Репродуктивное здоровье молодежи

- інтеграція роботи із  іншими службами охорони здоров’я  області, зокрема: акушерсько-гінекологічною, дерматовенерологічною, підлітковою, терапевтичною, ендокринологічною та іншими. 

Також, соціальні працівники на базі консультаційних центрів можуть:

- надавати достовірну інформацію про психофізіологічні особливості репродуктивної системи, методи планування вагітності та запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом (лекції, бесіди, знайомство з ілюстрованими матеріалами, перегляд відеофільмів);

- надавати інформацію щодо шляхів та принципів дотримання здорового способу життя (лекції, бесіди, знайомство з ілюстрованими матеріалами, перегляд відеофільмів);

- використовувати групові форми обговорення власних проблем (під керівництвом психолога) з можливістю отримання, за необхідності, індивідуальної психологічної консультації.

Також, необхідно наголосити на необхідності гендерно чутливого підходу до підтримання здоров’я молоді та прищеплення навичок здорової поведінки. Завдання є складним, оскільки передбачає не тільки врахування психологічних відмінностей (наприклад, у середньому вищий рівень прямої агресії у хлопців), а й зміну загальнокультурних гендерних стереотипів щодо ставлення до власного здоров’я і моделей поведінки «справжнього чоловіка» і «справжньої жінки».

Також варто посилити роботу психологів у школах та інших навчальних закладах і запровадити профілактичні форми психологічної допомоги молоді. Йдеться про регулярні ігри, комунікативні тренінги та інші заходи.

Складним, але ефективним шляхом формування здорового способу життя та попередження шкідливих звичок є вплив компанії друзів та однолітків. Це означає створення привабливих умов підтримки та соціального розвитку молоді, державну підтримку молодіжних організацій різного спрямування. Необхідно відроджувати здорове дозвілля молоді: популяризувати спорт і різні види творчості, запроваджувати масові та доступні секції та клуби відповідного спрямування. Звісно, перелік видів дозвілля має бути модернізовано згідно з потребами нашого часу та орієнтовано на потреби та бажання молоді конкретного населеного пункту, навчального закладу, гуртожитку, мікрорайону, громади.

 

 

 

Висновки до другого розділу

 

Отже, за даними проведених досліджень можна визначити ряд запропонованих заходів соціальної роботи, спрямованих на збереження репродуктивного здоров’я: проведення тренінгів, зустрічей за методикою рівний рівному; акцій, консультацій; забезпечення молоді інформаційними матеріалами (листівки, брошури, книжки); висвітлення проблем з репродуктивного здоров’я в ЗМІ тощо.

Визначено рекомендації щодо покращення стану репродуктивного здоров’я молоді засобами соціальної роботи :  визначення потреб населення області в різних засобах та методах контрацепції;  проведення організаційно-методичної роботи; аналіз та узагальнення статистичної інформації з усіх питань планування сім’ї, репродуктивного здоров’я населення, дітонародження, медико-генетичного консультування, підготовка, розробка відповідних заходів в області; надання організаційно-методичної допомоги закладам охорони здоров’я з питань планування сім’ї та  репродуктивного здоров’я; підвищення кваліфікації лікарів різних спеціальностей та середніх медичних працівників з даних проблем; проведення інформаційно-просвітницької роботи серед молоді з питань, пов’язаних з плануванням сім’ї та  збереження репродуктивного здоров’я. Консультування осіб, що вступають до шлюбу; виховання у молоді високої культури сімейних та статевих відносин, свідомого і відповідального відношення до питань планування сім’ї та дітонародження.

Також, соціальні працівники на базі консультаційних центрів можуть: надавати достовірну інформацію про психофізіологічні особливості репродуктивної системи, методи планування вагітності та запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом (лекції, бесіди, знайомство з ілюстрованими матеріалами, перегляд відеофільмів); надавати інформацію щодо шляхів та принципів дотримання здорового способу життя (лекції, бесіди, знайомство з ілюстрованими матеріалами, перегляд відеофільмів);   використовувати групові форми обговорення власних проблем (під керівництвом психолога) з можливістю отримання, за необхідності, індивідуальної психологічної консультації.

Таким чином, репродуктивний потенціал молоді об’єднує наявні у суспільства ресурси демографічного розвитку, які є базою подальшого формування соціального благополуччя. Не обмежуючись кількісними параметрами відтворення, він охоплює і його якісний бік, що відрізняє відтворення розумної людської популяції. Тому його можна розглядати як найважливіший критерій суспільного прогресу. Соціальна роль системи охорони здоров’я в сучасних умовах - не тільки у вирішенні внутрішніх завдань, але й у координації зусиль всього суспільства в напрямку формування та оптимальної реалізації репродуктивного потенціалу молоді як категорії суспільного прогресу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства в цілому розглядається як основне питання. В Україні прийнято низку законів, спрямованих на забезпечення безпеки життя та діяльності людини, зокрема: Закон України «Про основи національної безпеки України» (№ 2411-VI/2411-17 від 01.07.2010 р.), Закон України  «Про охорону праці» (№ 2694-XII від 14.10.1992 р.), «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (№ 1809-III вiд 08.06.2000), «Про пожежну безпеку» (№ 3745-XII вiд 17.12.1993  ), «Про правові засади цивільного захисту» (№ 1859-IV вiд 24.06.2004 ),  «Про дорожній рух (№ 3353-XII вiд 30.06.1993 ), «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (№ 4004-XII вiд 24.02.1994), «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (№ 39/95-ВР вiд 08.02.1995  ) та ін.

Одним із головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки. Концепція ООН про “Сталий людський розвиток” стала основою для вирішення низки проблем щодо безпеки людини, зокрема розвитку освіти в даній галузі. Через те, що Україна заявила про підтримку Концепції ООН, прийнято Державну концепцію освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» в Україні (затверджена Міністерством освіти і науки України 12.03.2001 р.), метою якої є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. 

Основна частина роботи була проведена в комп’ютерному класі Чорноморського державного університету імені Петра Могили №3-112, площа якого становить 22 м². Умови праці, зокрема мікроклімат, аналізувалися відповідно до даного приміщення.  Вивчався рівень шумового навантаження, а також умови праці при роботі з комп’ютерною технікою. Завданням охорони праці є забезпечення безпечних умов праці, збереження здоров’я працівника на робочу місці.

3.1 Мікроклімат  в комп’ютерному класі Чорноморського  державного університету імені  Петра Могили №3-110. Аналіз техніки  безпеки.

 

Основна частина роботи була проведена в комп’ютерному класі Чорноморського державного університету імені Петра Могили №3-112, площа якого становить 22 м². В ньому знаходяться 11 комп’ютерів LG Flatron IPS235T. Умови праці, зокрема мікроклімат, аналізувалися відповідно до даного приміщення.

Мікроклімат приміщень — це сукупність фізичних чинників та умов навколишнього середовища, які зумовлюють його тепловий стан і впливають на теплообмін людини.

Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну температуру), що приводить до порушення системи кровообігу, загальної слабкості і т.п. Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату. Оптимальні – найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги. Допустимі – допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров’я.

У приміщенні зазначені показники найчастіше діють на людину сумарно, взаємно посилюючи або послаблюючи один одного. Таким чином, поєднання метеорологічних умов може бути сприятливим або несприятливим для людини і прямим чином впливати на її працездатність.

Слід зазначити, що аналіз метеорологічних умов здійснювався відповідно до холодного сезону року, тобто сезону, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче 10 °С. А за ступенем важкості виконувана робота належить до легких фізичних робіт категорії  І (роботи, які проводяться сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням).

Так, оптимальна величина температури робочої зони, встановлена ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ12.1.005-88 в холодний період для категорії робіт І має становити 22 – 24 °С. Температура повітря в комп’ютерному класі становить    19 °С (відповідно до ртутного кімнатного термометру). Тобто, температура повітря в приміщенні не відповідала встановленим стандартам. Занизька для холодного періоду року температура відчувалась вже після незначного періоду роботи. Як відомо, низька температура може призвести до переохолодження організму людини та знижує працездатність. Звісно, температура в 19 °С не може призвести до серйозних наслідків для здоров´я людини, однак такий мікроклімат вже не можна вважати комфортним.

Для створення необхідних параметрів мікроклімату у виробничому приміщенні застосовують системи вентиляції та кондиціонування повітря, а також різні опалювальні пристрої. Вентиляція представляє собою зміну повітря в приміщенні, призначену підтримувати в ньому відповідні метеорологічні умови і чистоту повітряного середовища.

Вентиляція приміщень досягається видаленням з них нагрітого або забрудненого повітря і подачею чистого зовнішнього повітря. Загальнообмінна вентиляція, призначена для забезпечення заданих метеорологічних умов здійснює зміну повітря у всьому приміщенні. Вона призначена для підтримки необхідних параметрів повітряного середовища у всьому об’ємі приміщення.

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум виникає при переміщенні головки принтера і в процесі удару голок головки по паперу. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють й інші зовнішні джерела шуму, не пов’язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тексту по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБА.

Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери.

Зараз у нашій країні проводиться розробка національних нормативних документів, спрямованих на охорону праці користувачів ПК. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98,який встановлює санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщені з комп’ютерною технікою

Рівні звукового тиску в октавних місцях, обладнаних ПК, мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-037-99.

Зниження рівня шуму в приміщеннях можна здійснити таким чином:

- використанням блоків  живлення ПК з вентиляторами  на гумових підвісках;

- використання ПК, я в  яких термодавачі вмонтовані  в блоці живлення та в критичних  точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють  програмним шляхом регулювати як моменти ввімкнення вентиляторів, так і їх швидкість обертання;

- використання ПК, я яких  вентилятор на процесорі встановлено  виробником (ВОХ - процесор);

- заміною матричних голчастих  принтерів струменевими і лазерними  принтерами, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску;

- застосування принтерів  колективного користування, розташованих  на значній відстані від більшості  робочих місць користувачів ПК.

- зменшення шуму на  шляху його поширення через  розміщення звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін;