Організація пізнавального туру по Полтавщині

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 20:33, курсовая работа

Описание работы

Для багатьох країн пізнавальний туризм, а саме внутрішній, став найприбутковішою галуззю економіки, а доходи від нього – важливою складовою національних бюджетів. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно-туристичної інфраструктури, що підвищує і якість життя корінного населення.
Головна мета державної політики в галузі туризму - забезпечення оптимального задоволення різноманітних туристичних потреб громадян України та іноземних туристів, збереження навколишнього середовища, яке є одним з головних передумов розвитку рекреації.
Туризм у нашій країні став надбанням майже кожної сім’ї. Щороку десятки мільйонів трудящих і учнівської молоді здійснюють захоплюючі походи і мандрівки по рідному краю, знайомляться з історичним минулим країни, архітектурними та природними пам’ятками, бойовими і трудовими подвигами власного народу.

Содержание работы

Вступ……………………………………………………………………………5
Опис туру……………………………………………………………………8
2. Розробка маршруту туру…………………………………………………..9
2.1. Вибір пунктів маршруту………………………………………………9
Розрахунок вартості туру………………………………………………14
Безпека на маршруті……………………………………………………..17
5. Укладення договорів з постачальниками…………………………….19
6.Туристичні формальності………………………………………………...22
6.1.Паспортно-візові формальності………………………………………..22
6.2 Митні правила…………………………………………………………...23
6.3.Валютні правила………………………………………………………...23
6.4.Санітарно-епідеміологічні правила…………………………………...24
7. Пам’ятка туристу…………………………………………………………24
8. Маркетингове дослідження……………………………………………...25
8.1.Аналіз сегменту туристичного ринку…………………………………28
Висновки……………………………………………………………………...30
Список використаних джерел…………

Файлы: 1 файл

курсач3курс.doc

— 406.50 Кб (Скачать файл)

У розписі монастирських  будівель брав участь український художник І. Максимович.

Мгарський монастир завжди відігравав видатну роль в духовному житті України. У 1622 році відомий церковний діяч Ісая Копинський створив тут братство, що активно протистояло окатоличенню лівобережних українців.

Населення монастиря  складалося здебільшого з колишніх запорозьких козаків. У 1663 році в монастирі під іменем монаха Гедеона перебував син Богдана Хмельницького, Юрій.

З 1737 року ігуменом, а  з 1744 року першим архімандритом монастиря  був майбутній святитель Йоасаф (Горленко), єпископ Бєлгородський. Його наступником став Іларіон Рогалевський.

На території монастиря  поховані Константинопольський Патріарх Серафим, київський митрополит Йосиф, архієпископи: Тобольський — Амвросій (Келембет) і Полтавський — Мефодій  Пековський.

У XVII-XVIII століттях тут  був створений Мгарськиий літопис.

При монастирі був  заснований скит з церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.

У 1889 році з благословення  єпископа Полтавського Іларіона було вирішено на пагорбі монастирського саду замість каплиці збудувати  церкву, а місцевість, що оточувала  курган, відокремити від монастирського саду кам'яною стіною, поставити огорожу і дати цьому місцю назву і значення монастирського скиту. 25 вересня 1891 року (день пам'яті преподобного Сергія) відбулося освячення нової церкви. Освячення здійснив особисто владика, що прибув спеціально з цією метою в Лубенську округу.

Монастир свого часу відвідали майже всі гетьмани України, багато з яких жертвували значні кошти на її утримання. Серед меценатів  монастиря відзначився Людвиг Дант, принц Гессен-Гамбурзький. Тут побували Петро І, С. Пушкін Т. Шевченко, майже всі класики української літератури ХІХ-ХХ століть.

Монастир відіграв важливу  роль в духовному становленні  святого блаженного старця Паїсія Києво-Печерського, уродженця Лубен, який ще хлопчиком  відвідував обитель.

Монастир існував до 6 серпня 1919 року, коли більшовики розстріляли  ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Новомученики поховані за вівтарем скитської  церкви.

Пізніше на території  колишнього монастиря була дитяча колонія, з 1937 року — дисциплінарний батальйон, з 1946-го — військові склади, а 1985-го монастирські споруди передали під піонерський табір.

Роки осквернення призвели до запустіння монастиря. Тут збереглися: розграбований Преображенський  собор; дзвіниця; келії XVIII століття; Благовіщенська церква, перетворена на кухню; зруйновані дім настоятеля та странноприємниця. Майже не збереглися келії XVII століття. В скиті збереглась Афанасіївська (Благовіщенська) церква і частина кам'яного паркану.

У травні 1993 року в Мгарській  обителі відроджено чоловічий монастир.

м. Полтава

Історичне поле Полтавської  битви

Північно-західна частина  Полтави – споконвічне місце  з’ясовування стосунків ворогуючих сторін. У серпні 1399 року тут відбулась  битва руських князів на чолі з  Великим Литовським князем Вітовтом проти татарських орд ханів Тітур Кутлуя та Едигея. Влітку 1654 року розпочались криваві події громадянської війни (“Руїни”). Проте найбільша подія, що сталася на цьому полі, – битва поміж військами російського царя Петра I і шведського короля Карла XII у червні 1709 року.

Завдяки останній Полтава  відома далеко поза межами нашої країни. На історичному Полі битви з 1909 року діє музей, який розповідає про перипетії  баталій. З 1981 року державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви” – єдиний музейний заклад України, який входить до Міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу під егідою ЮНЕСКО. У дев’яти експозиційних залах музею представлені безцінні реліквії: холодна та вогнепальна зброя ХVІІ-ХVІІІ ст., одяг Петра І, особисті царські речі, бойові прапори, старовинні картини, гравюри тощо.

Найстарішим в області  є Полтавський краєзнавчий музей. Понад сто років тому (у 1891 р.) при Полтавській губернській земській управі розпочалась організація музею, основу якого складала колекція ґрунтів і гербарій, зібраний експедицією відомого вченого-ґрунтознавця, професора В.В. Докучаєва. У дореволюційний період, 1906 року, уродженка Полтавської губернії меценатка К.М. Скаржинська подарувала музею понад 20 тис. експонатів і наукову бібліотеку широко відомого зібрання Круглицького музею, що в Лубнах.

Будинок музею – програмний витвір архітектури у стилі українського модерну, зведений у 1903-1908 роках. Автор  – художник і архітектор В.Ф. Кричевський, створив цілісний ансамбль, у якому  органічно сплелися традиції народного будівництва, чудові українські орнаменти, конструкторські форми. Вражають красою і художньо-декоративні розписи у вестибулі і центральному залі музею. Їх автори – художники С. Васильківський і М. Самокиш, творчо використали спадщину української народної архітектури та мистецтва.

Після визволення міста  від фашистських загарбників  майже 20 років здійснювалися роботи по відновленню та реставрації приміщення. Сьогодні у 40 музейних залах і фондосховищах  зберігається понад 300 тис. експонатів. Серед них – колекції полтавської народної вишивки, ткацтва, килимарства, церковних речей: археологічні, нумізматичні, природничі. У числі раритетів – давньоєгипетська колекція, група пам’яток античного та східного мистецтва,

козацькі старожитності. Щорічно Полтавський краєзнавчий музей відвідують понад 400 тис. екскурсантів, проводиться близько 3 тис. екскурсій.

2008 року Полтавський  краєзнавчий музей став лауреатом  і дипломантом ІІ Всеукраїнського  музейного фестивалю "Музей  ІІІ тисячоліття", якій проходив у Дніпропетровську, отримано найвищу оцінку – кубок Гран Прі за комплексне висвітлення теми.

м. Мирогород  – сьогодні будь-яка згадка про Миргород нагадує славнозвісну лікувальну воду та санаторії Санаторно-курортного комплексу «Миргород ЗАТ «Миргородкурорт» - «Хорол», «Березовий гай», «Миргород» та «Полтава», а також відомий санаторій залізничників iм. М.В.Гоголя («Південний»), новий ВІП-санаторій «Райдужний», санаторій ветеранів війни та пpaцi «Слава», медичний реабілітаційний центр МВС України «Миргород», які водночас можуть прийняти на лікування та оздоровления більше п'яти тисяч пацієнтів. До їx послуг понад дві сотні висококваліфікованих лікарів ycix профілів, сучасна лікувально-діагностична апаратура.

с. Гоголеве - Музей-заповідник М.В. Гоголя в с. Гоголевому (колишня Василівка) Шишацького району гостинно відчинив двері у 1984 році на честь 175 річниці від дня народження нашого славетного земляка на місці садиби батьків письменника. Родове гніздо Гоголів-Яновських відтворено за планами, кресленнями, листами-спогадами сучасників, старими світлинами та малюнками самого М.В. Гоголя.

До складу заповідника  входить будинок батьків флігель, альтанка і грот. Невід'ємною частиною ландшафту є парк, сад, ставки.

Експозиція музею, яку  розміщено у десяти кімнатах будинку та флігелі, найбільш повно розкриває сторінки життя письменника, його оточення, сім'ї, дає уявлення про епоху, в якій жили Гоголі. 

Цікаво представлені предмети гоголівського часу, зібрані  у Василівці: жіноче національне  вбрання, прядки, гребінці, скриня. Відтворені інтер’єри                                            кімнати матері, їдальні і вітальні, робочий кабінет М.В.Гоголя у флігелі.   

Дбало збережений природний  ландшафт, до якого входять паркові  та садові насадження, водяне плесо, що становить собою рукотворні ставки початку ХІХ століття. Відтворено дерев’яну альтанку і кам’яний грот – так званий «храм самотності». 2009 року вся прогресивна українська і світова громадськість відзначила 200-річчя від дня народження класика світової літератури М.В. Гоголя.

На території Полтавської  області знаходиться один із найвизначніших археологічних об’єктів культурної спадщини України – Більське городище скіфської доби VІІ – ІІІ ст. до н.е., яке вчені ідентифікують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом.

На площі 4 тис. га розташовані  залишки величезного поселення, оточеного по багатокілометровому  периметру високими земляними валами, фрагменти яких збереглися до наших  часів. У 2006 році виповнилося 100 років  від початку археологічних розкопок унікальної пам’ятки. Широка відомість Більського городища як значного економічного, політичного і культурного центру скіфської доби стала приводом до створення на його території історико-культурного заповідника „Більськ”. Полтавською обласною радою затверджено програму створення та розбудови історико-культурного заповідника, використання пам’яток найдавнішої культурної спадщини Більського округу.

У межах заповідника  добре збереглися не тільки фортифікаційні споруди, значні групи курганів скіфської  доби, а й давньоруські городища, майдани, рештки промислових виробництв. Тут же розташовано чимало природних об’єктів з рідкісним рослинним світом та історичними ландшафтами. Серед них – Ковпаківський дендропарк, Барвінкова гора, дуб Григорія Сковороди і гідрологічні пам’ятки – Більське джерело та Більське озеро.

3.Розрахунок вартості туру

Розрахунок часу для подолання маршруту. Чернігів - Лубни - 243 км. Враховуючи, що автобус подолає більшу частину цієї відстані якісною трасою, а меншу - містом, середня швидкість транспортного засобу = приблизно 75 км/год. Отже автобус достанеться місця призначення через 3.5 години.

Чернігів – Лубни – 243 км. Час потрібний на дорогу – 3.5 год.

Лубни - Миргород – 69 км. Час – 50 хв.

Миргород – с. Гоголеве – 12 км. Час – 20 хв.

с. Гоголеве – Полтава – 108 км. Час – 1.5 год.

Полтава – Чернігів - 380 км. Час – 5 год.

3. Програмне забезпечення туру

1-й день. Зібрання у Чернігові і відправлення до Лубен, відстань між містами 243 км. Після прибуття у Лубни проводиться екскурсія у Спасо-Преображенський Мгарський монастир тривалістю 2 год. Після відвідування монастиря туристи обідають у кафе місцевого готелю і до 17.00 прогулюються містом. Після прогулянки туристи відправляються у Миргород (відстань 69 км.), розміщуються у готелі, вечеряють і прогулюються вечірнім містом.

2-й день. Після сніданку  туристи прогулюються містом, відвідують  курорт і ознайомлюються із  різноманітними санаторіями. Потім відправляються у с. Гоголеве (відстань 12 км.) де відвідують музей-заповідник М.В.Гоголя (екскурсія триває 2 години). Після екскурсії обідають у місцевому кафе і відпочивають. Після відпочинку відправляються у Полтаву (відстань 108 км.). Після прибуття у Полтаву розміщуються у готелі, вечеряють у ресторані готелю і, хто бажає,  прогулюється нічним містом.

3-й день. Після сніданку подорожуючі відправляються на екскурсію до Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" (тривалість екскурсії 3 години). Після закінчення екскурсії туристи обідають. Після обіду туристи відправляються на наступну екскурсію до Полтавського краєзнавчого музею (тривалість екскурсії 2 год.). Після екскурсії до музею туристи прогулюються містом, роблять покупки, мають вечерю і відпочивають.

4-й день.  Після сніданку  туристи відправляються до Чернігова  (відстань складає 380 км.)

4. Розрахунок прямих та непрямих витрат. Вартість туру.

Витрати на розробку туру «Пізнавальний тур по Полтавщині»

Заробітна плата екскурсоводам (2) -  200 грн. в день.

       Заробітна плата водія - 200 грн. в день.

Харчування:

  1. Сніданок - 50 грн.
  2. Обід - 50 грн.
  3. Вечеря – 50грн.

Проживання:

Готель м. Миргород  – 150 грн/ніч.

Готель м. Полтава – 200 грн/ніч.(2 ночі)

Страхування однієї людини – 2000 грн.

Витрати на пальне: відстань, яка долатиметься автобусом по Україні – 812 км. На 100 км потрібно 15 літрів пального, отже на 812 км відповідно – 122 літра. Ціна за 1 літер палива – 9.80 грн. отже на 122 літра палива потрібно 1196 грн.

Амортизація автотранспорту на кожні 100 км 70 грн. На весь шлях відповідно 569 грн.

Витрати на рекламу – 1500 грн.

Розрахунок прямих витрат

Назва статі витрат

Витрати на 1 людину,грн

Витрати на групу уристів (25 чол.), грн

Проживання :

м. Миргород

м. Полтава

 

150

400

 

3750

10000

Страхування життя

100

2500

Відвідання культурно-історичних пам’яток:

м. Лубни - Спасо-Преображенський Мгарський монастир;

с. Гоголеве - Музей-заповідник М.В.Гоголя;

м. Полтава - Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви";

 Полтавський краєзнавчий музей

 

 

15

 

 

25

 

30

 

25

 

20

 

 

275

 

 

625

 

750

 

325

 

500

Харчування

300

7500

Всього:

1065

26625

Информация о работе Організація пізнавального туру по Полтавщині