Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Сентября 2012 в 19:17, дипломная работа
Актуальність. Проблема актуальності соціально-психологічних досліджень військовослужбовців по призову в сучасній армії визначається кардинальними змінами політичних, економічних систем громадського життя. Руйнування старих ідеологічних і суспільно-політичних структур, поляризація суспільства й незахищеність людей з боку держави послужили джерелом соціальної нестабільності в країні. Усе це впливає на морально-психологічний стан молоді призовного віку.
ВСТУП…………………………………………………………….…………....3
Розділ І. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЛДАТ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ………………………………………………………6
1.1. Психічні властивості особистості військовослужбовця………...6
1.1.1. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
1.1.2. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна……..9
1.2. Особливості соціально-психологічної адаптації юнаків до строкової служби…………………………………………………18
1.3. Складові психологічного забезпечення адаптаційного періоду військовослужбовців строкової служби………………………..24
Розділ ІІ. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ……….........31
Розділ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ СОЛДАТ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ…...39
3.1. Аналіз середніх значень……………………………………………...39
3.2. Аналіз методами математичної статистики……………………….60
3.3. Рекомендації для командирів та офіцерів-психологів щодо подолання можливих наслідків важкої адаптації до строкової служби…..63
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...................................................................................67
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………70
Метою нашою роботи є реалізація першого та другого пунктів.
На першому етапі дослідження респондентам була запропонована методика оцінки адаптаційних здібностей особистості (багаторівневий особовий опитувальник «Адаптивність -200»).
Опитувальник призначений для вивчення адаптаційних можливостей військовослужбовців на основі оцінки деяких соціально-психологічних і психологічних характеристик особистості, що відображують інтегральні особливості психічного і соціального розвитку.
У даному додатку використовується нова версія БОО «Адаптивність-200», що містить 200 запитань. Крім традиційних шкал: ПР (психічна регуляція), КП (комунікативний потенціал) і МН (моральна нормативність) до даної версії опитувальника увійшли додаткові шкали ВПС (військово-професійна спрямованість), ДАП (схильність до девіантних форм поведінки) і СР (суїцидальний ризик).
Безпосередньо перед проведенням обстеження дається коротка інструкція.
Обробку отриманих даних необхідно проводити за основними та додатковими шкалами.
Шкала поведінкової регуляції призначена для вивчення рівня нервово-психічної стійкості військовослужбовця і його толерантності до несприятливих дій професійної діяльності.
Шкала комунікативного потенціалу призначена для вивчення комунікативних можливостей військовослужбовця і вміння побудувати міжособистісні відносини у колективі.
Шкала моральної нормативності призначена для вивчення здатності військовослужбовця дотримуватись моральних норм поведінки, уміння підкорятися груповим і корпоративним вимогам.
Додаткові шкали: військово-професійна спрямованість (ВПС), схильність до девіантних форм поведінки (ДАП), суїцидальний ризик (СР).
Шкала військово-професійної спрямованості призначена для вивчення рівня професійної мотивації і спрямованості обстежуваного на продовження професійної діяльності.
Шкала схильності до девіантних форм поведінки направлена на виявлення ознак адитивної і деліквентної поведінки.
Шкала суїцидального ризику призначена для виявлення осіб, схильних до здійснення суїцидальних дій.
На кожне питання тесту обстежуваний кандидат може відповідати або «Так» або «Ні». Ухильних відповідей в БОО-200 не передбачено.
Для обробки отриманих даних необхідно мати набір ключів, які відповідають основним і додатковим шкалам БОО «Адаптивність-200». При обробці результатів враховується кількість відповідей, що співпали з ключем. Кожний збіг відповіді з ключем оцінюється в один бал.
Обробку отриманих даних необхідно починати з шкали достовірності(Д).
У випадку якщо загальна кількість балів дорівнює або перевищує 10, то отримані результати слід вважати необ'єктивними внаслідок прагнення випробовуваного якомога більше відповідати соціально бажаному типу особистості. У цьому випадку значення усіх основних і додаткових шкал при роздрукуванні не приводяться.
Аналогічно за допомогою спеціальних ключів здійснюється обробка даних за основними шкалами ПР, КП і МН, а також за додатковими шкалами ВПС, ДАП і СР.
Для отримання інтегральної оцінки за результатами блоку методів вивчення індивідуально-психологічних якостей, сирі бали шкал поведінкової регуляції (ПР), комунікативного потенціалу (КП) і моральної нормативності (МН) підсумовуються і отримане значення переводиться у 10-бальну шкалу нормального розподілу (стени), а потім у рівень стійкості до бойового стресу.
На другому етапі випробуваним була запропонована методика діагностики самооцінки психічних станів (адаптований варіант методики Г.Айзенка), яка призначена для діагностики психічні станів (тривожність, фрустрація, агресивність та ригідність) які належать до тих типів психічних станів, які тісно пов`язані з працездатністю людини.
Та методика дослідження типу темпераменту (опитувальник Г.Айзенка EPI)
Методика призначена для визначення індивідуально-психологічних якостей особистості, а саме рівня екстраверсії - інтроверсії, нейротизму (емоційна стабільність – емоційна нестійкість).
Методика проведення:
Дослідження типу темпераменту проводиться як з однією людиною, так і з групою людей.
Психолог самостійно вирішує, як саме буде проходити процедура ознайомлення досліджуваних із запитаннями тесту:
1. Оголошувати запитання в голос (чітко вимовляти запитання, дотримуватися їх послідовності, витримувати інтервал);
2. Надати бланк опитувальника з повною інструкцією та запитаннями (психолог забезпечує самостійність відповідей учасників опитування)
Інструкція обстежуваним:
Вам пропонується відповісти на 57 запитань. Уважно читайте ці запитання, на бланку проставляйте Вашу відповідь, яка може бути: «Так»(позначте «+») або «Ні»(позначте «-»). Намагайтесь уявити типову ситуацію, яка випливає із змісту запитання, та давайте першу відповідь без довгих і особливих роздумів. Пам'ятайте, що тут немає «поганих» і «хороших» відповідей. Свою відповідь на запитання запишіть у бланк відповідей залежно від номера. Відповісти необхідно на всі запитання, будьте відверті.
На третьому етапі випробуваним запропонували написати два твіра-роздуму на теми: «Чому я пішов до армії?» та «Мої перші враження про службу». Обробка отриманих результатів передбачає використання методу контент-аналізу.
Контент-аналіз – метод якісно-кількісного аналізу змісту тексту, що міститься в систематичній фіксації й підрахунку визначених одиниць змісту досліджуваного тексту.
Використання методу контент-аналізу передбачає розробку й реалізацію програми дослідження, що включає 6 етапів [4]:
1. Формулювання цілей і завдань дослідження, визначення його теоретичної основи, вибір об'єкта вивчення (вербальний, візуальний тексти, комунікативний акт і т.д.), розробка категоріальної схеми дослідження (вибір якісних і кількісних одиниць).
2. Складання кодирувальної інструкції, що передбачає чіткий виклад алгоритму дій кодирувальника. Кодирувальна інструкція включає опис одиниць аналізу, правила їх реєстрації. При цьому всім категоріям і підкатегоріям привласнюється цифрової або буквений код.
3. Пілотажне (пробне) кодування тексту й корекція кодирувальної інструкції. Пілотажний контент-аналіз включає знаходження в тексті індикаторів різних категорій (і підкатегорії), переведення останніх в умовні позначки – цифрові або буквені коди, які оговорюються в кодирувальній інструкції. За результатами пілотажного дослідження якщо буде потреба здійснюється корекція кодірувальної інструкції.
4. Кодування всього тексту. На цьому етапі реєструється частота появи категорій і підкатегорій аналізу в певному обсязі інформації.
5. Статистична обробка кількісних даних. Процедура статистичної обробки результатів контент-аналізу не відрізняється від процедури статистичної обробки даних, отриманих в інших видах психологічних досліджень (застосовуються аналіз процентних і частотних розподілів, кореляційний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний види аналізу).
Інтерпретація отриманих даних. Цей етап характеризується посиленням якісного аспекту контент-аналізу ( на відміну від проміжних етапів, у рамках яких домінував кількісний аспект) [4].
У якості емпіричного індикатору категорій виступає висловлення випробуваних, у яких вони виражають закінчену думку або почуття. Воно може включати від одного слова до декількох речень. У відборі висловлень ми ґрунтуємося на тому, що, по-перше, у ньому завжди щось стверджується або заперечується, по-друге, виражені різними реченнями ті самі висловлення можна віднести до одній категорії. На підставі експертної оцінки групи психологів нами були виділені наступні категорії для аналізу творів солдат на тему «Чому я пішов в армію?»
Таблиця 2.1
Опис категорій контент-аналізу текстів творів на тему
«Чому я пішов в армію?»
№ | Категорії контент-аналізу | Код | Формальні ознаки категорій |
1 | Майбутній бонус | МБ | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії допоможе їм в майбутньому, наприклад, у працевлаштуванні та ін. |
2 | Обовʼязок | О | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії це обовʼязок кожного громадянина. |
3 | Потреба у зовнішніх атрибутах влади | ПЗАВ | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії надає можливість мати зброю, носити форму та ін. |
4 | Патріотизм | П | Висловлювання в яких є вказівки на те, що солдат пішов служити в армію з ідеологічних думок. |
5 | Гендерне самовизначення | ГС | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії надає можливість стати «справжнім» з точки зору гендерних стереотипів чоловіком. |
6 | Мотив втечі від теперішнього | МВТ | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії допомогла їм піти від небажаної роботи, життя у селі та ін. |
7 | Поширення соціальних контактів | ПСК | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії – це можливість набути нових друзів; поширити свої соціальні звʼязки. |
8 | Потреба у нових відчуттях | ПНВ | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії це можливість отримати нові відчуття, наприклад, стрибнути з парашутом, постріляти із різної зброї, вивчити прийоми єдиноборств та ін. |
9 | Легітимна організація агресивності | ЛОА | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії надає можливість проявляти виправдану агресію. |
10 | Реалізації мрії | РМ | Висловлювання в яких є вказівки на те, що служба в армії – це давнішня мрія, яку вони нарешті реалізували. |
11 | Афективний блок | АБ | Недописані висловлювання або зовсім не написаний твір-роздум. |
12 | Відсутність бажання служити | ВБС | Висловлювання в яких є вказівки на те, що солдат не бажав піти до армії. |
Щодо другого твору на тему ««Мої перші враження про службу», то нами за одиницю категорії контент-аналізу враховувалися позитивні та негативні відзиви.
На четвертому етапі дослідження для обробки емпіричних даних були використанні наступні методи математичної статистики: методи кореляційного аналізу, а саме коефіцієнт лінійного аналізу кореляції r – Пірсона.
Кореляційний аналіз - метод обробки статистичних даних, дозволяє вивчити коефіцієнт кореляції між змінними. При цьому порівнюються коефіцієнти кореляції між однією парою або кількома парами ознака, для встановлення між ними статистичних зв'язків. При обробці даних використовується коефіцієнт лінійного кореляції Пірсона, який призначений для підрахунку сили напрямки лінійної залежності між змінними в дослідженнях.
Для підрахунків використовується формула:
Де xi, yi - порівнюються кількісні показники, n - число порівнюваних спостережуваних, σx і σy - стандартне відхилення в лавах, які зіставляються.
Для обробки результатів використовувалися програми SPSS 13 і Excel.
За результатами методики оцінки адаптаційних здібностей особистості (багаторівневий особовий опитувальник «Адаптивність - 200») (Додаток А) нами були отримані наступні результати (Рис. 1).
Рис. 1.
Середні показники отримані за методикою «Адаптивність-200»
У випадку коли загальна кількість балів за шкалою достовірності дорівнює або перевищує 10, то отримані результати слід вважати необ'єктивними внаслідок прагнення випробовуваного якомога більше відповідати соціально бажаному типу особистості. В нашому випадку середній показник по усій виборці складає 5,15 – з них у 9 осіб (16,36%) рівень за цією шкалою досить високий: 8 та 9 балів, тобто ми автоматично відносимо цих юнаків до потенціальної групи ризику.
За школою поведінкової регуляції цілком за вибіркою ми отримали середнє значення 6,96, що відповідає достатньо високому рівню нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції; достатньо високий рівень працездатності, у тому числі і в ускладнених умовах діяльності; достатньо висока толерантність до психічних і фізичних навантажень; достатньо висока стійкість до дії стрес-чинників. 21 випробуваний (38,2%) продемонстрували високий рівень нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції який свідчить про високий рівень працездатності, у тому числі і в умовах вираженого стресу та високу толерантність до несприятливих психічних і фізичних навантажень. Але 5 осіб (9,1%) мають від дещо пониженого рівня нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції (4 бали) до вкрай високого рівня нервово-психічної нестійкості (1 бал), що свідчить про можливу наявність ознак граничних нервово-психічних розладів, низьку толерантність до психічних і фізичних навантажень, та складну адаптацію до нових умов життєдіяльності. Цих осіб ми також відносимо до потенціальної групи ризику.
Информация о работе Соціально-психологічні особливості солдат строкової служби