Репродуктивное здоровье молодежи

- акустичною обробкою  приміщень – зменшення енергії  відбитих звукових хвиль шляхом  збільшення площі звукопоглинання.

В досліджуваному приміщенні рівень Дб становить 61.

Рівні позитивних та негативних іонів у повітрі приміщень з Кт мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам ГН 2152-80.

Підтримувати оптимальний рівень легких позитивних і негативних аерофонів у повітрі на робочих місцях рекомендується за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів.

У приміщеннях з КТ має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) у приміщеннях можуть бути встановлені побутові кондиціонери типу БК-1500, БК-2500 та ін.

Приміщення з комп’ютерною технікою повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів комп’ютерною технікою, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

– освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об’єктом розрізнення,  контрастом об’єкта і фоном;

– необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

– на робочій поверхні повинні бути відсутні різні тіні;

– у полі зору не повинно бути відблисків;

– величина освітлення повинна бути постійною під час роботи;

Природне освітлення має здійснюватися через світові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5%. Штучне освітлення в приміщеннях з комп’ютерною технікою має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. В певних приміщеннях допускається використання системи комбінованого освітлення. Як джерела штучного освітлення мають застосовуватися переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого застосування.

Робочі місця розташовані таким чином, що попадання в очі прямого світла уникається. Джерело штучного освітлення розташоване зверху, а не з обох боків екрану паралельно напрямку погляду як це повинно бути. Для уникнення світлових відблисків екрану в напрямку очей користувача від світильників загального освітлення або сонячних променів, необхідно використовувати антиблискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах – жалюзі. В приміщенні комп’ютерного класу для захисту від природних світлових відблисків знаходяться жалюзі на вікнах.

В комп’ютерному класі Чорноморського державного університету імені Петра Могили №3-110 робочі місця розташовані на відстані півметра один від одного та 20 см. від вікна, що не відповідає нормам. Кондиціонери встановлені, що дозволяє притримуватись задовільних показників параметрів мікроклімату. Монітор на робочому місці розташований таким чином, що поверхня екрана знаходиться в центрі поля зору на відстані 400-700 мм. від очей користувача. Також витримується однакова відстань очей від екрана, клавіатури та тексту внаслідок правильного розміщення елементів робочого місця.

          3.2 Умови праці при роботі з  комп’ютерною технікою

Сьогодні персональні комп’ютери (ПК) використовують у найрізноманітніших сферах діяльності людини. Вони є або об’єктом праці, або ж основним засобом праці. Останніми роками ПК швидкими темпами впроваджують як на виробництві в різних системах контролю та управління, так і в різноманітних адміністративно-громадських приміщеннях. Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров’ї користувача є незадовільні ергономічні характеристики монітора, неправильна організація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення низки захворювань: порушень зору; кістково-м’язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов’язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням.

Зокрема, щодо особливостей праці користувача ПК, то встановлено що стан організму користувачів ПК залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які постійно працюють за ПК відповідно до своїх професійних обов’язків, періодично та час від часу. Робота користувача персонального комп’ютера виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м’язової активності при рухливості кистей рук, великому  напруженні  під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного  поля; рентгенівського, інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; незадовільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов [10, c.119].

Щодо тривалого сидячого положення, то воно приводить до напруги м’язів шиї, голови, рук і плечей, остеохондрозу. Тривале сидяче положення ще приводить до застою крові в тазових органах і, як наслідок, до простатиту й геморою. Не секрет, що малорухливий спосіб життя призводить до ожиріння. Остеохондроз виникає при порушенні міжхребцевих дисків, яке призводить до випинання в яку або сторону (грижі міжхребцевого диска).

Грижа може зашкодить спинний мозок і нервові відростки. Наслідки можуть бути найрізноманітнішими, від болів в спині і кінцівках, до паралічу кінцівок і смерті. Одна з поширених причин остеохондрозу – дистрофія м’язів спини. Людина, провідний в основному сидячий спосіб життя, цілком може захворіти остеохондрозом. Ознаки початку захворювання: дискомфорт у спині та больові відчуття, головні болі, порушення роботи внутрішніх органів. До факторів ризику захворювання гемороєм відносять: сидячий спосіб життя, ожиріння, надмірне вживання копчених, гострих, солоних і пряних продуктів, запальні захворювання малого таза та ін. Ожиріння виникає через нераціональне харчування, малорухомого і в тому числі сидячого способу життя, неадекватної реакції на стресові ситуації, надмірно довгий сон, застосування гормональних препаратів, перевантаження організму харчовими жирами і ін. Ожиріння призводить до збільшення навантаження на серце, зміни конфігурації та положення серця в грудній порожнині, підвищення вмісту холестерину в крові, в результаті він відкладається на стінках судин (атеросклероз). Підвищений скупчення жиру всередині грудної порожнини впливає на роботу органів дихання, що призводить до появи задишки та гіпоксії органів і тканин. [9, c.67].

Щодо порушень зору, то особливе місце серед профзахворювань займають саме вони, що спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різнорідністю об’єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації й клавіатури, розташованих у різних зонах спостереження, що вимагає багаторазового переміщення лінії зору від одного до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі у горизонтальній площині на відстані оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), об’єкти розрізнення мають негативний контраст – темні об’єкти на світлому фоні. Об’єкти на клавіатурі відзначаються більшим розміром і розташовані у похилій площині. Яскраві знаки на темному фоні майже вертикально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що потребує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Це несвідомо асоціюється з поглядом у далечінь, коли м’язові механізми ока розслаблені, хоча для якісного розрізнення знаків вони мають інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об’єктів з позитивним контрастом на темні з негативним контрастом. За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає приблизно 30000 поглядів на екран, око працю з перевантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м’язового та світло сприймаючого апарату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломить у надбрівній ділянці, розпливчастість контурів, нечіткість зображення) [3, c.118-120].

На робочому місці досить часто є несприятливо розподіленою яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору – темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знаками екран монітора. Такий розподіл яскравості у полі зору призводить до порушення основних зорових функцій ока. Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки складові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній віддалі. Око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.

Робота за ПК – це робота з особливо відчутною монотонністю: більше ніж 600 однакових дій упродовж 75% робочого часу за 1 годину.  Тому для користувачів ПК характерні стійкі нервово-психічні порушення у вигляді підвищеної роздратованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), депресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швидкості реакцій (гальмівний тип).

Щодо захворювань органів дихання, у даному контексті вони носять в основному алергічний характер. Це пояснюється тим, що за час довгої роботи комп’ютера корпус і плати останнього виділяють в повітря ряд шкідливих речовин, а так само комп’ютер створює навколо себе електростатичне поле, яке притягує пил, який осідає в легенях. А також,  комп’ютер деіонізує навколишнє середовище і зменшує вологість повітря.  Алергія – це підвищена чутливість організму до різних подразників, що виявляється в специфічних реакціях при контакті з ними. Це викликає такі симптоми алергії як риніт, сльозоточивість, шкірний висип, анафілактичний шок. Комп’ютер є досить серйозним джерелом низки алергенів. Приміром, корпус монітора, нагріваючись до 50-55 °С починає виділяти в повітря пари трифенілфосфату. Крім монітора нагрівається і материнська плата, блок живлення, процесор, відеокарта, які так само можуть виділяти в навколишнє середовище шкідливі органічні та неорганічні речовини (фтор-, хлор-, фосфоровмісні). Крім того, в комп’ютері є дуже багато місць, де накопичується пил і бруд, розмножуються мікроби і грибки. Пил отримує від екрану монітора слабкий статичний заряд, якого вистачає, щоб пил осідав на тілі користувача і в його дихальних шляхах. При алергії підвищується стомлюваність, посилюється дратівливість і знижується імунітет. Найбільш тяжким проявом алергії є анафілактичний шок, який супроводжується утрудненням дихання, судомами, втратою свідомості, зниженням артеріального тиску і часто смерті. 

Фахівці різних напрямків прийшли до висновку, що причиною відхилень у стані здоров’я користувачів є не стільки самі комп’ютери, а скільки не достатня дотримання принципів ергономіки. Для того, що б активне застосування комп’ютерних технологій не стало додатковим чинником погіршення здоров’я, вкрай необхідно, що б робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки. [5, c.120-121]

На робочому місці соціального працівника знаходиться персональний комп’ютер. Слід зазначити, що використання персонального комп’ютера у кабінеті забезпечується з дотриманням всіх ергономічних показників.

Монітор та клавіатура розташовані на оптимальній відстані від очей користувача, не ближче 600 мм.

Щодо вимог до освітлення, то створено оптимальне світлове середовище, яке займає важливе місце в комплексі заходів з охорони праці і оздоровлення умов праці при роботі з комп’ютерною технікою. Приміщення, оснащені комп’ютерною технікою мають як природне, так і штучне освітлення. У приміщенні використовується природне бічне одностороннє висвітлення в денний час, у вечірній час використовується штучне загальне рівномірне освітлення. Нормований рівень освітленості для роботи з ПК становить 400 Лк, а КЕО = 4%. У робочих приміщеннях є заходи для обмеження сліпучої дії світлових прорізів, що мають високу яскравість, і так само прямих сонячних променів. Додаткове штучне освітлення створює хорошу видимість інформації на екрані монітора, тексту на папері та інших матеріалів для роботи. При цьому в полі зору працюючих забезпечується  оптимальні яскравості оточуючих поверхонь, виключена або гранично обмежена відображена бляклість від екрану в результаті відбиття світлового потоку від джерел світла і світильників. У якості джерела штучного освітлення використовуються люмінесцентні лампи денного світла потужністю 65-80Вт, коефіцієнт пульсації не перевищує 5%. Існують спеціальні люмінесцентні лампи, що імітують повний спектр природного сонячного світла. Чистку шибок віконних прорізів і світильників проводять не рідше 2-х разів на рік [6, c.397-399]. 

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

Отже, у результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

В цілому стан охорони праці відповідає численним вимогам затверджених правил та стандартів.

Обробка значного обсягу матеріалу кваліфікаційної роботи проходила в приміщенні Чорноморського державного університету імені Петра Могили №3-110. Було досліджено, що в комп’ютерному класі рівень шуму коливається від 61 Дб до 64 Дб. Для зменшення шуму в приміщенні  варто на шляху його поширення встановити звукоізолюючі відгородження у вигляді стін, перетинок. Доцільним було б використовувати блоки живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках.

Оскільки матеріал кваліфікаційної роботи оброблявся за допомогою комп’ютерної техніки в комп’ютерному класі Чорноморського державного університету імені Петра Могили №3-110, було розглянуто умови охорони праці при роботі з комп’ютерною технікою. В цілому в комп’ютерному класі досить добре забезпечена охорона праці за умов роботи з комп’ютерною технікою, однак не всі норми дотримано. Зокрема, було запропоновано змінити розташування робочих поверхонь з комп’ютерною технікою по відношенню до джерела природного освітлення та замінити крісла на більш зручні.