Управління грошовими потоками

• пріоритетні грошові потоки;
• другорядні грошові потоки;
• обслуговуючі грошові потоки.  

Основна увага фінансового  менеджера має бути зосереджена  на грошових потоках підприємства, що віднесені до складу пріоритетних, — грошових потоків за операціями, які забезпечують створення більшої частини вартості або прибутку підприємства і, відповідно, формуються на регулярній основі. До пріоритетних грошових потоків можна віднести, зокрема, надходження виручки від реалізації; оплату рахунків постачальників; сплату податків, інших обов’язкових платежів; виплату заробітної плати, формування доходів власників (грошові дивідендні виплати, викуп власних корпоративних прав).

Другорядні грошові потоки представляють видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі неспроможності здійснення без прямих витрат для підприємства у вигляді штрафів, неустойки, пені та ін.

Обслуговуючі грошові потоки підприємства формуються за господарськими операціями, які хоча безпосередньо і не створюють вартості підприємства, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування. До господарських операцій, що генерують обслуговуючі грошові потоки, можна віднести, наприклад, організацію відносин із комерційним банком, із страховою компанією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

 Рис. 1.2. Узгодження вхідних та вихідних грошових потоків 

 

Грошовий потік (рис. 1.2) класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів у рамках господарської операції, що генерує такий грошовий потік, веде до збільшення абсолютної величини грошових коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства на певний момент часу. Сукупність вхідних грошових потоків є складовою чистого грошового потоку суб'єкта господарювання. Сукупність вхідних грошових потоків суб’єкта господарювання наведена на рис. 1.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Типова сукупність вхідних грошових потоків суб’єкта господарювання

 

Другою складовою чистого  грошового потоку суб'єкта господарювання від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності є сукупність вихідних грошових потоків.

Грошовий потік класифікується як вихідний, якщо рух коштів у рамках такого грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів, що перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання на певний момент часу. Сукупність вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання наведена на рис. 1.4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.4. Типова сукупність вихідних грошових 
потоків суб’єкта господарювання

Отже, можна зробити певні висновки:

1.Функціонування оборотного  капіталу підприємства здійснюється  в умовах складної взаємодії  комплексу зовнішніх та внутрішніх  факторів, що пояснюється багатогранністю як самої цієї економічної категорії, так і складністю транзиційних процесів перехідного періоду.

2.Оптимальне управління  оборотним капіталом передбачає  необхідність приділяти особливу  увагу аналізу показників ефективності його використання. Відсутність збалансованості складу і якісного змісту цих показників значно ускладнює об’єктивність аналітичних оцінок, а тим самим ускладнюється прийняття управлінських рішень.

1.2. Структурування грошових потоків за видами діяльності

Для потреб управління фінансами  підприємства виділяють окремі види його діяльності, які формуються як класифікаційні сукупності господарських  операцій із аналогічними функціонально-організаційними характеристиками (рис. 1.5.).

Вхідні грошові потоки

Вихідні грошові потоки

 

Операційний грошовий потік

+

İнвестиційний грошовий потік

+

Фінансовий грошовий потік

=

Чистий грошовий потік Cash flow

 

Рис. 1.5. Грошові потоки суб’єкта господарювання за видами діяльності

та джерелами формування

 

 Відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), що враховують світову практику, господарську діяльність підприємств для потреб організації фінансового менеджменту, обліку, а також формування та оприлюднення публічної фінансової звітності, поділяють на три види:

• основна діяльність; 
• інвестиційна діяльність; 
• фінансова діяльність. 

Таке групування господарських  операцій за видами діяльності широко використовується на практиці при організації  фінансового менеджменту та аналізу його результативності, однак не є єдино можливим. Слід підкреслити, структурування діяльності підприємства є обов’язковим для складання публічної фінансової звітності (рис. 1.6.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.6. Структура оприлюднення суттєвої фінансової інформації про грошові потоки суб’єкта господарювання

 

Грошовий потік  від операційної діяльності. Операційна діяльність суб’єкта господарювання відповідно до національних П(С)БО являє собою основну діяльність підприємства, а також будь-які інші види діяльності, які не можуть бути віднесені до інвестиційної або фінансової діяльності. 

У зв’язку з цим, у фінансовій літературі на позначення операційної діяльності досить часто використовується термін основна діяльність. Незважаючи на присутність певної неточності, такий підхід є досить раціональним і з ним можна погодитися. Загалом операційна, або основна, діяльність суб’єкта господарювання являє собою сукупність господарських операцій, реалізація яких безпосередньо пов’язана зі здійсненням тих видів підприємницької діяльності, що передбачені положеннями статутних документів такого підприємства і забезпечують формування основної частини його доходів.

Важливою кількісною характеристикою  господарської діяльності суб’єкта господарювання є розрахунок та оцінювання абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках операційної діяльності, — операційний грошовий потік. Величина операційного грошового потоку є основою для розрахунку як чистого грошового потоку суб’єкта господарювання (рис. 1.5.), так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для потреб управління грошовими потоками. Слід наголосити на тому, що грошовий потік від операційної діяльності суб’єкта господарювання має розглядатися як основне джерело фінансового забезпечення його господарської діяльності у наступні періоди. Тому однією із ключових характеристик ефективно функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду позитивного операційного грошового потоку із відносно стабільною абсолютною величиною. При цьому високий рівень абсолютної величини операційного грошового потоку має розглядатися як позитивне явище.

 Грошовий потік від інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність суб’єкта господарювання відповідно до національних П(С)БО ідентифікується як сукупність операцій із придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Іншими словами, операції в межах інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання ведуть до зміни, як правило, абсолютної величини або ж структури першого розділу активу балансу підприємства — необоротних активів. Типовими прикладами таких операцій можуть бути:

1. придбання та введення в експлуатацію виробничого обладнання;
2. придбання нематеріальних активів;
3. здійснення дезінвестицій;
4. придбання ринкових цінних паперів і, відповідно, отримання пасивного (проценти або дивіденди) чи активного доходу;
5. фінансування та отримання доходів від спільної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.7. Алгоритм розрахунку операційного грошового потоку

суб’єкта господарювання     

Рух грошових коштів, який має  місце під час здійснення сукупності господарських операцій у рамках інвестиційної діяльності, формує грошовий потік від інвестиційної діяльності — інвестиційний грошовий потік. На відміну від операційного грошового потоку грошовий потік від інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання не розглядається як основне джерело формування його потреби у капіталі, оскільки має переважно обслуговуючий характер відносно передбаченої статутними документами основної діяльності. Абсолютна величина інвестиційного грошового потоку здебільшого має від’ємне значення, оскільки доходи від інвестиційної діяльності, як правило, не перекривають потреби підприємства в інвестиційному капіталі, насамперед, потреби на фінансування реальних інвестицій.

Величина реальних інвестицій і, відповідно, інвестиційний грошовий потік у сучасній науково-практичній фінансовій літературі розглядається як свідчення проведення довгострокової реструктуризації, що здійснюється підприємством, і може сприйматися як показник ефективності його фінансово-господарської діяльності (за умови, що такі інвестиції є цільовими та керованими).    

Грошовий потік  від фінансової діяльності. Фінансову діяльність суб’єктів господарювання в національних П(С)БО визначають як сукупність господарських операцій, які ведуть до зміни величини та/або складу власного і позичкового капіталу. Іншими словами, фінансова діяльність спрямована на кількісну та/або якісну зміну його пасивів з метою покриття потреб підприємства у капіталі. Типовими прикладами таких господарських операцій суб’єктів господарювання, які належать до фінансової діяльності, можуть бути:

1. емісія корпоративних прав (акцій) та обслуговування їх 
                 вторинного обігу;
2. отримання банківського кредиту та його погашення; 
3. розміщення корпоративних облігацій та обслуговування їх обігу; 
4. отримання безповоротної фінансової допомоги;
5. лізингове фінансування придбання основних засобів;
6. викуп корпоративних прав власної емісії. 

Грошовий потік від  фінансової діяльності суб’єкта господарювання — фінансовий грошовий потік — має розглядатися як коригуючий механізм формування фінансового забезпечення потреби підприємства у капіталі для фінансування операційної та інвестиційної діяльності.

Формування фінансового  грошового потоку, як правило, не характеризується стабільністю. Перманентність формування позитивного грошового потоку під  фінансової діяльності свідчить про стійку залежність підприємства від зовнішнього фінансування. У випадку, коли таким зовнішнім джерелом є позичковий капітал, постає питання щодо фінансової спроможності підприємства забезпечити формування у майбутньому необхідної абсолютної величини операційного грошового потоку для обслуговування зобов'язань — забезпечити джерело обслуговування виплати процентів та погашення основної суми боргу. Абсолютна величина грошового потоку від фінансової діяльності та його розподіл у часі визначають поточні та майбутні претензії власників і кредиторів підприємства щодо грошових потоків, які генеруються таким суб'єктом господарювання в результаті його фінансово-господарської діяльності.

Чистий грошовий потік (Cash Flow). Ключовим елементом структурування грошових потоків суб’єкта господарювання є розрахунок чистого (сукупного) грошового потоку, що являє собою зміну абсолютної величини грошових коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства, за певний період. Така зміна грошової позиції суб’єкта господарювання еквівалентна арифметичній сумі грошових потоків від його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, кількісна оцінка абсолютної величини яких і є основою для розрахунку чистого сукупного грошового потоку підприємства.

 

1.3.Управління грошовими потоками в сучасних умовах розвитку економіки.

Основним звітним документом у якому наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в розрізі видів господарської діяльності є «Звіт про рух грошових коштів» (ф.№3) (Додаток Д) .

При проведенні більш деталізованого аналізу руху грошових статей доцільно використовувати інші данні бухгалтерського  звітності: Баланс та Звіт про фінансові  результати .

Аналізуючи грошові потоки будь–якого підприємства  структурованого в розрізі різних видів діяльності (див.Додаток А) потрібно мати на увазі наступне:

1.Величина грошового потоку  від операційної діяльності в  динаміці фінансової звітності  повинна наводитися з такими  показниками як приріст/ зниження  доходу від реалізації продукції  (робіт ,послуг ) і прибутку. Темп  приросту грошового потоку від  операційної діяльності характеризує  масштаби зростання фінансового  потенціалу підприємства та рівень доходності, досягнутий за минулі звітні періоди, що дозволяє зробити висновки про тенденції подальшого розвитку підприємства. З іншого боку грошовий потік від операційної діяльності є індикатором ділової активності підприємства та його здатності погашати свої зобов’язання .