Репродуктивное здоровье молодежи

Для його проведення було розроблено програму емпіричного дослідження, яка включала складові, подані нижче. 

Предметом дослідження є засоби збереження репродуктивного здоров’я молоді. 

Мета дослідження – визначити засоби соціальної роботи, спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я молоді та розробити рекомендації щодо їх використання.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких завдань дослідження, як:

1. Розробка програми дослідження.
2. Підбір інструментарію.
3. Проведення дослідження та аналіз отриманих емпіричних даних дослідження;
4. Розробка рекомендацій щодо покращення ефективності формування готовності до роботи збереження репродуктивного здоров’я молоді.

Дослідження реалізовувалось за наступними етапами:

1. Підбір адекватних меті дослідження методів і методик дослідження.
2. Проведення діагностики з метою визначення засобів соціальної роботи, спрямованих на збереження репродуктивного здоров’я молоді;
3. Здійснення обробки отриманих даних;
4. Розробка рекомендацій щодо покращення репродуктивно здоров’я молоді засобами соціальної роботи.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження було використано метод анкетного опитування. Анкета розроблена автором самостійно та включає систему запитань, які надають можливість найбільш повно дослідити предмет емпіричного дослідження, заявленого в темі кваліфікаційної роботи (Додаток А). Загалом, було опитано 7 працівників із «Пенітенціарної ініціативи» та 15 працівників Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

За результатами дослідження з’ясовано характер роботи з даною категорією населення та визначено ефективні засоби соціальної роботи,  спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я молоді.

Таблиця 2.1

Відповіді респондентів на ключові запитання анкети (працівники Миколаївського обласного громадського молодіжного руху «Пенітенціарна ініціатива»)

 

Варіант відповіді Запитання	Так		Ні
Шкала «Робота з молоддю»	100%		0%
Шкала «Викладення теоретичного матеріалу, інформування»	20%		80%
Шкала «Визначення актуальних проблем репродуктивного здоров’я »	100%		0%
Шкала «Запропоновані засоби для збереження репродуктивного здоров’я»	100%		0%
Шкала «Чи хотіли б ви працювати більше з молоддю»	100 %	0%

 

Таблиця 2.2

Відповіді на ключові запитання анкети (працівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді)

 

Варіант відповіді Запитання	Так	Ні
Шкала «Робота з молоддю»	100%	0%
Шкала «Викладення теоретичного матеріалу, інформування»	85%	15%
Шкала « Визначення актуальних проблем репродуктивного здоров’я »	100%	0%
Шкала «Запропоновані засоби для збереження репродуктивного здоров’я»	100%	0%
Шкала «Чи хотіли б ви працювати більше з молоддю»	100 %	0%

 

Із таблиці 2.1 видно, що працівники Миколаївського обласного громадського молодіжного руху «Пенітенціарна ініціатива» мають високий рівень обізнаності про репродуктивне здоров’я, всі працювали із даною категорією населення але переважна частина не займалась викладенням теоретичного матеріалу та поінформуванням молоді більший акцент припав на проведення одиничних тренінгів, всі 100% опитуваних відповіли що хотіли б більше і глобальніше вивчати дану тему і працювати із зазначеною категорією населення. На запитання «Які проблеми, з репродуктивного здоров’я,  на Вашу думку, є актуальними» респонденти зазначили: необізнаність молоді про контрацептиви; вагітність ВІЛ позитивних жінок; проблема ВІЛ/СНІД; незахищені статеві стосунки. Безпосередньо заходи, які вказали респонденти: анкетування, інформування, обговорення проблемних питань, тестування, акції, консультування.

Проаналізувавши дані з таблиці 2.2 можна зробити наступні висновки, що працівники ЦСССДМ мають високий рівень обізнаності про репродуктивне здоров’я, всі працювали із даною категорією населення і  займались викладенням теоретичного матеріалу та поінформуванням молоді. На запитання «Які проблеми, з репродуктивного здоров’я,  на Вашу думку, є актуальними» було визначено: збільшення кількості захворювань репродуктивної системи, необізнаність людей щодо цих захворювань, ведення нездорового способу життя, невпорядковані статеві стосунки, екологія, спадковість, відсутність у молоді навичок спілкування та змістовного проведення часу, «підміна» понять любов – кохання – секс, ранній початок статевого життя серед молоді (14 – 15р.), дистанціювання батьків від обговорення проблем своїх дітей. Безпосередньо заходи, які вказали рецензенти: інформаційні матеріали (листівки, книжки), висвітлення проблем з репродуктивного здоров’я в ЗМІ і методів запобігання та вирішення цих проблем, виховання з дитинства, проведення тренінгів, зустрічей, пріоритетно за методикою «рівний-рівному».

Отже, за даними проведених досліджень можна визначити ряд запропонованих заходів соціальної роботи, спрямованих на збереження репродуктивного здоров’я: проведення тренінгів, зустрічей за методикою рівний рівному; акцій, консультацій; забезпечення молоді інформаційними матеріалами (листівки, брошури, книжки); висвітлення проблем з репродуктивного здоров’я в ЗМІ тощо.

 

2.3 Рекомендації  щодо покращення стану репродуктивного  здоров’я молоді засобами соціальної роботи

 

Здоров’я населення – показник  добробуту держави, його збереження є завданням державного рівня. Значної уваги потребує здоров’я молодого покоління. Молодь, більш за інших, майже кожної миті свого життя стоїть на перехресті вибору свого шляху. Тому просвітницька робота працівників соціальної служби відіграє важливу роль у здійсненні профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі, пропаганді здорового способу життя, репродуктивного здоров’я [53, c.125].

Наприкінці 2006 року була прийнята довгострокова Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1849. Метою цієї програми є поліпшення репродуктивного здоров’я населення, що значно впливає на демографічну ситуацію, та забезпечення соціально-економічного розвитку країни.

У програмі запропоновано наступні заходи, спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я молоді:

• створення умов безпечного материнства;
• формування репродуктивного здоров’я у дітей та молоді;
• удосконалення системи планування сім’ї;
• збереження репродуктивного здоров’я населення;
• забезпечення ефективного управління виконанням Програми.

Також доцільно ознайомити  молодь з чинниками ризику репродуктивного здоров’я:

- несприятливий для здоров’я  спосіб життя (хронічний стрес, низька  фізична активність, безладні статеві  зв’язки, нераціональне харчування, відсутність режиму праці й  відпочинку тощо);

- уживання шкідливих речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків);

- негативні чинники екологічного  середовища (забруднення навколишнього  середовища, високий рівень радіації  тощо);

- негативні спадкові чинники;

- недоступність медичних  послуг;

- недоступність послуг  з консультування та інформування [18].

З метою популяризації і пропаганди здорового способу життя, репродуктивного здоров’я  в закладах освіти рекомендовано впроваджувати:

▪ Комплексну програму формування навичок здорового способу життя серед дітей та підлітків в навчальних закладах;

▪ Всеукраїнську програму Міністерства освіти і науки України ПРООН/ЮНЕЙДС «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»;

▪ превентивний проект «Шкільна програма з профілактики вживання тютюну, алкоголю і наркотиків «ХОУП»;

▪  Державну  програму   «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року (проект Фонду Народонаселення ООН «Дорослішай на здоров’я»).

Працівники психологічної та соціальної служб служби повинні надати інформацію  учням свого навчального закладу про державні та громадські установи міста з таких питань:

• медична допомога;
• психологічна допомога;
• наркологічна допомога;
• профілактична робота.

Також, для вирішення проблеми репродуктивного потенціалу молоді представляється необхідність реалізація наступних медико-соціальних заходів:

- «оздоровлення» демографічної ситуації та інституту сім’ї, тобто підвищення престижу моделі багатодітної сім’ї;

- актуалізація значущості офіційно зареєстрованого шлюбу;

- зниження частки сімей, що виникли з причини настання вагітності;

- формування відповідального ставлення до планування зачаття дитини, народження та виховання дитини, як у майбутніх матерів, так і майбутніх батьків (навіть більшою мірою); створення установок тендерного партнерства та сімейної толерантності;

- необхідний комплекс конкретних заходів щодо поліпшення здоров’я молоді. Вирішення цього завдання можливе тільки при виконанні першого завдання. Молодь повинна розуміти значення власного здоров’я як найважливішої цінності (не тільки індивідуального, а й державної). І усвідомлювати ключову роль своєї поведінки в його формуванні. Важливим також є наявність умов для реалізації установок на збереження власного здоров’я, а саме: розширення доступу молоді до інформації про планування вагітності, безпечну сексуальну поведінку, отриманні тих чи інших послуг медичного призначення у сфері репродуктивного здоров’я.

Як зазначалось, проблема збереження репродуктивного здоров’я молоді має загальнодержавні масштаби, тому на рівні держави потрібно реалізовувати наступні заходи:

1. Соціальні служби мають охопити  100% молоді – профілактичними програмами в рамках навчального процесу завдяки викладанню предметів навчальної програми, факультативним заняттям і додатковим акціям, тренінгам, семінарам, круглим столам тощо;

2. Забезпечити процес підготовки та підвищення обізнаності молоді про здоровий спосіб життя;

3. Об’єднати зусилля та нормативно встановити співпрацю в рамках навчального процесу спеціалістів різних міністерств: Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту для проведення заходів первинної профілактики серед учнів;

4. Удосконалення нормативно-правової  бази у сфері репродуктивного здоров’я; 

5. Розроблення і реалізація заходів, спрямованих на пропаганду здорового способу життя;

6. Пропагування сімейних цінностей, забезпечення медико-соціальної  підтримки молодих сімей, удосконалення системи планування сім’ї;

7. Широке залучення засобів масової інформації, громадських організацій до справи інформування молоді, стосовно відповідального ставлення до збереження здоров’я;

8. Запровадження системи надання послуг з репродуктивного здоров’я лікарями загальної практики та сімейними лікарями;

9. Удосконалення системи підготовки спеціалістів з метою поліпшення якості надання медичної допомоги;

10. Формування механізму забезпечення населення засобами запобігання незапланованій вагітності [54, c. 47 – 70].

Рекомендації щодо покращення стану репродуктивного здоров’я молоді засобами соціальної роботи включають:

- визначення потреб населення  області в різних засобах та  методах контрацепції;

- проведення організаційно-методичної роботи; аналіз та узагальнення статистичної інформації з усіх питань планування сім’ї, репродуктивного здоров’я населення, дітонародження, медико-генетичного консультування, підготовка, розробка відповідних заходів в області;

- надання організаційно-методичної  допомоги закладам охорони здоров’я  з питань планування сім’ї  та  репродуктивного здоров’я;

- підвищення кваліфікації  лікарів різних спеціальностей та середніх медичних працівників з даних проблем;

- проведення інформаційно-просвітницької  роботи серед молоді з питань, пов’язаних з плануванням сім’ї  та  збереження репродуктивного здоров’я. Консультування осіб, що вступають до шлюбу;

-  виховання у молоді високої культури сімейних та статевих відносин, свідомого і відповідального відношення до питань планування сім’ї та дітонародження.