Соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори детермiнацiї алкоголiзму у молодiжному середовищi

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АЛКОГОЛІЗМУ, ЯК ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ  …………………...9

1.1.  Суть і змiст алкоголiзму як соцiального феномену……………….. 10

1.2. Соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори формування i розвитку алкоголiзму……………………………………………………………..26

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ Й ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ АЛКОГОЛІЗМУ, ЯК ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ………………………………………………………………………..40

2.1.  Методи та методики  соцiологiчного дослiдження алкоголiзму, як форми девiантної поведiнки……………………………………………………….40

2.2.  Органiзацiя соцiологiчного дослiдження алкоголiзму, як форми девiантної поведiнки………………………………………………………………43

 

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ  АЛКОГОЛІЗМУ ЯК ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ……………………48

3.1. Сучасний стан поширення  та форми алкоголiзацiї сучасної української молодi………………………………………………………………….66

3.2.   Соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори детермiнацiї алкоголiзму у молодiжному середовищi…………………………………………75

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...88

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………..94

 

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………103

 

ВСТУП

Найголовнішим і найціннішим ресурсом кожної країни є людський капітал, а головною метою суспільного розвитку – турбота про людину та зростання якості життя. Досягнення цієї мети передбачає всебічний процес розширення можливостей щодо задоволення таких основних потреб: прожити довге, здорове й продуктивне життя, здобути гідну освіту, досягнути добробуту та адекватних життєвих стандартів для себе і своєї родини. Одним з найголовніших визначників якості людського розвитку є здоров'я населення. Саме здоров'я є базовою складовою людського капіталу й водночас важливим фактором у створенні суспільного добробуту через його зв'язки із соціальними та економічними характеристиками життєдіяльності населення.

В українському суспільстві протягом останнього десятиліття сталися суттєві зміни у способі та якості життя населення і, як результат, у рівнях його захворюваності та смертності. Громадське здоров'я в Україні і до того перебувало у вкрай незадовільному стані, отримавши у «спадщину» з радянських часів важкий тягар численних контингентів хронічних хворих, з одного боку, та неефективне управління галуззю охорони здоров'я, з іншого.

На тлі соціально-економічної кризи 1990-х в Україні істотно посилилися несприятливі тенденції у формуванні медико-демографічних процесів, відбулися відчутні негативні зрушення в динаміці та структурі смертності населення. Є підстави вважати, що саме алкоголь є головним фактором ризику передчасної смерті та різного роду нещасних випадків і саме алкоголю належить значний внесок у руйнуванні громадського здоров'я в                            Україні [42; 31].

Йде постійний пошук засобів боротьби з цим суспільним злом, уряди та громадські організації багатьох країн намагаються створити нові канали впливу на масову свідомість, щоб перешкодити подальшому зростанню числа скалічених та хворих [28; 6].

Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що проблема попередження виникнення узалежнення від алкоголю та наркотиків вивчена недостатньо. Знайдені тільки принципові напрямки вирішення цієї проблеми, але вивчення механізму та детермінант узалежнення ще має бути здійснено. Саме цим, на нашу думку, зумовлюється неефективність практичної роботи по попередженню та подоланню алкоголізму і наркоманії неповнолітніх.

Актуальність теми полягає в тому, що боротьба з алкоголізмом – найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Проблема дослідження зумовлена ​​тим, що навіть малі дози його можуть стати причиною великих неприємностей або нещасть: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових рис людиною.

Із-за проблеми вживання алкоголю дітьми та молоддю зумовлений великий діапазон вираженості поведінкових розладів, високою частотою їх появи, непосильними для дітей та підлітків труднощами їх навчальної та соціальної адаптації. Зокрема, спектр проблем, пов'язаних із зловживанням молоддю алкогольними напоями, у широкому соціальному контексті можна віднести до проблеми девіантної поведінки, тобто до ненормативної поведінки особистості в суспільстві.

Останніми роками найбільш серйозною тенденцією в зловживанні алкоголем є швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоїв. Особливої уваги у розв'язанні цієї проблеми потребує дослідження соціально-психологічних чинників.

Саме вивчення проблеми соціально-психологічних причин поширення пияцтва в молодіжному та дитячому середовищі в теперішній час слід вважати надзвичайно актуальним завданням як у теоретичному, так і в практичному вимірах. Це явище є досить розповсюдженим, але, на жаль, суспільство належним чином не усвідомлює його небезпеки для сучасності та майбутнього української держави і українського суспільства.

Об'єкт дослідження даної роботи – алкоголiзм, як негативне соцiальне явище, один  з проявiв девiантної поведiнки.

Предмет дослідження – ступiнь поширеності, соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори детермiнацiї алкоголiзму у середовищi української молодi.

Метою роботи є дослiдження алкоголiзму як форми девіантної поведiнки, ступеню поширеності, соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори детермiнацiї алкоголiзму у середовищi української молодi.

Для досягнення визначеної мети, ми поставили перед собою ряд наступних завдань:

1. обґрунтувати теоретико-методологічні рамки проблеми алкоголізму;
2. визначити сутність поняття «алкоголізм»;
3. розглянути явище алкоголізму як форму девіантної поведінки;
4. проаналізувати чинники та стадії розвитку алкоголізму;
5. проаналізувати основні наукові підходи до вивчення алкоголізму і визначити дослідницькі проблеми, пов’язані з її вивченням на теоретичному і практичному рівнях;
6. розробити інструментарій і провести соціологічні дослідження стану алкоголізму українського суспільства;
7. вивчити соціальний вимір проблеми вживання алкоголю дітьми та молоддю;
8. охарактеризувати особливості соціально-педагогічної діяльності з молоддю схильною до вживання алкоголю.

Відповідно, пунктами змісту даної роботи повинні стати наступні:

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження алкоголізму, як форми девіантної поведінки (теоретичний – увійшло завдання 1, 2, 3, 4).

Розділ 2. Методичні й організаційні засади соціологічного дослідження алкоголізму, як форми девіантної поведінки  (теоретико-практичний – увійшло завдання 5, 6).

Розділ 3. Аналіз результатів соціологічного дослідження алкоголізму, як форми девіантної поведінки (теоретико-практичний – увійшли завдання 7, 8).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс психологічних методів і соціальних методик: теоретичний аналіз, порівняння і узагальнення наукових матеріалів із зазначеної проблеми; організаційно-порівняльний аналіз; емпіричні спостереження; анкета, експертне опитування, медична статистика, фокус група, глибинне інтерв’ю.

Враховуючи постійну актуальність та загострення окресленої проблеми останніми двома десятиріччями та масштабами поширення алкоголізму саме з соціальних чинників, цій проблеми присвячено багато уваги в дослідженнях російських та українських вчених – педагогів, медиків, соціологів та психологів. Проблему розвитку алкоголізму серед дітей та молоді вивчали такі науковці, як – російські – Ф. Г. Углов, Жданов В. Г., українські – Т. Андреєва,  К. Краковский, О. М. Балакірєва, О. О. Яременко, С. І. Болтівець та інші.

Теоретично-методологічною базою нашого дослідження виступає ряд наукових праць та статей як українських, так і зарубіжних науковців. В процесі роботи над даною дипломною роботою нами використано наукові праці такі, як книга Балакірєвої О. М., Яременко О. О. «Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір», в якій взято за мету ознайомити громадськість та науковців з проектом ESPAD «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин» та його реалізацію в Україні. Вона містить інформацію про структуру і процедуру дослідження. Вибіркову сукупність та інструментарій, методологічні та методичні проблеми, а також основні результати дослідження.

Монографія «Динаміка поширення тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України: 1995, 1999, 2003 роки» О. М. Балакірєвої, О. О. Яременко, О. Р. Артюр та інших знайомить громадськість з проектом ESPAD – Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин та його реалізацію в Україні. Вона містить інформацію про рівень та структуру вживання алкоголю серед підлітків, динаміку окремих показників за 1995, 1999, 2003 роки, аналіз гендерних особливостей, порівняльні дані з іншими європейськими країнами та інструментарій опитування.

Крім цих, і ряду інших наукових досліджень соціологів, педагогів і психологів, в роботі нами використано підручники та навчальні посібники з соціології та психології. Зокрема, це посібник В. М. Оржеховської та В. Є. Виноградової-Бондаренко «Дитяча бездоглядність та безпритульність: історія, проблеми, пошуки»; «Соціологія: Підручник»  за редакцією В. Г. Городяненка, у якому розкривається сутність, структура і функції соціології, основні етапи становлення її як науки, розвитку соціологічної теорії і практики в Україні, а також характерні особливості суспільства як соціальної системи, специфіку різноманітних галузей соціологічного знання, основні засади емпіричних соціологічних досліджень, інтерпретування їх результатів; посібник «Соціологія» за загальною редакцією професора В. П. Андрущенка, у якому розглянуто широке коло теоретичних питань щодо основ соціальної педагогіки, а також представлено інноваційні технології соціально-педагогічної діяльності.

Крім розглянутих вище наукових праць та підручників, нами опрацьовано ряд статей з теми нашого дослідження.

Практичне значення отриманих результатів даної роботи визначається тим, що запропоновано комплекс психодіагностичних методів, які дозволяють здійснювати оцінку особистост; виявлено низку чинників адиктивної поведінки при алкоолізмі і побудовано моделі її формування, що надає можливість проводити більш цілеспрямовану профілактичну і корекційну роботу з підлітками.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечено всебічним теоретичним аналізом проблеми, адекватно підібраними психодіагностичними методиками, використанням відповідних меті та завданням методів дослідження, репрезентивністю вибірки, проведенням якісного та кількісного аналізу психодіагностичних даних з використанням максимально-оптимальних статистичних методів. Результати дипломної роботи можуть бути застосовані для розробки комплексних програм психопрофілактики адиктивної поведінки молоді у боротьбі з вживанням алкоголю. У цьому і полягає теоретичне значення роботи.

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. У першому розділі «Теоретично-методологічні засади дослідження алкоголізму, як форми девіантної поведінки» ми розглядаємо сутність поняття «алкоголізм», а також як прояв девіантної поведінки, формування та розвиток алкоголізму. У другому розділі «Методичні й організаційні засади соціологічного дослідження алкоголізму, як форми девіантної поведінки» ми аналізуємо методи та методики соціологічного дослідження алкоголізму. У третьому розділі «Аналіз результатів соціологічного дослідження алкоголізму, як форми девіантної поведінки» аналізується сучасний стан поширення та форми алкоголізації сучасної української молоді, соціальні механізми, об’єктивні та суб’єктивні фактори детермінації алкоголізму у молодіжному середовищі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АЛКОГОЛІЗМУ, ЯК ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

 

Добре, міцне здоров'я – головна умова повноцінного життя. Здоров'я допомагає реалізувати свої плани, успішно вирішувати життєві завдання й долати труднощі. Здоров'я значною мірою залежить від самої людини, її свідомості та активного ставлення до свого життя, від її поведінки. Для того, щоб люди були не тільки фізично, а і соціально здоровими за висловом Гіппократа, вони мають дотримуватись «благопристойної поведінки». Однак стан здоров'я юних українців викликає тривогу [82; 42].

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку у світі                    2,5 млн. людей помирає від хвороб, пов'язаних із вживанням алкоголю. У цій сумній статистиці Україна перша в світі за рівнем дитячого алкоголізму та п'ята за кількістю алкоголю на душу населення. За даними ВООЗ, українець випиває за рік 15,6 літра алкогольних напоїв. Більше п'ють лише в Росії, Угорщині, Чехії та Молдові. І якщо в Чехії вживають зазвичай пиво, в Угорщині та Молдові вино, то в українців і росіян переважає горілка.