Соцiальнi механiзми, об’єктивнi i суб’єктивнi фактори детермiнацiї алкоголiзму у молодiжному середовищi

Людина, яка вживає алкоголь систематично, ризикує стати алкоголіком, тобто потрапити у психічну та фізичну алкогольну залежність. Залежність тим важча, чим раніше людина починає пити.

У формуванні алкогольної залежності вирішальну роль відіграють такі фактори:

• соціальні (культурний та матеріальний рівень життя, стреси, інформаційні перевантаження, урбанізація);
• біологічні (спадкова схильність; до З0 % дітей, чиї батьки зловживали спиртним, можуть стати потенційними алкоголіками). Біологічна схильність до алкоголю може бути встановлена лабораторними методами. Така процедура здійснюється медиками з експериментально-науковими цілями. На практиці ж визначення біологічної схильності до алкоголізму не проводиться, тому людина має сама визначити це для себе;
• психологічні (психоемоційні особливості особистості, здатність до соціальної адаптації та протистояння стресам).

Як можна позбутися алкоголізму?

Єдина можливість позбутися цього захворювання – лікуватися і цілком припинити вживання алкоголю. Однак змусити хворих на алкоголізм лікуватися не так просто, їм властиво заперечувати власну хворобливу пристрасть до алкоголю навіть тоді, коли пияцтво набуває злоякісних форм і призводить до сімейних та службових конфліктів. Звертання по медичну допомогу здається їм чимось ганебним. Вони бояться, що їх вважатимуть алкоголіками, хоч фактично вони вже-стали ними. Лікувати ж алкоголізм примусово, наприклад, без відома хворого, додавати ліки в його їжу сьогодні заборонено законом [82; 44].

Поширені думки про дію алкоголю.

МІФ 1. Алкоголь робить мене модним.

Правда полягає в тому, що відомі актори, музиканти та інші законодавці молодіжної моди рішуче виступають проти алкоголю. Нині, навпаки, модно займатися спортом і вести здоровий спосіб життя.

Міф 2. Алкоголь допомагає розв'язувати проблеми, допомагає забутися й не думати про свої проблеми.

Це найпоширеніший самообман. Навпаки, він поглиблює існуючі проблеми і породжує нові. Якщо весь час звертатись до алкоголю, щоб забути про проблеми й горе – це прямий шлях до алкоголізму. І тоді замість проблем, про які хотілося забути, постане проблема алкоголізму. Алкоголь не вирішить жодної з проблем.

Міф 3. Алкоголь робить із хлопчаків справжніх чоловіків і не шкодить дівчатам.

Правда полягає в тому, що алкоголь діє навпаки, зменшуючи в організмі концентрацію тестостерону – гормону, який справді перетворює хлопчика на чоловіка. Дівчата швидше за хлопців звикають до алкоголю і, отже, ставлять під загрозу своє здоров'я та життя майбутніх дітей.

Міф 4. Випивати – це весело.

Правда полягає в тому, що випивати – це вживати алкоголь, що міститься в напоях. Подумай про це! Невже це весело – накачатися тим, від чого втрачаєш здатність тверезо мислити? Часто результат буває протилежним – погіршується настрій, виникає агресивність, загострюються хронічні хвороби.

Міф 5. Я взагалі не п'ю. Це лише пиво, яке можна пити необмежено, тому що пиво – неміцний алкогольний напій.

Правда полягає в тому, що вміст алкоголю в баночці пива(0,33 л.) такий, як у чарці горілки (40 мл.) або в 1 келиху вина (150 мл). Пити пиво в необмежених кількостях без ризику для здоров'я не можна.

Міф 6. Від алкоголю не можна померти: пий собі й пий.

Правда полягає в тому, що багато людей помирають від передозування алкоголю, від вживання неякісних алкогольних напоїв, а ще більше від хвороб, спричинених хронічним алкоголізмом, та необачних вчинків, скоєних під впливом алкоголю. Людина може вмерти від дози алкоголю, при якій не витримає його серце або з якою не впорається його печінка!

Міф 7. Алкоголь та наркотики не зашкодять мені. Наркотична залежність – це хвороба дурнів і слабаків.

Правда полягає в тому, що є жертви серед відомих людей. Вони були розумними та сильними, інакше не стали б тим, ким стали. Та ні їхні гроші, ні найкращі лікарі їм не допомогли.

Міф 8. Слабоалкогольні напої (ром – кола, шейк) не шкідливі, інакше б їх не продавали неповнолітнім.

Правда полягає в тому, що це наслідок недосконалого законодавства. Алкоголь із газованих напоїв засвоюється швидше, ніж з вина чи горілки.

Лікарі вже давно спостерігають випадки алкоголізму серед підлітків саме з цієї причини.

Міф 9. В стані похмілля, необхідно обов'язково випити ще алкоголю, щоб похмелитися.

Правда полягає в тому, що єдиний лікар від похмілля – це час. Алкоголь виходить із організму тільки згодом. Печінка виводить із організму людини                10 мл. за 1 год. Випиваючи ще алкоголю, людина тільки збільшує навантаження на й так уже перевантажену печінку. Ні додатковий алкоголь, ні чай, ні кава, ні холодний душ, ні свіже повітря не приводять до дійсного протверезіння. В стані похмілля людина повинна уникати вживання алкоголю протягом 48 год., щоб дати своєму організму й м'язам тіла відпочити й «отямитись».

Міф 10. Можна змішувати різні алкогольні напої, а також змішувати алкоголь із будь-якими іншими наркотиками.

Правда полягає в тому, що змішування різних алкогольних напоїв, алкоголю з будь-якими іншими наркотиками може бути смертельно для життя.

Міф 11. Деякі підлітки вірять, що більшість їхніх однолітків уживають алкоголь. А раз так, то й вони неодмінно повинні вживати алкоголь.

Правда полягає в тому, що далеко не всі підлітки у віці від 13 до 15 років уживають алкоголь.

Міф 12. Алкоголь можна вважати продуктом харчування.

Правда полягає в тому, що алкоголь – не є продуктом харчування. Він не містить у собі ніяких поживних речовин, без яких організм людини не міг би функціонувати повноцінно.

Міф 13. Вживаючи алкогольні напої, потрібно дотримуватися почуття міри. Міра – це коли не напиваєшся до такого стану, коли тебе друзі тягнуть на собі до дому. Міра однакова як для дорослих людей, так і для них самих.

Правда полягає в тому, що стан, близький до подібного, не може вважатися мірою. Вплив алкоголю на організм людини залежить від ваги й росту людини. Діти та підлітки мають вагу значно меншу, ніж дорослі й ріст у них, як правило, менше, ніж у дорослих. Отже, молоді люди, які не досягли фізичної зрілості, не можуть споживати стільки ж алкоголю, скільки дорослі. Міру потрібно визначати тільки кількістю випитого в грамах або мілілітрах. Якщо доросла людина регулярно вживає більше 3-х одиниць (З0 мл. чистого алкоголю), вона завдає шкоди своєму здоров'ю [82; 44].

Усі країни, де сталися демографічні зриви, а саме Росія, Україна, Білорусь і країни Балтії, на відміну від країн Закавказзя та Середньої Азії, а також глибоко ісламізованих республік Північного Кавказу, мають важкі алкогольні проблеми [80; 27].

Уживання алкоголю збільшує ризик захворювання та смерті від цирозу печінки й панкреатиту, а також раку порожнини рота, горла, стравоходу, шлунку, прямої кишки, легенів, молочної залози, печінки. На серцево-судинну систему дія алкоголю різноспрямована. Помірне вживання алкоголю певною мірою навіть позитивно впливає на серцево-судинну систему, зменшуючи ризик ішемічної хвороби серця та ішемічного інсульту. Цей ефект простежується найвиразніше серед тих, хто п'є вино, особливо червоне. А вживання алкоголю в значних кількостях (понад три стандартні порції алкогольних напоїв, або 36 - 42 г спирту на день) є однозначно негативним, так само, як і дія «ударних» доз при епізодичному вживанні. У такому разі алкоголь збільшує імовірність смерті від серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, підвищеного кров'яного тиску, інсульту, аритмії, кардіоміопатії. Величезний внесок алкоголю у смертність від зовнішніх причин: отруєнь алкоголем, убивств, самогубств, ДТП, травм, нещасних випадків тощо [80; 27].

Вплив на смертність споживання різних видів алкогольних напоїв. Згідно з оцінками експертів, середньостатистичний дорослий росіянин випиває близько 14,5 л спирту на рік, при цьому останніми роками спостерігається зростання споживання. В Україні, за експертними оцінками, населення споживає впродовж року понад 12 л етанолу на дорослу людину [49; 6].

Проте в ряді країн аналогічно високий рівень вживання алкоголю не супроводжується аномально високою смертністю. Серед цих країн Португалія, Ірландія, Чехія, Франція, Німеччина, Австрія. Причина в тому, що різні види алкогольної продукції справляють диференційований вплив на смертність. Проте міцність напою значною мірою визначає і культуру його споживання. Високий вміст етанолу у порівняно невеликому об'ємі міцних напоїв призводить до того, що доза, яка природним чином випивається за вечір у компанії, частенько спричиняє сильну, небезпечну для організму інтоксикацію.

Експеримент, проведений В. Нужним і його співавторами, показує іще один потенційний механізм упливу саме горілчаної інтоксикації на смертність. При експериментальному вживанні добровольцями однакової в спиртному еквіваленті кількості горілки, пива та джин-тоніка було відмічено: від пива та джин-тоніка максимум сп'яніння наставав через півгодини після прийому. У разі вживання тієї самої кількості етанолу у вигляді горілки максимум сп'яніння наставав через 90-150 хвилин. На побутовому рівні це може означати ситуацію, за якої людина, котра п'є горілку, не відчуваючи, що вже випито граничну для її безпеки дозу, протягом години й більше продовжує споживати алкоголь, досягаючи справді сильної алкогольної інтоксикації.

Характерно, що більшість країн, де спостерігався феномен надсмертності, - це «горілчані» країни: Україна, Росія, Білорусь і країни Балтії.

Інший корелят алкогольної смертності – різниця між тривалістю життя жінок і чоловіків. У непитущих мусульманських країнах із розвиненою системою охорони здоров'я і малопитущому Ізраїлі ця різниця становить 4-5 років. У країнах пивного поясу цей розрив, у середньому, дорівнює шести рокам. У промислово розвинених країнах винного поясу середній розрив між чоловічою і жіночою тривалістю життя сягає восьми років.

Можна з певністю твердити: міцні алкогольні напої – щонайпотужніші чинники демографічної кризи в Україні та Росії.

Уважне вивчення ареалу надсмертності в Східній Європі не залишає сумнівів, що традиція вживання міцних алкогольних напоїв (горілка, самогон, паленка, ракія) є потужним негативним чинником демографічного розвитку, порівнянним за силою з епідемією СНІДу в тропічній Африці.

Саме міцні алкогольні напої відповідальні за аномально високу (для відповідного рівня економічного розвитку) смертність в Україні, Росії, Білорусі та країнах Балтії. Міцні алкогольні напої небезпечні через існування певних патернів споживання, зумовлених, утім, їхніми властивостями [80; 28].

Культура споживання переважно міцних напоїв поєднується із значною поширеністю алкоголізму та практикою частих алкогольних інтоксикацій. Алкогольна інтоксикація є щонайпотужнішим стресом для організму й підвищує ризик померти від хвороб системи кровообігу та наслідків неадекватної поведінки, таких, як самогубства, вбивства, ДТП, падіння, травми, отруєння, утоплення, переохолодження, опіки тощо. Таким чином, практика сильних алкогольних інтоксикацій міцними алкогольними напоями є найпотужнішим джерелом надсмертності. Практика сильних алкогольних інтоксикацій показує, що, якби українці й росіяни почали випивати такий само об'єм етилового спирту, як і нині, але у вигляді слабкіших напоїв (пиво й алкогольні напої з меншим відсотком спирту), тоді смертність в Україні та Росії була б істотно нижча. Цілком імовірно, що смертність у такому разі надто не перевищувала б народжуваності й не було б різкої депопуляції - головного симптому сучасної демографічної кризи. Перехід на слабкіші алкогольні напої в поєднанні зі зменшенням абсолютної кількості споживання алкоголю, імовірно, міг би призвести до істотного зниження рівня смертності. Усе це за одночасного поліпшення охорони здоров'я і компетентної та усвідомленої політики стимуляції народжуваності могло б привести до подолання демографічної кризи в довготривалій перспективі [80; 28].

В Україні існують певні традиції споживання алкоголю, які полягають у тому, що в структурі споживання переважають міцні спиртні напої, із сильною концентрацією спирту. Частота споживання алкоголю в Україні та розвинутих країнах істотно відрізняється. Якщо, наприклад, французи п'ють переважно вино, регулярно, у невеликій кількості, одночасно з прийомом їжі, то українці п'ють здебільшого горілку, нерегулярно, але у великій кількості, незалежно від їжі; періоди утримання від вживання спиртного чергуються із запоями. Такі «ударні» одноразові дози алкоголю завдають руйнівного токсичного впливу на організм, який не завжди його витримує [42; 32].

Розробка психологічного аспекту профілактики адиктивної поведінки у світовій науці розпочалася у 50-х-60-х роках нашого століття. У вітчизняній психології цей строк ще менший. Звичайно, є великий обсяг педагогічної, публіцистичної, юридичної та медичної літератури, що присвячена боротьбі з пияцтвом та наркоманією. В певних межах ці публікації зачіпають і психологічні аспекти проблеми профілактики адиктивної поведінки. Але, здебільшого, то є пропагандистські роботи, що поширюють «голі гасла», або надають лише довідкову інформацію про згубний вплив алкоголю або наркотиків на здоров'я та поведінку людини [51; 33].

Проблемні питання економіки алкоголю в Україні досліджуються вкрай недостатньо і рідко; нам відомі лише поодинокі роботи, присвячені цій тематиці. Разом з тим у нас дотепер немає комплексних досліджень демоекономічних наслідків надмірного вживання алкоголю, а можливості й потенціал алкогольної політики щодо зниження передчасної смертності залишаються поза активною увагою як громадськості, так і державних органів влади.

Показники споживання алкоголю, що ґрунтуються на офіційній статистиці зареєстрованого продажу алкоголю, перераховані в літри чистого спирту на душу населення, є в Україні невиправдано низькими. Зокрема, протягом останніх років, за даними Держкомстату України, вони становили близько 1,6 літра абсолютного алкоголю на душу населення за рік. Водночас, за експертними оцінками ВООЗ (WHO Global Status Report Alkogol, 2004), рівень споживання офіційно зареєстрованого алкоголю на душу населення у віці 15 років і старше становив 4,0 літри чистого спирту, незареєстрованого – 7,0–8,0 літрів. За даними опитування World Health Survey 2003, пересічний дорослий українець споживає 11,1 літра чистого алкоголю за рік, у тому числі 16,4 літра для чоловіків та 7,1 літра для жінок. Серед населення віком 15 років і старше в середньому 15,0% чоловіків та 27,6% жінок утримуються від вживання алкоголю (не вживали його протягом останніх 12 місяців); 9,6% чоловіків та 8,1% жінок систематично (щодня) вживають алкоголь надміру з високим ризиком для життя й здоров'я; 19,5% та 3,7% зловживають алкоголем епізодично (щонайменше раз на тиждень) (табл. 1.1) [42; 33].