Шпаргалки по "Международной экономике"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 23:36, шпаргалка

Описание работы

1. Суттєві риси та особливості міжнародної економічної діяльності
МЕД- сис-ма госп зв’язків між нац. ек-ками різних країн, яка включає міждерж. та підприєм-кі форми взаємодії. Суб’єктами МЕД постають як фіз. так і юр. особи, які займаються м/н. дія-стю (як держ. так і приватні агенти).

Содержание работы

1. СУТТЄВІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 8
2. ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; КРИТЕРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ФОРМИ 8
3. ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 9
4. КРИТЕРІЇ, ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЯ СУЧАСНОЇ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 9
5. РІВНІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10
6. МИТНІ ТАРИФИ ТА СТЯГНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 10
7. ФІСКАЛЬНА, ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКА ТА БАЛАНСУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ МИТНОГО ТАРИФУ; ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ ТАРИФІВ В УКРАЇНІ 10
8. ТАРИФНІ ТА НЕТАРИФНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ 10
9. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МИТНОГО ТАРИФУ. ЕКСПОРТНЕ МИТО. ІМПОРТНЕ МИТО. ТРАНЗИТНЕ МИТО 10
10. ВИДИ МИТНИХ ТАРИФІВ. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МИТНОГО ТАРИФУ 11
11. НЕТАРИФНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ВИДИ, ЦІЛІ ТА НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ 11
12. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ МЕД. ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ МЕД ЯК АТРИБУТ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ 12
13. ЦІЛІ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ; СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ (ДИНАМІКА СТАТУСУ ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП) 12
14. ВАЛЮТНІ РИЗИКИ ТА МЕТОДИ СТРАХУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 13
15. ПРОБЛЕМА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МЕД УКРАЇНИ. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ 13
16. СТРУКТУРА, ЗАДАЧІ ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 14
17. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОРГАНИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ АДМІНІСТРАТИВНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МЕД В УКРАЇНІ 14
18. ІНСТИТУТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕД 15
19. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРАВОВОМУ КОНТЕКСТІ 15
20. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА МЕТРОЛОГІЯ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 16
21. МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ РАМКИ ТОРГІВЛІ МІЖ КРАЇНАМИ. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО МІЖНАРОДНІ КУПІВЛЮ ТА ПРОДАЖ ТОВАРІВ 17
22. МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 18
23. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ 18
24. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА: ЦІЛІ ТА МЕТОДИ; ЗАДАЧІ ЕКСПОРТНО-ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 18
25. МАКРОРІВЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЦІЛІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ 19
26. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ 21
27. ПОНЯТТЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 21
28. СКЛАДОВІ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМА ТОРГОВОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. 21
29. РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 21
30. РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 22
31. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ 22
32. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 22
33. ФАКТОРНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ 22
НЕДИВЛЯЧИСЬ НА ВН.ЕК.ТРУД-ЩІ,У.ВОЛОДІЄ ВНУТР.ПОТЕНЦІАЛОМ ДЛЯ ФОРМ-НЯ КОНКУРЕН-НОЇ ЕК-КИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ НА М/Н Р-Х 1)ПО РІВНЮ ЗАПАСІВ ТА ВИД-КУ МІН.-СИР. Р-СІВ У. ВХОДИТЬ В ВЕДУЧІ К-НИ.ЇЇ НАДРА МІСТЯТЬ >200 РОДЮЧ.КОПАЛИН.ВИРОБЛЯЄ 5%СВІТ.МІН.СИРОВИНИ ТАП-ЦІЇ ЇЇ ПЕР-БКИ. 2)У.МАЄ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗ-КУ ЕКС-ТУ ПОСЛУГ.У.ВЕЛИКИЙ ТРАНЗИТЕР ПР.ГАЗУ ЗА ОЦІНКОЮ ЕКСПЕРТІВ ЕС,ПО ЕВРАЗІЙС-МУ ТРАНС-МУ КОРИДОРУ ЧЕРЕЗ УКР.Т-РІЮ К 2005Р. ГРУЗОПОТІК ЗБІЛ-СЯ ДО 20МЛН.Т ЗА РІК. 3)МАЄ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ВИС.ТЕХН.ГАЛУЗЯХ ПРОМ,В КОСМ-Й СФЕРІ СЕРЕД (США, Р-СІЯ,Ф-ЦІЯ,КИТАЙ),УЧ-Є В КРУП.М/Н ПРОЕКТАХ,ЕКСПОР-Є ЗБРОЮ,ВОЄН-ТЕХ. ПОСЛУГИ 4) МАЄ СПРИЯТЛИВІ КЛІМ.УМОВИ ТА ВОЛОДІЄ> 25%ПЛОД.ЧЕРНОЗ.СВІТУ.ЗАВЕРШ-Я РЕФ-МИ ВОЛОД-Я ТА ТЕХ.ПЕРЕОСНАЩЕННЯ АПК ЗМІЦНЯТЬ НАШІ ПОЗИЦІЇ НА Р-Х С/Г П-ЦІЇ.ВЖЕ ЗАРАЗ,КР.МОДЕРН-ЧІ П-ВА ХАРЧ.ПРОМ. ВИПУСК-ТЬ П-ЦІЮ,ЯКА ВІДПОВІДАЄ СВІТ-М СТАНДАРТАМ ЯКОСТІ 22
34. ПОНЯТТЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ; ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ 23
35. ПОНЯТТЯ ТОВАРНОЇ ТОРГІВЛІ; УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОВАРНІЙ ТОРГІВЛІ 23
36. СПІЛЬНИЙ РИНОК ЯК ФОРМА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕЖИМУ: ПРИНЦИПИ ТА ПРИКЛАДИ 23
37. ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, РЕЕКСПОРТ ТА РЕІМПОРТ: ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НОМЕНКЛАТУРА 23
38. ВИДИМА ТА НЕВИДИМА ТОРГІВЛЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ В РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 23
39.МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ. УКРАЇНА В СИСТ М/Н ТУР ПОСЛУГ: РЕАЛЬН ТА ПАРСПЕКТИВА. 23
40.СТР-РА УКР.ЕКСП-ТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОП-ТИМІЗ-Ї. 23
41. СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ІМПОРТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ. 24
ТРАДИЦІЙНО ОСНОВНА ДОЛЯ ІМП-ТА Т-РІВ У.ПРИХОД-СЯ НА ЕНЕРГОНОСІЇ-ПРИР.ГАЗ, НАФТА,НАФПР-ТИ.АЛЕ ДОЛЯ ІМП-ТУ МІН.ПР-ІВ ЗА ОСТ.ЧАС ЗНИЖ-СЯ В ЗАГ.ІМП-ТІ Т-РІВ, 24
ЦЕ ПОЯСН-СЯ ЛІКВІД-ЄЮ ПОСТАВОК ТУРКМ-ГО ГАЗУ В У.НА ДОЛЮ Р-СІЇ ПРИХ-СЬ ОСН. ІМ-РТ.ОЦІНЮЮЧИ ТОРГ-НУ СТР-РУ ІМ-РТУ У.=>НЕ ВІДП-Є СУЧ.ВИМОГАМ.ЇЇ ПОКРАЩ. ЗАЛЕЖ. ВІД РІШЕНЯ ЗАДАЧ СТР-НОЇ ПЕРЕСТРОЙКИ ВСЬОГО ЕК.КОМПЛЕКСУ У.ІМПОРТ: 24
ПР-ТИ ХІМ.ПРОМ,МІН.ПР-ТИ,МАШИНИ ОБЛАД-НЯ,ТРАНС.З-БИ,ПЛАСТМАСИ І ГУМОВІ ВИР-БИ, ІН.ГРУПИ. 24
42. ПРЯМІ ТА ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ ТА РЕАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ. 24
43. ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ: ЦІЛІ ІНВЕСТОРА ТА РЕЦИПІЄНТА.ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧ ІНОЗ ІНВЕСТ В УКР. 25
44. УМОВИ М/Н ІНВЕСТУВ В У.: ПРОБЛ ТА ЗАДАЧІ. ЦІЛІ ТА ІНСТРУМ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧ І ІНВЕСТ. 26
45. ПРОТЕКЦІОНІЗМ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ. 27
46. ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ (МОДЕ

Файлы: 1 файл

Шпоры_м_жнародна економ_чна д_яльн_сть.doc

— 967.50 Кб (Скачать файл)

73. Поняття комісійних операцій.Ексклюз  дилери, торг фірми, консигнатори.

Контрагентами в комісійних операціях являються комітент і комісіонер. Суть коміс. операцій полягає в тому, що комітент доручає комісіонеру від імені комісіонера, але за рахунок комітента здійснити операцію купівлі-продажу з третім контрагентом. Посередником комісіонер являється тільки для комітента. Для третього контрагента комісіонер буде стороною контракту купівлі-продажу, а саме – продавцем, якщо комісіонеру доручено щось продати, або покупцем, якщо комітент доручає комісіонеру щось купити. З комітентом комісіонер будує свої відносини на основі договору комісії, який звичайно має разовий характер. Операції комісії бувають 2-х видів. Перший-чисто комісійні операції. Ознаки: -комісіонер продаючи або купуючи т-р діє в рамках договору,-комісіонер, здійснюючи операцію не стає власником т-ру (т-р слідує прямо від продавця покупцю);-комісіонер не несе перед комітентом ніякої відповідальності за дотрим-ня зобов”язань третьою стороною;-розрах-к за комісійні послуги здійс-ся напряму(винагорода в дан.вип. –1,5-3,5% від суми угоди). Другий вид коміс.опер-й застос-ся тоді, коли комітент доручає комісіонеру щось продати. Між коміт-м і коміс-м заключається договір “делькредере”, при якому коміс-р бере на себе відповідальність за платоспроможність покупців.В Дан.вип..комісіонер виступає проміжним покупцем. Його прибуток-різниця між ціною закупки товарів у комітента і ціною їх реаліз-ії покупцю. Іноді розмір винагороди зафіксований в договорі комісії у вигляді % від суми угоди. 

  Ексклюзивні дилери: особл-сті д-сті.

ДИЛЕР - 1) приватна особа  чи фірма, яка займається посередницькою д-стю, при цьому діє від свого імені і за власний рахунок. 2) учасник бізнесу, фізична чи юридична особа, що закуповує продукцію оптом і торгує нею вроздріб чи малими партіями. Звичайно це агенти фірм-виробників продукції, що виступають у ролі учасників її дилерської мережі. Ексклюзивне дилерство полягає в тому, що продукцію фірм-виробників, збутом якої займаються дилери, на території даної мають право продавати лише вони. Тобто виходить, що фактично ексклюзивні дилери не мають конкурентів стосовно певного визначеного товару, що полегшує його збут. Дуже часто до пошуку ексклюзивних ділерів вдаються фірми, які прагнуть швидко знайти посередника, при цьому ексклюзивність являється додатковим стимулюючим фактором для місцевих дилерів.

Консигнатори як суб’єкти міжн.посеред-ва.

Різновидом  посередників є консигнатори. Сутність консигнаторства полягає у тому,що екс- портер товарів(консигнант)поставляє  їх на склад посередника,який називається  консигнантом,  для їх подальшої  реалізації на ринку і зі складу консигнатора протягом певного строку.При цьо- му консигнант залишається власником товару до моменту його реалізації.Консигнаційна форма  торгівлі використовується при слабкому освоєнні ринку або при поставці нових товарів чи товарів масового виробництва,в стійкому збуті яких експортер не впевнений.Реалізуючи такі товари,  консигнатор здійснює платежі консигнанту за ступенем їх реалізації.Консигнаційні угоди виникають на основі договору консигнації,  особливостями якого є:він визначає суму товарів,  які одночасно зберігаються на консигнаційному складі і поповнюються,в залежності від ступеню їх реалізації;він визначає термін консигнацій,  впродовж якого ця сума повинна бути реалізована.

Повернена консигнація-всі нереалізовані  товари підлягають поверненню консигнанту.В цьому випадку можна продовжити термін консигнації або надати на ці товари знижку.При цьому слід порівняти розміри знижки із витратами,  пов’язаними з поверненням товарів. Як прав.,такі витрати сторони ділять навпіл.

Договір консигнації дає можливість консигнато- ру активно впливати на рівень цін на ринку,під-  вищуючи їх в період підвищення попиту і знижуючи їх в період поганої реалізації.Така форма МТ зменшує затратну частину вар-ті товару,тому сприяє зростанню конкурентоспр-ті т-ру на св. ринку.Винагороду консигнатора складає різниця між цінами,встановленими кон- сигнантом і цінами,за якими пр-ція реал-ся спо- живачам.

Торгові фірми найчастіше проводять  операції за свій рахунок і від  свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі стосунки з постачальниками.

Види торгових фірм:

торгові доми закуповують товари у виробників чи купують за кордоном і продають своїм оптовикам або роздрібним торговцям;

експортні фірми закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконують і комісійні доручення. Вони бувають спеціалізовані (один товар) і універсальні (широка номенклатура товарів);

 імпортні фірми закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів;

оптові фірми виступають посередниками між промисловими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Вони закуповують за свій рахунок товари за кордоном великими партіями і реалізовують окремим споживачам дрібнішими партіями, отримуючи прибуток від різниці у ціні. Провести межу між оптовою й імпортною фірмою складно. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі;

роздрібні фірми самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій;

дистриб'ютори - це фірми, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів;

стокісти - фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції.

74. Посередники м/н угод.

Збутові-це такі посер-ки,які  виступають від свого імені та за власний рахунок.Вони заключають із постачальниками прод-ї контракти куп.-продажу ,а потім продають їх від влас. імені.Таким чином,

контракт розбив-ся на 2 частини,виконання  посередником зоб-нь перед експортером,як прав.,

не залежить від виконання пред ним зоб-нь з боку покупця.Договір постач-я із збутовим посер-м містить інформ-ю про:прелік тов-в;право посер-ка на продаж тов-в;хар-ку території збуту;мінімал. річний обсяг реал-ї;зоб-я посер-ка щодо післяпродаж-го обслуг-я т-ру,зд-я рекламної кампанії та гарантій щодо споживчих якостей т-ру.ВИДИ:

1)експортні фірми-закуповують товар на внутр. ринку і перепродають його за кордоном,іноді виконують і комісійні доручення. Вони був.спе- ціалізовані(один т-р)і універсальні(широка номенклатура тов-в);

2)імпортні фірми - закуповують  за свій рахунок за кордоном  товари і продають на внутр.  ринку.  Вони звичайно мають  великі склади з тов-ми і  спеціаліз-ся на закупівлі одного  сорту товарів,  переважно сировинних  або харчових;  займаються сортуванням,пакуванням;мають великий досвід,що дозвол. їм конкурувати з інш. фірмами.Ці фірми купують товари або в експортерів,або на біржах і аукціонах.Все більшого значення набувають імпортні фірми,  що торгують машинами й обладнанням.Це поясн-ся тим,що вони беруть на себе техн. обслуг-ня і,  як правило,мають широку мережу ділерів - дрібних торговців;

3)стокісти - фірми,які пербувають  у країні імпортера і виконують  посер-кі оп-ї за власн. Рах-к  і від власн. імені на осн.  Спеціал. угод про консигнацію. 

4)дистриб’ютори-це збутові посер-ки,які займаються продажем товарів від свого імені і за свій рахунок.Вони самі несуть всі ризики,  пов’язані з псуванням або втратою товарів,та з неплатоспроможністю покупців.Таким чином, вони зд-ть свої обов’язки перед експортерами,не ставлячи їх у залежність від виконання обов’язків  імпортерами.Вони переважно займаються імпортом та мають монопольне право на продаж певних тов-в.Мають велику комерційну незалеж-ть,сам-но встановлюючи ціни.Фірми прагнуть стати дистриб’юторами продукції компанії з хорошою ринковою репутацією та іменем.Агентська угода з дистриб’ютором підписується  звичайно на тривалий час(2-5 років ) і може бути продовжена зі згодою сторін.Такі угоди укладаються на реалізацію машино-технічних,сировинних та споживчих товарів. Винагородою дистриб’ютора буде різниця між ціною купівлі товару у принципала і ціною його перепродажу.

75. Брокерські операції.Опер з  перепродажу,брокер як суб м/н  комерц посередн.

Брокерські операції полягають у встановленні через  посередника-брокера контакту між продівцем і покупцем. Незалежно від того, якою конкретною діяльністю займається брокер чи кого він представляє, він завжди виступає як посередник у вузькому юридичному сенсі, здійснюючи лише фактичні дії. Брокер ніколи не являється стороною договору, а виступає виключно з метою зведення сторін, які беруть на себе зобов”язання  по угоді, укладеній при посередництві брокера. На відміну від агента, брокер не є представником, він не має договірних відносин ні з однією зі сторін і діє на основі окремих доручень. Брокеру надаються спеціальні повноваження на заключення кожної окремої угоди, і він зобов”язаний діяти строго в рамках таких повноважень. Зокрема, брокер повинен виконувати вказівки свого свого клієнта щодо кількості, якості і ціни товару.  Брокеру також можуть бути доручені контроль за дотриманням контракту та пред”явлення рекламацій. Дуже часто він бере на себе додаткову винагороду делькредере. За дорученням своїх клієнтів брокер може взяти на себе підбір партії т-рів певного асортименту, інформацію про стан ринку. Іноді при укладенні угоди в якості посередника виступають 3 брокети: один –за дорученням покупця, другий-продавця.

77 Форвардні угоди та угоди  типу «спот».

Форвардні валютні угоди, суть яких полягає у купівлі чи продажі  певних сум відповідної валюти за заздалегідь обумовленим курсом на основі поточних ринкових котирувань з її фактичною передачею у розпорядження контрагента у певний строк у майбутньому (звичайно на дату розрахунків за комерційними операціями). Таким чином, банки страхують себе і своїх клієнтів від можливих валютних збитків під час проведення останніми зовнішньоторгових операцій. Окрім того, банки часто практикують диверсифікацію складу своїх валютних резервів, скорочуючи в них питому вагу нестійких валют і збільшуючи в них питому вагу стійких валют (таких, як, німецька марка, швейцарський франк).

Використовується і такий метод  страхування від валютного ризику, як проведення угод «спот» із валютами й одночасне розміщення їх на грошових ринках,

Як вже зазначалось, у більшості контрактів у зовнішній торгівлі валютою ціни і валютою платежу є одна й та ж валюта. Зміна курсу валюти за період із моменту підписання контракту до моменту платежу за ним може бути досить суттєвим. Виходячи з оцінки перспективи курсу валюти угоди, страхування може застосувати або експортер, або імпортер. Наприклад, у контракті між англійським експортером і американським імпортером ціна та платіж установлені в англійських фунтах стерлінгів. У такому разі валютний ризик на боці американського імпортера. Побоюючись можливого пониження курсу долара по відношенню до фунта стерлінгів, імпортер купує за свої долари фунти стерлінгів на ринку готівкових фунтів стерлінгів («спот») та інвестує їх на депозитний рахунок у фунтах стерлінгів на термін до моменту платежу за контрактом. Коли наступає термін платежу, він знімає фунти стерлінгів Із депозиту і розплачується ними з англійським експортером. Типи стратегій виходу на зовнішній ринок Після вибору найбільш адекватного конкурентним перевагам та потенціалу фірми зарубіжного ринку логічно постає питання щодо форм присутності на цьому ринку, а отже, і стратегій виходу на нього.

78.Типи франшиз

Поняття франшиз.

у фрахті це певний процент застрахованої  вартості, який у випадку збитків  відноситься на рахунок страхователя.Ф може бути зі знижкою або без неї.В практиці прийнято встановлювати певну суму як” вычитаемую Ф”  Така Ф влече за собою утримання певної суми премії по страхуванню корпусу судна.Типи-

  • промислова, яка повязана з вир-вом товара
  • збутова, яка передбачає продаж товару

на обслуговування, яка передбачає надання послуг

 Поняття  франчайзингу.

Франчайзинг- це вид послуг, що поляг. в наданні прав на використ-я торг.марки або фірм.назви, а також надання послуг з техн.допомоги, підвищ-я кваліфікаціїї роб.сили, орг-ції торг-лі і управл-ю. Розміри платежів- від 1,5 до 12% річн.валов.продажу. Характ.риса: сегментув-я ринку з метою запобіг-я конк-ції між його окрем.отримувачами. Оп-ції з Ф. пров-ся між круп.комп-ми і дрібн.фірмами або прив.особами-початківцями. 3 види угод з Ф.:

1) Ф. прод-ту та торг.марки-  реал-ція ділером товв гол.комп-ї  викл-но під її тов.знаком (продаж  бензину, авто, безалкогольн.напоїв); 2) комплекс.Ф. передбач. над-я ділеру  гол.комп-нією права на викор-я  тов.знаку, розр-ку марк. страт-ї  і технол-ї бізнесу, контроль якості пр-ції (рестор.бізнес, рентінг); 3) роздрібн.Ф. практик-ся при продажу будівюматер-лів, меблів, побут. апаратури. На практиці викор-ся перші два види угод Ф. “+” для прийм.сторони- отрим-я управл.досвіду і техн.знань. “+” для франчайзера- можл-ть контролюв. ринок дан.кр-ни з мінім.капіт.вклад-ми. 3 типи франшиз: промислова-пов”яз. з вир-вом товару, збутова- передбач. продаж товару, франшиза на обслуговув-я- нада-я послуг.

79 Міжнародний досвід організації  реклами та його застосування в Україні.

Міжнародна реклама – це відносно нове явище в міжнародному бізнесі. Вона не мала організованої форми аж до кінця дев'ятнадцятого сторіччя. Стародавні письмена Єгипту, Персії, Греції і Рима згадують про метали, спеції, тканини, дорогоцінні каміння і ін. коштовні матеріали, якими обмінювалися між собою люди, що проживали на великій відстані один від іншого. Крім данини і податків, комерційні зносини в ті часи ґрунтувалися на продажі товарів з одного регіону в іншій.

У середні століття Голландія вже торгувала з іншими країнами цибулинами тюльпанів в обмін на різні товари і послуги. Англійські, французькі, іспанські і голландські компанії закуповували для європейських споживачів спеції, чай і шовк на Сході. Однак це не було маркетингом у сьогоднішнім розумінні, оскільки стародавні торгові компанії не розробляли продукцію для всього європейського ринку,  а виробники Туреччини, Китаю, Філіппін і Індонезії не намагалися стимулювати попит на свої товари в Європі.

Існують такі методи для обслуговування марок, що продаються по усьому світі, що застосовуються міжнародними рекламними агентствами: твердий централізований міжнародний контроль, централізовані ресурси з помірним контролем і настроювання на клієнта. Приклад централізованого керівництва: компанія Henkel, її міжнародна стратегія була спрямована на досягнення 3 цілей: виключити дублювання зусиль своїх національних компаній, забезпечити центральний напрямок для нових продуктів і досягти ефективності виробництва реклами і її впливів. Ця стратегія включала такі етапи: установлення потреб, що повинні бути задоволені; визначення спільності таких потреб і переваг продукції в Європі чи більш широкому регіоні; призначення для цієї конкретної  потреби чи переваги одного продукту з одним марочним ім'ям і т.д.

Информация о работе Шпаргалки по "Международной экономике"