Шпаргалки по "Международной экономике"

Г. на рівні окремої галузі визначається тим, наскільки конкурентоспром. компанії всередині галузі в даній країні взаємопов’язана з її конкурентоспр. в іншій країні. Г. галузі характеризується також концентрацією капіталу, що зростає, через аквізицію та злиття компаній.

Г. на рівні окремої країни хар-ся ступенем взаємозв’язку її економіки  зі світовою економікою в цілому. Г. на світовому рівні визначається економічним взаємозв’язком між країнами, який зростає та відбивається на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються.

106 Україна в сучасних процесах  регіоналізації

Поле регіональних інтеграційних  пріоритетів У включає ЦЄЗВТ, СНД, ЧЕС, ЄС, Балтійський ринок та ЄАВТ, що є елементами Європейського континентального ринку.

Довгострокова мета зовн-екон політики У- вступ до ЄС; в середньостроковому плані У прагне до створення зони вільної торгівлі з ЄС та набуття статусу асоційованого члена в ЄС. Головний інструмент, що регулює відносини У з ЄС - Угода про партнерство і співробітництво (підписана 14 червня 1994; вступила в дію в 1998р.), яка передбачає більш активне  політичне співробітництво  та містить положення про створення зони вільної торгівлі.

З 1995р. Центрально-європейська угода  про зону вільної торгівлі (CEFTA) включає 5 членів: Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину та Словенію. Мета - лібералізація взаємних товарообмінів та усунення дискримінаційних обмежень.  Країни Центр та Східн Європи (ЦСЄ) - важливі торгово-економічні партнери У. За останні роки  значно зросла роль двосторонніх стосунків між У та країнами ЦСЄ. Їм притаманні схожі проблеми, як наприклад створення сприятливого інвест клімату, нестача оборотних коштів. Пріоритетні напрямки вдосконалення  інвест клімату: відновлення для СП податкових привілеїв, введення под пільг для частини прибутку, що інвестується, диференціація податкових пільг у галузевому розрізі, усунення подвійного оподаткування прибутку, який одержує іноземний учасник СП, формування системи страхування від політичних та економічних ризиків. І ЦСЄ, і У бажають інтегруватися до Зах Є. Але це важко зробити поодинці, більші шанси, якщо У та ЦСЄ об”єднають свої зусилля. Щоб стати повноправним членом CEFTA, необхідно виконати ряд умов : вступити до ГАТТ/ВТО,  укласти договори про  вільну торгівлю з кожною країною-членом, мати статус асоційованого члена ЄС.

Відносини між У та CEFTA зможуть  успішно розвиватися, якщо зовн-ек зв”язки на рівні окремих п/п будуть стимулюватися державою , функції якої насамперед мають включати  розширення поінформованості п/п із питань зовн-ек зв”язків з ЦСЄ (законодавство, митне та податкове регулювання, ситуації на окремих товарних ринках), вирішення проблем у сфері взаємних розрахунків.

В 1992р. державами Причорномор”я, а також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією підписано Декларацію про  причорноморське  ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого  потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування  країн -акціонерів. Початковий розмір статутного капіталу банку склав 1 млрд дол. Частка У в ст капіталі ЧБТР- 13,5%. Основні завдання У в рамках причорноморського співробітництва полягають в розширенні експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв”язків і наук-тхн співробітництва, створення необхідної соц-економічної інфраструктури.  Розглядається можливість створення асоціації  чорноморських портів і регіонів, що підвищить роль місцевих органів управління у формуванні ЧЕС. Вони мають сприяти регіоналізації , залучаючи зарубіжні банківські структури до реалізації проектів  у сфері пром, транспорту, телекомунікац, туризму, охорони навк середовища.

Найважливішими зовн-ек партнерами У залишаються республіки  колишнього СРСР, що тепер об”єднані в СНД, до якого ввійшли всі члени  колишнього Союзу, крім Прибалтики.

Характерним є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що відображається у негативному сальдо торговельного балансу з країнами СНД. Один з головних шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти на У з метою закриття ЧАЕС.

Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з  країнами-експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.

107. Регіоналізація як провідна  та суперечлива форма інтернаціоналізації.

Інтернаціоналізація світової економіки  проявляється у двох її основних напрямках  – глобалізації та регіоналізації.

 Регіоналізація – процес  поступового формування спільного  ринкового та виробничого простору  між географічно, історично, структурно  спорідненими народами, який супроводжується  зближенням умов торгово-економічної  діяльності, зниженням та взаємоскасуванням обмежень з метою підвищення економічної ефективності та розв’язання спільних проблем. В останні два десятилріччя спостерігалося зростання процесів глобалізації та регіоналізації у світі, у ході яких багато кр ставало все більш взаємозалежними. Головною тенденцією на сучасному етапі регіоналізації стало виділення та зміцнення трьох потужних ек блоків- ЄС, Японія та США. Регіоналізація здійснюється на більш широкій основі, про що свідчить утворення спільного ринку ЄС та домовленість про формування спільного ек простору між кр Півн та Півд Америки.Проте процеси регіоналізації дещо суперечать процесам глобалізації і приховують ряд недоліків: регіоналізм виявився повільним і менш ефективним, ніж система багатосторонньої торгівлі, формування триполярного світового устрою може значно посилити ізоляцію тих держав, які не увійшли до якогось з регіональних блоків, посилити протистояння та знизити взаємодію між самими блоками.

108 Інтеграційні тенденції на  пострадянському просторі...

 Взаємопов’язаність економік нових незалежних держав, що виникли на пострадянському просторі спонукала ці країни до координації економічної діяльності, розвитку інтеграційних процесів між ними. Так, відразу після зникнення СРСР в 1991 році утворено СНД, до якої увійшли 13 пострадянських країн, окрім держав Прибалтики. В рамках СНД планувалося створення економічного союзу, проте через ряд об’єктивних причин це зроблено не було. Тому відносини Укр з державами СНД складаються на основі двосторонніх торгово-економічних угод. У 1992 році утворюється ЧЕС, куди увійшли 11 країн Чорноморського регіону. Перспективність цього угруповання поснюється схожими проблемами та задачами країн регіону. Ще одним проявом інтеграційних процесів на пострадянському просторі став Союз Росії та Білорусі, де процеси інтеграції сягнули введення спільної валюти та ліквідації кордонів.Ще одним перспективним регіональним об’єднанням може стати ГУУАМ.Таким чином, для України існує декілька моделей економічних взаємовідносин з новими державами, що виникли на теренах СРСР. Не всі інтеграційні пропозиції сьогодні відповідають потребам й інтересам України, тому важливо визначити стратегічні напрямки взаємодії з цими державами, враховуючи й інші інтеграційні можливості в напрямку Західної Європи.

109. Поняття міжнародної економічної інтеграції...

 Міжнародна економічна інтеграція  – це процес об’єднання та  взаємного структурного наближення  національних економік, який приводить  до утворення спільного ринкового  простору, створення інтернаціональних  форм господарювання, збільшення взаємозалежності виробничих комплексів, широкого узгодження економічної політики та спільного регулювання на основі міждержавних угод та в ході мікроекономічної підприємницької взаємодії.

МЕІ є явищем об’єктивним, яке має універсальний всесвітній характер та яке існує в комплексі конкретних форм співробітництва.

Участь України в процесах інтеграції визначається її географічним положенням. Вона в притул межує з таким  потужним інтеграційним угрупованням як ЄС на Заході та з Росією й іншими країнами СНД (асоційованим членом якого вона є) – на Сході. З останніми Україну пов’язують сталі економічні зв’язки, які є наслідком існування єдиного народногосподарського комплексу в колишньому СРСР. Вибір між цими альтернативами, скоріш за все, і визначатиме участь України в інтеграційних процесах.

110. Інтеграція: сучасні форми.

Існують наступні форми міжнародної економічної інтеграції :

1)Зона преференційної  торгівлі – зона з пільго-вим торговельним режимом, коли дві або декіль-ка країн зменшують взаємні тарифи з імпорту то-варів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з інш. кр-ми. Найб. показовим істор. прикладом такої фор-ми інтеграції є преференційна сис-ма Бри-тан. співроб-ва (1932р.), що об’єднувала 48 дер-в.

2)У зонах вільної торгівлі діє особливий пільго-вий торговельний режим для країн-учасниць за рах-к усунення внутр. тарифів при їх збереженні в торгівлі з інш. країнами. Типовими прикладами є Європ. асоціація вільної торгівлі (1960р.), зона вільної торгівлі “США – Канада” (1988р.), Півн.-америк-ка угода про вільну торгівлю (НАФТА).

3)Митний союз – це угода двох або декількох дер-в, що передбачає усунення внутр. тарифів та встан-ня спільного зовніш. тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948р.), в ЄС (з1968р.).

4)У рамках Спільного ринку забезп-ся вільний рух не тільки тов-в, а й послуг, капіталів та гро-мадян (роб. сили). Такі умови екон. взаємовідно-син у цілому характерні для ЄС.

5)В Економічному союзі вільний рух фак-ів і ре-зультатів вир-ва доповн-ся гармонізацією внутр. та зовн. пол-ки. В країнах-учасницях ф-ціонує, як правило, єдина грош. одиниця. Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з1960), США, СРСР (до 1991), Європейський економічний союз.

6)На основі екон. створюються  політичні союзи, в яких поряд з екон. забезп-ся й політ. інтеграція. При утворенні зон преференційної та вільної торгівлі, митних союзів міждержавні відносини стосуються лише сфери обміну, тобто розвив-ся торговельна інтеграція. Глибші форми міждерж. координації створюють умови для інтеграції і у сфері виробництва.

Сувер-т у МЕД. Одним із осн. прин-в МЕП є пр-п суверен.рівності дер-в визнаний статутом ООН і зак-ріпл-й у міжн.дог-х і деклараціях.Тер-мін “сувер-т” у перекладі означ.”верхо-венство”,”верх.влада”.У більш шир. роз-ні він означ. незалеж-ть д-ви,її пра-во самос-но виріш-ти свої зовн. і внутр. справи,без втруч-я в них б.-я.ін.д-ви. Держ.сувер-т є однією з гол.ознак д-ви. Якщо його немає,то не може бути й са-мої д-ви.На важл-ть і знач-ня цього прин-пу у МЕВ зокрема вказує те,що він знайшов своє юрид.закріпл-я насамперед у статуті ООН.Всі д-ви,не-залежно від існуючої в них соц.-ек.сис-ми,масштабів її тер-рії,кіл-ті і складу нас-ня,ек.чи військ.могутності,а також від ін.харак-них для них ознак,є рівно-прав-ми,суверен.суб-ми МЕВ.Як зазна-чено на Женев.конфер-ї,ек відн-ни між кр-ми мають будуватися на основі по-ваги прин-в суверен.рівності д-в.Ціл-ком зрозуміло,що без додерж-я цього прин-пу не можливі норм.міжн.відн-ни, зокрема в ек.сфері.У декларації 1970р. зазнач-ся,що д-ви зобов-ні співробіт-ти одна з одною,незалежно від відмін-й їх-ніх пол.,ек. і соц.сис-м,у різн.галузях МВ з метою підтрим-ня міжн.миру,без-пеки і сприяння міжн.ек.стаб-ті і прог-ресу,заг.добробуту народів.

111. Місце Укр в світ гос-ві.

Ек-ка Укр наближ до рівня найменш  розвин кр. За рівнем індексу роз-ку людськ потенціалу – 91 місце з 174 кр (на основі ВВП, трив-ті життя, рівню освіти). Рівень ВВП /душу насел 99р – 1630$, а світ- 25000-42000$. За рейтингом ділової привабливості – 57 місце з 70 Þ вплив.на рівень інвестицій. Укр.на2000р– 3.3млрд$ інвестицій – min серед кр з перехідн.ек-кою.

За роз-ком висок технологій – Укр не вход до основн. конкурентоздатн кр-н, але має таку можливість при стимулюв їх роз-ку.

7-ме м в світі по металургії  – галузь що може сприяти валютн надходж в країну.

Стр-ра екс-ту 12млрд$в рік, прод-ція чорн, кольор метал-гії, хім.пром., машини, обладнання, прод.харчуван. – Рос, Китай, Турц, Німеч, Беларус. Стр-ра ім-ту  13.1млрд$  в рік- електроенерг, машини, комплектуючі, пластмаси, інша хім.пром., трансп облад-ня – Рос, Німеч, США, Польш, Італ.

Укр має мах коеф транзитності в Європі (потенц мож-ті отримув дохід від транзитних перевезень) але мало використов, необхід реконструкц 60% трубопроводів, доріг тощо.

Воєнна пром – одна із осн в Європі за кіл-тю армії, озброєння. Вит-ти на армію 2%ВВП,світовий лідер в вир-ві окремих видів озброєння(танки).

Наук-тех комплекс   - один із найкрупн в європі, 2-й в СНД (але 0.45% ВВП) Основні роз-ки –атомна енерг, космічн. Проблема “втечі розуму”. 

На поч-ку 90тих -  4% світ вир-ва вугілля, 10% зал.руди, 25% марганц.руди, 8% ртуті, 4% каоліна, 5% камян.солі, 9.5% цукру, 20% чавуну, 7% сталі, 2% електроенергії.

Зараз Укр чистий імпортер енерггоносіїв (газ, нафта). Укр має диверсифіков пром-ть Þне залежить від світових ринків окрем енергоносіїв.

С/г   до 1991р Укр –світ виробник с/г прод, зараз значно ¯ обсяги вир-ва і експорту. В основному із-за політики дер-ви.

Проблема вступу до СОТ Þвідкриє шляхи до світ ринків.

113. Економічне співробітництво  з СНД: актуальні проблеми України.

Безумовною є тісна співпраця України у сфері економічного співробітництва з країнами колишнього СРСР як історично пов’язаними, в минулому географічноцілісними господарськими одиницями. Але при всьому цьому у співроб-ві У та СНД спостерігаються наступні проблеми: 1)сировинна, енергетична та збутова залежність У від РФ та кр-н СНД, що блокуються з нею у ек сфері, 2)деформована географ струк-ра Е та І, а ж до монопольної залежності від окремих кр-н СНД, 3)дискремінаційна пол-ка окрем держав СНД щодо У (квотування на укр-ки труби,цукор, велика кіл-ть антидемп-их процесів), 4)низька конкурентоспром-ть укр-ої прод-ії, 5)неплатоспром-ть основних суб-в ЗЕД  та велика кіл-ть товарообмінних операцій, 6)недійова сис-ма митного контролюÞзначні обсяги контробанди, 7)нерозвиненність інфрастр-ри МЕД, в тому числі інформаційної, 8)значна кіл-ть фіктивних інозем-их інвестицій, 9)значна еміграція висококваліфікованих спеціалістів та претік нелегалів (в основному з країн Середньої Азії), 10)значна зарегульованість зовнішньоек операцій з окрем кр-ми СНД, 11)значний зовнішній борг У та його неврегульованість, проблема обслуг-ня і через це- намагання окрем-их російських струк-р зкупити укр-ку власність за борги. Незважаючи на все вище зазначене, кр-ни СНД залишаються пріорітетними ек партнерами У.