Дослідно-практична робота з розвитку комунікативної компетенції на уроках англійської мови

                                                                                                                                                                                             63

62

 

                                                               

                                                                  Зміст                                                                                                                                                                     

Вступ…………………………………………………………………………...…. 4

1. Теоретичні основи розвитку комунікативної компетенції у процесі вивечення іноземної мови………………………………………………….9
1. Значення комунікативної компетенції у формуванні особистості молод-

ших школярів………………………………………………………………... 9

2. Можливості уроків англійської мови у формуванні комунікативної компетенції у молодших школярів ……………………………………...…… 13

1.3 Методичний інструментарій  по формуванню комунікативної  компетенції………………………………………………………………………..……… 18

1.4 Гра як один із найефективніших методів навчання на початковому на середньому етапах засвоєння іноземної мови …………………………………. 22

1.5 Мовні та рольові ігри на уроках іноземної мови……………………… 25

2. Дослідно-практична  робота з розвитку комунікативної компетенції на уроках англійської мови ……..........................................................................31

2.1 Комунікативна компетенція як новий тип змісту освіти у школі………….31

2.2 Види комунікативної  компетенції та способи формування  у сучасному суспільстві …………………………………………………………………..… 33

2.3 Аналіз досвіду роботи вчителя Коваленко Т.В. у формуванні комунікативної компетенції на уроках англійської мови ………………….. 36

2.4 Ефективність практичної роботи з розвитку комунікативної компетенції у молодших школярів ………………………………………………………….. 40

Висновки ………………………………………………………………………45

Додатки ……………………………………………………………………….. 47

Список використаних джерел ………………………………………………..57

 

 

 

Вступ                                                                                                       

      Відбуваються сьогодні зміни в суспільних відносинах, засобах комунікаії вимагають підвищення комунікативної компетенції школярів, вдосконалення їх філологічної підготовки, тому пріоритетну значимість набуло вивчення англійської мови як засобу спілкування і узагальнення духовної спадщини країн, що вивчається і народів. Перед викладачами іноземної мови завдання сформувати особистість, яка буде здатна брати участь у міжкультурній комунікації.

    Як відомо, кількість вчителів іноземної мови, які мають спеціальну підготовку для роботи з малюками, мало. Разом з тим, уміння грамотно навчати спілкуванню на іноземній мові молодших школярів, які ще не цілком володіють комунікативними вміннями рідною мовою, - завдання досить нелегке і відповідальне. Тому у них нерідко виявляється недостатній рівень володіння комунікативними навичками. Отже, педагогам необхідно час від часу удосконалювати свою кваліфікацію для успішного формування комунікативної компетенції на уроках англійської мови.

    Таким чином, ми можемо говорити про актуальність теми даного дослідження.

Актуальність дослідження. За умови трансформації українського суспільства і формування нової парадигми освіти – особистісно орієнтованого навчання основ наук підвищується роль іноземної мови як джерела знань про країну та світ і її статус як навчального предмета, головну мету якого визначає здатність учнів до міжкультурного спілкування, сформованість у них комунікативної компетенції.

    Українська педагогічна наука сформувала власні традиції в організації процесу навчання. Водночас слід зазначити, що оновлення пріоритетів у стратегічних напрямках розвитку іншомовної освіти у європейській та світовій спільнотах, суттєві зміни в житті країни, реформування українського суспільства значною мірою вплинули на характер і зміст навчання.

   Питання про країнознавчий, лінгвокраїнознавчий та соціокультурний  аспекти навчання іноземних мов, про зміст комунікативної компетенції  знайшло теоретичне обґрунтування у працях багатьох учених( М.А. Аріян, Є.М. Верещагін, І.А. Воробйова, Н.І. Гез, М.Б. Євтух,   І.О. Зимня,

Н.Б. Ішханян, В.Г. Костомаров, О.О. Леонтьєв, Ю.І. Пассов, В.Г. Редько).

    В останні роки посилилась увага науковців до феномену комунікативної компетенції як одного з важливих показників готовності особистості до міжкультурної компетенції. Ця проблема є не новою, однак у більшості наукових праць вона, здебільшого, розглядається у контексті навчання у початковій школі (Н.І. Гез, О.О. Коломінова, З.В. Корнаєва, О.П. Первак).

   Крім того, проблема  формування компетенції молодших  школярів є предметом дослідження багатьох науковців і практиків. Змістовий аспект понять «компетенція» і «компетентність», класифікація компетенцій, компетентнісний підхід до навчання відображено в роботах російських та українських дослідників (В. Байденко, В.Болотов, І.Зимня, Ю.Татур, А.Хуторськой, О.Овчарук).

   Незважаючи на  наявність праць науковців і  практиків з компетентнісного підходу, проблема формування комунікативної компетенції учнів початкових класів залишається нерозв’язаною.

    Незважаючи на  значну кількість праць, присвячених  проблемі формування комунікативної  компетенції молодших школярів, вона залишається актуальною і мало вивченою, а методична основа мало розробленою. Дана суперечність обумовлює актуальність вибору теми курсової роботи.

   Таким чином, соціальна  і педагогічна значущість проблеми  формування комунікативної компетенції та необхідність визначення основних її характеристик і особливостей організації навчального процесу, який забезпечував би достатній рівень її сформованості у молодших школярів з метою підготовки до комунікативної компетенції, зумовили актуальність дослідження та вибір теми «Комунікативна компетенція – основа формування усного мовлення молодших школярів».  

Мета курсової роботи: вивчити та узагальнити навчально-методичну літературу з навчання англійській мові.

     Відповідно до мети даної курсової роботи можна визначити наступні завдання:

1. Вивчити роботи вітчизняних  і зарубіжних авторів з проблеми розвитку комунікативної компетенції на уроках англійської мови.

2. Довести значущість  комунікативної компетенції в особистісному розвитку молодших школярів.

3. Розкрити роль вчителя  у формуванні комунікативної компетенції.

4. Дати аналіз особливостей розвитку комунікативної компетенції на уроках англійської мови.

5. Зробити об'єктивні висновки  на підставі проведеного дослідження.

Об'єктом дослідження є процес навчання молодших школярів англійської мови.

Предметом дослідження даної роботи є методи і прийоми для розвитку комунікативної компетенції на уроках англійської мови в початковій школі.

Для перевірки достовірності гіпотези та вирішення поставлених завдань були використані наступні методи:

а)  загальнонаукові: абстракція, конкретизація, аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція;

б) теоретичні: аналіз літератури, документації, поняттєво-термінологічної системи;

в) емпіричні: наукове спостереження, вивчення й узагальнення масового досвіду;

г) психологічні: опитування, експеримент, обробка та інтерпретація отриманих даних.

Гіпотеза нашого дослідження така: використання різноманітних способів та прийомів організації навчального процесу сприяє формуванню комунікативної компетенції у молодших школярів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в ньому:

• визначено і обґрунтовано педагогічний аспект розуміння комунікативної компетенції молодших школярів;

• розкрито особливості формування комунікативної компетенції молодших школярів;

• уточнено рівні й критерії сформованості комунікативної компетенції учнів початкової школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні основи  проблеми розвитку комунікативної компетенції у процесі вивчення англійської мови

1.1 Значення комунікативної компетенції у формуванні особистості молодших школярів

        Перш за все, ми вважали за необхідне вивчити теоретичні основи проблеми розвитку комунікативних навичок.

      Для цього мною були проаналізовані роботи різних авторів по даній проблемі в процесі вивчення англійської мови.

      Основне питання, яке хвилює психологів різних країн, - роль спілкування з однолітками в житті дитини та її особистісному розвитку. Багато вчених стверджують, що спілкування - вирішальний фактор загального особистісного розвитку дитини в молодшому шкільному віці. Вплив спілкування може так само сприяти виправленню труднощів, що виникають у дітей при неправильному вихованні. Переважна більшість авторів вважають, що адекватна взаємодія між дітьми необхідна для розвитку дитини в цілому і формуванні її особистості зокрема.

    Спілкування, або іншими словами комунікація, його особливості та механізми були предметом вивчення філософів і соціологів, психолінгвістів і психологів.

    Проте, різні дослідники вкладають у поняття комунікація різний зміст. Так, наприклад, Н.М. Щелованов і Н.М. Аксаріна називали спілкуванням ласкаву мову дорослого, звернену до немовляти; М.С. Каган говорив про спілкування людини з природою і самим собою. А.Н. Леонтьєв вважав, що в сучасній науці існує величезне число незбіжних визначень комунікацій; В.М. Філатов визначає комунікацію як «спілкування, передачу інформації від людини до людини в процесі діяльності». [2, с. 23]

    Отже, комунікація - це акт і процес встановлення контактів між суб'єктами взаємодії за допомогою вироблення загального сенсу переданої і сприйняття інформації. У більш широкому філософському сенсі комунікація розглядається як «соціальний процес, пов'язаний або з спілкуванням, обміном думками, відомостями, ідеями і так далі, або з передачею змісту від одного усвідомлення до іншої за допомогою знакових систем »[27, с. 68]

    Для розгляду значення комунікативної компетенції у формуванні особистості молодших школярів, необхідно визначитися з поняттям «навички». Під терміном «навички» ми розуміємо автоматизовані способи виконання дій. А комунікативна компетенція, на наш погляд, ототожнюються з навичками спілкування.

    Оволодіння комунікативною компетенцією передбачає оволодіння іншомовним спілкуванням у єдності її функцій: інформаційної, регулятивної, емоційно-оцінної, етикетної.

   Вчені виділяють чотири основних етапи формування комунікативної компетенції:

1. Ознайомчий

2. Підготовчий (аналітичний)

3.Синтетичний

4. Варіюючий (ситуативний)

         Процес оволодіння комунікативною компетенцією являє собою багаторазове виконання іншомовних дій, спрямованих на автоматизацію в різних видах мовленнєвої діяльності і спілкуванні іноземною мовою.

    Зупинимося спершу на змісті навчання іноземної мови в початковій школі. Воно реалізує основні цілі, спрямовані на розвиток у школярів культури спілкування в процесі формування комунікативної компетенції.

   Дані навички передбачають формування як чисто лінгвістичних навичок (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їх нормативне використання в усній і письмовій мові. Різні теми, тексти, проблеми, мовні завдання орієнтовані на формування різних видів мовленнєвої діяльності, розвиток соціокультурних навичок і вмінь, що забезпечує використання іноземної мови як засобу спілкування.

     Навчання іноземної мови спрямоване на вивчення його як засобу міжнародного спілкування за допомогою:

- формування і розвитку базової комунікативної компетенції і умінь в основних видах мовленнєвої діяльності;

- соціокультурного розвитку школярів в контексті європейської та світової культури за допомогою країнознавчого, культурознавчих та лінгво - культурознавчих матеріалу.

    Комунікативна компетенція формується на основі:

а) мовних знань і навичок;

б) лінгвокраїнознавчих і країнознавчих знань.

   До комунікативної компетенції включаються такі найважливіші вміння: