Лекції по "Литературе"

 

У предметно–ототожнених реченнях із стилістичною метою позиція антицедента  може бути незаміщеною. Хто йде в академію – ставай по правий бік, хто в попи – наліво (Нечуй – Левицький). Благословен, хто викопав криницю. Що вдається досвідченому педагогові, не може вдатися початківцеві.

Місце підрядної частини залежить від синтаксичної позиції антецедента  та стилістичної настанови.

[Той], (хто...)            [той (хто...) ]              ( хто...), [ той ].

Якісно – ототожнені СПР

 

Ототожнення антецедентів і відносних  займенників, прислівників може бути не тільки предметним, а й якісним, тобто  за ознакою якісною чим кількісною. У  реченнях функціонують такі кореляційні блоки:

Такий – який.

Так – як.

Стільки – скільки.

Настільки – наскільки.

Все буде так, як я сказав (І. Котляревський). Іванко зовсім не такий, яким був до від’їзду у Київ (Ю. Збанацький). Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки (О, Довженко). Філологові доводиться стільки читати, скільки жоден зі студентів не читає.

У посібнику чернівецьких авторів  речення з так – як розглядаються  серед якісно – кількісних. До ототожнених речень відносяться лише речення моделі такий – який. Серед якісно – ототожнених вони найбільш поширені, однак це не виключає інших, більш рідкісних семантичних моделей, які ми вважаємо за потрібне увести тут, бо вони за семантикою кореляційного блоку ототожнені.

Просторово – ототожнені СПР

 

У логіко – граматичній класифікації та в сучасній спрощеній шкільній такі речення розглядаються серед  обставинних місця, тобто як такі, що стосуються усієї головної частини ( розчленовані ). Однак, як вважають дослідники, у цих реченнях наявний кореляційний блок, але просторової семантики:

Там – де.

Туди  – куди.

Туди  – звідки.

Звідти  – звідки.

Там – де.

А воно, мабуть, краще там, де нас немає (П. Панч).

Замість там можуть використовуватися займенники, прислівники зі значенням узагальненого місця.:

• Скрізь: І скрізь/.../, де світ новий підвівся із руїн Франкові нашому – земний уклін (М. Рильський).
• Усюди: Я бачив безліч героїв усюди, де пройшов.
• Ніде: Де б не був, ніде не залишуся назавжди.
• Туди – куди, звідки: То куди махнула, туди  хмари і підуть (Квітка – Основ’яненко). Він побіг туди, звідки почув голос.
• Звідти – звідки: Звідти, звідки показалась блискавка, сунулись хмари.

 

Можливі змішані кореляційні блоки, на зразок там – куди або ж із заміною антецедента (скрізь, сюди, назад, вниз, звідусіль і под. ) І скрізь я свій, куди я не піду. Дід глянув угору, де в той час кружляло два літаки. У таких реченнях можлива незаміщена позиція антецедента ( стилістично забарвлені ): Ми підемо, де трави похилі (Малишко).

Місце підрядної частини  ( дивись предметно – ототожнені ).

Якісно – кількісні СПР

 

Це речення, у яких антецеденти  так, такий, стільки, настільки та синонімічні з ними такою мірою, до того поєднуються із сполучниками що, щоб та  гіпотетичними порівняльними ніби, мов, наче, немов, неначе і под.

Ознаки  цих речень:

1. Підрядна частина в цілому називає значення антецедента.
2. Підрядна частина завжди постпозитивна: [такий], ( що ....).

Зміст підрядних частин залежить від  сполучника, яким уводяться підрядні частини:

1) сполучник що;

                2) сполучник щоб.

3) сполучники наче, ніби і под.

 

1. Речення із сполучником що. Вони  мають значення міри і ступеня: Курява посіла на семінаристів, обліпила їм лице  так, що вони не впізнавали один одного (Нечуй _ Левицький). На Олесю нахлинула хвиля такого гострого болючого жалю до себе, що в неї нестерпно защеміло в горлі (О. Довженко). Хворому стало настільки погано, що довелося вдатися до засобів інтенсивної терапії. Виживе, він чи загине [так], що сліду й не стане ніякого (О. Довженко).

 

2. Речення зі сполучником щоб – мають те саме значення, але зі значення ірреальності ( сполучник щоб ), зокрема бажаності:. Мама вміє ходити так тихо, щоб нікого не розбудити (мета...). (пор. зі що: Мама вміє ходити по квартирі так тихо, що нікого не розбудить). Він говорив так голосно, щоб його усі почули. Мені треба жінки такої, щоб уміла господарювати. Цей роздум тільки гіпотеза, спроба пов’язати факти в таку логічну систему, щоб не заперечувати відомого.

 

3. Речення зі сполучниками ніби, наче, мов. Схеми цих речень такі ж, як і зі сполучником що, але ірреальні сполучники вносять відповідне для них значення. Я втомився так, ніби цілий день тягав мішки (пор.: Я втомився так, що не міг поворухнути рукою). Враження було таке, ніби дівчина його не розуміє. Ці речення при вилученні антецедентів переходять у порівняльні.

Порівняй: Земля під будинком так шарпалася й стогнала, ніби глибоко під Києвом народжувався вулкан (Ю. Яновський).

 

Проблемне питання: якого характеру цей антецедент, обов’язковий чи факультативний, не розроблене. Тому речення з антецедентом  відносять до якісно – кількісних, без нього – до порівняльних (те саме стосується і якісно – ототожнених з як).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ РОЗЧЛЕНОВАНОГО ТИПУ

 

ПЛАН

1. Загальна характеристика СПР розчленованого типу.

2. СПР зі значенням  зумовленості.

3. СП умовні речення.

4. СПР причини.

5. СП допустові речення.

6. СПР мети.

7. СП наслідкові речення. 

8. Речення часу.

9. Порівняльні речення.

10. Зіставлювані речення. 

Література

1. Слинько І.І.,Туйванюк Н.В.,Кобилян М.Ф.,Синтаксис СУМ.Проблем,пит. -                          

    К.,   1994, с. 541- 575.

2. Гуйванюк Н. В., Карпащук  О. ., Кульбабська О. В. Синтаксис  СУМ: Схеми 

    і таблиці  -  пера, 1999.

3. Кващук А. Г. Синт. СР. — Параграф 11—15. Шульксук К. Ф. Скл. реч. в 

     УМ. — с. 38—45.

5. СУМ (за ред. Пономарева) — К., 1997, — с. 333—337.

6. Доленко—Кващук. СУМ.  — с. 324—329.

7. Белошанкова.А. Синтаксис.  М., 1977. с. 222—224.

8. СРЯ под. ред. Белошап.  М., 1989. —Параграф 86 (те саме).

9.  Грамматика СРЛЯ. М, 1970., — с. 710—726.

 

                І. Загальна характеристика СПР  розчленованого типу

 

1) Критерій розмежування речень  розчленованої і нерозчленованої  структури(характер відношення підрядної  до головної, асем. спол., спол. слова

(семантичні сполучники).

2) Диференційовані ознаки  речень розчленованої структури  (підрядний   член пояснює головне  в цілому, головна не передбачає  вид підрядної, головна самостійна, сам. сполучники).

Отже, підрядні члени розчленованих  речень не мають опорних компонентів у головній частині(ОС чи займ. антицедентів) і пов'язуються із головною частиною за допомогою семантичних сполучників, що визначають загальне значення речення.

Пр. : Ми поїхали до Києва, бо хотіли відвідати його музей.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

         Ми поїхали до Києва, щоб відвідати його музей.

         Ми поїхали до Києва, хоч деканат пропонував інші варіанти.

         Ми поїхали до Києва, коли там цвілили каштани.

         Ми поїхали до Києва, так що канікули були змістовними.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Крім указаних ознак, цей поділ речень має ще деякі  риси, що відрізняють такі речення  від НС:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

• важливість співвідношення видочасових і способових форм присудків (час., умов., ціл.)
• місце складових частин  вільне і має не стильове, а граматичне значення.
• як показують наведені приклади речень розчленованого типу подібно до обставин у ПР виконують роль обставинних поширювачів.

У шкільній класифікації більшість видів СПР розчленованого типу називається обставинними. Бєлошапкова пропонує термін детермінантні, чернівецькі автори останнім часом також дотримуються цього погляду.                                                                                                                                                                                                                                                                                               

Серед детермінантних у  структурно-семантичній класифікації виділяють такі розряди:

- речення зі значенням зумовленості (умовні, причинові, допустові,                   мети, наслідку);

- речення з часовими відношеннями;

- речення з порівняльними відношеннями;

- речення із зіставними відношеннями.

Темою сьогоднішньої  лекції будуть перші.

                         

 

2. СПР зі значенням  зумовленості

Ці речення об'єднуються  в одну групу на основі спільної ознаки: у них називається 2 ситуації, що залежать одна від одної, одне слово, вони мають значення зумовленості. Зумовленість буває кількох видів:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

а) Спрямована від зумовленого (головного члена) до зумовлюючого           (підрядного члена) — причинові, умовні, допустові речення —       стимулююча.

б) Від зумовлюючого (підрядного члена) до зумовленого (головного                члена) — наслідкові речення — результативна.

в)   Стимул водночас є наслідком — цільові речення.

Отже, у групу реченння зумовленості об'єднують:

- умовні;

- причинові;

- допустові;

- мети;

Оскільки в реченнях зумовленості називається дві події, що обумовлюють одна одну, то важливе  значення для них має моральність (спосіб) складових членів. Вона може бути:

- реальною;

- гіпотетичною;

- залежати від модальності  інших  частин (умовні речення).

 Розглянемо речення зумовленості за видами.                                                                                                                                                                                                                  

                                         

3. СПР умовні

Це такі речення, що виражають пряму обумовленість: у підрядній частині йдеться про ту ситуацію, що повинна викликати певрі наслідки у головній частині.

Пр.: Якщо кохаєш, — знайдеш без адрес оцю хатину за морями снігу

       (Ліна  Костенко).

       Коли людиною керує одна лише думка, ніщо ту людину не візьме — ні