Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 23:36, шпаргалка
1. Суттєві риси та особливості міжнародної економічної діяльності
МЕД- сис-ма госп зв’язків між нац. ек-ками різних країн, яка включає міждерж. та підприєм-кі форми взаємодії. Суб’єктами МЕД постають як фіз. так і юр. особи, які займаються м/н. дія-стю (як держ. так і приватні агенти).
1. СУТТЄВІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 8
2. ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; КРИТЕРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ФОРМИ 8
3. ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 9
4. КРИТЕРІЇ, ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЯ СУЧАСНОЇ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 9
5. РІВНІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10
6. МИТНІ ТАРИФИ ТА СТЯГНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 10
7. ФІСКАЛЬНА, ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКА ТА БАЛАНСУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ МИТНОГО ТАРИФУ; ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ ТАРИФІВ В УКРАЇНІ 10
8. ТАРИФНІ ТА НЕТАРИФНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ 10
9. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МИТНОГО ТАРИФУ. ЕКСПОРТНЕ МИТО. ІМПОРТНЕ МИТО. ТРАНЗИТНЕ МИТО 10
10. ВИДИ МИТНИХ ТАРИФІВ. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МИТНОГО ТАРИФУ 11
11. НЕТАРИФНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ВИДИ, ЦІЛІ ТА НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ 11
12. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ МЕД. ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ МЕД ЯК АТРИБУТ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ 12
13. ЦІЛІ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ; СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ (ДИНАМІКА СТАТУСУ ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП) 12
14. ВАЛЮТНІ РИЗИКИ ТА МЕТОДИ СТРАХУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 13
15. ПРОБЛЕМА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МЕД УКРАЇНИ. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ 13
16. СТРУКТУРА, ЗАДАЧІ ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 14
17. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОРГАНИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ АДМІНІСТРАТИВНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МЕД В УКРАЇНІ 14
18. ІНСТИТУТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕД 15
19. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРАВОВОМУ КОНТЕКСТІ 15
20. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА МЕТРОЛОГІЯ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 16
21. МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ РАМКИ ТОРГІВЛІ МІЖ КРАЇНАМИ. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО МІЖНАРОДНІ КУПІВЛЮ ТА ПРОДАЖ ТОВАРІВ 17
22. МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 18
23. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ 18
24. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА: ЦІЛІ ТА МЕТОДИ; ЗАДАЧІ ЕКСПОРТНО-ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 18
25. МАКРОРІВЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЦІЛІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ 19
26. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ 21
27. ПОНЯТТЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 21
28. СКЛАДОВІ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМА ТОРГОВОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. 21
29. РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 21
30. РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 22
31. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ 22
32. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 22
33. ФАКТОРНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ 22
НЕДИВЛЯЧИСЬ НА ВН.ЕК.ТРУД-ЩІ,У.ВОЛОДІЄ ВНУТР.ПОТЕНЦІАЛОМ ДЛЯ ФОРМ-НЯ КОНКУРЕН-НОЇ ЕК-КИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ НА М/Н Р-Х 1)ПО РІВНЮ ЗАПАСІВ ТА ВИД-КУ МІН.-СИР. Р-СІВ У. ВХОДИТЬ В ВЕДУЧІ К-НИ.ЇЇ НАДРА МІСТЯТЬ >200 РОДЮЧ.КОПАЛИН.ВИРОБЛЯЄ 5%СВІТ.МІН.СИРОВИНИ ТАП-ЦІЇ ЇЇ ПЕР-БКИ. 2)У.МАЄ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗ-КУ ЕКС-ТУ ПОСЛУГ.У.ВЕЛИКИЙ ТРАНЗИТЕР ПР.ГАЗУ ЗА ОЦІНКОЮ ЕКСПЕРТІВ ЕС,ПО ЕВРАЗІЙС-МУ ТРАНС-МУ КОРИДОРУ ЧЕРЕЗ УКР.Т-РІЮ К 2005Р. ГРУЗОПОТІК ЗБІЛ-СЯ ДО 20МЛН.Т ЗА РІК. 3)МАЄ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ВИС.ТЕХН.ГАЛУЗЯХ ПРОМ,В КОСМ-Й СФЕРІ СЕРЕД (США, Р-СІЯ,Ф-ЦІЯ,КИТАЙ),УЧ-Є В КРУП.М/Н ПРОЕКТАХ,ЕКСПОР-Є ЗБРОЮ,ВОЄН-ТЕХ. ПОСЛУГИ 4) МАЄ СПРИЯТЛИВІ КЛІМ.УМОВИ ТА ВОЛОДІЄ> 25%ПЛОД.ЧЕРНОЗ.СВІТУ.ЗАВЕРШ-Я РЕФ-МИ ВОЛОД-Я ТА ТЕХ.ПЕРЕОСНАЩЕННЯ АПК ЗМІЦНЯТЬ НАШІ ПОЗИЦІЇ НА Р-Х С/Г П-ЦІЇ.ВЖЕ ЗАРАЗ,КР.МОДЕРН-ЧІ П-ВА ХАРЧ.ПРОМ. ВИПУСК-ТЬ П-ЦІЮ,ЯКА ВІДПОВІДАЄ СВІТ-М СТАНДАРТАМ ЯКОСТІ 22
34. ПОНЯТТЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ; ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ 23
35. ПОНЯТТЯ ТОВАРНОЇ ТОРГІВЛІ; УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОВАРНІЙ ТОРГІВЛІ 23
36. СПІЛЬНИЙ РИНОК ЯК ФОРМА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕЖИМУ: ПРИНЦИПИ ТА ПРИКЛАДИ 23
37. ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, РЕЕКСПОРТ ТА РЕІМПОРТ: ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НОМЕНКЛАТУРА 23
38. ВИДИМА ТА НЕВИДИМА ТОРГІВЛЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ В РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 23
39.МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ. УКРАЇНА В СИСТ М/Н ТУР ПОСЛУГ: РЕАЛЬН ТА ПАРСПЕКТИВА. 23
40.СТР-РА УКР.ЕКСП-ТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОП-ТИМІЗ-Ї. 23
41. СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ІМПОРТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ. 24
ТРАДИЦІЙНО ОСНОВНА ДОЛЯ ІМП-ТА Т-РІВ У.ПРИХОД-СЯ НА ЕНЕРГОНОСІЇ-ПРИР.ГАЗ, НАФТА,НАФПР-ТИ.АЛЕ ДОЛЯ ІМП-ТУ МІН.ПР-ІВ ЗА ОСТ.ЧАС ЗНИЖ-СЯ В ЗАГ.ІМП-ТІ Т-РІВ, 24
ЦЕ ПОЯСН-СЯ ЛІКВІД-ЄЮ ПОСТАВОК ТУРКМ-ГО ГАЗУ В У.НА ДОЛЮ Р-СІЇ ПРИХ-СЬ ОСН. ІМ-РТ.ОЦІНЮЮЧИ ТОРГ-НУ СТР-РУ ІМ-РТУ У.=>НЕ ВІДП-Є СУЧ.ВИМОГАМ.ЇЇ ПОКРАЩ. ЗАЛЕЖ. ВІД РІШЕНЯ ЗАДАЧ СТР-НОЇ ПЕРЕСТРОЙКИ ВСЬОГО ЕК.КОМПЛЕКСУ У.ІМПОРТ: 24
ПР-ТИ ХІМ.ПРОМ,МІН.ПР-ТИ,МАШИНИ ОБЛАД-НЯ,ТРАНС.З-БИ,ПЛАСТМАСИ І ГУМОВІ ВИР-БИ, ІН.ГРУПИ. 24
42. ПРЯМІ ТА ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ ТА РЕАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ. 24
43. ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ: ЦІЛІ ІНВЕСТОРА ТА РЕЦИПІЄНТА.ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧ ІНОЗ ІНВЕСТ В УКР. 25
44. УМОВИ М/Н ІНВЕСТУВ В У.: ПРОБЛ ТА ЗАДАЧІ. ЦІЛІ ТА ІНСТРУМ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧ І ІНВЕСТ. 26
45. ПРОТЕКЦІОНІЗМ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ. 27
46. ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ (МОДЕ
МЕД- сис-ма госп зв’язків між нац. ек-ками різних країн, яка включає міждерж. та підприєм-кі форми взаємодії. Суб’єктами МЕД постають як фіз. так і юр. особи, які займаються м/н. дія-стю (як держ. так і приватні агенти). МЕД як сфера госп. дія-ті має хар-ні лише для себе взаємозв’язки, закономір-ті та реалізує інтереси, які пов’язані з викорис-ням переваг м/н. співроб-ва, поділу праці та факторного розміщ-ня. Особливості: 1. МЕД має певні властиві лише їй закономірності та суб’єктний склад; 2 МЕД переслідує мету максимізації виробленого продукту, оскільки є умови нац. спеціалізації вир-тва та сприяє концентрації і підвищ-ню ефектив-ті пром. дія-сті (ефект масштаба)- завдяки масовості виникає ефект максимізації вир-тва; 3 МЕД має своїм предметом первинні ек. відносини.
МЕД – сис-ма госп. зв’язків між нац. ек-ми різних країн, яка включає міждерж-і та підпр-кі форми взаємодії. Суб’єкти МЕД – як фіз., так і юр. особи, які займ-ся міжнар. комерц. дія-тю; як Д-ви, так і приват. суб’єкти. Д. може переслідувати цілі отримання ек. вигоди і орг-ції процесу м/н. співроб-ва. МЕД (як сфера госп. дія-ті) має хар-ні лише для себе взаємозв-ки, закономір-ті та реалізує інтереси, які пов’язані з викор-м переваг м/н. співроб-ва, поділу праці та фактор. Розміщення. Сутнісні риси МЕД: - МЕД має певні, властиві лише їй, закономір-ті та суб’єктний склад; - МЕД переслідує мету макс-ції виробленого продукту, оскільки є умови нац. спец-ції вир-ва, та сприяє концентр-ції і збільш-ню ефект-ті промисл. дія-ті; - МЕД має своїм предметом первинні ек. відносини. Форми МЕД: МЕД реаліз-ться в комплексі форм взаємодії між різнонац. агентами господар-ня. Форми: зовн. торг-ля тов-ми та посл-ми; транскордонний рух кап-лів; м/н. кредит; міграція РС; м/н. валют-фін. відн-ни; уч-ть в дія-ті м/н. ек. орг-цій; цільове м/н. співроб-во в наук-тех. та еколог-х галузях; спільне розв’язання ек. засобами глоб. проблем роз-ку. Критерій міжнарод-ті – перетинання кордонів предметами та об-ми МЕД, а також суб-ми МЕД, коли вони опосередковують фактор. рух. Об-ти МЕД: товари, послуги, капітали, вал-фін. відн-ни, сиров. рес-си, люди. Сфера, де відбув-ся і реал-ся МЕД, - міжн. ринок – цілісна сис-ма госп. зв-ків між нац. ек-ми різних країн, суб-ми госп. життя, які до них належать або утв-ні ними на міжн. рівні, яка має хар-ні для себе взаємозв-ки, де реал-ся специ. інтереси, діють власні закони та застос-ся відповідні методи викор-ня переваг МПП в рамках міжн. копер-ції праці.
Це політика мінім-го втручання держави у зовн-ню торг-лю, що розвив-ся на основі вільних ринкових сил попиту та пропозициї. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввез-ня та вивез-ня інозем-х та вітчизн-х тов-в. Митні органи викон-ть лише реєстрац-ні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продукт-них сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкур-цію. Укр-на у м/н торг-лі віддає перевагу політиці вільної торгівлі, але водночас проводить політику протек-зму стосовно певних країн та груп товарів. Укр-на уклала угоди про вільну торгівлю з такими країнами: ратифіковано - Білорусь, Росія, Азерб-джан, Вірменія, Грузія, Естонія, Латвія, Молдова, Туркмен-тан, Узбек-тан; не ратифіковано: Казах-н, Литва. Також Укр-на уклала угоди з встанов-ням режиму набіл-го сприяння з: Австрія, Болгарія, Греція, Єгипет, Індія, Китай, Нім-на, Гвінея, Швейцарія, Фр-ція та інше. Крім того, укладені контингентні угоди з Киргиз-ном, Туркмен-ном, Росією, Узбек-ном, які передбач-ть, що режим вільної торгівлі не пошир-ся на певні групи товарів. Незважаючи на це, порівняно з інш. країнами постсоц-го табору ек-ка Укр-ни є найменш відкритою. Відер-ть ек-ки – це віднош-ня сумарного обсягу експорту, імпорту і нефакторингових послуг до ВНП (%). Але сучасна політика уряду Укр-ни свідчить про прийнятий курс на відер-ть ек-ки та широку інтеграцію у світове госп-во. Для забез-ня гарантованого доступу до тов-них ринків у рамках приєднання Укр-ни до ГАТТ і її вступу до СОТ проводиться поступове зниж-ня ставок ввіз-го мита Укр-ни. Кінцевою метою трансформ-ї мит-го тарифу Укр-ни є досяг-ня після закін-ня перехід-го періоду рівня середньозваж-ї ставки ввіз-го мита не більше ніж 14%. На даний час в Укр-ні показ-к середньозваж-ї ставки ввіз-го мита хар-ризує укр-ку сис-му митно-тарифного регул-ня як відкриту. Голов-ю пробл-ю є правове регул-ня зовн.торг-ної політики.
Критерії МЕД. а) за сферами впливу: політико-правове, соц.-культурне, ек-не та інфраструк-не; б) за безпосередністю впливу дії: - серед-ще прямого впливу (постач-ки, споживачі, конкур-ти тощо); - серед-ще непрямого впливу (політ. та ек. устрій, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традиції тощо).Види МЕД. МЕД - це система госп. звязків між націон. ек-ками різних країн, яка включає між-державні та підприєм-кі форми взаємодії. Субєктами МЕД є як фіз. так і юрид. особи, які займаються МЕД. МЕД як сфера госп. дія-ті має характерні лише для себе взаємозвязки, закономірності та реалізує інтереси, які повя-зані з використанням переваг м/н співроб-ва, поділу праці та факторів розміщ-ня. МЕД реалізується на 3-х рівнях:1)макроек-міч., 2)мікроек-м., 3)міждерж-му. Механізм МЕД з точки зору макрорівня має 3 цільових блоки: 1)принципи упр-ня (ідеологія підходу до МЕД), 2)сук-ть конкретних екон. методів і інструм-тів регул-ня, 3)інсти-туційно правові норми і структури (м/н і нац. норми, м/н угоди, які регламент-ть порядок м/н екон. співроб-ва). МЕД на мікрорівні - це підприєм-ка дія-ть, яка виходить за межі нац. держави. Міждерж-ний рівень МЕД проявля-ється через інтернац-цію (процес розшир-ня госп. дія-ті за межі нац. ек-мік, який передбачає багатобічні коопер-ні контакти з метою збіл-ня обсягів та підви-щення ефект-ті вир-ва, транснац-цію ринкової дія-ті, усунення перешкод вільного руху товарів і факторів вир-ва з боку урядів.
Особливості МЕД: 1. МЕД має певні властиві лише їй закономірності та суб’єктний склад; 2. МЕД переслідує мету максим-ції виробленого продукту, оскільки є умови нац. спеціалізації ви-тва та сприяє концентрації і підвищенню ефективності пром. дія-сті (ефект масштаба) - завдяки масовості виникає ефект максимізації ви-тва; 3. МЕД має своїм предметом первинні ек. відносини. Відкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн.-ек. зв’язки постійно розшир-ся. При цьому, зовн.-торг. оборот (ЗТО) досягає такого рівня, коли він починає стимул-ти загальноекон. зростання. ЗТО=експорт+імпорт. Вважається, що коли ЗТО досягає 25% від ВВП, тоді він стимулює загальноекон. зростання. Нац-на ек-ка, яка достатньо повно реалізує переваги МПП (м/н. поділ праці) та МКП (м/н. кооперація праці) – відкрита ек-ка - це нац-на ек-ка з високим рівнем спеціал-ції вир-ва, що означає високий рівень опосеред-я експортно-імпортної діял-сті ВВП країни, а токож така, що інтегрована до сис-ми м/н. валют.-фінан-их віднос-н та здійснює на них значні впливи та (або) залежить від таких впливів. Ознаки відкритої ек-ки: - суб-ти ек. життя достатньо повно корист-ся правом здій-ти МЕД без спец-их обмежень з боку держави; - м/н. ек. зв’язки мають велике знач-я для підтрим-я макро-ек балансу, ступень опосеред-я ВВП експорно-імпортною діял-тю є високим; - порівняно висока ефект-ть самої госп-кої сис-ми, яка є конкурентоздатною на світ. ринку.
Сис-ма регул-ня м/н ек-них відносин складається з 2х взаємопов’яз-х рівнів: нац-го (макрорівень) та м/ного (міждерж-ний рівень). Нац-ну складову регул-ня можна визначити як цілеспрямов-ий вплив держави (уряду) на сферу зовн.ек-них відносин. Хар-р і напрямки такого впливу визнач-ся багатьма факторами, зокрема рівнем розвитку та масштабами нац-го госп-кого компл-су, ступенем його інтеграції у світове госп-во тощо. М/н складова мех-му регул-ня являє собою систему узгодженого впливу 2х або більше держав на м/н ек-чні відносини взагалі, чи на їхні окремі сфери (м/н торг-лю, експорт та імпорт кап-лу, м/н міграцію роб-чої сили і т. д.). Кожний з рівнів сис-ми регул-ня м/н ек-чної взаємодії функціонує самостійно, але не зважаючи на цю автономію провідне місце в сис-мі регул-ня займає нац-на складова. Це випливає передусім з тієї ролі, яку відіграє держава в регул-ні ек-ки. Крім того, нац-ний рівень є вихідним моментом у формув-ні м/н підсис-ми мех-му регул-ня світогосп-ких зв’язків (верховен-во законодавства певної держави). До того ж у масштабі світ-го госп-ва сьогодні немає універсал-го регулятора м/н діял-ті.
МТ – це інструмент торг-ої політики та держ-го регул-ня внутріш. ринку країни при його взаємодії із світовим ринком. МТ- це конкретна ставка МС, яку належить сплатити при ввозі або вивозі певного товару на митну тер-рію країни. МС – це обов’язковий внесок до держ. бюджету, що стягується митними орг-ми при імпорті тов-в з метою збіл-ня їх ціни на ринку країни-імпортера та безпосередньо надход-нь до держ. бюджету, а також при експорті товарів, при балансув-ні МЕД – є умовою здійснення експортно-імпортних операцій, що встанов-ся державою. Функції МС: - фіскальна (як експорт так і імпорт) - статті надход-ня до держ. бюджету; - протекціон-ка, захисна (стосується тільки імпорту, оскільки держава захищає нац. вироб-ка від іноз-х конкурентів; - балансувальна (викор-ся з метою запобіг-ня експорту тов-в, які на світ. ринку коштують дорожче ніж на внутр-му).
Фіскальна – стосується експорт та імпорт мита; це одна із статтей доходу держбюджету. Протекціон-ка (захисна) – стосується імортн мита; з їх допомогою дер-ва захищає місцевих вироб-в від небажаної іноземної конкуренції. Балансувальна - стосується експортн мита; застосов дер-ю з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижчі світових.
Тарифні методи регул-ня зовн-ньої торг-лі (зокрема мито) підвищ-ть ціну конкретного імпортного товару при його надходжені на внутр-ній ринок, дає змогу нац-ним тов.вироб-кам підвищ-ти загал-й рівень цін та одержувати додат-вий прибуток. Ці методи прямо захищують внутр-ні ціни і прибутки нац. підприємств. Нетарифні є методами адмін-го впливу – ефективний засіб регул-ня зовн.ек діял-ті шляхом встанов-ня певних вимог до суб’ктів госп діял-ті. Нетарифне регул-ня охоплює групу адмін-них, фін-вих, кредитних, тех-них та інших заходів, що усклад-ють експорт або імпорт певних товарів. До нетариф-х методів відносять: квотув-ня, ліцензув-ня, “добровільне” обмеж-ня експорту, тех.-ні бар’єри, політика держ закупівель.
Митний тариф – це конкретна ставка митного стягнення, яку належить сплатити при ввозі або вивозі певного товару на митну тер-рію країни. Розріз-ть насупні види мит. тарифів: За способом стяг-ня: Адвалорні– нарах-ся у відсотках до митної варт-ті тов-в, що обклад-ся (напр-д, 20% від митної вартості); Специфічні – нарах-ся у встанов-ному розмірі за од-цю товару, що обклад-ся (напр.-д, 10$ за 1 т); Комбіновані – поєд-ть обидва названих види мит-го обклад-ня (напр.-д, 20% від митної вартості, але не більш 10$ за 1т). За об'єктом обклад-ня: Імпортні – мита, що наклад-ся на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутр-му ринку кр-ни. Є переважною формою стяг-ня, що застосов-ся всіма кр-ми світу для захисту нац-них вироб-в від іноз-ної конкур-ції; Експортні – мита, що наклад-ся на експортні товари при випуску їх за межі митної тер-рії дер-ви. Застос-ся вкрай рідко окремими кр-ми, звичайно у випадку великих розходжень у рівні внутр-х регул-них цін і вільних цін світ-го ринку на окремі товари, і мають на меті скор-ти експорт і попов-ти бюджет; Транзитні - мита, що наклад-ся на товари, перевезені транз-м через тер-рію даної кр-ни. Зустріч-ся вкрай рідко і викор-ся переважно як засіб торг-ї війни. За хар-ром: Сезонні - мита, що застос-ся для оператив-го регул-ня м/н торг-лі прод-цією сезон-го хар-ру, насамперед с/г. Антидемпінгові – мита, що застос-ся у випадку ввозу на тер-рію кр-ни тов-в за ціною більш низькою, ніж їхня норм-на ціна в кр-ні, що експортує, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим вироб-ам подібних тов-в або перешкоджає орг-ції і розшир-ню нац-го вир-ва таких тов-в; Компенсаційні – мита, що наклад-ся на імпорт тих товарів, при вироб-ві яких прямо чи непрямо викор-валися субсидії, якщо їхній імпорт завдає шкоди нац-ним вир-кам таких тов-в. За поход-ням: Автономні – мита, що вводяться на підставі одностор-ніх рішень органів держ-ної влади кр-ни. Конвенційні (дог-ні) – мита, які встанов-ся на базі 2стор-ньої чи багатостор-ньої угоди, такої як ГАТТ, чи угод про мит-й союз; Преференційні – мита, що мають більш низькі ставки в порів-ні зі звичайно діючим мит-им тарифом, що наклад-ся на основі багатостор-ніх угод на товари, що походять з кр-н, що розвив-ся. За типами ставок: Постійні - митний тариф, ставки якого одноразово встанов-ні органами держ. влади і не можуть змін-ся в залежності від обставин. Змінні – мит-й тариф, ставки якого можуть змін-ся у встанов-них органами держ. влади випадках (при зміні рівня світ-х чи внутр-х цін, рівня держ-х субсидій). За способом обчислення: Номінальні - тарифні ставки, зазначені в мит-му тарифі. Вони можуть дати тільки саме заг-не уяв-ня про рівень мит-го стяг-ня, яким кр-на обкладає свої імпорт чи експорт; Ефективні – реал-й рівень мит-х стяг-нь на кінцеві товари, обчис-ні з урах-ням рівня мит, наклад-х на імпортні вузли і деталі цих тов-в.
Митний тариф – це конкретна ставка митного стягнення, яку належить сплатити при ввозі або вивозі певного товару на митну тер-рію країни. Розріз-ть насупні види мит. тарифів: За способом стяг-ня: Адвалорні– нарах-ся у відсотках до митної варт-ті тов-в, що обклад-ся (напр-д, 20% від митної вартості); Специфічні – нарах-ся у встанов-ному розмірі за од-цю товару, що обклад-ся (напр.-д, 10$ за 1 т); Комбіновані – поєд-ть обидва названих види мит-го обклад-ня (напр.-д, 20% від митної вартості, але не більш 10$ за 1т). За об'єктом обклад-ня: Імпортні – мита, що наклад-ся на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутр-му ринку кр-ни. Є переважною формою стяг-ня, що застосов-ся всіма кр-ми світу для захисту нац-них вироб-в від іноз-ної конкур-ції; Експортні – мита, що наклад-ся на експортні товари при випуску їх за межі митної тер-рії дер-ви. Застос-ся вкрай рідко окремими кр-ми, звичайно у випадку великих розходжень у рівні внутр-х регул-них цін і вільних цін світ-го ринку на окремі товари, і мають на меті скор-ти експорт і попов-ти бюджет; Транзитні - мита, що наклад-ся на товари, перевезені транз-м через тер-рію даної кр-ни. Зустріч-ся вкрай рідко і викор-ся переважно як засіб торг-ї війни. За хар-ром: Сезонні - мита, що застос-ся для оператив-го регул-ня м/н торг-лі прод-цією сезон-го хар-ру, насамперед с/г. Антидемпінгові – мита, що застос-ся у випадку ввозу на тер-рію кр-ни тов-в за ціною більш низькою, ніж їхня норм-на ціна в кр-ні, що експортує, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим вироб-ам подібних тов-в або перешкоджає орг-ції і розшир-ню нац-го вир-ва таких тов-в; Компенсаційні – мита, що наклад-ся на імпорт тих товарів, при вироб-ві яких прямо чи непрямо викор-валися субсидії, якщо їхній імпорт завдає шкоди нац-ним вир-кам таких тов-в. За поход-ням: Автономні – мита, що вводяться на підставі одностор-ніх рішень органів держ-ної влади кр-ни. Конвенційні (дог-ні) – мита, які встанов-ся на базі 2стор-ньої чи багатостор-ньої угоди, такої як ГАТТ, чи угод про мит-й союз; Преференційні – мита, що мають більш низькі ставки в порів-ні зі звичайно діючим мит-им тарифом, що наклад-ся на основі багатостор-ніх угод на товари, що походять з кр-н, що розвив-ся. За типами ставок: Постійні - митний тариф, ставки якого одноразово встанов-ні органами держ. влади і не можуть змін-ся в залежності від обставин. Змінні – мит-й тариф, ставки якого можуть змін-ся у встанов-них органами держ. влади випадках (при зміні рівня світ-х чи внутр-х цін, рівня держ-х субсидій). За способом обчислення: Номінальні - тарифні ставки, зазначені в мит-му тарифі. Вони можуть дати тільки саме заг-не уяв-ня про рівень мит-го стяг-ня, яким кр-на обкладає свої імпорт чи експорт; Ефективні – реал-й рівень мит-х стяг-нь на кінцеві товари, обчис-ні з урах-ням рівня мит, наклад-х на імпортні вузли і деталі цих тов-в.