Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється режим  спеціальної митної зони.

У СЕЗ "Закарпаття" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:

а) у разі ввезення товарів та інших  предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" для використання в межах зони ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;

б) у разі ввезення товарів та інших  предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття", на митну територію України з цієї зони оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України як при імпорті товарів в Україну;

в) у разі ввезення товарів та інших предметів, повністю вироблених або достатньо перероблених у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", на митну територію України з території спеціальної економічної зони "Закарпаття" податок на додану вартість і акцизний збір справляються як для внутрішнього споживання в Україні;

г) у разі вивезення товарів та інших предметів, вироблених, утому  числі повністю, або достатньо  перероблених у спеціальній економічній  зоні "Закарпаття", з території  спеціальної економічної зони "Закарпаття" за межі митної території України вивізне мито іакцизний збір з цих товарів не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

д) у разі вивезення з території  спеціальної економічної зони "Закарпаття" за межі митної території України  товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;

е) у разі вивезення товарів та інших предметів з митної території України на територію спеціальної економічної зони "Закарпаття" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

є) у разі ввезення товарів та інших  предметів на територію спеціальної  економічної зони "Закарпаття" з метою транзиту оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України;

ж) в інших випадках оподаткування  здійснюється відповідно до законодавства  України.

Повністю виробленими або достатньо  переробленими у спеціальній  економічній зоні "Закарпаття" вважаються товари, які відповідають критеріям, викладеним у статті 18 Закону України № 2097-12 "Про Єдиний митний тариф".

У спеціальній економічній зоні "Закарпаття" встановлюється спеціальний  пільговий режим оподаткування:

а) прибуток платників податку на прибуток, зареєстрованих на території спеціальної економічної зони "Закарпаття", оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування;

б) доходи, одержані нерезидентами  з джерелом походження з території  спеціальної економічної зони "Закарпаття" відпровадження господарської діяльності, оподатковуються у розмірі 2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13.6 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду.

Передбачений цією статтею спеціальний  пільговий режим оподаткування  застосовується до суб'єктів підприємницької  діяльності, зареєстрованих на території  спеціальної економічної зони "Закарпаття", в обсягах господарської діяльності, що провадиться на цій території.

Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих  у спеціальній економічній зоні "Закарпаття", звільняються від  обов'язкового продажу.

 

 

Висновок

 

З приведеного вище можна зробити висновок, що велике значення в перехідний до ринкової економіки час має створення вільних економічних зон (ВЕЗ), що відповідь на питання: чи є перспективи у вільних економічних зон в Україні - може бути позитивною.  Однак безсумнівно те, що ефективна реалізація цієї форми економічної взаємодії з рештою світу може здійснюватися при дотриманні наступних обов`язкових умов:

• розробка і прийняття чіткої законодавчої і нормативної бази, що регулює процес створення і функціонування ВЕЗ, яка б відповідала всім міжнародним вимогам, які виставляються до такого роду зонам;
• організації ВЕЗ на обмеженій території, що виключає можливість порушення принципу єдиного економічного простору держави;
• взаємної економічної зацікавленості усіх сторін, що беруть участь у процесі створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;
• можливості (і прагнення) державних органів направляти значні бюджетні засоби для формування інфраструктури ВЕЗ, з поняттям того, що реальний ефект для держави може бути отриманий лише у перспективі;
• надання іноземним і українським інвесторам, діючих в ВЕЗ, кращих умов для ведення господарської діяльності, ніж ті, які вони мають за кордоном і на решті території України.

Як видно, тут немає принципово невиконаних умов. Мені здається, що проблеми вільних економічних зон можуть бути вирішені при злагоджених діях всіх зацікавлених сторін.

Створення і функціонування у нас  ВЕЗ може стати, як і в багатьох державах світу, одним із ефективніших способів залучення іноземних інвестицій, каталізатором  розвитку зовнішньоекономічних зв`язків і економіки держави в цілому. Але для цього політика їх формування повинна бути продуманою і послідовною.

Поряд з розробкою проектів створення  ВЕЗ на західних та південних кордонах необхідно прискорити створення ВЕЗ на кордонах з Російською Федерацією. Це сприятиме поліпшенню торговельно-економічних відносин між Україною та Росією, а в кінцевому підсумку, приведе до налагодження цивілізованих тісних господарських зв’язків між обома країнами.

Україна має винятково вигідне, з точки зору транспортних перевезень, географічне розташування. Але існуючий у цій сфері потенціал використовується не повною мірою. Тому доцільно розглядати рішення про створення ВЕЗ у взаємозв’язку з питаннями створення транспортних коридорів як основних об’єднуючих елементів.

Уже сьогодні є приклад створення  такої зони - “Азов” у перспективному трикутнику Донецьк – Маріуполь - Ростов-на-Дону, проект якої розроблявся  майже 5 років. Інший такий трикутник  на півночі України: Чернігів - Гомель – Новозибков, де сходяться її кордони з РФ та Білоруссю, заявив про себе ще в 1994 р.

У найближчий термін необхідно кардинально  змінити ситуацію в Україні у  питаннях створення та функціонування ВЕЗ на її території. Для інвентаризації ТЕО проектів створення ВЕЗ, що вже кілька років розглядаються в урядових установах України, а також визначення доцільності створення нових ВЕЗ необхідно проведення їх комплексної експертизи. Світова практика свідчить, що експертиза таких проектів досить важлива, хоча і коштує чимало грошей. Але це себе виправдовує, оскільки негаразди на початковому етапі створення зон можуть призвести до значних валютно-фінансових та матеріальних втрат країни, на території якої проектується їх функціонування. Проведення ж експертизи на громадських засадах не відповідає ні економічній логіці, ні світовій практиці.

Виходячи із світового досвіду, слід зауважити, що практика створення  особливих економічних зон, які  охоплюють цілком адміністративні  території себе не виправдала. Тому, згідно Закону України “ Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних “економічних зон” визначається, що межі вільних зон не можуть збігатись з межами одиниць адміністративно-територіального устрою України.

При цьому чітко визначені регулюючі  механізми створення і функціонування усіх без винятку ВЕЗ, а також обгрунтовані альтернативні варіанти розвитку ВЕЗ, ув’язані з перспективами майбутньої структурної перебудови економіки України, можливими змінами кон’юнктури світового ринку, проблемами вирівнювання рівня розвитку окремих регіонів країни.

Відповідно до закону, утворення  вільних економічних зон в  Україні базується на територіальному  принципі, тобто, вільна економічна зона – це не відокремлена територія (анклав), а, насамперед, частина національного  економічного простору, де повинна діяти особлива система економіко-правових пільг та стимулів, спрямованих на забезпечення передбачення та стабільності державної економічної політики, гарантій потенційним внутрішнім та зовнішнім інвесторам, обумовлених спеціальним правовим режимом.

Проте слід пам’ятати, що навіть з  усіх точок зору ідеально розроблений  пакет документів по створенню будь-якої зони на практиці не буде збігатися  з фактичними діями по його реалізації. Тому треба брати до уваги: логічність задуму, послідовність його реалізації, ресурсну забезпеченість проекту.

Світовий досвід свідчить про певні  вимоги щодо створення інфраструктури вільних зон.

Виходячи з цього, питання створення  та фукціонування вільних економічних  зон у складі транспортних коридорів потребує більш детального і грунтовного опрацювання. Зокрема, відкритими є питання розробки систем управління транспортними артеріями загальнодержавного значення з урахуванням можливостей, потреб та наслідків функціонування вільних зон у складі транспортних вузлів (морські порти, аеропорти, залізничні комплекси), умов їх реструктуризації та приватизації як єдиних майнових комплексів з урахуванням загальнонаціональних інтересів, порядок пропуску та митного оформлення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів у вільні економічні зони, маючи на увазі максимальне спрощення цих процедур.

Вже відмічалось. що створення в  Україні окремих територій сприяння підприємництву та інвестиціям - вільних  економічних зон – є одним  з перспективних заходів по приєднанню до світового економічного простору і побудови відкритої економіки.

На прикладі СЕЗ “Закарпаття” можна дати перелік комерційних  проектів, що найбільш цікавих та рентабельних для іноземних інвестицій в регіоні  та для економіки України вцілому.

Одним із найпривабливіших об'єктів СЕЗ "Закарпаття" є колишній військовий аеродром в м.Мукачево, злітно-посадочна смуга якого дозволяє приймати вантажні та пасажирські літаки типу ІЛ-62, ІЛ-76, ТУ-154, ТУ-104, БОІНГ-737. Після відповідної реконструкції та технічного обладнання він може стати унікальним транспортним вузлом пасажирських та вантажних перевезень, обробки та перевантаження різних вантажів, використовуючи комбіновані перевезення авіаційним, залізничним та автомобільним транспортами на євроазіатському напрямку Захід-Схід.

Організація виробництва викруткової  сборки побутової техніки.

Для впровадження проекту необхідні 2,5 млн.дол. США

Умови: стовідсоткова іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Існуючий ринок побутової техніки в Україні є досить великим. Також великий потенціал є для виробництва побутової техніки для ринків Західної Європи, оскільки низькі затрати на її виробництво в СЕЗ дозволять зробити ціну нижчою.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $550,000 в рік.

Організація виробництва викруткової  сборки комп’ютерів.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: стовідсоткова іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Існуючий ринок комп’ютерів в Україні є досить великим і буде зростати в майбутньому. Також великий потенціал має виробництво комп’ютерів для ринків Західної Європи, тому що низькі затрати на її виробництво в СЕЗ дадуть можливість знизити ціну.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $530,000 в рік.

Організація переробки фруктів  та виробництва консервів.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 70% - іноземна інвестиція, 30% - українська.

Ринок збуту: Існуючі ринки для цієї продукції є ринки Росії та України, а потенційнійними можуть бути ринки Центральної та Західної Європи.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $150,000 в рік.

Організація підприємства по виробництву  молока та молочних продуктів.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 100% іноземна інвестиція.

Ринок збуту: Попит на молочну продукцію в Україні складає 18 млн. тон молока та молокопродуктів. Особливо великим є ринок м’яких сирів високої якості, які майже не виробляються в Україні. Також великим потенційним ринком молочної продукції можуть стати ринки Східної та Центральної Європи, тому що вона є екологічно найчистішою в Європі.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $58,000 в рік.

Організація виробництва безалкогольних напоїв.

Для впровадження проекту необхідні 0,5 млн. дол. США.

Умови: 80% - іноземна інвестиція, 20% - українська.

Ринок збуту: Існуючий ринок для безалкогольних напоїв в Україні складає 150 млн. л в рік. Таким чином, потенціал виробництва цієї продукції – 50 млн. л.

Рівень очікуваних прибутків складає близько $200,000 в рік.

Організація переробки деревину та виробництва меблів.