Шпаргалки по "Международной экономике"

25. Макрорівень міжнародної економічної  діяльності: цілі та особливості  державної політики регулювання  відкритої економіки в Україні

Механізм МЕД з точки  зору макрорівня має 3-ри цільові блоки: *принципи управління (або ідеологія підходу до МЕД) має два підходи: концерватизм та лібералізм; *сукупність конкретних економ. методів та інструментів регулювання: мит. тарифи, експ. та імпорт. квоти, ліцензії, субсидії, валютний курс, ціноутворення;*інституційно-правові норми та структури: міжн., нац. норми, передусім закони та міжн. угоди які регламентують порядок міжн. економ. співробітництва. Цілі суб’єктів МЕД на макрорівні: максимізація випуску продукції через структурне вдосконалення вир-ва, спеціалізацію, розширення коопераційної бази господарювання; збільшення зайнятості (чим більше зайнятих, ти більше обсяг вир-ва); оптимізація розподілу доходів на нац. рівні, яке здіснюється через митні тарифи, цінову політику, валютні обмеження; підвищення якості життя населення; забезпечення економ. безпеки: доступу до джерел сировини, до енергоносіїв, гарантування технологічної безпеки держави; гарантування еклогічної безпеки.Осн форми МЕД на макрорівні: торгівля між кр-нами тов-ми та послуг-ми; рух капіталів, міграція роб. сили, кооперування вир-ва, науково-техн. обмін, валютно-кред. відносини, туризм та інш. Держава в МЕД здійснює двояку роль: держ. здійснює рег-ня МЕД опосередковано через регул-ня економ. вцілому, а токож у вузькому плані через виробл-ня та реалізацію міжн. ек. політики. МЕД є одночасно і об'єктом впливу з боку держави і джерелом балансування нац. економіки. Принципова структура інститутів, що управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислово розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються, приблизно однакова. До неї звичайно входять Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв язків, митні органи (Управління), Центральний банк, Експортно-імпортний банк, Центральне статистичне управління (міністерство), Міністерство іноземних справ, податкові відомства. Міністерство зовнішньої торгівлі здійснює функції керівництва, регулювання та контролю у галузі зовнішньої торгівлі, виробляє розпорядження і слідкує за їх виконанням усіма підвідомчими їй організаціями. Сьогодні міністерство виконує такі найважливіші функції: 1. Роробляє та здійснює загальні заходи, спрямовані на розвиток торгових відносин країни з іноземними державами; 2. Розробляє проекти торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі, проводить переговори з іноземними державами і підписує торгові договори і угоди за уповноваженням свого уряду; 3. Складає проекти експортно-імпортних та інших зовнішньоторгівельних планів, контролює їх виконання;  4. Контролює і регулює діяльність експортно-імпортних об єднань, торгових представництв за кордоном, займається питанням митної та валютно-фінансової  політики; 5.Видає експортні та імпортні ліцензії, реєструє контракти, займається підготовкою і підбором кадрів тощо. Основною структурною одиниею Міністерства зовнішньої торгівлі є управління. За характером діяльності всі управління можна поділити на три групи: торгово-політичні управління, головні товарні (галузеві) управління, функціональні управління та відділи. Торгові представництва країни в іноземних державах захищають за кордоном права даної країни в галузі зовнішньої торгівлі. Функції та завдання торгових представництв такі: 1.Представляти інтереси даної країни в галузі зовнішньої торгівлі і сприяти розвитку торгових та інших господарських відносин цієї країни з країною перебування торгового представництва; 2. Регулювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва; 3. Здійснювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва; 4. Вивчати загальні економічні умови, зовнішньоекономічні зв язки та        кон юнктуру ринків країн перебування,  подавати відповідну інформацію у Міністерство зовнішньої торгівлі та Міністерство іноземних справ своєї країни, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям своєї країни. Торгові представництва є частиною посольства чи місії даної країни, вони безпосередньо підпорядковуються Міністерству зовнішньої торгівлі. Центральний банк будь-якої країни відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю валютно-фінансовими інструментами і, насамперед, регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки. Експортно-імпортні банки здійснюють кредитні та розрахункові функції від імені уряду. Кредутування зовнішньої торгівлі – надзвичайно важлива функція, безпосередньо пов язана із самим зовнішньоторговим процесом. Митні органи – це державна установа, що контролює експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни; вони ведуть митну статистику, розробляють митні правила і процедури, стягують митні збори, мито та податки. Міністерство іноземних справ сприяє визначенню зовнішньополітичних орієнтирів і зовнішньополітичному забезпеченню зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів. Кабінет Міністрів (центральний аппарат уряду) координує діяльність органів, що беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом узгодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади  країни.

26. Динаміка показників міжнародної  економічної діяльності України  в міжнародному контексті

ПБ-це баланс усіх міжн.угод, що здійснюються між населенням, резидентами країни та резидентами інших країн. -це сума операцій,які формують попит та пропозицію на іноземну валюту і включає всі доходи, які отрим-ся громадянами держави від інш.держав та усі виплати, які роблять резиденти певної держави. Стр-ра плат.балансу скл-ся: рах-к поточн. оп-цій, рах-к руху кап-лу. За даними ПБ 1999 України:  Поступ.зниження від”ємн.сальдо пот.рах-ку ПБ, досягнення позитивного його значення відбулося на фоні різк.скорочення обсягів зовн.торг-лі з одночасн.зрост-ям зовн.боргу. В 1999 році в перше за історію складання ПБ за поточні операції зафіксоване позитивне сальдо. В зн торгівлі товарами та послугами за рік досягнено профіциту, однак спостерігається позитивне сальдо торгового балансу. це сталося під впливом скорочення обсягів ЗТ, звуження міжнародних стосунків, втрата України традиційних ринків збуту. Рахунок руху капіталу – позитивне сальдо, рівень залучення прямих інвестицій був нижчий від минулого року, але вкладення в портфельні інвестиції збільшилися. Основним джерелом іноз кредитування в Україні залищається м/н вал-кред організації. Зовнішній борг – майже 92% зн боргу припадає на гарантований державою борг. Спостерігається нарощування м/н валютних резервів України.

27. Поняття платіжного балансу  та його роль в системі макроекономічних  показників в Україні

ПБ-це баланс усіх міжн.угод, що здійснюються між населенням, резидентами країни та резидентами інших країн. -це сума операцій,які формують попит та пропозицію на іноземну валюту і включає всі доходи, які отрим-ся громадянами держави від інш.держав та усі виплати, які роблять резиденти певної держави. Стр-ра плат.балансу скл-ся: рах-к поточн. оп-цій, рах-к руху кап-лу. За даними ПБ 1999 України:  Поступ.зниження від”ємн.сальдо пот.рах-ку ПБ, досягнення позитивного його значення відбулося на фоні різк.скорочення обсягів зовн.торг-лі з одночасн.зрост-ям зовн.боргу. В 1999 році в перше за історію складання ПБ за поточні операції зафіксоване позитивне сальдо. В зн торгівлі товарами та послугами за рік досягнено профіциту, однак спостерігається позитивне сальдо торгового балансу. це сталося під впливом скорочення обсягів ЗТ, звуження міжнародних стосунків, втрата України традиційних ринків збуту. Рахунок руху капіталу – позитивне сальдо, рівень залучення прямих інвестицій був нижчий від минулого року, але вкладення в портфельні інвестиції збільшилися. Основним джерелом іноз кредитування в Україні залищається м/н вал-кред організації. Зовнішній борг – майже 92% зн боргу припадає на гарантований державою борг. Спостерігається нарощування м/н валютних резервів України.

28. Складові платіжного балансу  України. Проблема торгового балансу України.

ПБ – це узагальнюючий документ, в якому відображ-ся всі операції резидентів нашої країни з резидентами  інших країн на протязі визначеного  проміжку часу (зазвичай – календарний  рік ) у формі співвідношення надходжень і платежів. ПБ Укр. Склад-ся з розділів: рахунок поточних операцій: торговий баланс, баланс послуг (експорт послуг: транспорт, подорожі, будівельні послуги, фін., послуги зв’язку, послуги з утримання Чорномор.флоту Рос. на тер-рії Укр.,інші послуги; мінус імпотр послуг: транс-т, подорожі, буд. пос-ги, фін. пос-ги, пос-ги зв’язку, роялті та ліцензійні пос-ги, маркетинг, реклама, страх. пос-ги, технічна допомога, інші послуги), доходи (надходж-ня, виплати), поточні трансферти (надходж-ня, витрати); рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій: рахунок операцій з капіталом (капітальні трансферти), фінансовий рахунок (прямі інвестиції: в Укр, з Укр.; портфельні інвестиціїї: в зарубіж. ц. папери, в вітчизняні ц. папери; інші інвестиції: активи (кредити, бедіт.заборг,.інший короткостр.капітал, вал та депозити), пасиви;резервні активи: валюта та депозити, СПЗ, цінні папери);помилки та упущення.

29. Рахунок поточних операцій  та особливості його формування  в Україні

У ПБ Укр за 2000 р. консолідований рахунок поточних операцій (РПО) складає $1481 млн.: РПО (кр-ни СНД і Балтії - -$1516 млн.), РПО (інші кр-ни світу - $2997 млн.). РПО склад-ся з: торговий баланс (експорт товарів-імпорт товарів) - $779 млн., баланс послуг (експорт послуг: транспорт, подорожі, будівельні послуги, фін., послуги зв’язку, послуги з утримання Чорномор.флоту Рос. на тер-рії Укр.,інші послуги; мінус імпотр послуг: транс-т, подорожі, буд. пос-ги, фін. пос-ги, пос-ги зв’язку, роялті та ліцензійні пос-ги, маркетинг, реклама, страх. пос-ги, технічна допомога, інші послуги) – $627 млн. , доходи (надходж-ня, виплати) - -$942 млн. , поточні трансферти (надходж-ня, витрати) – $1017 млн. Отже, в РПО є одна від’ємна складова – доходи. Тобто, виплати по іноз. інвестиціям (виплати нерезидентам по їх фін. активам в Укр.: виплати нерез-м від їх участі в капіталі (дивіденди), виплати нерез-м по борговим забов’язанням (проценти)) - $1085 млн. перевищують надходження ($143 млн.) по аналогічним статтям.

30. Рахунок руху капіталів та  особливості його формування в Україні

У ПБ Укр за 2000 р. консолідований рахунок руху капіталу (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій) складає -$1331 млн.: РРК (кр-ни СНД і Балтії) - $122 млн. , РРК (інші кр-ни світу) - -$1453 млн. Рахунок операцій з капіталом (капітальні трансферти) є від’ємним -$8 млн. Фінансовий рахунок є також від’ємним - -$1323 млн.: прямі інвестиції - $594 млн. (в Укр. – $595 млн., з Укр. – 1 млн.), портфельні інвестиціїї - -$201 млн. (в зарубіж. ц. папери - -$4 млн., в вітчизняні ц. папери - -$197 млн.), інші інвестиції - -$1318 млн.: активи (кредити, бедіт. заборг. , інший короткостр. капітал, валюта та депозити) - -$449 млн. , пасиви (середньо- та довгострокові кредити, короткострокові кредити, інший короткостр-й капітал, валюта та депозити) - -$869 млн., резервні активи (валюта та депозити - -$214 млн., СПЗ - -$184 млн.) - -$398 млн.

31. Лібералізація міжнародної торгівлі  України: досвід та перспективи

Укр.пром.фін.групи  лише пробив-ся  на світ.р-к,де госп-ть міцні ТНК.Так окр. конкур.вип-ки У.(АН-70)зуст-ть блокаду міцних ТНК.В 1993р.У.подала заяву в ГАТТ,а в 97р.почалася процедура 2-го вход-я в СОТ.Зараз йде активний пр-с довгост. перег-в з чл.СОТ. Лібер-ція м/н т-лі після завер-ня Уругвай-го раунду перег-ів(86-93рр.)в рамках ГАТТ призвело до нової конкуренції.Вихід на р-к машин та обл-ня   Китаю,Індії,Тайланду загост-ть конкур.б-бу та витісняють п-ва пострад.д-в.  Л-ція-це зниж.тар-х ставок ім.і експ.мит,над-я пільг т-рам,які ввоз-ся з ін.к-н. Так зд-ня Л-ції з/т У.наскрізь відкрило наш р-к,але не усунуло перешкод для укр.несир-х т-рів на европ-х чи амер-х р-х.Да більшість наших т-рів пост-ся по якості зах.европ.аналог-го приз-ня,але деякі пр-ти гірші лише форм-но.До тих пір ,доки відсутній вплив на п-ку зов.т-лі в к-нах ЕС,США,азій-х,навіть СНД, там будуть обход-ся без укр-х т-рів.В ЕС викор-ть торгові бар’єри (протек-зм).Позиції У.на постр.р-х треба твердою:вільна т-ля на принц ГААТ/ СОТ. Слід намаг-ся відміни 1-х протекц-х мір зі с-ни Р-сії,які поруш-ли угоду. Повер-ня на втрачені ринки збуту.

32. Факторні передумови міжнародної  економічної діяльності України

Участь кр в МЕД  залежить від багатьох факторів, головними  з яких є динаміка розвитку нац  економіки, стпінь її відкритості і  залучення у міжнародний поділ  праці, ступінь конкурентоспроможності національної економіки.Укр як суверенна держава робить лише перші кроки на світовій арені. У цих умовах їй належить вирішувати багато важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Насьогодні головними тоговими партнерами України залишаються Росія, Білорусь, Туркменістан, Молдова, та деякі інші країни СНД, а також держави Східної Європи, серед яких слід виділити Польщу. Така ситуація виникла через існування в колишньому СРСР єдиного народногосподарського комплексу. Тому важливим завданням є розширення зовнішньоторговельних зв’язків з країними Західної Європи та іншими державами світу.

33. Факторні переваги України  в міжнародній торгівлі

Недивлячись на вн.ек.труд-щі,У.володіє внутр.потенціалом  для форм-ня конкурен-ної ек-ки та зміцнення позицій на м/н р-х  1)По рівню запасів та вид-ку мін.-сир. р-сів У. входить в ведучі к-ни.Її надра містять >200 родюч.копалин.Виробляє 5%світ.мін.сировини тап-ції її пер-бки. 2)У.має перспективи роз-ку екс-ту послуг.У.великий транзитер пр.газу  За оцінкою експертів ЕС,по Евразійс-му транс-му коридору через укр.т-рію к 2005р. грузопотік збіл-ся до 20млн.т за рік.  3)має значний потенціал в вис.техн.галузях пром,в косм-й сфері серед (США, Р-сія,Ф-ція,Китай),уч-є в круп.м/н проектах,експор-є зброю,воєн-тех. Послуги 4) має сприятливі клім.умови та володіє> 25%плод.черноз.світу.Заверш-я реф-ми волод-я та тех.переоснащення АПК зміцнять наші позиції на р-х с/г п-ції.Вже зараз,кр.модерн-чі п-ва харч.пром.  випуск-ть п-цію,яка відповідає світ-м стандартам якості

34. Поняття торгівлі послугами; Види міжнародної торгівлі послугами. Україна в міжнародній торгівлі послугами

М/н т-ля посл-ми-провед-я  опер-й з т-лі за широк.номенкл.-галузевим  спектром опер-й, які спрямовані на задов-ня потреб і на нац.спож-чів,і  не включ-ть або включ-ть випадк-й пр-ж реального т-ру у фіз.виг-ді.Це найб.динаміч.компонент МЕВ і Мт-лі.

35. Поняття товарної торгівлі; Україна  в міжнародній товарній торгівлі

Товарна т-ля –сук-ть зов/тог-х опер-цій з т-лі за шир.номенк-рою т-рів,які спрямовані на задов-ня потреб і на нац.спож-чів.

36. Спільний ринок як форма  міжнародного економічного режиму: принципи та приклади

С.р-к –стадія інтеграц-го процеса.С.р-к:інтегр-чі к-ни домовляються про вільність руху т-рів,послуг,ф-рів  в-ва(к-ла,роб.сила),свобода міждерж.пересування,під захистом Є.зовніш. тарифу,ф-рів в-ва.Потребує орган-йно вищого рівня міждерж.координації ек.п-ки.Така коор-ція зд-ся на період-х засіданнях(1-2р.на рік)глав д-в та урядів кр.-уч-ць,значно більш частих зустрічах керівників Мінфін,ЦБ,ін.ек.відомств,які спираються на постійно діячий Секретаріат.Вмежаж ЕС-Европ.Рада глав-д-в та урядів,Рада Міністрів ЕС,Секрет-т ЕС.Прикл:Карибський СР.

37. Експорт, імпорт, реекспорт та  реімпорт: поняття та характерна  для міжнародної економічної  діяльності України номенклатура

Екс-т т-ру або послуги –продаж або вивезення т-ру за кордон або надання послуги за   кордоном.Для У.-неблагородні м-ли:3/4пр-ції   укр. чор. металургії.Останім часом змен-ня пр-жу машин,обл-ня, тр.з-бів;харч.пром(цукор,м’ясо,риба,лік.гор.вир-би),прод.хім.пром,мін.пр-ти,спож.т-ри.Імпорт т-ру чи послуги-закупівля та ввезення т-ру із-за кор-ну або оплата послуги,що надх-ся нерезиденту.Для У.:нафта,прид. газ, нафт.пр-ти.Туркменський газ вже не пост-ся=>мінер.пр-ти змен.імпорт-ся. Реекспорт-продаж та вивезення з к-ни т-рів,які були ввезнні до неї без сут’євої їх обр-ки та надання істотн.нов.вар-ті.(У.реекс-т енергоносіїв нафти)до 10%. Реімпорт-повернення до к-ни раніш вивезеного з її тер-рії т-ру,та факт-но означ.заверш-я експ.оп-ції,яка не відбулася(бракована пр-ція)обов.х-ка:перет-ня т-ром корд-в певної к-ни 2-чі,не важає-ся реімп-м повер-ня т-рів з виставок або ярмарків.

38. Видима та невидима торгівля: поняття та особливості в реаліях  сучасної України

Видима т-ля-це т-ля т-рами – сук-ть зов/тог-х опер-цій з т-лі за шир.номенк-рою т-рів,які спрямовані на задов-ня потреб і на нац.спож-чів. Невидима т-ля-представляє т-лю пос-ми М/н т-ля посл-ми-провед-я опер-й з т-лі за широк.номенкл.-галузевим спектром опер-й,які спрямовані на задов-ня потреб і на нац.спож-чів,і не включ-ть або включ-ть випадк-й пр-ж реального т-ру у фіз.виг-ді.Це найб.динаміч.компонент МЕВ і Мт-лі.