Шпаргалки по "Международной экономике"

- юрид.особи,  зареєстровані як такі в У.  і які мають пост.місцезнах-я  на тер-ї У. (підп-ва, орг-ції та  об'єднання всіх видів, вкл-чи  акціон. та інші види госп.тов-в,  асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торг.дома), в т. ч. юр.особи, майно та/або капітал яких є повністю у вл-ті іноз.суб-в госп.діяльності;

- об'єднання  фіз, юр, фіз. і юр.осіб, які не  є  юр.особами згідно з законами  У., але які мають пост.місцезнах-я   на  тер-ї У. і яким цив-прав.законами  У.  не  забор.  здійсн. госп. діял-ть;

- струк.одиниці іноз.суб-в  госп.діяльності, які  не  є  юр.особами згідно з законами  України (філії, відділення), але   мають пост. місцезнаходження  на території України;

- СП за  участю  суб-в госп.діял-ті    України   та   іноз.суб'єктів   господ.д-ті,  зареєстровані  як такі в У. і які мають пост. місцезнаходження на території України;

- інші суб-ти госп.д-ті, передбачені зак-ми У.

- У. в особі її органів, місц.органи влади і упр-я в особі  створених ними зовнішньоек. орг-цій, які беруть  участь  у ЗЕД, а також інші держави, які беруть участь у госп.д-ті на території України, діють як юр.особи.

Суб'єкт ЗЕД, що одержав від цієї д-ті у влас-ть засоби, майно, майн. й немайн.права та інші рез-ти, має право волод, корист-ся і розпоряд-ся ними за власн.баж-ям. Здійснення іноз.фірмою операцій із прод-ю укр.походження без вивозу її з мит.території У, включаючи продаж, обмін і передачу інш.особам, виріш-ся тільки при наявності зареєстр.представництва іноз.суб-та госп.д-ті. Право на здійснення ЗЕД виник. у фіз.особи з мом-ту придбання нею громад.дієздатності. Фіз.особи, що мають пост.місцепроживання на тер-ї У, мають відпов.право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до ЗУ "Про підприємництво". Юр.особи мають право здійснювати ЗЕД відповідно до їхніх устан.докум-в із мом-ту набуття ними статусу юр.особи.

56. Підпр-во (фірма) як суб¢єкт м/н бізнесу

Підпр-во – це юрид особа, організ-но відокрем-на та екон-но самостійна основна  ланка вироб-ї сфери нар.гоп-ва, що виготовляє продукцію (виконує роботу, надає послуги). Кожне П має власу місію, яка є генеральною метою; загальнофірмові цілі, які є вимірбванними, орієнтованими в часі, досяжними, взаємно підтрим-ми.

Підпр-во (фірма) як суб¢єкт м/н бізнесу відпов-ть наступним ознакам, що установ-ся законод-вом відповідної країни:

- постійність існування, незалежно  від окремих елементів, осіб, які  входять до їхнього складу  та можуть мінятися;

- наявність власного майна, відособленого  від його учасників;

- право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися обєктами власності;

- право від свого імені бути  позивачем у суді й арбітражі;

- самостійна майнова відповідальність.

Суб’єктів визначають ще за критеріями способів привласнення й відповідальності. Виділяють юр. осіб приватн. права: ¨тов-ва з необмеж. відп-стю; ¨тов-ва з обмеж. відп-стю; ¨АО; ¨командитні тов-ва; ¨одноосібні п/п-ва.

58. Форми СП та особл роботи  СП в Україні.

СП-міжнародні господар-ські організації, які ведуть спільну виробничу, збутову, посередницьку та іншу  діяльність за участю одного або кількох українських підприємств чи приватних осіб і одної або кількох іноземних фірм.На сучасному етапі входження  України в світові ринкові відносини СП є однією з найефективніших форм міжнародного економічного співробітництва. Оскільки завдяки залученню іноземного капіталу ця форма міжнародного співробітництва сприяє створенню додаткових каналів для притоку матеріальних та фінансових ресурсів, передумов послідовної її інтеграції до системи світових господарських зв’язків. СП є найбільш ефективною формою впровадження в країні нових технологій, сприяє покращенню постачання споживчих товарів, підвищення якості обслуговання продуктивності праці, економії ресурсів, збільшенню надходження іноземної валюти, заміщенню імпорту. За формою ведення бізнесу СП можуть бути: спільним АТ, товариством з обмеженою відповідальністю або іншою формою, яка не суперечить чинному законодавству України. Існують певні тенденції, які якісно характеризують розвиток СП в Україні:

-переважання партнерів з країн, що розвиваються, за кількістю створених СП за розмірами іноземних інвестицій; -створення СП, як правило, на двосторонній основі; -орієнтація СП на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені та сферу послуг; -обережність західних партнерів щодо великих інвестицій, що зумовлена відсутністю надійних гарантій їх захисту, наявність прямого та побічного контролю за такими інвестиціями;    -частка українських партнерів у статутном фонді коливається від 40-90% і в середньому дорівнює 55%; -активна участь у СП малих зарубіжних фірм, орієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій; -зосередження СП у промислових центрах і районах України, зокрема в м. Києві.

59. СП в Укр, етапи створен  СП

СП-міжнародні господар-ські організації, які ведуть спільну виробничу, збутову, посередницьку та іншу  діяльність за участю одного або кількох українських підприємств чи приватних осіб і одної або кількох іноземних фірм.На сучасному етапі входження  України в світові ринкові відносини СП є однією з найефективніших форм міжнародного економічного співробітництва. Оскільки завдяки залученню іноземного капіталу ця форма міжнародного співробітництва сприяє створенню додаткових каналів для притоку матеріальних та фінансових ресурсів, передумов послідовної її інтеграції до системи світових господарських зв’язків. СП є найбільш ефективною формою впровадження в країні нових технологій, сприяє покращенню постачання споживчих товарів, підвищення якості обслуговання продуктивності праці, економії ресурсів, збільшенню надходження іноземної валюти, заміщенню імпорту.Розрізняють різні пріоритетності створення та діяльності СП: а) подолання залежності України від імпорту; б) структурна перебудова економіки, створення сучасної галузевої структури; в) виробництво товарів широкого вжитку.Існують певні тенденції, які якісно характеризують розвиток СП в Україні:

-переважання партнерів  з країн, що розвиваються, за  кількістю створених СП за  розмірами іноземних інвестицій; -створення СП, як правило, на  двосторонній основі; -орієнтація  СП на виробництво товарів,  якими світові ринки практично  насичені та сферу послуг; -обережність західних партнерів щодо великих інвестицій, що зумовлена відсутністю надійних гарантій їх захисту, наявність прямого та побічного контролю за такими інвестиціями;    -частка українських партнерів у статутном фонді коливається від 40-90% і в середньому дорівнює 55%; -активна участь у СП малих зарубіжних фірм, орієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій; -зосередження СП у промислових центрах і районах України, зокрема в м. Києві.За формою ведення бізнесу СП можуть бути: спільним АТ, товариством з обмеженою відповідальністю або іншою формою, яка не суперечить чинному законодавству України.На території України СП може бути створене:а) шляхом його заснування;

б) внаслідок придбання  іноземним  інвестором частки участі у діючому підприємстві без іноземної інвестиції;в) через придбання юридичною чи фізичною особою України частки участі у підприємстві із 100% іноземною інвестицією. “Інвестиційний клімат” в Укр.- не сприятливий, тому  необхідно здійснити ряд заходів: 1.слід встановити економічну стабільність в країні; 2.стабілізувати законодавчі акти; 3.організаційно сприяти іноземним інвесторам у процесі створення та реєстрації СП. Іноземною фірмою, яка створила два спільних підприємства з видобутку нафти й газу під Полтавою, стала невелика британська компанія "Джей Кей Экс ойл энд гэс", а другою стала інша англійська фірма "Рэмко". В Кременчузі діє СП«IVECO-КрАЗ», в Запоріжжі -  українсько-корейське СП “ АвтоЗАЗ-Daewoo“.

60. Підприємства малого та середнього  бізнесу в м/н екон співроб-ві.

Єфетк масштабності, концентрації виробн-сбутових, капітальних потенціалів і маркетингових  умов являє собою значний фактор підвищення ефективності ЗЕД. Але ці позитивні характеристики в сфері м/н екон співроб-ва взаємодії крупних монополістичних утворень не є перевагами універсального характеру. В найбільшій мірі цім потребам (гнучкість, еластічність, чутливість до змін коньюктури попиту) відповідають малі та середні фірми. Особливістю та перевагою малого та середнього бізнесу в іноваційної сфері є спрямовування на безпосереднє отримування прибутку, комерціоналізованість та оперативність.

Так, відмітимо основні переваги підпр-ств  МСБ:

-гнучкість та маневрування, легко  пристосовуються до змін попиту, швидко налагоджують випуск нової  продукції,

-досить гарна виживаємість при  погіршенні екон коньюктури,

-людський фактор-вдале  поєднання еконо-их та психол-их  мотивів через можливість власника  приймати госп рішення самостійно,

висока оберненість капіталу, що забезпечує високі екон показниеи репродуктивн діяль-ті,

можливість забезпечення великої  норми прибуткупри низької долі на ринку через вдосконалення  якості продукції, використання факторів рідкосності та спецефічності товару,

ориєнтованість на негайне практичне  вирішення проблем. Найголовніша конкурента перевага малих підпр-ств – здатність оперативно перебудувати свою виробничу програму під пресом ринку Найбільший недолік – мала величина їх.Основна спрямованість стратегій малих фірм – мінімізація гостроти конкуренції з великими фірмами та макс використання їхньої гнучкості.Середні фірми стиснути між малими та великими фірмами та орієнт-ся на стратегію ніши. Ніша для середніх фірм потрібна як засіб боротьби з великими фірмами, бо іншого захисного засобу – переваг малих фірм – у нх не має. Вибір стратегії залежить від темпів росту середньої фірми та темпів зростання ніші, де фірма оперує.

61. Приватно-монополістичні об¢єднання: функції та особливості діяльності.

Междунар корпорации - крупнейшие нац-е или межнацион компании, распростр свой бизнес за национальные границы, сосредотачивающие в своих  руках такую часть производительных сил, производства и обращения, котор позволяет им оказывать существенное воздействие на темпы и масштабы, структуру производства товаров и услуг, на сферу и механизм реализации их на международном уровне, и на этой основе присваивать значительную часть доходов, создаваемых в мировом хоз-ве.

Столь важная роль ТНК  в мировом бизнесе определ-ся несколькими факторами. Во-первых, высокая  степень концентрации и монополизации  во многих отраслях экономики развитых стран, рост числа крупных компаний, обладающих огромными производств мощностями, финанс и научно-технич ресурсами, а потому имеющих большую возможность и отсурю необходимость в транснационализации своей производственно-коммерч-й деят.  Во-вторых, в условиях высокого уровня разделения труда, междунар-й специализации пр-ва, в условиях постоянной острой конкуренции на нац-х и мировом рынках, повышение конкурентоспос-ти и рентабельности, укрепление позиций возможно только на основе оперед-й географ-й и отраслевой диверсификации производственно-коммерч деят-ти. В третьих, сейчас гос-ва проводят политику, направл, с одной стор, на стимулирование внешнеэкон-й экспансии своих нац компаний и укрепления их позиций на мировых рынках, с другой - на стимулирование инвестиционной, проив-коммерч деят-ти иностр-х компаний и предприятий в нац экономике.

Что касается приблизительного числа  ТНК: малые ТНК (объем продаж до 100 млн. Дол.) - к ним относятся большинство  ТНК. Кроме этого, эксперты ООН выделяют «клуб миллиардеров» - 700 крупнейших ТНК, средняя сумма активов и  продаж котор-х сост 3-5 млрд. доларов.

 Среди ТНК выделяют транснацион-е  монополии - крупнейшие междунар  компании с глубоко диверсифицированной  (в географич и экономич отношении)  системой, функционир-й на основе  прочной интеграции производственно-финансово-коммерческих  структур «домашнего» и «внешнего» секторов. Основной целью ТНМ явл получение и максимизация прибыли. Но отличие от остальных компаний заключ в способах ее максимиз.: 1) географич-я глобализация и отраслевая диверсификация внешнеэкон деят; 2) монополизация мировых рынков 3)механизм трансфертных или внутрикорпорационных цен 4) система переводов прибыли в «налоговые гавани» и создание там холдинговых и финансовых компаний.

62. ТНК як суб”єкт МЕВ.

Останнє десятиріччя хар-ся значним  посиленням ступеню транснаціоналізації світової економіки, поглибленням взаємозалежності, цілістності світу. Одним із центральних суб”єктів глобальної трансформації св ек простору стали транснаціональні корпорації (ТНК).Взаємозалежність кр, у тому числі промислово- розвинутих і тих, що розвиваються, стає однією з найістотніших рис процесу глобалізації св ек-ки. Ост роки виявляють нові форми прояву взаємозалежності, в тому числі пов”язані зі створенням єдиних систем інтегрованого виробництва ТНК. В переважній більшості афро-азіатських та латиноамер кр були переглянуті закони, які регулюють діяльність ТНК, з метою максимального залучення іноз інвестицій. Головною ідеєю такого підходу є можливість взаємовигідного співроб-ва ТНК та приймаючої кр. Однією з найважл причин лібералізації інвестиційних режимів, стала ек необхідність для країн переферії включення ресурсів ТНК до процесу нац відтворення. ТНК дають приймаючій країні інтегрований пакет видимих і невидимих активів (фін-ня,ноу-хау і технологія, маркетинг, канали реалізації,управлінський досвід), збільшуючи, таким чином конкурентну здатність, стимулюючи ек зростання.ТНК зачасту включають компанії приватної, держ та змішаної форм власності, що знаходяться у різних кр., можуть здійснювати значний вплив на діяльність інших, особливо  у сфері обміну знаннями та ресурсами. Сьогодні ТНК контролює до 0,5 св пром виробництва, 63 % зовн торгівлі, 4/5 патентів та ліцензій на нову техніку, технології та “ноу-хау. Всього у світі діє біля 40 тис.ТНК, що мають в 150 країнах 200 тис. філій.

В останні роки ТНК створ глоб світові альянси, які здійсн-ть сумісні наук досліджень, обмін технологіями, спільне використання виробничих потужностей, просування на ринок продукції учасників альянсу із використанням потенційних можливостей та ринків кожного. Ядро світогосподарської системи 500 ТНК. У розв кр у кожній галузі домінуює 2-3 супергиганта, що конкурують між собою на ринках усіх країн.