Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 23:36, шпаргалка
1. Суттєві риси та особливості міжнародної економічної діяльності
МЕД- сис-ма госп зв’язків між нац. ек-ками різних країн, яка включає міждерж. та підприєм-кі форми взаємодії. Суб’єктами МЕД постають як фіз. так і юр. особи, які займаються м/н. дія-стю (як держ. так і приватні агенти).
1. СУТТЄВІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 8
2. ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; КРИТЕРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ФОРМИ 8
3. ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 9
4. КРИТЕРІЇ, ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЯ СУЧАСНОЇ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 9
5. РІВНІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10
6. МИТНІ ТАРИФИ ТА СТЯГНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 10
7. ФІСКАЛЬНА, ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКА ТА БАЛАНСУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ МИТНОГО ТАРИФУ; ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ ТАРИФІВ В УКРАЇНІ 10
8. ТАРИФНІ ТА НЕТАРИФНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ 10
9. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МИТНОГО ТАРИФУ. ЕКСПОРТНЕ МИТО. ІМПОРТНЕ МИТО. ТРАНЗИТНЕ МИТО 10
10. ВИДИ МИТНИХ ТАРИФІВ. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МИТНОГО ТАРИФУ 11
11. НЕТАРИФНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ВИДИ, ЦІЛІ ТА НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ 11
12. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ МЕД. ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ МЕД ЯК АТРИБУТ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ 12
13. ЦІЛІ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ; СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ (ДИНАМІКА СТАТУСУ ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП) 12
14. ВАЛЮТНІ РИЗИКИ ТА МЕТОДИ СТРАХУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 13
15. ПРОБЛЕМА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МЕД УКРАЇНИ. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ 13
16. СТРУКТУРА, ЗАДАЧІ ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 14
17. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОРГАНИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ АДМІНІСТРАТИВНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МЕД В УКРАЇНІ 14
18. ІНСТИТУТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕД 15
19. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРАВОВОМУ КОНТЕКСТІ 15
20. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА МЕТРОЛОГІЯ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 16
21. МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ РАМКИ ТОРГІВЛІ МІЖ КРАЇНАМИ. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО МІЖНАРОДНІ КУПІВЛЮ ТА ПРОДАЖ ТОВАРІВ 17
22. МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 18
23. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ 18
24. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА: ЦІЛІ ТА МЕТОДИ; ЗАДАЧІ ЕКСПОРТНО-ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 18
25. МАКРОРІВЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЦІЛІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ 19
26. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ 21
27. ПОНЯТТЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 21
28. СКЛАДОВІ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМА ТОРГОВОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. 21
29. РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 21
30. РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 22
31. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ 22
32. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 22
33. ФАКТОРНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ 22
НЕДИВЛЯЧИСЬ НА ВН.ЕК.ТРУД-ЩІ,У.ВОЛОДІЄ ВНУТР.ПОТЕНЦІАЛОМ ДЛЯ ФОРМ-НЯ КОНКУРЕН-НОЇ ЕК-КИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ НА М/Н Р-Х 1)ПО РІВНЮ ЗАПАСІВ ТА ВИД-КУ МІН.-СИР. Р-СІВ У. ВХОДИТЬ В ВЕДУЧІ К-НИ.ЇЇ НАДРА МІСТЯТЬ >200 РОДЮЧ.КОПАЛИН.ВИРОБЛЯЄ 5%СВІТ.МІН.СИРОВИНИ ТАП-ЦІЇ ЇЇ ПЕР-БКИ. 2)У.МАЄ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗ-КУ ЕКС-ТУ ПОСЛУГ.У.ВЕЛИКИЙ ТРАНЗИТЕР ПР.ГАЗУ ЗА ОЦІНКОЮ ЕКСПЕРТІВ ЕС,ПО ЕВРАЗІЙС-МУ ТРАНС-МУ КОРИДОРУ ЧЕРЕЗ УКР.Т-РІЮ К 2005Р. ГРУЗОПОТІК ЗБІЛ-СЯ ДО 20МЛН.Т ЗА РІК. 3)МАЄ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ВИС.ТЕХН.ГАЛУЗЯХ ПРОМ,В КОСМ-Й СФЕРІ СЕРЕД (США, Р-СІЯ,Ф-ЦІЯ,КИТАЙ),УЧ-Є В КРУП.М/Н ПРОЕКТАХ,ЕКСПОР-Є ЗБРОЮ,ВОЄН-ТЕХ. ПОСЛУГИ 4) МАЄ СПРИЯТЛИВІ КЛІМ.УМОВИ ТА ВОЛОДІЄ> 25%ПЛОД.ЧЕРНОЗ.СВІТУ.ЗАВЕРШ-Я РЕФ-МИ ВОЛОД-Я ТА ТЕХ.ПЕРЕОСНАЩЕННЯ АПК ЗМІЦНЯТЬ НАШІ ПОЗИЦІЇ НА Р-Х С/Г П-ЦІЇ.ВЖЕ ЗАРАЗ,КР.МОДЕРН-ЧІ П-ВА ХАРЧ.ПРОМ. ВИПУСК-ТЬ П-ЦІЮ,ЯКА ВІДПОВІДАЄ СВІТ-М СТАНДАРТАМ ЯКОСТІ 22
34. ПОНЯТТЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ; ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ 23
35. ПОНЯТТЯ ТОВАРНОЇ ТОРГІВЛІ; УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОВАРНІЙ ТОРГІВЛІ 23
36. СПІЛЬНИЙ РИНОК ЯК ФОРМА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕЖИМУ: ПРИНЦИПИ ТА ПРИКЛАДИ 23
37. ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, РЕЕКСПОРТ ТА РЕІМПОРТ: ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НОМЕНКЛАТУРА 23
38. ВИДИМА ТА НЕВИДИМА ТОРГІВЛЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ В РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 23
39.МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ. УКРАЇНА В СИСТ М/Н ТУР ПОСЛУГ: РЕАЛЬН ТА ПАРСПЕКТИВА. 23
40.СТР-РА УКР.ЕКСП-ТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОП-ТИМІЗ-Ї. 23
41. СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ІМПОРТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ. 24
ТРАДИЦІЙНО ОСНОВНА ДОЛЯ ІМП-ТА Т-РІВ У.ПРИХОД-СЯ НА ЕНЕРГОНОСІЇ-ПРИР.ГАЗ, НАФТА,НАФПР-ТИ.АЛЕ ДОЛЯ ІМП-ТУ МІН.ПР-ІВ ЗА ОСТ.ЧАС ЗНИЖ-СЯ В ЗАГ.ІМП-ТІ Т-РІВ, 24
ЦЕ ПОЯСН-СЯ ЛІКВІД-ЄЮ ПОСТАВОК ТУРКМ-ГО ГАЗУ В У.НА ДОЛЮ Р-СІЇ ПРИХ-СЬ ОСН. ІМ-РТ.ОЦІНЮЮЧИ ТОРГ-НУ СТР-РУ ІМ-РТУ У.=>НЕ ВІДП-Є СУЧ.ВИМОГАМ.ЇЇ ПОКРАЩ. ЗАЛЕЖ. ВІД РІШЕНЯ ЗАДАЧ СТР-НОЇ ПЕРЕСТРОЙКИ ВСЬОГО ЕК.КОМПЛЕКСУ У.ІМПОРТ: 24
ПР-ТИ ХІМ.ПРОМ,МІН.ПР-ТИ,МАШИНИ ОБЛАД-НЯ,ТРАНС.З-БИ,ПЛАСТМАСИ І ГУМОВІ ВИР-БИ, ІН.ГРУПИ. 24
42. ПРЯМІ ТА ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ ТА РЕАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ. 24
43. ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ: ЦІЛІ ІНВЕСТОРА ТА РЕЦИПІЄНТА.ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧ ІНОЗ ІНВЕСТ В УКР. 25
44. УМОВИ М/Н ІНВЕСТУВ В У.: ПРОБЛ ТА ЗАДАЧІ. ЦІЛІ ТА ІНСТРУМ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧ І ІНВЕСТ. 26
45. ПРОТЕКЦІОНІЗМ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ. 27
46. ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ (МОДЕ
Українська специфіка
Закон України від 15.09.95 р. за № 327/95-ВР “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” передбачає операції з переробки давальницької сировини за наступними напрямками:
— ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України з метою отримання готової продукції;
— купівля іноземним замовником за іноземну валюту
давальницької сировини на території України з метою отримання з неї готової продукції;
— вивезення українським замовником давальницької сировини за межі України з метою отримання готової продукції.
В Україні операції на давальницький сировині широко застосовуються в с/г, кольоровій металургії, текстильній та шкіряній пром.
Міжнар.комерц. угода(МКУ) – це угода з купівлі-прод.тов.ю яку уклад. різнонац контрагенти. МКУ поділ-ся на 2 групи згідно принципу платежу:
1.операція купівлі-продажу (
Види:
2.товарообмін.операції (коли оплата здійсн-ся в натур.формі). Товарообмін.опер. Види товюобм. Опер.:Види:
1.бартер
2.Зустр.закупівлі
3.компенс.угоди
4.Вел.масштаб.опер.на компенс.
6.Викуп прод.,що застар
7.Поставки на комплектац
Типи міжнародних комерційних угод.
Міжнар.комерц. угода(МКУ) – це угода з купівлі-прод.тов.,яку уклад. різнонац контрагенти. МКУ поділ-ся на 2 види згідно принципу платежу:
1.операція купівлі-продажу (
Види:
імпорт (закупівля та ввез.тов.з-за корд.)
реекспорт(продаж та вивез.з кр.тов.,що були ввез.до неї без суттєвої обробки та надання нової варт. Суттєва обробка-коли тов.змін.назву чи коли на 50% збільш.варт)
реімпорт(ввез-ня до кр.раніше вивез.тов. Це фактично заверш-ня експ.опер, що не відбулася. Реімп. не вваж-ся поверн-ня тов. З ярмарків та виставок)
2.товарообмін.операції (коли оплата здійсн-ся в натур.формі). Товарообмін.опер.-це експорт тов.або послуг за кордон за умов здійсн-ня імп.відпов.кільк.тов.або посл.з-за кордону.
Види:
1.бартер.
2.Зустр.закупівлі
3.компенс.угоди
4.Вел.масштаб.опер.на компенс.
5.Опер.на давальн.сировині.
6.Викуп прод.,що застар.
7.Поставки на комплектац.
Контракт купівлі-продажу- це док-т, який свідч. про те, що одна сторона угоди-прод-ць- зобов-ний постав. товар у влас-ть інш.сторони- пок-ця, який зобов-ся прийняти товар і сплат. його ціну. Контракт має типову стр-ру:
1) преамбула контр-ту- міст-ся наймен-я сторін, дату, місце уклад-я контр-ту;
2) предмет- наймен-я товару, що є предметом контр-ту, при необх-ті деталізації номенклатури визнач-ся види, сорта, марки тов-в, що постач-ся;
3) кільк-ть та якість тов-в. Кількість може бути визнач. або тверд.фіксов.цифрою, або в певн. рамках. Якість тов-в регламент-ся згідно однієї з наст.методик: за стандартом, згідно техн. норм, методика специфікації (специф-я- окр.доповн-я до контр-ту, коли об-т- станд.обл-я), методика зразку (куп-продаж на вист-ках, ярмарках), методика письм.описув-я (с/г пр-ція), методика згідно попер.огляду (реал-я зі складу вир-ка), методика описув-я товару згідно речов.вмісту( пр-ція металургії);
4) термін пост-ки- узгоджений сторонами та передбач. момент або період часу, протягом якого прод-ць має постав. товар пок-цю;
5) базові умови постач-я- Incoterms;
6) ціна- певна сума грошей, яку імпор-р зоб-ся сплатити експ-ру внасл-к реал-ції міжн.контр-ту. 4 фактори ціни в контр-ті: покриття прям.витрат (на в-во та реал-цію), компенсація непрям.витрат (% по кредитам,витрати на амортиз-ю), прибутков-ть ціни, конкурент-ть ціни (вел-на приб-ку і витрат в ціні обмеж-ся рівнем світ.цін, якого сліж дотрим-ся з метою встан-я контролю над певн.сегментом;
7) умови платежу:
- готівкою через банк до або після передачі експ-ром товаро-розпорядч.док-тів імп-ру, відбув-ся одномоментно або частинами;
- з авансом- провед-я платежів до поч-ку викон-я замовл-я, коли один з контрагентів невпевнений у платоспр-ті іншого, коли треба гроші для заверш-я вир-ва;
- в кредит- на базі надан.експ-ром імп-ру комерц.кредиту.
Форми розрах-ків: інкасова (доруч-я банку експ-ра на отрим-я грошей у мом-т над-я відп. тов.док-тів), акредитивна, розрах-ки по відкр. рах-ку( над-я експ-ром імп-ру тов-розпор.док-тів обминаючи банк.сис-му), розр-ки шляхом телегр. та пошт.переказів, чек.розр-ки, векс. розр-ки;
8) маркув-я та пакув-я, ф-ції в міжн.торг-лі: зберіг-я, дост-ка, реклама, гарантія якості товару, що дост-ся;
9) порядок прийому та здачі- передача товару прод-цем пок-цю згідно умов контр-ту, що встан. місце, термін, вид здачі-прийм-я. 2 види здачі-прийому: попереднє (на заводі вир-ка) і остаточне встан. факт вик-я контр-ту у встан. місці та в певн.час;
10) гарант.час-на стос-ся пост-ки склад.обл-я та машин, включ. вказ-ку на термін гарантії, обов-ки сторін з приводу обслугов-я тов-в;
11) порядок рекламації- претензії, які висув-ся пок-цем прод-цю у зв-ку з невідпов-тю якості та кільк-ті товару до умов контр-ту, її наявн-ть не звільн. контрагента від обов-ку прийн. або здати товар;
12) штрафні санкції та поверн-я збитків- різн. роду санкції, що належ. сплат. прод-цеві на користь пок-ця згідно умов дог-ру у вип-ках невідпов-ті товару до конкр.умов;
13) форс-мажорні оставини- об”єкт.обст-ни, які перешкодж. викон-ю дог-ру і які неможливо було врахув. у мом-т уклад-я дог-ру;
14) полож-я про арбітраж- пор-к розгляду суперечки з приводу вик-я положень дог-ру і міст. назву суд.інстанції, яка буде розгляд. суперечку;
15) інші умови контр-ту (пор-к розгляду прет-зій пок-ця до прод-ця, умова прип-я контр-ту);
16) юридич.адреси стррін;
17) підписи про-ця та пок-ця.
Труд.міграція- це форма руху відносно зайв.нас-я з одн.центру нагромадж-я кап-лу до іншого. Суч.тенденція: втягнення в міжн. міграцію не лише безроб-них, а й актив. працезд.нас-я. У нас міграц.пол-ка поки що розбалансована і внутр-суперечлива. За остан. 9 років з кр-н кол.СРСР в Україну прибуло 1,6 млн.чол, з них 60%- етнічні українці або особи, що раніше прожив. на У. З 1994 р. кіль-ть від”їжджаючих перевищ. кіль-ть прибулих, нині У.- експ-р роб.сили, кіль-ть прац-х за кордоном перевищ. у 10 разів кіль-ть іноземців, які прац. в У. Негатив. укр.тенденції: посилення процесів декваліфікації роб.сили, праця не за спеціаль-тю, припиняя маятн. міграції, стих.міграція до кр-н близьк. зарубіжжя (Луган.обл-ть до Росії). На сьогодні в Україні прожив. близько 1 млн. нелег. Мігрантів (біженці з колиш. та нин.зон воєн. конфліктів на теренах СРСР, а також жителі азіат.країн- Бангладеш, Афганістан, В’єтнам, Іран. З 1997 року в Україні йде робота над законодавством, що регулювало б процеси міграції та забезпечувало захист нац.інтересів України. Слід розроб. конц-цію міграц.пол-ки, змін. закони “Про біженців”, “Про прав. статус іноземців”, створ. держ.міграц.службу. Особл-ті укр.міграції: вис.мобіль-ть серед молоді, освічен.людей, мігр-я роб-ків на невел.відстані, ніж на далекі. Негат.тенд-ція- “відтік розуму”, який має прихов. та відкрит. хар-р. Особливо часто це відбув-ся через діял-ть СП за участю зах.фірм. Іноз.власники СП переводять до своїх заруб.гол.офісів та наук-дослід.центрів найбільш здібних та перспект.спец-тів. Інший метод поляг. в запрошені на навч-я кращ.студ-тів. Насл-ки труд.міграції для України: розшир-я тіньов. ек-ки, збільш-я рівня безробіття з-поміж укр. нас-я, наростання кримін.злочин-ті, числ. конфл-ти між місц.нас-ям та мігрантами на основі конк-ції за роб.місця, “відтік розуму”.
Преференційна угода підписується між двома або більше країнами з метою спрощення міжнародної торгівлі між ними шляхом зниження внутрішніх тарифів. В таких випадках країна на одні й ті ж товари встановлює пільгові митні тарифи для торгівлі в зоні преференційної торгівлі та звичайні – для торгівлі з рештою країн. Преференційна торгівля є найпростішою формою міжнародної економічної інтеграції.
Зона вільної торгівлі на відміну від преференційної угоди передбачає повну ліквідацію митних бар’єрів у взаємній торгівлі.
Україна підписала угоди про утворення зон вільної торгівлі з багатьма країнами СНД, зокрема з Росією, Молдовою, Білоруссю тощо. Підписання таких угод дійсно пожвавило взаємну торгівлю з цими державами. Проте використання режимів преференційної та вільної торгівлі часом має для України негативні наслідки через низьку конкурентоздатність її товарів. Тому часто доводиться компенсувати знижені або відмінені митні тарифи системою квот.
Ек союз є передостанньою формою міжнародної економічної інтеграції. Ця форма відрізняється від попередньої усуненням будь-яких обмежень на пересування капіталів та робочої сили (утворюється спільний ринок) та узгодженням між країнами-учасницями їх економічної політики. Країни частково поступаються економічною незалежністю на користь спеціально утворених наднаціональних органів управління економікою. Передумовами виникнення ек союзу є схожість економік країн, які до нього входять та однаковий рівень їх економічного розвитку.
.Митний союз-поняття і режим.
Митний союз – угода двох або декількох держав про скасування митних кордонів між ними та утворення територій з єдиним митним тарифом. Товари кожної держави, що входить до М.С., ввозяться на територію інших членів М.С. без сплати мита. Митний союз також передбачає введення країнами-учасницями спільного зовнішнього тарифу.
102 Характер участі України в міжнародній торгівлі... Беручи до уваги ресурси й географічне положення України, важливим завданням на перехідному етапі є використання власних конкурентних переваг та зміцнення своєї ролі у світовій торгівлі.
Поки що структура укр експорту неефективна, в імпорті переважають товари, які в достатній кількості виробляються або можуть вироблятися вУкр. Укр приймає участь у міжнародній торгівлі в основному у якості експортера сировинних ресурсів і товарів первинної обробки (чорні метали, добрива, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів). В імпорті переважає мінеральне паливо, нафта, продукти їх перероблення, транспортне обладнання, машини і устаткування. Змінити таку ситуацію може лише докорінна зміна структури виробництва шляхом всебічної підтримки національного виробника та залучення іноземних інвестицій в потенційні експортні та імпортозамінюючі галузі.
Вимагає поліпшення і географічна
структура міжнародної торгівлі
України. Існування єдиного
Участь кр в МЕД залежить від багатьох факторів, головними з яких є динаміка розвитку нац економіки, стпінь її відкритості і залучення у міжнародний поділ праці, ступінь конкурентоспроможності національної економіки.Укр як суверенна держава робить лише перші кроки на світовій арені. У цих умовах їй належить вирішувати багато важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Насьогодні головними тоговими партнерами України залишаються Росія, Білорусь, Туркменістан, Молдова, та деякі інші країни СНД, а також держави Східної Європи, серед яких слід виділити Польщу. Така ситуація виникла через існування в колишньому СРСР єдиного народногосподарського комплексу. Тому важливим завданням є розширення зовнішньоторговельних зв’язків з країними Західної Європи та іншими державами світу.
Відомо, що Україна оголосила своїм стратегічним пріоритетом інтеграцію до ЄС. Для досягнення цієї мети необхідно всебічно розвивати торгові зв’язки з країнами ЄС, а також з державами Східної Європи, які мають невдовзі приєднатися до цього інтеграційного угруповання. Іншим пріоритетом України в її зовнішньоекономічній діяльності є Росія і інші країни колишнього СРСР, з якими Україна історично пов’язана тісними економічними зв’язками. У цих умовах їй належить вирішувати багато важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Насьогодні головними тоговими партнерами України залишаються Росія, Білорусь, Туркменістан, Молдова, та деякі інші країни СНД, а також держави Східної Європи, серед яких слід виділити Польщу.
Глобалізація – процес поступового утворення універсального світового середовища ринкової діяльності шляхом зниження та скасування країнами тарифних та нетарифних регуляторів зовнішньої торгівлі, лібералізації руху факторів виробництва та розвитку транснаціональних господарських структур.Г. набуває різного значення в залежності від того, чи йдеться про окрему компанію, галузь, країну, чи про світове господарство взагалі. Для окремої компанії г. визначається тим, наскільки компанія розширила географію надходження своїх доходів і в яких масштабах і пропорціях розподілили свої активи у різних країнах, а також тим, наскільки вона залучена до експорту капіталу, товарів та ноу-хау через структури, що залежать від неї.