Стилістичні засади О.Генрі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 11:50, курсовая работа

Описание работы

Методологічною основою дослідження є найважливіші філософські положення загального мовознавства про взаємозв’язок мови, мислення і реальної навколишньої дійсності, сучасні наукові положення про мовну картину світу взагалі і про зв’язок мови з психічним складом письменника.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання більш конкретних завдань:
визначити корпус стилістичних засобів у творах О.Генрі;
виділити основні типи названих явищ та встановити їх основні функції у художньому мовленні;
охарактеризувати способи стилістичного використовування художніх засобів у мові оповідань О.Генрі.

Содержание работы

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження . . . . . . . . . .7
1.1. Лексичні синоніми як засіб виразності в художніх творах. 12
1.2. Ідеографічні синоніми в художніх творах. . . . . . . . . . . . . . . 16
1.3. Контекстуальні синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18
1.4. Стилістичні функції синонімів у художніх творах. . . . . . . 21
1.5. Поняття лексичної антонімії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22
1.6. Антоніми і контекст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

РОЗДІЛ 2. Стилістичні засоби комунікації і завдання інтерпретації тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30
2.1. Значення стилістики у формуванні навичок
інтерпретації тексту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
2.2. Поняття тексту і лінгвістична природа стилістичного прийому епітета. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37
2.3. Типи лексичних значень прикметників. . . . . . . . . . . . . . . . . .43
2.4. Епітет як лексико-стилістичний прийом. . . . . . . . . . . . . . .51
2.5. Інформативна значущість епітета. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

Розділ 3. Стилістичний компонент і його лексикографічне відбиття у творах О.Генрі . . . . . . . . . . . 59

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .74

Файлы: 1 файл

«Стилістичні засади в оповіданнях О.Генрі».doc

— 369.50 Кб (Скачать файл)

Так, наприклад, в оповіданнях, що увійшли до збірника «Голос великого міста» О.Генрі у переважній більшості  своїх творів застосовує такий стилістичний прийом.

Example: THE MEMENTO By O’Henry From THE VOICE OF THE CITY

«If you had been privileged to view the photograph thus flattered, you would have thought at the first glance that you saw the picture of a many-petalled white flower, blown through the air by a storm.  But the floral kingdom was not responsible for that swirl of petalous whiteness».

«You saw the cam- era's inadequate representation of the graceful, strong kick, with which she, at this exciting moment, sent flying, high and far, the yellow silk garter that each evening spun from her agile limb and descended upon the delighted audience below».

«You saw, too, amid the black-clothed, mainly mas- culine patrons of select vaudeville a hundred hands raised with the hope of staying the flight of the bril- liant aerial token».

 

«"And it did, Lynn - if you can understand it. That ideal love was a new one on me, but it struck me as being the most beautiful and glorious thing I'd ever heard of.  Think of a man loving a woman he'd never even spoken to, and being faithful just to what his mind and heart pictured her!  Oh, it sounded great to me.  The men I'd always known come at you with either diamonds, knock-out-drops or a raise of salary, -- and their ideals! -- well, we'll say no more."»

Аналіз наведених прикладів  дає підстави стверджувати, що, особливістю стилістичної актуалізації прикметників – кольороутворення є її асоціативний механізм, що визначає характер зв'язків між початковим кольором і похідним раціональним ознаками. Один з типів асоціативного зв'язку – імплікаційний зв'язок, коли з наявності ознаки А укладають про наявність ознаки Б.

Основними сигналами  стилістичної актуалізації прикметників кольору в художньому тексті є:  1) співвіднесена з референтом, що не має колірних ознак;   2) співвіднесена з різними референтами, що створює мовну багатозначність;  3) прийом контрасту, заснований на опозиції прикметників кольору з “неколірними” прикметниками в мікро і макроконтексті.

 

Example: LITTLE SPECK IN GARNERED FRUIT By O’Henry From THE VOICE OF THE CITY

«The honeymoon was at its full. There was a flat with the reddest of new carpets, tasselled portieres and six steins with pewter lids arranged on a ledge above the wainscoting of the dining-room. The won- der of it was yet upon them. Neither of them had ever seen a yellow primrose by the river's brim; but if such a sight had met their eyes at that time it would have seemed like - well, whatever the poet expected the right kind of people to see in it besides a prim- rose».

«At the Italian's fruit-stand on the corner be stopped and cast a contemptuous eye over the display of papered oranges, highly polished apples and wan, sun-hungry bananas».

«The axes crashed through the as yet unprotected door. A blaze of light from within poured through the smashed panels. The door fell, and the raiders rang into the room with their guns handy».

«The big room was furnished with the gaudy magnificence dear to Denver Dick's western ideas. Various well-patronized games were in progress. About fifty men who were in the room rushed upon the police in a grand break for personal liberty. The plain- clothes men had to do a little club-swinging. More than half the patrons escaped».

«A No. 10 patent leather shoe protruded a few of its inches outside the tablecloth along the floor. The Kid seized this and plucked forth a black man in a white tie and the garb of a servitor».

«The bride waited in the rosy glow of the pink lamp shade. The miracles were not all passed away. By breathing a desire for some slight thing - a flower, a pomegranate, a - oh, yes, a peach - she could send forth her man into the night, into the world which could not withstand him, and he would do her bidding».

 

В рамках даного контексту  прикметник знаходиться у позиції  предикативної номінації, що протиставила “не колірним” предикативним номінаціям оцінного характеру inhospitable, intractable, too high, too hot, too dry.

В результаті епітет знаходить  емоційно-оцінний сенс високої інтенсивності. Стилістичний ефект актуалізації прикметника  – кольоропозначення в даному контексті на тлі “знебарвленого” сприйняття героїнею миру – жорстокого, непрохідного, млявого простору – багатозначний. 

 

В) Особливу групу епітетів складає метафоричний епітет.

Метафоричні епітети  слід віднести до різновиду імпліцитних метафор, оскільки їх образний сенс представлений, як правило, в неявно вираженому вигляді і виявляється в результаті семантичної актуалізації атрибутивної лексеми в мікроконтексті визначуваного слова.

Відомо, що в побудові метафори беруть участь чотири компоненти – це два багаті об'єкти, основний і допоміжний, співвіднесені один з одним (їх називають суб'єктами метафори), і властивості кожного з них. Метафора створюється шляхом предикації основному суб'єктові ознак допоміжного суб'єкта. Якщо відсутні об'єкти або ознаки, то метафоричного перенесення не відбувається. Вважається, що загальнооцінні слова (хороший / поганою) у тому числі і афектні (прекрасний / прекрасний, паскудний, огидний), не можуть мати метафоричних сенсів, оскільки вони не позначають дескриптивних ознак об'єктів, а виражають лише відношення суб'єкта оцінки до її об'єкту. Іншими словами у них відсутня семантична основа метафоризації.

Зрозуміло, загальна оцінка “добре / погано” зазвичай виводиться на основі дескриптивних ознак об'єктів, проте самих цих ознак загальнооцінні слова в своїй семантиці не містять.

Оцінні прикметники, які  включають в свій склад дескриптивні, тобто прикметники так званої приватної оцінки, легко набувають  метафоричних сенсів: перенесення ознаки з об'єктом фізичного миру на інші об'єкти складає один з основних способів метафоризації: crude line – крива лінія і crude smile- крива усмішка. Пряма линия - straight line і пряма відповідь straight answer.

Прикметники, які характеризують наочні об'єкти по фізичних властивостях самі по собі не містять оцінних сенсів.

Проте, при метафоризації у них можуть виникати оцінні сенси. Наприклад, dark horse - в прямому значенні словосполучення не має оцінних коннотацій, а в метафоричному – “темна конячка” - підозрілий політик набуває значення – погано.

Подібні вислови зустрічаються  у творі О.Генрі «THE COMPLETE LIFE OF JOHN HOPKINS». Слід зазначити, що автор не часто вдавався до подібних стилістичних зразків, проте можна навести окремі приклади.

Example:

«There is a saying that no man has tasted the full flavor of life until he has known poverty, love and war».

«It seems that the wise executive power that rules life has thought best to drill man in these three conditions; and none may escape all three».

«In the Big City large and sudden things happen».

«Hopkins bit off the roots of his purchase, and lighted up at the swinging gas jet. Feeling in his pockets to make payment, he found not a penny there».

«The driver of the auto sped his machine without a word. He was masked beyond guess in the goggles and diabolic garb of the chauffeur».

 

Все вищевикладене говорить про велику роль прикметників в створенні О.Генрі метафоричних епітетів. Слід підкреслити, що метафоричний епітет, використовуваний автором, є результат вторинного, мовного означення лексичної одиниці, причому його актуальне значення – це вторинне, дериватне значення мовного знаку, що кваліфікується ознака або якість.

Як знакова суть, метафоричний епітет в одному з своїх знань  опосередковано мотивується через  понятійну систему первинного значення початкового мовного знаку, що включає, як денотативні, так і асоціативні семантичні ознаки.

Дослідники пропонують класифікацію метафоричних епітетів на інтенсіональні і імплікаційні.

Інтенсіональний метафоричний епітет актуалізує обов'язково представлені в лексичному значенні атрибуту, що підтримують його якісну, денотативну визначеність в художньо-мовному варіюванні семантики слова і в своєму лінгвостилістичному контексті виконує оцінну і образно-характеристичну функцію.

Імплікаційний метафоричний епітет є атрибутивною метафорою, контекстний семантизуючий структурні сенси – ознаки імплікаційного рівня значення атрибутивного слова.

Структурно виділяються  наступні типи:

  1. Інтенсиональні метафоричні епітети з субстантивною основою:

Example: silver visage snowy arm, sable hair, dewy star.

Атрибут в цьому випадку  виражений речовинним або конкретним ім'ям іменникам, або похідним від  нього прикметником. В окремих фразах вони зустрічаються в оповіданнях О.Генрі. 

 

Example: It was push and jam for а minute, with grim beast silence to prove its quality, and than it melted inward, like logs floating and disappeared.

Використання іменників  як визначення є нормою для англійської  мови. В даному випадку використаний іменник з яскраво вираженим  оцінним сенсом.

Example: grim /stern, severe, sinister/

Beast / unpleasant, foul, sensual/

Example: WHILE THE AUTO WAITS By O’Henry

«Swift and stately she moved away through the dusk.  The young man watched her graceful form as she reached the pavement at the park's edge, and turned up along it toward the corner where stood the automobile.  Then he treacherously and unhesitatingly began to dodge and skim among the park trees and shrubbery in a course parallel to her route, keeping her well in sight»

«The girl consulted a tiny watch set in a bracelet of rich design upon her left wrist, and rose, hurriedly. She thrust her book into a glittering reticule suspended from her waist, for which, however, the book was too large».

Ці епітети створюють  образ тиші. Слово в цьому випадку є конкретним і служить атрибутом до абстрактного поняття «тиші» в умовах контексту актуалізується емоційно-оцінний сенс.

 

  1. Імплікаційні метафоричні епітети з субстантивною основою: foxy tongue, stony idiom (of the brain); marble heaven.

 Метафоричні епітети  цього типу актуалізують імплікаційно-модифіковані семантичні ознаки субстантивної метафоричної лексеми, що виконують по відношенню до того, що позначається функцію диференціації ознаки і складові змісту метафоричної транспозиції.

Example: NO STORY BY O. HENRY

«This day I had coaxed from the cashier five shining silver dollars as a grumbling advance on a story that the Sunday editor had reluctantly accepted. So if I was not feeling at peace with the world, at least an armistice had been declared; and I was beginning with ardor to write a description of the Brooklyn Bridge by moonlight».

«The premature lines on Tripp's face grew deeper. He frowned seriously from his tangle of hair. He separated his hands and emphasized his answer with one shaking forefinger».

«I smiled enigmatically and spread my elbows as if to begin writing again. But this grim, abject, specious, subservient, burr-like wreck of a man would not be shaken off. His forehead suddenly became shiningly moist».

Метафорична і позитивна оцінність епітета, в наведеному прикладі, витікає з аналізу словарної дефініції.

  1. Імплікаціональні метафоричні епітети з адюктивною (несубстантивною) основою.

Цілий ряд метафоричних епітетів можуть актуалізувати не один, а комплекс основних імплікаційних семантичних ознак:

   А) рух + звук: Example: mad careening of the storm.

   Б)  рух + форма  + колір: Example: angry clouds.

Example: A DOUBLE-DYED DECEIVER O. Henry Roads Of Destiny

«Near the station was a store; and near the store, scattered among the mesquits and elms, stood the saddled horses of the customers. Most of them waited, half asleep, with sagging limbs and drooping heads. But one, a long-legged roan with a curved neck, snorted and pawed the turf. Him the Kid mounted, gripped with his knees, and slapped gently with the owner's own quirt».

Тут епітет підкреслює вигляд коня, надає читачеві додаткові асоціативні уявлення для створення яскравого образу.

Метафоричний епітет може бути виражений іменникам, що визначають наступний за ним іменник з приводом of:

Example: for on the loom of sorrow а d by the white hands of Pain, has this my robe been woven.

Отже, метафоричний епітет є яскравим засобом створення  образності художнього тексту, засобом  характеризації героїв.

Необхідно відмітити, що і прості визначення, які виділяють властивий предмету основна ознака, часто, будучи залучені в орбіту дії епітетів, самі починають набувати якостей епітета. Це пов'язано з тим, що такі прикметники-визначення починають під впливом “радіації” емоційних значень, самі забарвлюватися в певні плотські тони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

  1. Інтерпретація, як складова частина стилістичного аналізу, переслідує мету не тільки описи стилістичного варіювання в художньому тексті, але і встановлення зв'язку між варіативним використанням мовних одиниць і наміром автора тексту щодо передбачуваної реакції читача. Інтерпретація тексту спрямована на освоєння ідейно-естетичної, смислової і емоційної інформації в художньому творі.

Інтерпретація тексту тісно  пов'язана з проблемами лінгвістики тексту. Онтологічними ознаками тексту – цілісного засобу комунікації – є його категорією інформативності.

  1. У роботі стилістичні засоби розглядаються, як засоби передачі індивідуального, суб'єктивно-оцінного відношення до описуваного явища. Використання прикметників в цій функції визначається їх змістовними і функціональними характеристиками, а саме предикативністю, властивим їм стилістичним значенням і актуалізацією емоційно-оцінних значень сенсів в контексті.
  2. Аналіз мовного матеріалу показав велике різноманіття епітетів з погляду їх структурних, семантичних і стилістичних характеристик.

Структурні типи епітетів різноманітні. Вони можуть бути виражені іменниками, прикметниками, цілими словосполученнями  в синтаксичній функції, якісним  говором тощо.

У роботі розглядаються такі типи епітетів, як постійний, пояснення, метафоричний, інвертований, фразовий і змішаний.

Невеликий інтерес представляє  метафоричний епітет, який є яскравим засобом створення образності художнього тексту і реалізації концептуального  сенсу.

  1. Проведений аналіз ще раз доводить положення про те, що епітет є основним стилістичним засобом, за допомогою якого створюється образність, експресивність, оціненість і на підставі цього виявляється індивідуально-оцінне відношення автора до предмету думки. Цим також визначається його висока інформативна значущість в художньому творі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Апресян Ю.Д. Английские синонимы и синонимический словарь // Англо-русский синонимический словарь.– М.: Русский язык, 1988.– С.500-543.
  2. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Том І. Лексическая семантика. Синонимические средства языка.– М.: Школа "Языки русской культуры". Издательская фирма "Восточная литература" РАН, 1995.– 472с.
  3. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования).– Л.: Просвещение, 1973.– 303с.
  4. Аронольд И.В. Стилистика современного английского языка, Л.,1981.
  5. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц.– Кишинев: Штиинца, 1973.– 372с.
  6. Блумфилд Л. Язык. Перевод с английского.– М.: Прогресс, 1968.– 607с.
  7. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства.– К.: Рад. школа, 1955.– 307с.
  8. Бургин М.С.  Культурологический подход как средство достижения уровня владения языком.//язык и культура 5 международная конференция.№1,1997.
  9. Бурмистрович Ю.А. Стилистические окраски слова и их изучение в ВУЗе // Совершенствование преподавания лингвистических дисциплин в пед. ВУЗе, Красноярск, 1986.
  10. Ващенко В.С. Про становлення й самовизначення лінгвостилістики як науки // Українська народна лексика.– Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетров. ун-ту, 1973.– С.129-135.
  11. Ващенко В.С. Українська семасіологія: Типологія лексичних значень.– Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетров. ун-ту, 1981.– 68с.
  12. Введенская Л.А. Словарь антонимов русского языка. 2-е издание, испр. и доп.– Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1982.– С.7-8.
  13. Введенская Л.А. Словарь антонимов русского языка.– Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1971.– 166с.
  14. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц.– М., 1980.– С.57-64.
  15. Выготский Л.С. Мышление и речь // Избранные психологические произведения.– М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956.
  16. Гальперин И.Р. Англо-русский словарь., ТI.,М..1987.
  17. Гвоздев А.Н. Очерки по стилистике русского языка. Издание третье.– М.: Просвещение, 1965.– 407с.
  18. Денисова Л.Г., Мезенин Е.М. Snowball English. Teacher’s book,М.,1994.
  19. Жовтобрюх М.А., Кулик В.М. Курс сучасної української мови.– К.: Вища школа, 1972.– 407с.
  20. Журавель Н.В<span class="dash041e_0441_043d_04

Информация о работе Стилістичні засади О.Генрі