Соціально-психологічні особливості солдат строкової служби

Три випробуваних (5,5%) – потенційні дискорданти   це особистості, які легко збуджуються, для них властиві мінливісті настрою, чутливість, тривожність, нерішучість, повільність. Та 1 особа (1,8%) – дискордант, який характеризується частою зміною настрою, високим рівнем тривожності, неврівноваженістю нервово-психічних процесів.

При визначенні типу темпераменту (рис. 10) за методикою дослідження типу темпераменту (опитувальник Г.Айзенка EPI) нами було зʼясовано, що у досліджуваних домінує сангвінічний темперамент  41 особа (74,5%). Для сангвініка характерна підвищена реактивність. Він бурхливо сміється навіть із незначного приводу або може дуже розсердитися через дрібницю. Емоції виникають швидко, є сильними, але нетривалими, легко змінюються на протилежні. Радість може швидко перетворитися на гнів, чи навпаки. Цьому сприяє висока лабільність нервової системи. Тому почуття, інтереси, настрої і прагнення дуже мінливі. У колі друзів сангвінік завжди рухливий, веселий та життєрадісний. Переважає у нього оптимістичний настрій. Має добре розвинуту міміку й виразні рухи. По обличчю легко вгадується його настрій, ставлення до людей і речей. Жваво відгукується на все, що привертає його увагу.

Рис. 10

Розподіл за типами темпераменту за методикою дослідження типу темпераменту (опитувальник Г.Айзенка EPI)

Сангвінік дуже ініціативний, енергійний і працьовитий. Його цікавить усе нове. Тому з великим бажанням береться за нову справу, віддається їй і може зробити багато, якщо справа виявилася для нього цікавою. Якщо ж йому стало нецікаво, він починає нудьгувати і залишає розпочату роботу, не завершивши її. Активність і реактивність збалансовані. Урівноваженість і рухливість процесів збудження і гальмування в корі головного мозку сприяють легкому утворенню тимчасових нервових зв'язків, їх варіативності. Тому сангвініки легко пристосовуються до будь-якої нової обстановки, легко зав'язують знайомства і вступають у спілкування з новими людьми, швидко схоплюють усе нове, засвоюють нові знання, навички і вміння. їм властива висока кмітливість і гнучкий розум. Енергійні, веселі й комунікабельні сангвініки швидко привертають увагу інших людей і стають організаторами різних цікавих справ, лідерами різних компаній. У них розвиваються хороші організаторські здібності. Сангвінік - екстраверт. У більшості випадків його поведінку зумовлюють зовнішні впливи, а не внутрішні переживання.

2 випробуваних (3,6%) мають темперамент холерика, який характеризується високою реактивністю і активністю, причому реактивність переважає над активністю. Неврівноваженість процесів збудження і гальмування в корі великих півкуль може призводити до зриву нервової системи з боку гальмування. Їх підвищена емоційна збудливість і неврівноваженість поведінки по-різному проявляються в житті. В одних людей ці якості можуть реалізовуватися через неабияку наполегливість й енергійність при виконанні завдань. В інших - спричинювати цілком бурхливі афекти, конфліктність, нестриманість та агресивність. Для холерика характерна циклічність у роботі. Він може цілком віддаватися справі, енергійно долати труднощі на шляху до його мети - і раптом припинити роботу. Так буває тоді, коли вичерпуються сили, втрачається віра у свої можливості. Це є наслідком неврівноваженості нервової системи. Як і сангвінік, має низьку сенситивність, тому часто не помічає слабких подразників. Менша пластичність створює певні труднощі у пристосуванні до нових умов життя, у налагодженні спілкування з новими людьми. Постійне намагання нав'язати свою думку співрозмовнику, категоричність у судженнях, нетерпимість до думки партнера звужують коло його спілкування. Значна ригідність сприяє стійкості інтересів і прагнень, підвищує наполегливість у роботі. Разом із тим ригідність створює труднощі при переключенні уваги і при переході з одного виду діяльності на інший. Високий психічний темп виявляється у швидких, іноді імпульсивних реакціях на подразники, різких поривчастих рухах, швидкій і пристрасній мові.

9 випробуваних (16,4%) мають темперамент флегматика. Флегматику властиві мала сенситивність та реактивність і висока активність. Тому він сповільнено реагує на подразники. Емоції виникають у нього повільно, але відзначаються значною силою, тривалістю і стриманістю у зовнішніх проявах. Його важко розсмішити чи розгнівити. Це емоційно стійкий тип. Урівноваженість і часткова інертність нервових процесів дають йому змогу залишатися спокійним за будь-яких умов, стримувати свої пориви, завжди слідувати встановленому розпорядку життя. За висловом І. Павлова, флегматик - це спокійний, врівноважений, завжди рівний, упертий і наполегливий працівник. Йому властиві велика зосередженість і працездатність. Через малу рухливість нервових процесів має низький темп реакцій, йому важко переключати увагу, а тому має значні труднощі при оволодінні новими видами діяльності. Недостатньо впевнений у собі, тривожний, а значить, малоактивний і безініціативний. Високу продуктивність праці виявляє при виконанні добре освоєної (нерідко монотонної) роботи. Висока ригідність створює певні проблеми в пристосуванні до нових умов. За своєю природою флегматик інтроверт, а тому він малокомунікабельний. Йому важко знайомитися з новими людьми, знаходити теми для спілкування. Має небагатослівну мову, тихий і часто невиразний голос, збіднену міміку, повільні рухи.

3 випробуваних (5,5%) мають темперамент меланхоліка. Для цього типу темпераменту характерна слабкість нервових процесів збудження і гальмування. Умовні рефлекси у нього утворюються повільно і легко гальмуються. Меланхолійний темперамент, писав І. Павлов, є явно гальмівним типом нервової системи. Висока сенситивність зумовлена низькими порогами чутливості. Меланхолік дуже вразливий, сором'язливий, легко ображається навіть із незначного приводу, плаксивий, замикається в собі. Потрапляючи в нові умови, розгублюється, не знає, як себе поводити, червоніє, мовчить. У нього виникає позамежне гальмування. Павлов називає меланхоліка аутичним типом і пояснює його аутизм тим, що у нього виникає страх нової обстановки. Переживання меланхоліка є дуже стійкими і зовні слабо вираженими. Це високо-тривожний і невпевнений у собі тип. Важко знайомиться з людьми, коло спілкування є дуже звуженим. Висока чутливість нервової системи спричинює її швидке виснаження. Тому меланхолік малопрацездатний, швидко втомлюється. Проте якщо обстановка знайома і спокійна, а діяльність добре освоєна, він може справлятися зі складними завданнями. Особливо полюбляє спокійну, монотонну роботу.

Потрібно відмітити, що серед меланхоліків усі три випробуваних мають дуже низький рівень комунікативного потенціалу, мають ознаки граничних нервово-психічних розладів, низьку толерантність до психічних і фізичних навантажень, та складну адаптацію до нових умов життєдіяльності та високий суїцидальний ризик.  Можливо припустити, що ці випробувані є аутистами, які мають послабленні зв'язки із реальністю, зосереджені на власних переживаннях.

Контент-аналіз творуроздуму на тему «Чому я пішов до армії?» продемонстрував, що на першому місті у випробуваних постає «Майбутній бонус» - 32 згадування. Це свідчить, що більшість випробуваних вважають, що служба в армії допоможе їм у майбутньому житті, що наявність військового квітка допоможе отримати гарну роботу і що саме цей мотив є домінуючим для проходження служби в армії.

На другому місті за частотою згадування постає кластер «Гендерне самовизначення»  31 згадування. Найчастіше зустрічаються такі висловлювання: «Я пішов до армії щоб стати справжнім чоловіком», «Служба в армії це обовʼязок кожного справжнього чоловіка». Ці висловлювання свідчать про те, що у випробуваних домінують традиційні гендерні стереотипи, один з яких стверджує, що чоловік повинен захищати свою сімʼю, країну, бути сильним, сміливим, хоробрим, впевненим у собі. Також ми спостерігаємо, що випробувані не вважають себе «справжніми чоловіками» та вважають, що служба армії їм в цьому допоможе. Деяка невпевненість у своїх «чоловічих» силах цілком виправдана в цьому віці.

На третьому місті за частотою згадування постає кластер «Потреба у нових відчуттях»  21 згадування. Потреба в отриманні нових відчуттів цілком притаманна для осіб чоловічої статі, особливо у молодому віці. Наприклад, стрибнути з парашутом та відчути приплив адреналіну – про це мріє більшість чоловіків. Як вказує Л.Еліс у своїй нейроандрогенетичній теорії – пошук пригод, нових і складних подразників: чоловіки утомлюються від монотонності й тому іноді бувають схильні гарне, але вже відоме, проміняти на незрозуміле й нове – це притаманне більшості чоловіків, бо базується на рівні чоловічого гормону тестостерон.

На четвертому місті за частотою згадування постає кластер «Обвʼязок»  17 згадування. Ці випробувані стверджують, що обовʼязок кожного справжнього чоловіка – захищати свою батьківщину.  Цей кластер має певний смисловий звʼязок з кластером «гендерне самовизначення». Найчастіше зустрічаються такі висловлювання: «Я пішов до армії бо це призначене за законом», «Кожен чоловік повинен відслужити в армії» та ін.

Наступний кластер «Патріотизм» (11 згадувань) характеризується такими висловлюваннями: «Я патріот своєї держави і повинен її захищати», «Я повинен віддати свій борг Батьківщині» та ін. Юнаки в твір яких присутні такі висловлювання поважають свою батьківщину та бажають працювати на її благо.

Також має 11 згадувань кластер «Реалізація мрії». Юнаки пишуть, що з дитинства мріяли служити у десантних військах і нарешті реалізувати свою мрію. Але, як вважається нам, у деяких випадках мрійний образ, який був сформован без певних знань о дійсних особливостях служби може заважити в процесі адаптування до нових умов, так як можливо виникнення розчарування у випадках не спів падання образу мрії з реальністю.

Деяким юнакам (6 згадувань) для підтримки своєї самовпевненісті недостає зовнішніх атрибутів влади, наявність яких, за їх думкою допоможе їм відчувати себе більш впевнено. До атрибутів влади ми віднесли згадування наявності форми та зброї. Можливо припустити, що у цих випробуваних буде спостерігатися у деяких випадках перевищення влади.

Кластер «Легітимна організація агресивності» - 5 згадувань передбачає наявність у юнаків невпевненості у собі та потребу компенсувати це відчуття за рахунок виправданої агресивної поведінки. До цього кластеру ми відносили такі висловлювання: «Служба в армії допоможе мені піти працювати у міліцію», «Я бажаю працювати в охороні» та ін.

Наступний кластер – «Поширення соціальних контактів» (4 згадування) характеризується такими висловлюваннями: «Я пішов до армії щоб познайомитися з новими людьми», «В армії я знайду нових друзів» та ін.. Можливо що у деяких з цих юнаків у громадянському житті були труднощі з їх соціальним оточенням, а у деяких навпаки є багато друзів та їх поведінка характеризується активним розширення соціального кола.

Наступний кластер – «Мотив втечі від теперішнього» (3 згадування) характеризується наявністю у юнаків небажанням продовжувати життя там, де вони жили. Це повʼязано з незадоволеністю тим містом де вони працювали та жили.

Афективний блок (спостерігається у 1 випробуваного) появляється у випадках, який проявляється у відсутності повної відповіді, коли текст обірваний на середині фрази та не має логічного завершення. Афективний блок формується у випадках захисту від травмуючи ситуацій та відіграє важливу роль у механізмі адаптації до нових травмуючи умов.  

Також у одного випробуваного ми спостерігаємо не бажання проходити службу в армії. 

Контент-аналіз творуроздуму на тему «Мої перші враження про службу» продемонстрували, що позитивні враження у випробуваних переважають (76 позитивних оцінок та 46 негативних оцінок).

Рис. 11

У 22 випробуваних (40%) спостерігаються тільки позитивні враження. Серед висловлювань переважають: «Мені дуже цікаво. Вчать корисним у майбутньому речам»; «Я зможу дізнатися себе краще»; «Мені дуже подобається встановлений тут порядок»; «Я отримав те, що прагнув»; «Мені подобається колектив, з яким я проходжу службу» та ін.

У 21 респондента (38,2%) спостерігаються як негативні, так і позитивні враження про службу в армії. Така оцінка вважається нам цілком логічною, бо категоричні, як цілком негативні, так і цілком позитивні оцінки свідчать про відсутність критичності у респондентів. Так респонденти, які описують свої враження як цілком позитивні демонструють реакцію бравади, як би умовляючи самих-себе, що в них все гаразд, їм усе подобається, служба в армії буде для них цілком корисною.

У 9 випробуваних (17%) спостерігаються тільки негативні враження, серед висловлювань переважають скарги на те, що дуже складно служити, складно дотримуватися суворого розкладу та безперечно підкорятися старшим за чином; не достає звичного домашнього оточення, друзів.

У 3 респондентів (5,4%) спостерігається афективний блок, який проявляється у відсутності повної відповіді, коли текст обірваний на середині фрази та не має логічного завершення. Можливо припустити, що вимога розповісти про свої перші враження про службу в армії призводять до негативно офарбованих  емоційних переживань респондентів.

Підводячи підсумки контент-аналізу ми повинні відмітити, що основним мотивом проходження строкової служби в армії постає майбутня перспектива, тобто впевненість, що служба в армії допоможе знайти гарну роботу. Також важливим мотивом проходження служби в армії постає гендерне самовизначення, що свідчить про невпевненість в собі, як в чоловіки та відображає традиційні гендерні уявлення про ролі чоловіка та жінки.  Багато з випробуваних мають недостатній рівень особистісного самовизначення, невпевнені в собі та намагаються компенсувати цю невпевненість.

3.2. Аналіз методами математичної статистики

Нами був встановлено позитивний кореляційний звʼязок між віком випробуваних та рівнем фрустрації (г=0,36[1]) , тобто чим старші випробувані тим більший рівень фрустрації вони зазнають; між віком та рівнем агресивності (г=0,41).

Кореляційний аналіз виявив значні позитивні звʼязки між поведінковою регуляцією та комунікативним потенціалом (г=0,71), моральною нормативністю (г=0,36), військово-професійною спрямованістю (г=0,6), схильністю до девіантних форм поведінки (г=0,52) та шкалою суїцидального ризику (г=0,51). Та були виявлені значні зворотні кореляційні відносини між поведінковою регуляцією та рівнем тривожності (г=-0,59), рівнем фрустрації (г=-0,42), ригідністю (г=-0,56), нейротизмом (г=-0,51) та негативними відзивами про службу в армії  (г=-0,35).

У результаті кореляційного аналізу, був виявлений значимий позитивний статистичний зв'язок, між комунікативним потенціалом та моральною нормативністю (г=0,42), військово-професійною спрямованістю (г=0,48), схильністю до девіантних форм поведінки (г=0,63) та шкалою суїцидального ризику (г=0,39). Також були виявлені значні зворотні кореляційні відносини між комунікативним потенціалом та рівнем стійкості до бойового стресу (г=-0,57), тривожністю (г=-0,38), фрустрацією (г=-0,42), ригідністю (г=-0,47), та нейротизмом (г=-0,41).

Також кореляційний аналіз виявив значні позитивні звʼязки між моральною нормативністю та девіантною поведінкою (г=0,79), суїцидальним ризиком (г=0,38), позитивними відзивами про службу в армії (г=0,39). Також були виявлені значні зворотні кореляційні відносини між моральною нормативністю та тривожністю (г=-0,39), агресивністю (г=‑0,37), ригідністю (г=-0,41), нейротизмом (г=-0,39).