Шпаргалки по "Международной экономике"

Комісіонери-суб’єкти міжн.посередн-ва.Контрагентами в комісійних операціях виступають комітент і комісіонер.Сутність таких операцій:комісіонер здійснює за дорученням комітента угоди від свого імені,але за рахунок  комітента.Посередником комісіонер виступає  тільки для комітента,який до кінця  залишається власником товару.А для третьої сторони(покупця )він виступає стороною договору,при цьому комітента покупець може навіть і  не знати. Комісіонер свої відносини з комітентом будує на основі договору комісії, який звичайно носить одноразовий характер. Розмір комісійної винагороди повинен покривати витрати комісіонера на здійснення торгвих операцій і забезпечувати йому отримання прибутку.  Звичайний розмір комісійної винагороди при вищезгаданих операціях у світовій практиці складає 1,5-3,5%  від суми угоди.Другий вид комісійних операцій - коли комітент доручає комісіонеру дещо продати.  Тоді між комітентом і комісіонером заключається договір “делькреде”,на осн. якого комісіонер приймає на себе відповідальність за платоспроможність покупців і компенсує комітенту витрати,якщо покупець виявиться неп- латоспроможним. Винагорода в цьому випадку буде вищою,ніж при простих комісійних операціях,бо під час заключення договору комісії угода вже гарантована(договір про купівлю вже укладено).Поняття та види збутових посередників.Збутові-це такі посер-ки,які виступають від свого імені та за власний рахунок.Вони заключають із постачальниками прод-ї контракти куп.-продажу ,а потім продають їх від влас. імені..ВИДИ:1)експортні фірми-закуповують товар на внутр. ринку і перепродають його за кордоном,іноді виконують і комісійні доручення. Вони був.спе- ціалізовані(один т-р)і універсальні(широка номенклатура тов-в);2)імпортні фірми - закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутр. ринку.  3)стокісти - фірми,які пербувають у країні імпортера і виконують посер-кі оп-ї за власн. Рах-к і від власн. імені на осн. Спеціал. угод про консигнацію.4)дистриб’ютори-це збутові посер-ки,які займаються продажем товарів від свого імені і за свій рахунок.Вони самі несуть всі ризики,  пов’язані з псуванням або втратою товарів,та з неплатоспроможністю покупців.

88. Міжнародні виставки і ярмарки.

За допомогою виставок і ярмарок  компанія може отримати інформацію для аналізу SWOT - діагностики своїх сильних та слабких сторін, ризиків та шансів у порівнянні з конкурентами. Представлені на виставці нові товари та послуги характеризують зміни і тенденції, властиві певній галузі в даний час. А сьогодні, як відомо, своєчасне отримання необхідної інформації може сприяти створенню певної конкурентної переваги за умов швидкої та правильної реакції фірми.

В Україні зародження виставкової  справи існуючого світового зразка почалося на початку 90-х років, тому цей вид бізнесу є досить молодим і перспективним. Разом з тим, вже сформувались певні тенденції розвитку національного виставкового бізнесу, які можна вважати позитивними:

• дедалі зростає частка спеціалізованих виставкових та ярмаркових заходів у загальній їх кількості;

• більшій частині заходів, що проводяться а Україні, надається статус міжнародних;

• окреслюються лідери серед компаній-організаторів  на українському ринку;

•  компанії-організатори тяжіють  до спеціалізації (діяльність за певними тематиками, робота з окремими галузями).

За повідомленням видання 'Cahners Adv Research" витрати на участь у торговельних ярмарках і виставках у США становлять 18% загальних витрат на маркетинг. У Німеччині заданими British Exhibition Contractopi Ass, такі витрати становлять 25% витрат на рекламу.

Поняття аукціону.

Одним із способів міжнародної торгівлі є аукціон. Міжнародні товарні  аукціони  являють собою спеціально організовані, періодично діючі у  певних місцях  ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовленний час та у спеціально визначенному  місці відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупя, який запропонував найбільш високу ціну. На аукціонах відбувається продаж товарів, що мають індивідуальні властивості.   Найбільш розповсюджені А. організовані у формі АТ. У багатьох випадках це великі компанії, що монополізують торгівлю окремими видими товарів.

У проведенні аукціону розрізнюють  чотири стадії: підготовка аукціону, огляд  товарів, аукціонний торг, оформлення і  виконання аукціонної угодиї.

 Центри аукціонної торгівлі. Норка -   Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург; немита вовна є Лондон,  Ліверпуль, тютюном є Нью-Йорк, Амстердам,  Бремен, квітами - Амстердам, овочами та фрукти  - Антверпен та Амстердам, рибою - США і порти західноєвропейських країн (крім  Ісландії і Норвегії), кіньми - Довіль (Франція), Лондон та Москва.

 Тендер  в міжнар.контракт. практиці.

Міжнародні тендери являють  собою  спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, який передбачає залучення до певного, зазделегідь встановленого терміну пропозицій від декількох постачальників або підрядчиків різних країн та укладання контракту з тим з них, пропозиція якого є найбільш вигідною організаторам торгів.

    Торги в сучасних умовах  набули досить широкого розповсюдження, найчастіше торги як метод  закупівлі застосовуються країнами, що розвиваються.  На частку  цих країн припадає  до 80% загальної кількості торгів, що проводяться в зарубіжних країнах на машини і обладнання. Поширення тендерів пов'язане з посиленням в країнах державного втручання як в сферу виробництва, так і у сферу зовнішньої торгівлі. Широко застосовують цю форму закупівлі і такі країни, як Індія, Шрі Ланка, Пакистан, Іран, Ірак та інш. Загалом в країнах, що розвиваються від 20 до 40% всіх товарів , що імпортуються, ввозиться державними організаціями переважно шляхом організації торгів.

У зв'язку із зростанням державної власності в промислово розвинених країнах торги все ширше застосовуються для здійснення закупівлі і виконання підрядних робіт державними господарськими підприємствами   електростанціями, вугільними шахтами, залізницями. Найбільша кількість торгів проводиться в ПАР, Австралії і Новій Зеландії, а також в США, Канаді, Франції, Німеччині, Італії та Ісландії.

90 .Базисні умови контрактів: поняття  та особливості застосування.

Базисні умови контрактів-такі спеціальні умо-ви реалізації експ-імп. операцій, які визнача-ють обовязки продавця та покупця з доставки товарів та встановлюють момент виконання продавцем своїх обовязків з доставки товарів та переходу ризику випадкової загибелі та пошкодження т-рів з прод-ця на покупця.

Застосування базис. умов спрощує  складання і погодження контрактів, допомагає контраген-там знайти спосіб розподілення відповідаль-ності і вирішення виникаючих протиріч. М/н торгова палата розробила і випустила збірники тлумачення базис. умов “Інкотермс”(І.), які широко використовуються в МТ. Перші І. видані в 1936 р., остання редакція 2000 р. І.-це перелік типів м/н контрактів, які відріз-ся за 1)відповідальністю сторін, 2)порядком оформлення док-тів, 3)принципами вибору трансп. засобів. 

Головний зміст базис. умов контракту-це виз-начення обсягів витрат, які зумовлюються транспортуванням, страхуванням, ризиками при виконанні м/н контрактів. Витрати, повязані з реалізацією м/н контрактів включа-ють в себе: 1)витр., повязані з підготовкою товару до відвантаження, 2)власне оплату відвантаження товару на трансп. засоби, 3)оплату перевезення тов., 4)витр. на зберіган-ня тов., 5)витр. на відвантаження тов. з трансп. засобу, 6)витр. на страх тов., 7)витр., повязані із податками та митними зборами.

Застосування правил І. хар-ся наступними умовами:1)І.не регулюють наслідки, які може мати контракт щодо права власності на товар, і не мають засобів правового захисту у випад-ку порушення контракту однією з сторін, 2)тільки пряме посилання на використання умов І. у тексті контракту є основою для тлу-мачення контракту згідно з І., 3)при наявності в контракті посилання на умови І. і одночасно статей, які суперечать і обмежують їх, такі статті є превалюючими.

93 .Види товарообм. операцій та  їхня специфіка в умовах Укр.

Товарооб. операції передб.експорт  товарів або послуг за кордон за умов здійсн. імпорту відповід.кіл-ті товару або послуг із-за кордону, причому умови здійсн. товарообм.операцій визнач. конкретним типом угоди. При товарооб. операціях один і той же контрагент може виступати імпортером одних товарів та експортером інших чи, бувши експортером, бере на себе зобов”язання закупити іінші товари (тобто виступити імпортером) у інших підприємців країни-покупця. Причиною операції є бажання імпортера зберегти валюту всередині країни. Виграють фірми, що отримують ринок збуту за кордоном.

1. Бартер- це операції з обміну певної кл-ті товарів на еквівалентну за вар-тю кіл-ть ін. товарів. Не передбачає ніяких грошових розрахунків між контрагентами.
2. Компенсаційна угода 

Комп.операції відрізняються від  бартерних тим, що відбувається обмін  декількома товарами з кожної сторони. З комп. угодами пов”язано поняття “неконвертоване сальдо”

3. Великомасш.операції  на компенсац.основі.Суть таких  операцій полягає в тому, що  одна країна, викор-чи обладнання  та технологію іншої країни, будує  на своїй території пром-ий  об”єкт, прод-єю якого і буде  розраховуватись за поставлене обладнання та технологію.

4.Викуп прод-ії, що застаріла.

Такий вид  міжн товарообмінних операцій передбачає часткову компенсацію вартості нової  техніки однопрофільною старою. Стосується машинно-техничних виробів: автотранспорт, с/г машини, дороньо-будівні машини, літаки, ЕОМ.

5.Операції на давальницькій  сировині.

Це такі операції, за яких об”єктом угоди є сировина та прод-ія, що виготовлена  з неї. Її сутність полягає в тому, що одна країна, наприклад Росія  має значні запаси нафти, але не має в достатній кількості переробних заводів. Тоді контрагент з Росії підписує контракт з контрагентом з Укр – нафтопереробним заводом на переробку його нафти та отримання продуктів нафтопереробки. Частину продуктів нафтопереробки Укр залишає собі як оплата за переробку нафти.

6.Поставки на комплектацію.

94.Викуплення прод-ії, що застаріла.

Такий вид  міжн товарообмінних операцій передбачає часткову компенсацію вартості нової  техніки однопрофільною старою. Стосується машинно-техничних виробів: автотранспорт, с/г машини, дороньо-будівні машини, літаки, ЕОМ.

Ініціатором таких операцій, як правило, виступає імпортер. Жорстка конкуренція  та бажання реалізувати свою продукцію, особливо якщо ринок перспективний, примушують експортера йти на зустріч. Імпортер знижує валютні витрати й одночасно позбавляється застарілої техніки, замінюючи її новою.Викупивши стару техніку, після необхідного ремонту, експортер перепродає її в країни, що розв-ся. Машини, які економічно невигідно ремонтувати, розбирають та сортирують на деталі та вузли на дефектні та пригодні. Дефектні йдуть на металолом, а інші використов-ся на ремонтних роботах.

  Зустрічні закупівлі: поняття  та укр.специфіка.

Це форма  зустр.торг-лі, за якої експ-ри беруть на себе зустр.зоб-я із закупівлі під  тиском імп-рів, але зустр.товар купл. не на повну суму експ-ту. Вел-на зустр.закуп-ль залеж. від гостроти конкції між експ-рами і колив-ся від 5 до 100% суми експ.контр-тів. Прагнучи компенс. втрати, експ-ри підвищ. ціни на товари, що експ-ся. Існ. 2 паралельні, але окремі контр-ти при зустр.закуп-лях: 1) осн. або експ.замовл-я сплач-ся за умов оплати готівкою або в кредит; 2) замовл-я на зустр.закуп-лю тов-в або послуг на суму, що склад. 10-100% від суми осн.замовл-я. Замовл-я на зустр.закуп-лю може бути обов.контр-том на конкр.товари або просто декларацією про наміри. Товари в замовл-і на зустр.закуп-лю мож. бути абсол-но не пов”яз. з тов-ми в осн.контр-ті. Ця форма торг-лі характ. для взаємовідн-н розвин.країн з кр-ми Східн.Європи, зокрема Україною, яка виграє від зустр.закуп-ль, бо має можл-ть позбутися своєї пр-ції з одночасн.отрим-ям необх.тов-в від експ-рів, тим самим не використовуючи грош.коштів, що особливо було актуальним за існуюч. в Україні кризи платежів та вал.дефіциту. Екс-ри ж мають певні пільги при митн.оформл-і, хоча і повин. потім самі знаход. ринок збуту для україн.тов-в за зустр. закуп-лі.  

95.Бартер: поняття і укр. специфіка.

Бартерна опер-я-це опер-я з обміну певної кіль-сті товарів одного або різних видів на еквівалентну по вартості кіль-сть ін. товару або т-рів. Б. не передбачає ніяких грош. розрахунків між контрагентами. В Б.угоді встановл.або кіль-сть взаємопостач. т-рів, або обговорюється сума, на яку сторони зобов”яз-ся поставити товари. Перевага Б. перед опер.купівлі-продажу: для здійс-ня Б. не потрібна валюта і сторони не вдаються до посередництва банків. На даному етапі в Укр. Б. для багатьох під-ств став вирішенням проблеми збуту прод-ії та розрахунків за неї. Криза неплатежів породжує і поширює бартер.опер-ії.Так, найвищий рівень бартеризації спостері-гається в таких галузях, як м\б-40,9%, лег.пром-сті-33,3%,хім..пром.-41,8%. Не- ефект. система держ.регул-ня, кредитна експансія банків, податковий тягар, і відп-но, уникнення сплати податків, а також непомірні ціни на власну пр-цію, що перевищ. світ. рівень, значно поглиблюють процеси бартеризації. Важливим у розгляді Б. є його взаємозал-сть із заборгованістю перед бюджетом. В 2000р. частка бартеру в укр.пром-сті в цілому-близько 33%, при цьому заборгованість перед бюджетом складає близько 3-х млн.грн. Бартер-ю ек-ки неможливо подолати без заг. поліпшення стану платіжної сис-ми країни. Компенсаційні угоди: поняття та укр.специфіка.Комп.операції відрізняються від бартерних тим, що відбувається обмін декількома товарами з кожної сторони. З комп. угодами пов”язано поняття “неконвертоване сальдо”.

Механізм здійснення комп.угоди:

1. кожен контрагент готує 2 списки товарів: в першому- які він хоче продати;в іншому-які купити;
2. при зустрічі обговорюють номенклатуру товарів та уточнюють два списки:перший- товари, які поставляє німецька фірма, другий- українська;
3. узгодивши перелік товарів, сторони узгоджують ціни по кожній позиції переліку;
4. узгодивши ціни та інші умови постачання, сторони підписують контракт з двома додатками: перший- перелік товарів, які постачаються до Укр, другий-товари, які постачаються до Нім.В додатках вказуються ціни по кожному найменуванню товару, а в контракті – загальні суми взаємних постачань.

 Операції  на давальницький сировині: поняття  та українська специфіка. 

Відносяться до угод зустрічної торгівлі.

Суть іх полягає в тому, що одна країна має наприклад сировину, проте немає вигідних умов для її переробки, чи просто відсутні потрібні виробничі потужності. Тоді вона може підписати контракт з контрагентом з іншої країни, де є можливість чи є сприятливі умови для переробки цієї сировини. Головним моментом угоди є те, що сировина залишається власністю давальца, і це право переходить потім і на готову продукцію, в той час, як перееробник отримує певну винагороду за виконану роботу.