неправильного статевого досвіду [21,  c. 70].