Організація пізнавального туру по Полтавщині

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок непрямих витрат

Назва статі витрат	Ціна грн./ день	Загальна кількість одиниць	Витрати на весь тур
Заробітна плата гіда	200	2	400
Заробітна плата водія	200	4	800
Паливо	9.80	122	1196
Витрати на рекламу	1500	1	1500
Амортизація автотранспорту	70	812	569
Всього:			4465

Вартість основних послуг за умовами туру (загальна сума витрат): прямі витрати + непрямі витрати.

26625 + 4465 = 31090 грн.

Прибуток туроператора = 25% = 0,25

31090*0,25 = 7773 грн.

Ціна:

(31090 + 7773) / 25 = 1555 грн.

Собівартість туристичної  путівки:

31090 / 25 = 1244 грн.

Комісійна винагорода тур  агента складає 5%=0,05

1555*0,05 = 78 грн.

4. Безпека на маршруті

При проектуванні туру і  туристичних послуг слід уважно вивчити  всі можливі чинники ризику та їх джерела, дослідити можливість і ймовірність його виявлення на небезпечному для людини рівні, схильність людей до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для захисту здоров’я і життя туриста та його майна.

Шкідливі чинники (чинники ризику) в туризмі можна класифікувати так:

-небезпека травмування;

-вплив довкілля;

-пожежонебезпека; 

-небезпека випромінювань; 

-етап перевезення; 

-специфічні чинники  ризику та інше.

  Різні несприятливі  чинники мають різну ймовірність  настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків[7, с.119].

 Небезпека  травмування

Небезпека травмування  може виникнути в результаті переміщення  механізмів і предметів, тіл, складного  рельєфу місцевості, зсуви гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричинюють травми, небезпечних атмосферних та інших природних явищ.

Небезпеку травмування  можна знизити завдяки:

-захисним пристроям  й огородженням рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території; -використанню засобів індивідуального захисту;

- дотриманню ергономічних  вимог до туристського спорядження  й інвентаря;

- дотриманню вимог  будівельних норм, правил до житлових  і громадських будинків, вимог  відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів;

- попереджувальному інформуванню  туристів про чинники ризику  і заходи із запобігання травмам.  Туристи мають знати, як уникнути  можливих травм, яких заходів вжити і що зробити у разі отримання травми [7, с.120].

 Пожежна  безпека

Експлуатацію об’єктів обслуговування необхідно здійснювати  в жорсткій відповідності до вимог, затверджених нормативними документами (Правил пожежної безпеки)[5, с.17].

 Етап перевезення

Транспортні засоби є  джерелом підвищеної небезпеки, незважаючи на те, що безпека – один із найважливіших  моментів в усіх варіантах перевезення. Автобуси потрапляють у дорожні  пригоди, залізничні поїзди сходять  з рейок, морські й річкові  судна тонуть, а літаки всіх марок і конструкцій зазнають аварій. Проте в загальному обсязі перевезень це низький відсоток випадків, інакше ніхто б нікуди не їздив. Крім того, кожний турист, відправляючись у подорож, зрозуміло, вважає, що саме з ним нічого такого не трапиться.

5.  Укладення договорів з постачальниками

На всіх етапах організації  туристичної подорожі туристична фірма  виступає в ролі посередника між  виробниками туристичних послуг – підприємствами туристичного обслуговування та їх споживачами – туристами. Головним документом, на основі якого взаємовідносини фірм, її постачальників і клієнтів, є договір (угода, контракт). [3, с.153].

У Ліцензійних умовах указуються договори-контракти основних видів, які є основою діяльності туристичної фірми: договір про  співробітництво (партнерство) в галузі туризму; агентська угода; договори між туристичною фірмою та іншими організаціями, що беруть участь в обслуговуванні туристів (готельні комплекси, підприємства громадського харчування, транспортні та страхові компанії, музеї, театри, розважальні й спортивні установи тощо); договір між туристичною фірмою і клієнтом (туристом) про надання туристичного обслуговування [3, с.154].

Для організації культурно-пізнавального  туру до Закарпаття необхідні такі договори: - Агентська угода (див. Додаток Е); - Договір на надання туристичних послуг( див. Додаток Є); - Договір про оренду автотранспортного засобу в галузі внутрішнього та міжнародного туризму (див. Додаток Ж); - Договір на екскурсійне обслуговування (див. Додаток З); - Договір про обов’язкове страхування здоров’я (раптове захворювання та нещасний випадок) осіб, які подорожують по території України та за її межами (див. Додаток І); - Договір про надання послуг розміщення (див. Додаток Й, Додаток К, Додаток Додаток Л,  Додаток М,  Додаток Н, Додаток О).

Агентська угода має структуру типового договору. Згідно його предмета фірма – тур оператор доручає фірмі – турагенту реалізацію власного тур продукту. Вона надає йому певну квоту турів або, частіше, доручає йому їх продаж за офертою (каталогом) туроператора. Туроператор забезпечує виконання програми туру, надає всі необхідні інформаційно – рекламні матеріали, бере на себе зобов’язання своєчасно повідомляти тур агенту про зміни в умовах і термінах подорожі та гарантує повернення грошей у разі, якщо подорож не може відбутися. Турагент бере на себе зобов’язання рекламувати туриоператора, здійснювати їх продаж й оформлення, надавати туристам всю необхідну інформацію щодо турів, доставляти їх до місця початку обслуговування, своєчасно повідомляти тур оператору про хід продажів і в разі необхідності здійснювати контроль якості обслуговування за відгуками туристів.

Туроператор забезпечує турагента необхідною документацією  для оформлення туру. Фінансові умови  співробітництва фірм за агентською угодою передбачають своєчасне перерахування тур агентом грошей, отриманих в плату за тур, туроператору і виплату останнім агентської винагороди турагенту. Агентська винагорода може бути вирахувана як очікуваний прибуток тур агента у відсотковому відношенні до ціни туру, призначеної туроператором, або закладається останнім у ціну туру як комісійна винагорода для посередника. У світовій туристичній практиці останній варіант використовується найчастіше.

На етапі аквізиції (залучення клієнтів і реалізація туру) взаємовідносини туристичної фірми – продавця і туриста регулюються договором (контрактом) на надання туристичних послуг.

У преамбулі цього  договору вказуються паспортні дані туриста. У предметі договору детально описуються умови подорожі: розміщення (конкретні готелі і види номерів); тип харчування; маршрут і термін подорожі (із зазначенням першої і останньої послуги); транспорт, у т. ч. трансфер; умови страхування; візова підтримка; додаткові послуги. Фірма – виконавець гарантує клієнтові надання всіх указаних послуг, оформлення необхідних документів, страхування туриста [9, с.157].

Всі фірми, які беруть участь в комплексному обслуговуванні туристів під час проходження  туру, в туристичній практиці прийнято називати постачальниками послуг [9, с.52]. До них відносяться: підприємства, що надають засоби розміщення (готелі, турбази, мотелі та ін.); підприємства харчування (ресторани, кафе, їдальні та ін.); екскурсійні фірми; транспортні підприємства; побутові служби; торгівельні організації і багато інших.

При вирішальній ролі туроператора у комплектуванні туру не можна недооцінювати і роль постачальників послуг в обслуговуванні туристів, оскільки сприйняття туристом туру як якісного товару багато у чому залежить від якості кожної окремої  послуги, її відповідності рівню потреб визначеної групи туристів. Тому при створенні програм туру особливу увагу слід приділяти вибору постачальників послуг.

Постачальників послуг обирають за регіональним інтересом, видом  туризму, змістом програми обслуговування, а також по сегменту споживачів у віковому, соціальному і економічному плані. Важливими є ділові якості і репутація постачальників послуг[9, с.52-53].

При взаємодії з транспортними  підприємствами багато які тур фірми  прагнуть отримати право продажу  проїзних документів (квитків на авіаційний, залізничний, водний і автотранспорт) на внутрішніх і міжнародних лініях. У відповідності до укладених договорів тур фірми можуть продавати проїзні документи (квитки) на основі агентської угоди з транспортними компаніями, а також на основі оренди (чартера) транспортного засобу (повністю або частково, разом з іншими фірмами).

Не менш важливими  для тур фірми є її відносини  з готелями, які, як правило, визначаються наступними договорами: про квоту  місць з гарантією заповнення 30-80%; про квоту місць без гарантії заповнення; про тверду закупку місць з повною оплатою; про поточне бронювання.

Якщо харчування туристів передбачене поза засобом розміщення, тур фірма укладає договір  з підприємствами харчування.

Для проведення екскурсійної програми тур фірми у більшості випадків укладають договір з об’єктом показу (наприклад, з музеєм).

При підборі постачальників послуг також слід звернути увагу  на стаж і досвід роботи партнера, його правове положення і успішність туристичної діяльності, наявність ліцензії і рівень надаваних послуг, тарифи, знижки і пільги, а також на наявність і склад клієнтів. Корисно поцікавитись

партнерськими зв’язками  постачальників з іншими тур операторами  і довгочасністю їх співробітництва.

Згідно законодавства  і міжнародного туристського права  на тур оператора покладається серйозна відповідальність за надання всіх передбачених туром і договором з туристом послуг, незалежно від того, пропонуються ці послуги самим тур оператором чи третьою стороною. Тому направляючий тур оператор повинен володіти повною інформацією про номенклатуру, зміст і якість всіх додаткових послуг приймаючого партнера, перевірити їх особисто перед початком сезону і інформувати про це туристів при продажі тура. Крім того, в партнерському договорі між направляючим і приймаючим тур операторами повинна бути передбачена стаття про відповідальність приймаючої сторони за збитки, завдані життю, здоров’ю і майну клієнта з вини приймаючої сторони (рецептивного тур оператора і його контрагентів) в рамках надаваних нею послуг (як основних, так і додаткових)[9, с.56].

6.Туристичні формальності

6.1.Паспортно-візові формальності

У Україні діє безвізовий режим для громадян країн СНД. На межі досить пред'явити закордонний паспорт або загальногромадянський паспорт.

Крім того, віза в Україну  на термін, що не перевищує 90 днів, не вимагається  громадянам країн Європейського  Союзу, Швейцарії, США, Канади і Японії.

На прикордонних пунктах пропуску в закордонних паспортах проставляється відповідний штамп, крім того, заповнюється імміграційна анкета, яку слід зберігати до виїзду з країни. Карта повертається при виїзді, а за її втрату накладається штраф.

6.2 Митні правила

Від оподаткування при  ввезенні звільняються предмети вартістю менше 200 євро (у тому числі підакцизні товари) або одиничний неділимий  предмет вартістю не вище 300 євро (окрім  підакцизних товарів). Безмитно ввозяться також горілчані вироби - до 1 л., вино - до 2 л., тютюнові вироби - до 200 цигарок або 200 гр. тютюну, пиво - до 5 л., продукти харчування на суму не більше 50 євро, а також товари, що тимчасово ввозяться, при зобов'язаннях по їх зворотному вивезенню. Продукти живлення, що ввозяться для особистого вживання, безмитно ввозяться з розрахунку не більше 50 євро на одне обличчя при обов'язковій наявності упаковки виробника (не більше 1 упаковки або загальною масою не більше 2 кг) або не більш за одну одиницю кожного найменування.

6.3.Валютні правила

Дозволяється вільне ввезення до $10 тис., при ввезенні від $10 тис. до $50 тис. (у тому числі платіжні документи в іноземній валюті і дорожні чеки) потрібні документи про джерела походження валюти (для резидентів) і заява на ввезення валюти з вказівкою мети ввезення. Ввезення понад $50 тис. дозволений тільки в безготівковому виді або за допомогою платіжних документів в іноземній валюті. На ввезення валюти в сумі, яка перевищує $50 тис., потрібний спеціальний дозвіл НБ України. Українська валюта ввозиться тільки на умові наявності митною декларацій на вивезення цієї валюти з України.

 

 

 

6.4.Санітарно-епідеміологічні правила

Відповідно до законодавства  України іноземні громадяни, що в'їжджають в Україну в установленому  порядку, повинні мати страховий поліс на випадок надання екстреної медичної допомоги. Рекомендується щеплення проти дифтерії.

7. Пам’ятка туристу

МИТНІ ПРАВИЛА:

- Під час проходження прикордонного контролю необхідно паспорти тримати напоготові. Обкладинки з паспортів потрібно зняти.

- При проходженні пограничного, митного контролю поводьтеся  спокійно, упевнено і з витримкою.  Не варто жартувати або іронізувати  - у чиновника може виявитися  поганий настрій.   З прикордонниками  і митниками в спори не вступайте,  поводьтеся коректно, на усі їх питання просимо відповідати чітко.