Методика використання дидактичних ігор у вихованні звукової культури дітей старшого дошкільного віку

Другий тиждень присвячується  формуванню вимови шиплячих.

Наприклад. Гра «Теплий  вітерець шумить».

Мета: Формування правильної артикуляції звука [ш].

Хід гри.

Вихователь пропонує дитині уявити як шумить теплий вітерець –  ш-ш-ш. Діти рівномірно, з силою видихаючи, промовляють звук [ш]. (Див. додаток 3).

На третій тиждень формуємо артикуляцію сонорного звука [р]. Цей звук є важким для артикуляції, тому одну вправу проводять, доки дитина не досягне певного результату.

Наприклад. Гра «Тигри».

Мета. Формування артикуляції [р].

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям  уявити, що вони перетворилися на диких тигрів і поричати як тигри: р-р-р. (Див. додаток 3).

Четвертий тиждень відводиться  на формування правильної вимови звуків [дж], [дз].

Наприклад. Гра «Мухи».

Мета. Формування правильної артикуляції звука [дз].

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям  перетворитися на мух продзищати: дз-дз-дз. (Див. додаток 3).

Отже, на даному етапі, ми розробили  експериментальну методику використання дидактичних ігор в щоденній роботі по формуванню правильної звуковимови  дітей і опробували її з дітьми експериментальної групи старшого дошкільного віку.

 

 

2.4. Ефективність виховання  звукової культури мовлення дітей  засобами дидактичної гри.

Під час формуючого експерименту ми розробили й опробували експериментальну методику виховання звукової культури мовлення в дітей засобами дидактичної гри.

Наступним етапом роботи була перевірка ефективності розробленої нами методики виховання звукової культури мовлення.

Ми протягом одного тижня  проводили контролюючий експеримент. Для цього використовували ті ж ігри, що і в констатуючому експерименті.

Результати експерименту свідчать, що в дітей контрольної групи розвиток фонематичного слуху і артикуляції звуків майже не змінився, а залишився на попередньому рівні. Мовне дихання не сформоване.

У дітей експериментальної  групи спостерігалося підвищення рівня розвитку фонематичного слуху, артикуляції, сформувалося дихання.

Кількісні дані показників рівнів розвитку звукової культури мовлення після опробування експериментальної методики подано в таблиці 2.

6.

Таблиця 2.6.

Рівні розвитку звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку після опробування експериментальної методики (%)

Групи | Рівні

Високий | Достатній | Середній | Низький

Експериментальні | 11 | 17 | 64 | 35

Контрольні | 6 | 13 | 54 | 29

Дані таблиці свідчать, що високий рівень розвитку звуковимови збільшився в середньому на 5%, низький – на 6%.

Отже, контролюючий експеримент  засвідчує, що розроблена нами методика виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичної гри є ефективною.

ВИСНОВКИ

Культура мовлення - це вміння правильно відповідно до змісту того, про що повідомляється, з урахуванням  умов мовленнєвого спілкування, мети висловлювання  користуватися всіма мовними  засобами (звуковими, в тому числі інтонацією, лексичним багатством, граматичними формами).

Звукова культура мовлення є  складовою загальної мовленнєвої  культури. Звуковою культурою мовлення діти здебільшого оволодівають до шести років у процесі спілкування з дорослими в сім'ї та навчально-виховної роботи в дошкільному закладі.

Під звуковою культурою мовлення розуміють правильну і чітку артикуляцію та вимову звуків, слів і фраз рідної мови; володіння мовним диханням, певний рівень розвитку фонематичного слуху та інтонаційної виразності мовлення. Чинниками звукової культури мов-лення виступають: чітка артикуляція звуків рідної мови, фонетична правильність або правильна звуковимова,1 орфоепічна правильність, мовне дихання, дикція, сила голосу, темп мовлення, тембр, фонематичний слух, засоби інтонаційної виразності мовлення.

Засобами розвитку звукової культури мовлення дітей середнього дошкільного віку в дослідженні було обрано дидактичні ігри.

У процесі дослідження було визначено критерії та показники рівнів розвитку звукової культури мовлення дітей. Серед них 1) орфоепічна правильність мовлення з показниками: правильна артикуляція звуків, чітка дикція, правильна вимова звука в слові та словосполученні (Кз.=0,9-1); 2) фонематичний слух з показниками: диференціація схожих звуків на слух, правильне відтворення звука, самостійне виправлення дитиною помилок звуковимови.

На основі критеріїв та показників було визначено рівні розвитку звукової культури мовлення дітей.

Стрижнем дослідження виступила експериментальна методика виховання звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичної гри. Вона являє собою програму розраховану на 3 місяці. Перший місяць відводиться на формування фонематичного слуху, другий – на розвиток дихання, третій – на формування артикуляції шиплячих, свистячих, сонорних звуків.

Дослідження показали, що розроблена нами методика покращила рівень розвитку звукової культури мовлення в середньому на 6%.

Отже, поставлена перед нами мета була досягнута, гіпотеза підтвердилась.

 

 

Додаток 1

Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного слуху.

Гра 1. «Виконай моє доручення».

Вихователь просить дитину принести йому зошит, м’яч, щітку, ручку.

Гра 2. «Хто краще чує?»

а) Мета: розрізнення на слух шиплячих звуків [ш], [щ], [ч], [ж].

Хід гри.

Вихователь каже, що Буратіно хоче пограти з ним гру. Він буде називати слова, а дитина якщо почує звук [ш] підніме руку. (Пропонуються такі слова: шуба, зошит, шапка, сапка, каша, Саша).

На звук [щ] – щука, щітка, шило, дощ.

На звук [ч] – чоботи, вечір, річ, вірш, човен, шуба.

На звук [ж] – жук, сік, ніж, віз, жаба, шапка.

б) Мета: формувати вміння дитини розрізняти на слух сонорний [р].

Хід гри.

Буратіно промовляє нові слова і треба підняти руку, коли почує звук [р]: риба, ручка, карта, парта, лижі, рак, лак.

в) На звуки [дж], [дз]: бджола, дзвінок, діжка, дзищати, дозволити.

Гра 3. «Повтори як я».

Вихователь просить дитину повторити за ним: а) ша, са, ща, жу, ші, со, жо, чо;

б) мило, шило, сумка, шуба, щітка, зірка, сапка, шапка.

в) Саша пішла в сад.

Гра 4. «Опиши як я»

Вихователь описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша.

В саду вони побачили їжачка. Дитина повинна повторити.

Гра 5. «Підбери малюнок».

Вихователь називає малюнок, а дитина каже де є малюнок з  предметом на звук [ш]. (Малюнки на всі групи звуків).

Гра 6. «Назви перший і останній звук».

Вихователь називає слова, а дитина визначає перший і останній звук: шуба, рис, сир, сорочка, час, жук, дощ.

Гра 7. «Послідовні звуки».

Вихователь пропонує дитині послідовно назвати звуки в словах: рис, жук, сік, час, каша, Саша, рак, мак.

Гра 8. «Спільний звук».

Вихователь пропонує дитині визначити спільний звук у словах:

а) сова, сік, сум - [с];

б) шило, шуба, каша - [ш];

в) зуб, зір, ваза - [з];

г) жук, ніж - [ж];

д) час, чотири, вечір - [ч];

е) дощ, щука - [щ];

є) риба, рука, сир - [р].

Гра 9. «Впізнай предмет на малюнку».

Вихователь попарно називає  слова: коза-коса, шило-мило, шапка-сапка, сік-сук, мак-рак.

Гра 10. «Чи правильно я  називаю слова».

Вихователь називає слова, якщо він говорить неправильно дитина плескає в долоні: сумка-шумка, рак-мак, шило-мило, коза-коса, Саса.

Дані ігри можна використовувати  декілька раз, змінюючи слова, варіюючи завдання.

 

 

Додаток 2.

Дидактичні ігри вправи на розвиток мовного дихання.

Гра 1. Перекочування силою  видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

Гра 2. Дмухання на паперові кораблики, що плавають у воді.

Гра 3. «Веселі кульки».

Дмухання на повітряні  кульки, які висять зверху над головою  дитини.

Гра 4. «Дми на метелика».

Дмухання на виготовленого  з паперу метелика, прив’язаного на нитці зверху над головою дитини.

Гра 5. «Задмухування свічки».

Діти уявляють, що задмухують свічку.

Гра 6. «Надування бульбашок».

Діти дмухають на поверхню води так, щоб утворилися бульбашки.

Гра 7. «Остуди чай».

Діти уявляють, що п’ють  гарячий чай і дмухають, щоб  остудити.

Гра 8. «Гра на сопілці».

Діти уявляють, що грають на сопілці і ритмічно роблять  вдих-видих.

Гра 9. «Паровозик».

Діти «їдуть» на паровозі – чух-чух-чух, піднімаючи руки роблять глибокий вдих і на видих промовляють «чух».

Гра 10. «Дотягнись до сонечка».

Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки роблять спокійний видих.

Гра 11. «На гойдалці».

На горизонтальній нитці  прикріплені різноманітні фігурки з паперу, дитина силою видихуваного повітря розгойдує.

Гра 12. «Рубання дров».

Дитина піднімає руки як для рубання дров, вдихаючи при цьому повітря. На видих опускає руки і промовляє «ух».

Гра 13. «Надування кульки».

Діти уявляють, що надувають  повітряну кульку.

Гра 14. «Прокоти олівець».

Дитина силою видихуваного повітря прокочує олівець по столі.

Гра 15. «Вітер».

Діти роблять «легенький вітерець» - легенько дмухають, «сильний» - сильніше дмухають і «бурю» - дмухають ще сильніше. Після цього обов’язково передихають – «декілька хвилин вітру немає».

 

 

Додаток 3.

Дидактичні ігри на артикуляцію  звуків.

Дидактичні ігри на артикуляцію  свистячих звуків [с], [с’], [з], [з’]:

Гра 1. «Чарівний гномик».

Мета. Формування правильної артикуляції звука [с], [с’], [з], [з’].

Хід гри

До дітей приходить  гномик, якого зачарувала чарівниця  і він не може правильно вимовляти  слова. Щоб його розчарувати діти повинні правильно повторити  все, що він каже: са, сі, зу, су, се, зі, зо, си, су, за.

Гра 2. «Веселі змійки».

Мета. Формування артикуляції  звука [з], [з’], [с], [с’].

Хід гри

Діти уявлять себе змійками і промовляють – с-с-с, потім  м’яко – с’-с’-с’. Раптом змійкам набридло тільки сичати і вони вирішили госно промовляти – з-з-з; з’-з’-з’.

Гра 3. «Повітряна кулька».

Мета. Формування артикуляції  звука [с].

Хід гри

Діти стають в коло і  «здувають» і «надувають» кульку зі звуком с-с-с, сходячись і розходячись  в колі.

Гра 4. «Веселі звуки».

Мета. Формування артикуляції  звуків [з], [з’], [с], [с’].

Хід гри

До дітей в гості  приходить ведмедик-пустун. Він не хоче тільки ревіти, а хоче навчитись говорити інші звуки. Він вимовляє звук с, а в нього виходить м’яко с’. Діти повторюють артикуляцію звуків, вчать ведмедика говорити.

(те саме зі звуками  [з], [з’]).

Дидактичні ігри на артикуляцію  шиплячих звуків [ш], [ж], [ч], [щ]:

Гра 1. «Лялька спить».

Мета. Формування артикуляції  звука [ш].

Хід гри

Дитина тримає на руках  ляльку і колихає її. Після слів вихователя «Лялька заснула» дитина прикладає пальчик до рота і промовляє: ш-ш-ш.

Гра 2. «Бджілки».

Мета. Формування артикуляції  звука [ж].

Хід гри

Діти-бджілки промовляють  ж-ж-ж. На слова вихователя «дощ почався» діти замовкають і закриваються руками. На слова «Сонечко вийшло» знову  промовляють ж-ж-ж.

Гра 3. «Паровозик».

Мета. Формування артикуляції  звука [ч], [ш].

Хід гри

Діти імітують рухами паровоз  і промовляють ч-ч-ч-ч. На сигнал вихователя (піднята рука) паровоз зупиняється: ш-ш-ш.

Гра 4. «Пузир».

Мета. Формування артикуляції  звука [ш].

Хід гри

Аналогічно до гри «Повітряна кулька», тільки діти вимовляють звук [ш].

Дидактичні ігри-вправи на артикуляцію сонорного звука [р].

Гра 1. «Мотоцикл».

Діти сидять на стільчиках і імітують їзду на мотоциклі: р-р-р.

Гра 2. «Вертоліт».

Діти імітують політ вертольота. Руками імітують рухи мотора і промовляють: р-р-р.

Гра 3. «Ведмідь».

Імітація ревіння ведмедя.

Гра 4. «Собака».

Імітація гарчання собаки.

Дидактичні ігри на артикуляцію  звуків [дж], [дз].

Гра 1. «Бджілки і джмелі».

До дітей в гості  прийшли казкові бджілка і  джміль. Вихователь пропонує звернутися до них їх мовою, промовляти: дж-дж-дж.

Гра 2. «Чарівні картинки».

Вихователь пропонує дитині розглянути картинки, де зображено  бджілку, дзеркало, джерельце, джмеля і  голосно назвати їх.

Гра 3. «Чарівний гномик».

Діти допомагають гномику, якого зачарувала зла чарівниця, і який тепер вимовляє лише звуки  дз, дж, промовляючи їх правильно.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

Антипова А.М. Тембр (качество голоса) как лингвистическая категорія // Ритмическая и интонационная  организация текста. – Вып.. 196. –М., 1982. –с.79-91.

Аркин Е.А. Ребенок в дошкольные годы / Под ред. А.В.Запорожца и  В.Д.Давидовча. –М.: Просвещение, 1963. – 444с.

Бельтюхов В.И. Об усвоении детьми звуков речи. –М.: Просвещение, 1964 – 91 с.

Бельтюхов В.И. Программа  овладения детьми произношения звуков речи к вопросу о соотношении  социальных и биологических факторов // Вопросы психологии. – 1979. - №4. –  с.66-78.

Блинов И.Я. Выразительное  чтение и культура устной речи. –М.: Учпедгид, 1946. – 200 с.

Богородицький В.А. Лекции по общему языковедению. – Казань: Типо-литография императорского ун-та, 1911. – 248 с.

Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах. – К.: Вища школа, 1993. – 325 с.

Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та методичні рекомендації. –К.: ІЗИН, 1997. – 112 с.

Водовозов Е.Н. Умственное и  нравственное развитие детей от первого  проявления сознания до школьного возраста. – 4-е изд. – С.-Петербург, 1891. – 392 с.

Выготский Л.С. Собр. соч.: в 6-ти Т. / Педагогика. –М., 1984. –Т.4: Детская психология. – 432 с.

Гвоздев А.Н. Вопрос изучения детской речи. – М.: АПН РСФСР 1961. – 471с.

Гвоздев А.Н. От первых слов до первого класса: дневник научных  наблюдений. – Саратов: СГУ, 1981. – 323 с.

Генинг М.Г. Герман Н.А. Воспитание у дошкольников правильной речи: Пособие  для воспитателей дет. Садов. – Чебоксары: Чувашское книжное изд-во, 1966. – 152 с.

Дурова Н.В. Формирование фонематического восприятия у детей 5-го года жизни в детском саду: Авторед. канд. пед. Наук. – М., 1984. – 24 с.