Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 23:36, шпаргалка
1. Суттєві риси та особливості міжнародної економічної діяльності
МЕД- сис-ма госп зв’язків між нац. ек-ками різних країн, яка включає міждерж. та підприєм-кі форми взаємодії. Суб’єктами МЕД постають як фіз. так і юр. особи, які займаються м/н. дія-стю (як держ. так і приватні агенти).
1. СУТТЄВІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 8
2. ПРЕДМЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; КРИТЕРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ФОРМИ 8
3. ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 9
4. КРИТЕРІЇ, ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОНЯТТЯ СУЧАСНОЇ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ 9
5. РІВНІ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 10
6. МИТНІ ТАРИФИ ТА СТЯГНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ 10
7. ФІСКАЛЬНА, ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКА ТА БАЛАНСУВАЛЬНА ФУНКЦІЇ МИТНОГО ТАРИФУ; ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ ТАРИФІВ В УКРАЇНІ 10
8. ТАРИФНІ ТА НЕТАРИФНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ 10
9. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МИТНОГО ТАРИФУ. ЕКСПОРТНЕ МИТО. ІМПОРТНЕ МИТО. ТРАНЗИТНЕ МИТО 10
10. ВИДИ МИТНИХ ТАРИФІВ. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МИТНОГО ТАРИФУ 11
11. НЕТАРИФНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ: ВИДИ, ЦІЛІ ТА НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ 11
12. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ МЕД. ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ МЕД ЯК АТРИБУТ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ 12
13. ЦІЛІ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ; СТРАТИФІКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ (ДИНАМІКА СТАТУСУ ОКРЕМИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП) 12
14. ВАЛЮТНІ РИЗИКИ ТА МЕТОДИ СТРАХУВАННЯ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 13
15. ПРОБЛЕМА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ МЕД УКРАЇНИ. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ 13
16. СТРУКТУРА, ЗАДАЧІ ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 14
17. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ОРГАНИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ АДМІНІСТРАТИВНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ МЕД В УКРАЇНІ 14
18. ІНСТИТУТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МЕД 15
19. ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРАВОВОМУ КОНТЕКСТІ 15
20. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА МЕТРОЛОГІЯ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 16
21. МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ РАМКИ ТОРГІВЛІ МІЖ КРАЇНАМИ. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО МІЖНАРОДНІ КУПІВЛЮ ТА ПРОДАЖ ТОВАРІВ 17
22. МІЖНАРОДНА КООПЕРАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 18
23. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ 18
24. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА: ЦІЛІ ТА МЕТОДИ; ЗАДАЧІ ЕКСПОРТНО-ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 18
25. МАКРОРІВЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЦІЛІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ 19
26. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ 21
27. ПОНЯТТЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ТА ЙОГО РОЛЬ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В УКРАЇНІ 21
28. СКЛАДОВІ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМА ТОРГОВОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ. 21
29. РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 21
30. РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ 22
31. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ 22
32. ФАКТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 22
33. ФАКТОРНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ 22
НЕДИВЛЯЧИСЬ НА ВН.ЕК.ТРУД-ЩІ,У.ВОЛОДІЄ ВНУТР.ПОТЕНЦІАЛОМ ДЛЯ ФОРМ-НЯ КОНКУРЕН-НОЇ ЕК-КИ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ НА М/Н Р-Х 1)ПО РІВНЮ ЗАПАСІВ ТА ВИД-КУ МІН.-СИР. Р-СІВ У. ВХОДИТЬ В ВЕДУЧІ К-НИ.ЇЇ НАДРА МІСТЯТЬ >200 РОДЮЧ.КОПАЛИН.ВИРОБЛЯЄ 5%СВІТ.МІН.СИРОВИНИ ТАП-ЦІЇ ЇЇ ПЕР-БКИ. 2)У.МАЄ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗ-КУ ЕКС-ТУ ПОСЛУГ.У.ВЕЛИКИЙ ТРАНЗИТЕР ПР.ГАЗУ ЗА ОЦІНКОЮ ЕКСПЕРТІВ ЕС,ПО ЕВРАЗІЙС-МУ ТРАНС-МУ КОРИДОРУ ЧЕРЕЗ УКР.Т-РІЮ К 2005Р. ГРУЗОПОТІК ЗБІЛ-СЯ ДО 20МЛН.Т ЗА РІК. 3)МАЄ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ В ВИС.ТЕХН.ГАЛУЗЯХ ПРОМ,В КОСМ-Й СФЕРІ СЕРЕД (США, Р-СІЯ,Ф-ЦІЯ,КИТАЙ),УЧ-Є В КРУП.М/Н ПРОЕКТАХ,ЕКСПОР-Є ЗБРОЮ,ВОЄН-ТЕХ. ПОСЛУГИ 4) МАЄ СПРИЯТЛИВІ КЛІМ.УМОВИ ТА ВОЛОДІЄ> 25%ПЛОД.ЧЕРНОЗ.СВІТУ.ЗАВЕРШ-Я РЕФ-МИ ВОЛОД-Я ТА ТЕХ.ПЕРЕОСНАЩЕННЯ АПК ЗМІЦНЯТЬ НАШІ ПОЗИЦІЇ НА Р-Х С/Г П-ЦІЇ.ВЖЕ ЗАРАЗ,КР.МОДЕРН-ЧІ П-ВА ХАРЧ.ПРОМ. ВИПУСК-ТЬ П-ЦІЮ,ЯКА ВІДПОВІДАЄ СВІТ-М СТАНДАРТАМ ЯКОСТІ 22
34. ПОНЯТТЯ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ; ВИДИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ 23
35. ПОНЯТТЯ ТОВАРНОЇ ТОРГІВЛІ; УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ТОВАРНІЙ ТОРГІВЛІ 23
36. СПІЛЬНИЙ РИНОК ЯК ФОРМА МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕЖИМУ: ПРИНЦИПИ ТА ПРИКЛАДИ 23
37. ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, РЕЕКСПОРТ ТА РЕІМПОРТ: ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРНА ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НОМЕНКЛАТУРА 23
38. ВИДИМА ТА НЕВИДИМА ТОРГІВЛЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ В РЕАЛІЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 23
39.МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ. УКРАЇНА В СИСТ М/Н ТУР ПОСЛУГ: РЕАЛЬН ТА ПАРСПЕКТИВА. 23
40.СТР-РА УКР.ЕКСП-ТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОП-ТИМІЗ-Ї. 23
41. СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ІМПОРТУ ТА ЦІЛІ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ. 24
ТРАДИЦІЙНО ОСНОВНА ДОЛЯ ІМП-ТА Т-РІВ У.ПРИХОД-СЯ НА ЕНЕРГОНОСІЇ-ПРИР.ГАЗ, НАФТА,НАФПР-ТИ.АЛЕ ДОЛЯ ІМП-ТУ МІН.ПР-ІВ ЗА ОСТ.ЧАС ЗНИЖ-СЯ В ЗАГ.ІМП-ТІ Т-РІВ, 24
ЦЕ ПОЯСН-СЯ ЛІКВІД-ЄЮ ПОСТАВОК ТУРКМ-ГО ГАЗУ В У.НА ДОЛЮ Р-СІЇ ПРИХ-СЬ ОСН. ІМ-РТ.ОЦІНЮЮЧИ ТОРГ-НУ СТР-РУ ІМ-РТУ У.=>НЕ ВІДП-Є СУЧ.ВИМОГАМ.ЇЇ ПОКРАЩ. ЗАЛЕЖ. ВІД РІШЕНЯ ЗАДАЧ СТР-НОЇ ПЕРЕСТРОЙКИ ВСЬОГО ЕК.КОМПЛЕКСУ У.ІМПОРТ: 24
ПР-ТИ ХІМ.ПРОМ,МІН.ПР-ТИ,МАШИНИ ОБЛАД-НЯ,ТРАНС.З-БИ,ПЛАСТМАСИ І ГУМОВІ ВИР-БИ, ІН.ГРУПИ. 24
42. ПРЯМІ ТА ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ ТА РЕАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ. 24
43. ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ: ЦІЛІ ІНВЕСТОРА ТА РЕЦИПІЄНТА.ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧ ІНОЗ ІНВЕСТ В УКР. 25
44. УМОВИ М/Н ІНВЕСТУВ В У.: ПРОБЛ ТА ЗАДАЧІ. ЦІЛІ ТА ІНСТРУМ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧ І ІНВЕСТ. 26
45. ПРОТЕКЦІОНІЗМ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ. 27
46. ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ (МОДЕ
Перспективним дляУкраїни є подальше співробітництво в рамках ЧЕС, зокрема створення прибрежних зон співробітництва. Це питання є актуальним, хоча потребує детального розроблення.
Україна в системі співробітництва єврорегіонів.
Перебування України у центрі Європи зумовлює необхідність розвивати співробітництво з усіма регіонами Європи.
Єврорегіони – це міждержавні європейські асоціації, які включають прикордонні області країн-учасниць та розвиваються у відповідності до узгоджених комплексних програм культурного, гуманітарного характеру, а також загальноєвропейських критеріїв загальноекономічного розвитку.
Для України участь у єврорегіонах є актуальним завданням. Україна є членом таких єврорегіонів:
Щодо ЄС, то з цією орг-ією Україна має Договір про пертнерство і співробітництво, і у майбутньому передбачається подальший розвиток відносин України з ЄС.
двосторон від-ни в геоеконом моделі Укр.. з 92 для Укр. Приорітет роз-к двосторон від-н з кр. Основні партнери – США, Нім, Кит, Італ. Потенціал спів-ва Укр.-Кит–3млрд дол. Укр. була основн. торг партнером Лівії, Пакистану.
Австрія– імпорт з –чорн. метали, обладнання , експорт в – руди, шлаки, зола, неорг.хімія, недорго. мет-ли, Агропромпрод. Німеч – експорт в – легка пром, кольор та чорні метали, імпорт з – машинпи, електротех прод, фармацевт-тика, хім., швейні вироби, транспорт. США Укр. має позитивне сальдо з США, експорт до США – чавун, сталь, не орган. хімія, аерокосм тех.-ка, добрива, одяг, алюміній імпорт з – пром., спец техн облад, тютюн, електричні прилади, транспорт. Ізраїль – стає основним партнером на Близ.Сході, є гарна договірна база, сприятлива ситуація на ізр.ринку до укр..товарів. експорт в –с/г прод, (зернові, тютюн), деривина,обробка діамантів, металопрод. Швейцарія –інтерес їх до Укр., експорт в – пшениця, жито, борошно, олія, алюміній, мідь, імпорт з – нафтопродукти, лік.засоби, гербіциди, електроніка, целюлоза, машини, мед.прилади.
Важливе місце в ек. політиці Д. має бути відведено невідкладному опрацюванню та реалізації комплекс. Програми утвердження У. як транзитної держави. Передбачено значно активізувати у 200 – 2004 роках роботу над створенням національно. Мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтегрування у транспортні системи кра.н Європи та Азії, Балт і Чорном регіонів. Водночас має бути спрощено порядок перетину держ кордону У, розширено співробітництво з міжнародн транспортн орг-ями, забезпечення приєднання У до міжнародних конвенцій і угод у галузях міжнародн. Перевезень. Завданнями стратегічної ваги є реал проектів, які мають забезпечити участь У у формуванні транспортно-комунікаційної мережі, достаки касп енергоресурсів на вітчизняний та міжнародн ринки. Фінансування відповідних капіталовкладень має здійснюватися з застосуванням фіскальних стимулів, а також шляхом укладання концесійних угод, розміщення цільових емісій ЦП на внутр та міжнар фондах ринку, формування міжнар фінансово-пром груп, застосування лізингових механізмів, залучення коштів приватних інвесторів, у т. Ч. Зарубіжн. Та міжнар фін інституцій. Увага Уряду має бути сконцентрована на вдосконаленні нац мережі зв”язку на базі новітніх технологій, забезпеченні її інтегрування у глобальну інформац структуру, на забезпечення участі У у міжнар проектах будівництва, трансєвропейських волоконно-оптичних ліній зв”язку тощо. Важливим завданням на 2000-2004 рр є реконструкція телефонних мереж загального користування з використанням новітнього вітчизн. Обладнання – цифрових систем комутації – С-32, ЕАТС “Донець”, “Євроквант”, стимулювання роботи підприємств , що спеціалізуються на вир-ві цифрових радіорелейних станцій, засобів мобільного зв”язку, комплексу обладнання глобально. Морсько. Системи рятування та забезпечення безпеки судноплавства, у т ч гідролокаційного обладнання.
Географічне розташування України таке, що вона перебуває в самому серці Європи на перетині багатьох транспортних шляхів. Це зумовлює статус України як транзитної країни.
Через Україну здійснюються транзитні перевезення у великих обсягах: це і вантажо- і пасажироперевезення. Так, Україна забезпечує до 30% своїх щорічних потреб у газі отримуючи його як плату за транзит газу з Росії до Західної Європи.
Такий статус
України є фактором міжнародного
співробітництва. Це проявляється в
тому, що таким чином Україна
За роки 1998 та 1999 на україні спостерігався спад у зовнішній торгівлі, зокрема зменшився експорт. 2000 рік показав на деяке покращення експортної ситуації в Україні , проте товарна структура укр.експорту погіршується. Домінуючі позиції займає продукція металург.галузі(42,3%), мінеральна продукція та хімія.
Найбільші зн.торг.партнери України
є РФ, Китай, Туреччина, Німеччина,Італія,
США, Білорусь та Польща. В стр-рі укр.експорту
до РФ понад 90% займає продукція глибокої
переробки(продукція металург.пром.-16,3%,
Машинобудування-13,8%,
Торгівля з ЄС. Головні експортні позиції Укр. в стр-рі торгівлі з ЄС- це неблагородні метали та вироби, текстиль та текстильні вироби, прдукція хім.галузі, машини та устаткування.
Отже в укр.струутурі пром.
Наддержавний рівень суб’єктивності МЕД.
Інтернац-ія ек. житя-це процес розширення госп. д-ті за межі нац. ек-к, який передбачає багатобічні коопераційні контакти з метою збільшення ефективності вир-ва, транснаціоналізації ринк. д-ті, усунення перешкод вільному рухові товарів та факторів вир-ва з боку урядів.
Світове господарство- сис-ма нацгосподарств,
які є взаємопов’язаними
Незалежна Україна проголосила
курс на лібералізацію своїх
Цілями участі України у мео є взаємне співробітництво з ін. країнами світу для реалізації національних інтересів України, запровадження світових стандартів, активізація мед.
Україна є членом 100 мео. Особливостями такого членства є:
Інтернаціоналізація госп. життя – процес розширення госп. діяльності за межі нац. ек-к, який передбачає багатобічні коопераційні контакти, транс націоналізацію ринкової діяльності, усунення перешкод на шляху вільного руху товарів та факторів виробництва з боку урядів.
Світове госп. – система нац. госп.,
які є взаємопов’язаними
Міжн. ек. інститути бувають 2 типів: міжн. ек. організації та міжн. ек. режими
Міжн. ек. організації займаються координацією ек. процесів, узгодженням певних інструментів регулювання, цілей нац. ек. політик з метою регулюючого впливу на світогосп. зв’язки.
Міжн. ек. режими – комплекс правил, регламентацій та звичаєвих норм, що утворюються на базі міжн. угод та встановлюють передумови міжн. госп. д-ті та співробітництва щодо міжн. торгівлі т-рами та руху факторів вир-ва. Режими: преференційний, найбільшого сприяння, національний режим, дискримінаційний.
Міжн. ек. угруповання: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, повний економічний союз, економічний та валютний союз.
Технополіс – місто і прилегла до нього територія, де в органічній єдності розташовані підп-ва високотехнолог галузай пром-ті, наук заклади, ВУЗи, що готують для технополіса наукові і інженерні кадри, та житлова забудова з відповідною сучасною виробничою і соц інфрастр-рою.
Програма створення Т-в розроблена Мін-м зовн тор-лі і пром-ті Японії, мала на меті такі осн цілі: перерозподіл пром-ті з центру на перефірію, переорієнтація пром-ті на розвиток наукоємких і енергозберігаючих технологій, інтенсифікація наук досліджень на всій тер-рії країни за рах-к активізації д-ті місцевих університетів, прискорення інновац процесу та інше.
Тех-с є різновидом вільних ек зон, з огляду на мету створення Тех-в можна розглядати їх перспективи формування в Укр. Оскільки програма “Тех-с” розглядається як одна з найбільш ефективних стратегій прискоренного розвитку наук техн потенціалу країни, який визначатиме її успіхи в конкурентній боротьбі на світ арені. Як і всі ВЕЗ Тех-си передбачають участь в них держ і муніціпальних органів, а також значного приват кап-лу. З цією метою на їх тер-рії передбачались заходи кредитного і податкового стимулювання.
Але формуючи концепцію створення Тех-в в Укр необхідно взяти до уваги те, що попри скурпульозну розробку всіх сторін програм “Тех-с” досягнути деяких очікуваних цілей не вдалося. Як не пародоксально, але перерозподіл ек потенціалу країни на користь відсталих районів, а це основна ціль програми, так і не відбувся. Це вкотре підкреслює непередбачуваність рез-в реалізації великомаштабних програм. Потрібно, перш за все, акцентувати увагу на принциповій недосяжності ідеї абсолютної локалізації ділянок ек простору у зонах. Ек простір органічно цілісний, він формувався протягом тривалого часу людської д-ті щодо освоєння довкілля. Усвідомлення цього факту має відображатись у всіх роектах створення зон із врахуванням стратифікованості всього ек простору.
ВЕЗ поділяються на окремі види в залежності від: