Шпаргалки по "Международной экономике"

114. Україна на постр просторі: від з блок ГУУАМ та Євраз  інтеграц

 Взаємопов’язаність економік  нових незалежних держав, що виникли  на пострадянському просторі  спонукала ці країни до координації  економічної діяльності, розвитку  інтеграційних процесів між ними. Так, відразу після зникнення СРСР в 1991 році утворено СНД, до якої увійшли 13 пострадянських країн, окрім держав Прибалтики. В рамках СНД планувалося створення економічного союзу, проте через ряд об’єктивних причин це зроблено не було. Тому відносини Укр з державами СНД складаються на основі двосторонніх торгово-економічних угод. У 1992 році утворюється ЧЕС, куди увійшли 11 країн Чорноморського регіону. Перспективність цього угруповання поснюється схожими проблемами та задачами країн регіону. Ще одним проявом інтеграційних процесів на пострадянському просторі став Союз Росії та Білорусі, де процеси інтеграції сягнули введення спільної валюти та ліквідації кордонів.Ще одним перспективним регіональним об’єднанням може стати ГУУАМ.Таким чином, для України існує декілька моделей економічних взаємовідносин з новими державами, що виникли на теренах СРСР. Не всі інтеграційні пропозиції сьогодні відповідають потребам й інтересам України, тому важливо визначити стратегічні напрямки взаємодії з цими державами, враховуючи й інші інтеграційні можливості в напрямку Західної Європи.

Поняття міжнародної  економічної інтеграції...

 Міжнародна економічна інтеграція  – це процес об’єднання та  взаємного структурного наближення  національних економік, який приводить до утворення спільного ринкового простору, створення інтернаціональних форм господарювання, збільшення взаємозалежності виробничих комплексів, широкого узгодження економічної політики та спільного регулювання на основі міждержавних угод та в ході мікроекономічної підприємницької взаємодії.

МЕІ є явищем об’єктивним, яке має універсальний  всесвітній характер та яке існує  в комплексі конкретних форм співробітництва.

Участь України в процесах інтеграції визначається її географічним положенням. Вона в притул межує з таким потужним інтеграційним угрупованням як ЄС на Заході та з Росією й іншими країнами СНД (асоційованим членом якого вона є) – на Сході. З останніми Україну пов’язують сталі економічні зв’язки, які є наслідком існування єдиного народногосподарського комплексу в колишньому СРСР. Вибір між цими альтернативами, скоріш за все, і визначатиме участь України в інтеграційних процесах.

 Інтеграційний  блок ГУУАМ.

Спільність інтересів Грузії, України, Узбекистану,Азербайджану та Молдови  сприяла проголошенню в жовтні 1997 р. в Страсбурзі створення нового регіонального блоку держав, відомого під умовною назвою ГУУАМ.

ГУУАМ - це угруповання рівноправних країн пострадянського простору, що поєднує держави з однаковими політичними та економічними орієнтаціями. Цим новоутворений блок відрізняється від системи ЧЕС, що поєднує країни з різним рівнем соціально-економічного розвитку, а з іншого боку - від СНД, в якому явно простежується домінування РФ. Утворення ГУУАМ свідчить про формування в межах СНД нових структур інтересів економічного та політичного гатунку.

Геополітичне становище країн  ГУУАМ, їхні історичні зв'язки, співробітництво  в рамках ЧЕС і СНД настійно диктують їм необхідність зміцнювати економічні і політичні відносини  особливого партнерства і ширшого  співробітництва на регіональному рівні та стосовно міжнародних проблем. Позиції країн ГУУАМ з ключових питань зовнішньої політики співпадають. Спільні економічні інтереси держав ГУУАМ найбільше сконцентровані навколо двох питань - транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Відкриття, розробка та прокладання транспортних комунікацій з нафтогазових родовищ в Азербайджані, Туркменистані, Казахстані та Узбекистані перетворюють закавказький причорноморський регіон у надзвичайно привабливий. Водночас регіон Причорномор'я, у тому числі й Закавказзя, має неабияке значення як ринок збуту української продукції. Україна має значення стратегічного транзитного маршруту енергоносіїв для європейських країн і з огляду на її переробні потужності має шанс стати суттєво важливою ланкою економічної безпеки Європи. Перспективним напрямком економічного співробітництва є також розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУУАМ, створення спільних підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту. В перспективі в межах ГУУАМ може утворитися самодостатня в багатьох аспектах регіональна зона економічного співробітництва. Другий напрямок співпраці в межах ГУУАМ - це проблеми безпеки і стабільності в регіоні. Реалізація масштабних проектів вимагає формування субрегіональних структур безпеки, які б утворили спільну платформу для співробітництва в цій сфері з максимальним урахуванням інтересів усіх держав регіону. Кожна з країн ГУУАМ стикається з конфліктними ситуаціями, які багато в чому мають спільне походження та інспіровані ззовні з одного джерела (Абхазія, Крим, Карабах, Придністров'я). Схожість проблем у галузі безпеки зумовлює і взаємне тяжіння держав одне до одного. Із створенням ГУУАМ з'явилися нові можливості для вирішення існуючих конфліктів спільними зусиллями за умов, коли втручання міжнародних структур блоковане позицією РФ. Важливою підставою для формування системи ГУУАМ є також нинішній рівень розвитку міждержавних зв'язків.

Укр. та Євроазійське інтеграційне об’єднання.

Укр. стоїть перед вибором інтегрувати  в ЄС чи до СНД. Бажання Укр. стати повноправним членом ЄС уперше було проголошене президентом Укр. у січні 1996 року на засіданні ради Європи у Стразбурзі. Наслідки вступу: сприяння держ. незалежності, безпеці, політ. стабільності, ек. розвитку, соц. злагоді, інтелект. прогресу, духовному збагаченню укр. народу, а також існуванням загрози опинитися за межами спільного європ. дому. Стратегічною зовнполіт. метою Укр. є отримання спочатку статусу асоц. члена ЄС. Основою відносин Укр. з ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Укр. і ЄС (УПС), підписана 14 червня 1994 року в Люксембурзі й ратифікована 10 листопада 1994 року ВРУкр .УПС набула чинності 1 березня 1998 року. Згідно з УПС передбачено поліпшення доступу наших товарів на європ. ринки на основі принципу найбільш. сприяння, визначеного положеннями ГАТТ. УПС передбачває обговорення питання про створення у майбутньому зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, прокладає шлях до поетипної інтеграції між Укр. і більш широким європ. ек. простором, а також постутової інтеграції Укр. у світ. ек-ку. Стратегія інтеграції Укр. до ЄС визначає основні пріоритети дія-сті органів виконавчої влади на період до 2007 року. Стратегія інтеграції Укр. до ЄС має забезпечити входження дер-ви до європ. політ., ек. і правов. простору і отримання на цій основі статусу асоційованого члена ЄС, що є гол. зовнполіт. пріоритетом Укр. у серстрок. вимірі.

Осн. напрями інтеграц. процесу: 1 адаптація зак-ства Укр. до зак-ства ЄС, забезпечення прав людини; 2 ек. інтеграція та розвиток торг. відносин між Укр. і ЄС; 3 інтеграція Укр. до ЄС у контексті загєвроп. безпеки; 4 політ. консолідація та зміцнення демократії;5 адаптація соц. політики Укр. до стандартів ЄС; 6 культурно-освітня і науково-технічна інтеграція; 7 регіональна інтеграція Укр.; 8 галузева співпраця; 9 співробітництво у галузі охорони довкілля.

115. Інтегра процеси за участю  країн регіону Центр та Східн  Європи та їх насл для України

Інтеграція – це найвищий рівень розвитку МЕВ, це форма господарських і політичних об’єднань країн з метою координації спільної політики на основі зближення національних ринків.

Інтеграція Східноєвропейських країн  розвивалась в межах РЕВ з 1949 по 1991рр. Особливостями сучасного етапу інтеграції Східноєвропейських країн є створення нових субрегіональних утворень (1990 - Балтійський ринок : Латвія, Литва, Естонія; 1992 - ЧЕС : Албанія, Азерб, Болгарія, Вірменія, Грузія, Греція, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. 1993 - Зона вільної торгівлі Вишеградської групи (CEFTA); 1993 - СНД).

З 1995р. Центрально-європейська угода  про зону вільної торгівлі (CEFTA) включає 5 членів: Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину та Словенію. Мета - лібералізація взаємних товарообмінів та усунення дискримінаційних обмежень.  Країни Центр та Східн Європи (ЦСЄ) - важливі торгово-економічні партнери У. За останні роки  значно зросла роль двосторонніх стосунків між У та країнами ЦСЄ. Їм притаманні схожі проблеми, як наприклад створення сприятливого інвест клімату, нестача оборотних коштів. Пріоритетні напрямки вдосконалення  інвест клімату: відновлення для СП податкових привілеїв, введення под пільг для частини прибутку, що інвестується, диференціація податкових пільг у галузевому розрізі, усунення подвійного оподаткування прибутку, який одержує іноземний учасник СП, формування системи страхування від політичних та економічних ризиків. І ЦСЄ, і У бажають інтегруватися до Зах Є. Але це важко зробити поодинці, більші шанси, якщо У та ЦСЄ об”єднають свої зусилля. Щоб стати повноправним членом CEFTA, необхідно виконати ряд умов : вступити до ГАТТ/ВТО,  укласти договори про  вільну торгівлю з кожною країною-членом, мати статус асоційованого члена ЄС.

Відносини між У та CEFTA зможуть успішно розвиватися, якщо зовн-ек зв”язки на рівні окремих п/п будуть стимулюватися державою , функції якої насамперед мають включати  розширення поінформованості п/п із питань зовн-ек зв”язків з ЦСЄ (законодавство, митне та податкове регулювання, ситуації на окремих товарних ринках), вирішення проблем у сфері взаємних розрахунків.

В 1992р. державами Причорномор”я, а  також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією  підписано Декларацію про причорноморське  ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування  країн -акціонерів. Початковий розмір статутного капіталу банку склав 1 млрд дол. Частка У в ст капіталі ЧБТР- 13,5%. Основні завдання У в рамках причорноморського співробітництва полягають в розширенні експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв”язків і наук-тхн співробітництва, створення необхідної соц-економічної інфраструктури. Прагнення об”єднати зусилля міст і країн  у вирішенні проблем чорноморського регіону стало основою для створення міжнар неурядової некомерц організації “Міжнар Чорноморський клуб”. У грудні 1992р. прийнято статут МЧК та підписано установчий договір про його створення і принципи діяльності. Головне завдання - створення стабільного економічного простору, особливо сприятливого для взаємодії в сфері бізнесу, торгівлі, екології, науки, культури, туризму. Особливості ЧЕС: - поетапний характер реалізації угод; - селективний підхід до участі в тих чи інших проектах; - м”який характер інтеграції, коли участь в ЧЕС не заважає країні вступати до будь-яких інших угруповань чи договорів.

Карпатский Еврорегион (КЕ) был создан в 1993г, на основе соглашения подписанного в городе Дебрецене, представителями местных и региональных органов власти, приграничных регионов Украины, Польши, Венгрии, Словакии. Цель КЕ - организация координации действий в поддержку экономического, научного, экологического, культурного, спортивного и образовательного сотрудничества.

Союз балтийских государств и др.

116. Україна в Організації Чорно  економ спів-ва в контексті  наці-их геоекономічних пріоритетів

Укр. в ОЧЕС.

На зустрічі в Стамбулі 25 червня 1992 року глави 11 дер-в і урядів (Азербайджану, Албанії, Вірменії, Болгарії, Греції, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини та України) підписали документ про створення регіону ЧЕС.

Протягом  існування  ЧЕС було успішно здійснено низку  важливих міждерж. заходів в напрямі поєднання і подальшої розбудови спільних інтересів країн Причорномор.о регіону, що значною мірою сприяло підвищенню міжн. авторитету Укр.

Ініціатива  проведення в Ялті 4-5 червня 1998 року саміту ЧЕС на укр. землі базувалася на бажанні Укр. підтвердити свій контруктивний підхід до участі в Чорномор. регіональн. процесі.

Конструктивність намірів  укр. сторони щодо посилення її ролі в ЧЕС підтверджується тим, що серед ключ. складових процесу  оздоровлення та стабілізації ек-к країн-учасниць Президент Укр. особливу увагу приділяє торгівлі та інвестиціям, підтримує ідею створення зони вільн. торгівлі ЧЕС.

Гол. мета існування ЧЕС, з погляду Укр., полягає у сприянні зміцненню миру, стабільності та довіри у регіоні, забезпеченні добробуту та процвітання народів країн Причорномор’я на шляху до нової європ. спільноти.

Укладення Статуту забезпечить  суттєве зростання відчуття взаємоповаги народів, прискорення розбудови  плідної співпраці на двостор. та багатостор. рівнях, ефективне просування інтересів Укр., зокрема, в питанні інтеграції до європ. міжн. стр-р.

Розбудова всебічного співробітництва  з дер-вами Чорномор. регіону є  одним із важлив. напрямків зовн. пол-ки Укр. ЧЕС належить важливе  місце у процесах створення загєвроп. ек. простору. Тому роль організації у цьому контексті полягає у сприянні процесам інтеграції Укр. у світогосп. життя. Країни-учасниці  розглядають співробітництво в регіоні як складову процесу загєвроп. ек. інтеграції та мають намір сприяти тісній взаємодії організації ЧЕС з ЄС та іншими регіональн. стр-рами. Використання стр-р ЧЕС відповідає інтересам Укр. з т. зору реалізації курсу на інтеграцію через розвиток контактів з Комісією ЄС, міжн. ек. та фін. організаціями. Проголошення нової міжн. регіон. організації на укр. землі сприяло підвищенню міжн. авторитету Укр.

З метою закріплення  позит. результатів доцільно було б  вжити заходи:

1. Продовжувати розвивати роб. контакти з Єврокомісією, іншими європ. і світ. інституціями з метою організації і проведення спільних заходів практичного спрямування;
2. Використовувати участь у керівних органах Чорномор. банку торгівлі та розвитку для залучення інвестицій в укр. ек-ку, створення сприят. Інвест. іміджу Укр;
3. Продовжити роботу у напрямі створення зони вільної торгівлі ЧЕС та використання комплексу пов’язаних з цим заходів.

117. Україна в системі прикордонної  торгівлі та співробітництва  єврорегіонів

Прикордонне співробітництво –  це співробітництво між державами, що мають спільні кордони, певні  спільні історичні, культурні спільності. Зокрема така торгівля поширена в межах так званих єврорегіонах.

Щодо України, то вона намагається  розвивати прикордонну торгівлю з такими країнами як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та деякі ін. Така торгівля останнім часом сильно ускладнюється  через те, що країни Центральної Європи прагнуть вступу до ЄС, тим самим послаблюючи зв’язки з Україною. Хоча, все ж таки зв’язки залишаються досить тісними.