Шпаргалки по "Международной экономике"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 23:36, шпаргалка

Описание работы

1. Суттєві риси та особливості міжнародної економічної діяльності
МЕД- сис-ма госп зв’язків між нац. ек-ками різних країн, яка включає міждерж. та підприєм-кі форми взаємодії. Суб’єктами МЕД постають як фіз. так і юр. особи, які займаються м/н. дія-стю (як держ. так і приватні агенти).

Содержание работы

1. СУТТЄВІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 8
2. ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; КРИТЕРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ФОРМИ 8
3. ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 9
4. КРИТЕРІЇ, ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЯ СУЧАСНОЇ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 9
5. РІВНІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10
6. МИТНІ ТАРИФИ ТА СТЯГНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 10
7. ФІСКАЛЬНА, ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКА ТА БАЛАНСУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ МИТНОГО ТАРИФУ; ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ ТАРИФІВ В УКРАЇНІ 10
8. ТАРИФНІ ТА НЕТАРИФНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ 10
9. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МИТНОГО ТАРИФУ. ЕКСПОРТНЕ МИТО. ІМПОРТНЕ МИТО. ТРАНЗИТНЕ МИТО 10
10. ВИДИ МИТНИХ ТАРИФІВ. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МИТНОГО ТАРИФУ 11
11. НЕТАРИФНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ВИДИ, ЦІЛІ ТА НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ 11
12. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ МЕД. ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ МЕД ЯК АТРИБУТ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ 12
13. ЦІЛІ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ; СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ (ДИНАМІКА СТАТУСУ ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП) 12
14. ВАЛЮТНІ РИЗИКИ ТА МЕТОДИ СТРАХУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 13
15. ПРОБЛЕМА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МЕД УКРАЇНИ. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ 13
16. СТРУКТУРА, ЗАДАЧІ ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 14
17. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОРГАНИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ АДМІНІСТРАТИВНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МЕД В УКРАЇНІ 14
18. ІНСТИТУТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕД 15
19. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРАВОВОМУ КОНТЕКСТІ 15
20. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА МЕТРОЛОГІЯ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 16
21. МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ РАМКИ ТОРГІВЛІ МІЖ КРАЇНАМИ. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО МІЖНАРОДНІ КУПІВЛЮ ТА ПРОДАЖ ТОВАРІВ 17
22. МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 18
23. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ 18
24. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА: ЦІЛІ ТА МЕТОДИ; ЗАДАЧІ ЕКСПОРТНО-ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 18
25. МАКРОРІВЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЦІЛІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ 19
26. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ 21
27. ПОНЯТТЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 21
28. СКЛАДОВІ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМА ТОРГОВОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. 21
29. РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 21
30. РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 22
31. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ 22
32. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 22
33. ФАКТОРНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ 22
НЕДИВЛЯЧИСЬ НА ВН.ЕК.ТРУД-ЩІ,У.ВОЛОДІЄ ВНУТР.ПОТЕНЦІАЛОМ ДЛЯ ФОРМ-НЯ КОНКУРЕН-НОЇ ЕК-КИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ НА М/Н Р-Х 1)ПО РІВНЮ ЗАПАСІВ ТА ВИД-КУ МІН.-СИР. Р-СІВ У. ВХОДИТЬ В ВЕДУЧІ К-НИ.ЇЇ НАДРА МІСТЯТЬ >200 РОДЮЧ.КОПАЛИН.ВИРОБЛЯЄ 5%СВІТ.МІН.СИРОВИНИ ТАП-ЦІЇ ЇЇ ПЕР-БКИ. 2)У.МАЄ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗ-КУ ЕКС-ТУ ПОСЛУГ.У.ВЕЛИКИЙ ТРАНЗИТЕР ПР.ГАЗУ ЗА ОЦІНКОЮ ЕКСПЕРТІВ ЕС,ПО ЕВРАЗІЙС-МУ ТРАНС-МУ КОРИДОРУ ЧЕРЕЗ УКР.Т-РІЮ К 2005Р. ГРУЗОПОТІК ЗБІЛ-СЯ ДО 20МЛН.Т ЗА РІК. 3)МАЄ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ВИС.ТЕХН.ГАЛУЗЯХ ПРОМ,В КОСМ-Й СФЕРІ СЕРЕД (США, Р-СІЯ,Ф-ЦІЯ,КИТАЙ),УЧ-Є В КРУП.М/Н ПРОЕКТАХ,ЕКСПОР-Є ЗБРОЮ,ВОЄН-ТЕХ. ПОСЛУГИ 4) МАЄ СПРИЯТЛИВІ КЛІМ.УМОВИ ТА ВОЛОДІЄ> 25%ПЛОД.ЧЕРНОЗ.СВІТУ.ЗАВЕРШ-Я РЕФ-МИ ВОЛОД-Я ТА ТЕХ.ПЕРЕОСНАЩЕННЯ АПК ЗМІЦНЯТЬ НАШІ ПОЗИЦІЇ НА Р-Х С/Г П-ЦІЇ.ВЖЕ ЗАРАЗ,КР.МОДЕРН-ЧІ П-ВА ХАРЧ.ПРОМ. ВИПУСК-ТЬ П-ЦІЮ,ЯКА ВІДПОВІДАЄ СВІТ-М СТАНДАРТАМ ЯКОСТІ 22
34. ПОНЯТТЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ; ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ 23
35. ПОНЯТТЯ ТОВАРНОЇ ТОРГІВЛІ; УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОВАРНІЙ ТОРГІВЛІ 23
36. СПІЛЬНИЙ РИНОК ЯК ФОРМА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕЖИМУ: ПРИНЦИПИ ТА ПРИКЛАДИ 23
37. ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, РЕЕКСПОРТ ТА РЕІМПОРТ: ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НОМЕНКЛАТУРА 23
38. ВИДИМА ТА НЕВИДИМА ТОРГІВЛЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ В РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 23
39.МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ. УКРАЇНА В СИСТ М/Н ТУР ПОСЛУГ: РЕАЛЬН ТА ПАРСПЕКТИВА. 23
40.СТР-РА УКР.ЕКСП-ТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОП-ТИМІЗ-Ї. 23
41. СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ІМПОРТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ. 24
ТРАДИЦІЙНО ОСНОВНА ДОЛЯ ІМП-ТА Т-РІВ У.ПРИХОД-СЯ НА ЕНЕРГОНОСІЇ-ПРИР.ГАЗ, НАФТА,НАФПР-ТИ.АЛЕ ДОЛЯ ІМП-ТУ МІН.ПР-ІВ ЗА ОСТ.ЧАС ЗНИЖ-СЯ В ЗАГ.ІМП-ТІ Т-РІВ, 24
ЦЕ ПОЯСН-СЯ ЛІКВІД-ЄЮ ПОСТАВОК ТУРКМ-ГО ГАЗУ В У.НА ДОЛЮ Р-СІЇ ПРИХ-СЬ ОСН. ІМ-РТ.ОЦІНЮЮЧИ ТОРГ-НУ СТР-РУ ІМ-РТУ У.=>НЕ ВІДП-Є СУЧ.ВИМОГАМ.ЇЇ ПОКРАЩ. ЗАЛЕЖ. ВІД РІШЕНЯ ЗАДАЧ СТР-НОЇ ПЕРЕСТРОЙКИ ВСЬОГО ЕК.КОМПЛЕКСУ У.ІМПОРТ: 24
ПР-ТИ ХІМ.ПРОМ,МІН.ПР-ТИ,МАШИНИ ОБЛАД-НЯ,ТРАНС.З-БИ,ПЛАСТМАСИ І ГУМОВІ ВИР-БИ, ІН.ГРУПИ. 24
42. ПРЯМІ ТА ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ ТА РЕАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ. 24
43. ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ: ЦІЛІ ІНВЕСТОРА ТА РЕЦИПІЄНТА.ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧ ІНОЗ ІНВЕСТ В УКР. 25
44. УМОВИ М/Н ІНВЕСТУВ В У.: ПРОБЛ ТА ЗАДАЧІ. ЦІЛІ ТА ІНСТРУМ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧ І ІНВЕСТ. 26
45. ПРОТЕКЦІОНІЗМ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ. 27
46. ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ (МОДЕ

Файлы: 1 файл

Шпоры_м_жнародна економ_чна д_яльн_сть.doc

— 967.50 Кб (Скачать файл)

-фірмове – здійснюється солідною фірмою, яка має стабільну фін. репутацію; фірмове поруч-во підтвердж-ся банком;

-особисте – оформлюється як поруч-во конкретної особи, яка має рухоме та нерухоме майно у достатній вартості або рахунок в банку

( ця особа повинна бути добре  відомою в ділових колах);

-урядове – забезпечує погашення кредитів, що надаються державі на основі міжурядових кредитних угод.

  Факторинг як спосіб забезп-я  викон-я контр.зоб-нь.

Факторинг- це передача грош.вимог прод-ця до пок-ця або спеціаліз.факторн.комп-ї за певну винагороду. Суть Ф. з експ-ту зводиться до того, що фін.корпорація (фактор) погодж-ся звільнити експ-ра від фін.тягаря експ.угоди, особливо від стягнення купів.ціни, щоб експ-р зміг зосередитися на своїй справжн.діяль-ті: продажу та маркет-гу своїх тов-в. Більш-ть фактор.комп-й надає 3 види послуг: 1) послуги з бухг.обліку, перевірки кредиту та інкасув-і боргів; 2) страх-я кредиту від “поганих” (безнадійних) боргів, для “схвалення” боргів; 3) негайне над-я готівки під рах-к-фактуру до 75-80% від номін.вар-ті рах-ку-фактури, в зв”язку зі страх-ям кредиту і з гарантією виплати залишку протягом узгоджен. пер-ду часу. Якщо угода з Ф. складена на безоборотн.основі, фактор, якому поступ-ся право вимаг. купів.ціни, несе кред.ризики і не має права на компенс-цію збитків у вип-ку, якщо пок-ць не викон. свого зобов-я. Але інколи дозвол-ся регрес, наприклад, стос-но непідтверджен.боргів, що уступлені фактору, і тоді фктор має право вимаг. компенсації.  Види Ф.: відкритий (боржник проінформов. про заключ-я факторинг.угоди); закритий (боржнику невідомо про угоду при викупі рах-ків фактором зі знижкою). “+”: ліквідація або зменш-я багатьох витрат ( з “поганих” боргів, зменш-я витрат на з/п, бо факт.комп-я здійсн. ведення бухг.книг, усунення вал.ризиків, розшир-я можл-тей отрим-я знижок за гот-ку від постач-ків); економія на управл.витратах, забезп-я додатк. джерела фін-я за умови вичерпання банк. овердрафту; можл-ть для експ-ра вести справи зі своїми клієнтами на умовах відкрит.рах-ку.

“-“: побоювання експ-рів того, що втруч-я фактор.комп-ї призведе до погірш-я відн-н з клієнтами; існув-я конк-ції з боку банків, які над. більш традиц.методи фін-я експ-ту.

Форфейтинг як засіб  забезпеч виконан-ня контрактн зобовязань

Ф-тинг – кредитування зовн-ек операцій в формі купівлі форфейтинговою фірмою в екс-рів векселів, акцептованих імп-ром, але без права регресу (обороту) до екс-ра в випадку не сплати. Політич та комерц. ризики переходять до факторингов. фірми. Імп-р повинен надати прост.вексель з гарантією банку кр-імп-ра. В рез-ті екс-р отримує майже всю S по векселю ім-ра, без певн.%,Þ береться форфейтнг. фірмою за послуги. Етапи: ·підготовка операції *екс-р визнач вимоги форфейтера до гарантії, можлив розмір дисконту до завершен операції з імп-ром *форфейтор розгляд заявку екс-ра, збирає info про можливу операцію, провод кредитний аналіз, визначає тверду ціну. ·документ оформлен операції – досягнення поперед домовлен сторін про укладання Ф.операції ·підписання угоди – екс-р готує серію переказних векселів або підписує угоду про прийняття простих векселів від імп-ра, екс-р отримує гарантію (аваль) на свої векселі.

69. Поняття способу забезпечення  виконання контрактних зобов”язань.  Примусовий порядок виконання  зобов”язань: особливості застосування.

Як свідчить практика міжн ек спів-ва абсолютна більшість міжн договорів, а отже і зобов”язань, що закріплюється в них виконуєть належним чином. Це відповідає міжнар правопорядку. Всі суб”єкти МЕВ відповідно до нього повинні виконувати вимоги міжн права, а також ті конкретні зобов”язання, що випливають із відповідних договорів. Б.-я. порушення норм, що діють у цій сфері, невиконання чи неналежне виконання своїх міжн зобов”язань є правопорушенням, яке потребує відповідного розгляду, з тим щоб певним чином зреагувати на такий факт. Норми багатьох міжн прав актів спрямовані на правове забезпечення виконання зобов”язань міжн договорів. На це спрямована д-ть міжнар арбітражу, міжнар суду ті деяких ін міжнар стр-р. їх функ-ня і використання при цьому міжнар прав норм слід розглядати як один з важливих напрямів прав рег-ня, забежпечення виконання міжнар договорів.

Арбітражний розгляд міжнар спорів передбачений рядом міжнар прав док-в  серед яких можна назвати Гаагську конвенцію про мирне розв”язання  міжнар зіткнень (1907р.), Заг акт про  мирне розв”язання міжнар спорів (1928), Статут ООН, Статути регіональних МО, Зразкові правила арбітражного процесу (1958), арбітражні договори та ін угоди між країнами.

Слід зазначити, що й нац зак-во багатьох країн також спрямоване на забезпечення належного виконання  міжнар і зовн-ек договорів. Якщо взяти, наприклад, закон Укр “Про ЗЕД”, то його 6 розділ містить норми (ст32-39), які передбачають відповідальність у ЗЕД. Так ст.33 цього закону встановлює такі види відповідальності, як майнову і кримінальну. Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, мат відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Кримінальна відповідальність у ЗЕД застосовується у випадках передбачених кримінальним зак-м Укр.

70. Ціна міжнародного контракту: поняття та види

Ціна товару - один із найважливіших елементів контракту  купівлі-продажу. Кожна зовнішньоторгова угода повинна обов'язково містити  умову про ціну, за якою продається товар» чи вказівку способу визначення ціни цього товару. Обумовлюючи ціну товару, у контракті купівлі-продажу вказують; одиницю виміру ціни, базис ціни, валюту ціни, спосіб фіксації ціни та рівень ціни.Залежно від способу фіксації ціни розрізняють такі види цін:• Тверда ціна узгоджується і встановлюється в момент підписання контракту і не змінюється протягом строку його дії;• Рухома ціна - це зафіксована при укладенні контракту ціна, яка може бути у подальшому переглянута, якщо ринкова ціна даного товару на час виконання контракту зміниться;•Ціни з наступною фіксацією встановлюються у призначені договорами строки на основі узгоджених джерел (у т.ч. і в процесі виконання контракту;• Ковзаюча ціна застосовується у контрактах із тривалими строками поставок, протягом яких економічні умови поставок можуть суттєво змінитися. Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової, що встановлюється на дату пропозиції чи підписання контракту, і змінної, що визначається на період виготовлення чи поставки товару.

71.Способи платежів при вик-ні  міжн.контрактів.

Способи платежу залеж. від мех-му оплати товару по віднош-ю до моменту його фактич. доставки.У зовн.-торг.опер-х існує 3 способи пл-жу:пл-ж готівкою,аванс.пл-ж і пл-ж у кредит.Пл-ж гот-кою у міжн. платіж.обороті не означ.,що розрах-ки ведуться наявн.грош.знаками (банкно-тами).Вони прак-но тут не заст-ся.У цьому разі це поняття викор-ся як про-тиставлення аванс. і кред.сп-бам пл-жу. Гот.пл-ж,зал-но від вибраної сторонами у контр-ті форми розрах-ків,провод-ся, якщо дотримано таких умов:імп-тер одержав від експ-ра повідом-ня про готов-ть т-ру до відвантаж-я;імп-р от-римав телеграф.повідом-ня про закін-ня повантаж-я т-ру;імп-р одержав ком-плект докум-в,передбач-х у конт-ті;імп-р отримав комп-т докум-в і право від-срочки оплати на кілька годин чи днів, якщо перед цим імп-р надав банк.гара-нтію,що він заплатить проти прийому т-ру.Звич-но для експ-ра найвигід-ю буде перша умова,а для імп-ра-остання. Пл-ж гот-ю здійс-ся ч-з банк за угода-ми типу “спот” до чи після передачі продавцем товаророзпорядчих док-тів або самого т-ру покупцеві.Щодо аван. пл-жу,то він передбач. виплату пок-цем обумовл-х у конт-ті сум до передачі то-варорозпорядчих док-тів і самого т-ру у розпорядж-я пок-ця,а найчастіше під час і навіть до викон-я замовл-я.Аванс може надаватися у грош. і товар.формі. Аванс у товар.формі-надання замов-ком – імп-ром сир-ни і компл-чих,небх-х для викон-я замов-ня(давальна сир-на).Аванс у грош.формі визн-ся у %-х від контрактн.варт-ті замовл-ня.Розмір авансу залеж. від цілей авансу,хар-ру і новизни т-ру,його вар-ті,строку вигото-вл-я тощо.Найчас-ше це 15-20%від вар-ті замов-ня і виплач-ся після підпис-ня контр-ту.У міжн.торг-лі аванси надаю-ться солідним фірмам,які добре себе зарекоменд-ли при постав-х т-рів,які потребують тривал.терміну виготов-ня, вокон-ся за індив.специфікаціями,а та-кож при постав-х дефіцит.тов-в,коли аванс є запорукою того,що дефіцит.т-р буде поставл-й саме цьому пок-ві.Пл-ж у кредит-коли пок-ць оплачує суму, обумовлену у конт-ті через якийсь час після поставки т-ру.Т.ч.,прод-ць надає пок-ві комерц.(товарн.)кредит.Оскільки одна фірма дає кредит іншій,такий кре-дит наз. ще й фірмовим товар.кред-м. Межа кредиту,що над-ся одночасно, звичайно не перевищ.10% від кап-лу пок-ця.Кредит над-ся не на всю суму контр-ту,а на 80-85%,решту пок-ць оп-лачує авнсом,що дозволяє прод-цю по-крити свої витр-ти,якщо пок-ць пору-шить свої зобов-ня.За термінами ко-мерц.кредити поділ-ся на короткостр-ві (до1р.),середньостр-ві(1-5р.) і довгостр-ві(5-10р.і більше).У конт-ті обумов-ся вар-ть кредиту,термін викор-ня кредиту ,погаш-ня кр-ту,пільгов.період та ін. При над-ні комер.кр-ту виникає пит-ня про гарантії пл-жу.Серед сп-бів запобі-гання непл-жу чи затримці пл-жу осно-вними є гарант.листи,підтвердж-ні ак-редитиви першокласн.бан-ків,векселі, банк.акцепт і аваль векселів,аваль чеків .Гарантії був. платіжні і договірні.Пла-тіжні захищ-ть інтереси прод-ця,догов-ні – пок-ця.

72. Види міжнародних посередників, критерії м/н посер, перев та  недол роботи з м/н посер.

Залежно від характеру здійснюваних операцій розрізняють такі види торгово-посередницьких фірм: торгові, комісійні, агентські, брокерські, фекторні фірми.

Торгові фірми найчастіше проводять  операції за свій рахунок і від  свого імені. Вони, як правило, підтримують  тривалі стосунки з постачальниками. Види торгових фірм: торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми, оптові фірми, роздрібні фірми, дистриб'ютори, стокісти.

Комісійні фірми здійснюють за дорученням “комітентів” угоди від свого  імені, але за рахунок комітентів. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер же не купує товар (він залишається в руках експортера) Але для третьої сторони (покупця) стороною договору виступає комісіонер, а комітента він може навіть і не знати. Комісіонер отримує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною комітента і продажною. Існує 2 види. Комісійні експортні фірми є представниками продавця чи покупця. Комісійні імпортні фірми виступають представниками покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення за кордоном від свого імені, але за рахунок вітчизняних комітентів.

Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт  із принципалом. Агентські фірми  діють за дорученням принципала, що передбачає здійснення  ними юридичних угод за рахунок і від імені принципала (а комісіонер діє від свого імені) на визначеній територій. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.Брокерські фірми не є стороною у договорі, вони виступають лише для інформування обох сторін, які беруть на себе зобов'язання за угодою. На відміну від агентських фірм, вони не перебувають у договірних відносинах зі сторонами, а діють на основі окремих доручень.

Фектори – торгові посередники, котрі виконують широке коло посередницьких обов’язків від імені експортера: експортують продукцію, фінансують експортні операції, платять аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують.

Торгові фірми 

Торгові фірми найчастіше проводять  операції за свій рахунок і від  свого імені. Вони, як правило, підтримують  тривалі стосунки з постачальниками.

Види торгових фірм:

торгові доми закуповують товари у виробників чи купують за кордоном і продають своїм оптовикам або роздрібним торговцям;

 експортні фірми закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконують і комісійні доручення. Вони бувають спеціалізовані (один товар) і універсальні (широка номенклатура товарів);

 імпортні фірми закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів;

оптові фірми виступають посередниками між промисловими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізовують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримуючи прибуток від різниці у ціні. Провести межу між оптовою й імпортною фірмою складно. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі;

роздрібні фірми самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;

дистриб'ютори - це фірми, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;

стокісти - фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції.

Брокери

Брокерські операції здійснюються проф посередниками – брокерами, які працюють по чітко визначеним товарам або операціям.

Брокери – особи, які діють з метою збуту або купівлі товару, але самі стороною угоди не виступають. Їх метою є знайти покупця для продавця, або навпаки, та сприяти підписанню контракту між ними. Брокери, що працюють по операціям – це біржові брокери.

За своє посередництво брокер отримує невелику винагороду і, як правило, від тієї сторони, яка звернулась до нього першою. Ставки за послуги брокерів не дуже високі, оскільки брокери торгують, як правило, крупними партіями товарів високої вартості. Розмір винагороди при товарних операціях коливається від 0,25 до 2-3%.Якщо стосунки між брокером та клієнтом носять довгостроковий характер, то вони оформлюються угодою. В іншому випадку – ні. Крупні брокерські компанії співпрацюють з банками при кредитуванні покупця, а іноді і самі виступають кредиторами.

Окрім головної функції - знайти покупця  для продавця чи навпаки - брокер також  може здійснювати: контроль за виконанням контракту та пред'явленням рекламацій;  обов'язки делькредере (іноді); підбір партії товару певного асортименту; інформування про стан ринку.

Агенти-посередники: особливості діяльності.Це доручення  однієї сторони, яка йменується принципалом, іншій стороні, яку називають  агентом, щодо здійснення юридичних угод за рахунок і від імені принципала (а комісіонер діє від свого імені) на визначеній територій. Незалежність агента проявляється у тому, що він не перебуває у трудових відносинах із принципалом і діє самостійно на основі агентської угоди. Він є юридичною особою, зареєстрованою у торговому реєстрі. Агент лише сприяє угоді, але сам стороною не виступає, тобто контракт про купівлю не укладає. Термінологія щодо таких посередників різноманітна: в Англії та США - це агент і принципал, у ФРН, Японії - торговий представник, у Скандинавських країнах - агент і підприємець, у Латинській Америці - повірений і довіритель. Плутанина полягає у тому, що в англії та США під агентством часто розуміють усі види посередництва.

Информация о работе Шпаргалки по "Международной экономике"