Організація режисерських ігор у дошкільному навчальному закладі

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ РЕЖИСЕРСЬКИХ ІГОР

У ДОШКІЛЬНОМУ 

НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ 

 

 

Курсова робота  з дошкільної педагогіки

 

 

 

 

Бар  2010

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП …………………………………………………………….        3

РОЗДІЛ 1

Проблема режисерських ігор у теорії та практиці дошкільного

виховання   ……………………………………………………………   7

1.1.Особливості впливу  режисерських ігор  на 

дошкільника ………………………………………………………….    7

1.2. Роль та значення  режисерської гри в розвитку 

творчих здібностей дитини  …………………………………………  12

РОЗДІЛ 2

Система роботи  по організації  режисерських ігор з дітьми

дошкільного віку …………………………………………………….  20

2.1. Роль розвитку  предметного середовища в організації

 режисерських ігор  …………………………………………………..  20

2.2. Особливості організації режисерських ігор у різних

вікових групах ……………………………………………………….   30

2.3. Аналіз рівня розвитку творчих здібностей …………………...   36

ВИСНОВКИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………   44

ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………..   47

ДОДАТКИ …………………………………………………………..   50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дошкільний   вік  –  етап   психічного  розвитку   від  3 до 6-7 років - характеризується   тим,  що    провідною  діяльністю дітей є гра, що    має надзвичайно важливе значення  для   формування   особистості дитини. У дошкільному віці   формується  внутрішнє життя дитини та її особистість. Саме  в цей період   складається образне      мислення   та  уява, виникає прагнення « бути,   як  дорослий » і   наслідувати      його.   Дошкільник     починає свідомо контролювати свою поведінку і навчається діяти правильно ( за правилом ). Це  вік інтенсивного  становлення   соціальних потреб  та   самосвідомості дитини, її ставлення до інших людей і до самої себе. У цей період  складаються перші морально-етичні уявлення дитини про добро і зло,   гарне й   некрасиве,  добре і погане.  У цілому,  -   це  вік активного дорослішання дитини та її соціального і особистісного розвитку.

Проблема гри  широко висвітлена в  науково-методичній літературі ( у працях Д.В. Менджерицької,   Л.П. Усової, А.І.Сорокіної, Р.І.Жуковської, В.Г. Нечаєвої та інших авторів-класиків), у сучасних розробках, зокрема Л.В.Артемової, у багатьох статтях педагогів-практиків і методистів, які друкуються у журналах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога»  та інших педагогічних виданнях.

В грі дитина не тільки отримує інформацію про оточуючий світ, про закони  суспільства,   про красу людських відносин, але й вчиться жити в цьому світі,  будувати  свої  відносини,  а це потребує творчої активності особистості (уваги, уяви, логіки, емоційної пам’яті, добре розвинутої мови, міміки), тобто вміння триматися в суспільстві.

Головна  перевага  гри   полягає   в тому, що це активна й самостійна діяльність дитини, у якій вона  виявляє себе і бачить результати своїх дій. Грає маля  завжди за власним бажанням, із задоволенням і заради самого процесу, а не його результату.

Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти  свою роль. Але як же це зробити? Як навчити  малюка грати, брати на себе роль і  діяти? Цьому допоможе режисерська  гра.

Режисерська  гра  дозволяє   вирішити  безліч  актуальних   проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язаних з:

• художньою освітою та вихованням дітей;
• формуванням естетичного смаку;
• моральним вихованням;
• розвитком комунікативних якостей особистості;
• вихованням   волі,  розвитком   пам’яті,  уяви,   ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу);
• створенням        позитивного    емоційного  настрою,   зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.

Головне,  режисерська   гра  розкриває духовний і творчий  потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері.

Для того, щоб дитина проявила творчість, необхідно збагачувати  її життєвий досвід яскравими художніми  враженнями, надати необхідні знання і вміння. Чим багатший  досвід малюка,   тим яскравішими будуть творчі прояви  в   різних    видах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики, театру, літератури, живопису. Адже   період   3  –  7 років  –  дошкільний,    у   цьому   віці   відбувається бурхливий   психічний, фізичний розвиток дитини. Формуються основи  її особистості.

Саме тому ми обрали тему  курсової роботи “ Організація режисерських ігор у дошкільному   навчальному   закладі ”   і   вважаємо   цю   тему   дуже актуальною на сучасному етапі розвитку режисерсько- ігрової діяльності.

Отже,  предметом дослідження є режисерська гра дітей дошкільного віку.

Виходячи з цього  ми висунули гіпотезу дослідження: кожна дитина – індивідуальність, що   має  від   природи неповторний комплекс задатків, на основі  яких можуть бути   сформовані   загальні   та   спеціальні здібності; завдання педагога полягає в тому, щоб якомога раніше  діагностувати перші прояви   здібностей  і  на   цьому  тлі   створити   умови   для повноцінного гармонійного  розвитку особистості   кожної   дитини. Режисерська  гра  як процес   розвитку   творчих    здібностей    дитини   є      процесуальною.  Найважливішим в   дитячому   творчому   театрі  є процес репетицій, процес творчого переживання і втілення, а   не  кінцевий   результат,  оскільки саме в процесі   роботи   над образом відбувається розвиток особистості дитини, розвиваються    символічне    мислення,   рухливий    емоційний контроль, відбувається  засвоєння    соціальних    норм поведінки, формуються вищі довільні психічні функції.

Об’єкт  дослідження : формування  творчих здібностей дошкільників засобами режисерської гри.

Мета   дослідження :  науково обґрунтувати   позитивний    вплив режисерських ігор  на естетичне виховання та розвиток творчих здібностей старших дошкільників, формування особистості дитини .

Завдання  дослідження:

• визначити роль режисерсько-ігрової  діяльності в розвитку творчих здібностей дошкільників;
• проаналізувати   особливості   організації режисерських ігор у

різних вікових групах;

• визначити   загальні   методи    керівництва театралізованою діяльністю дошкільників;
• визначити стан організації  режисерсько-ігрової  діяльності в ДНЗ № 2  м. Бар Вінницької області;
• упорядкувати   систему   роботи з   метою розвитку творчих здібностей дошкільників і дати їх на апробацію в ДНЗ №2 м. Бар;
• розробити методичні рекомендації для вихователів, музичних керівників по організації режисерсько-ігрової  діяльності дітей дошкільного віку.

Методи  дослідження: теоретичні ( системний аналіз та узагальнення методичної літератури з проблем розвитку   режисерських ігор); емпіричні (діагностичні: тести, бесіди, анкети); статистичні ( кількісна і якісна обробка результатів дослідження) - з метою отримання достовірних результатів щодо режисерсько-ігрової діяльності. Також у роботі використані метод наочності, ігровий та практичний  методи.

База  дослідження: експериментальна робота  здійснювалася на базі ДНЗ № 2 «Сонечко» м. Бар Вінницької області.

Структура дослідження: характер  та   коло  висвітлених питань зумовили структуру  курсової роботи, яка складається із вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Апробація результатів дослідження: результати дослідження використовуються  вихователями  ДНЗ № 2 «Сонечко» з метою визначення творчих здібностей  дошкільників та їх розвитку засобами режисерської гри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМА РЕЖИСЕРСЬКИХ ІГОР  У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ДОШКІЛЬНОГО  ВИХОВАННЯ 

1.1.Особливості  впливу  режисерських ігор  на дошкільника

Суспільство ставить  високі вимоги до формування творчої активності особистості.  В “Концепції  дошкільного виховання в Україні” вказується на вихідні засади розвитку і виховання дитини.

Мета дошкільного   виховання  –  це перш  за  все  формування основ духовності особистості.

Концепція  передбачає  формування  провідних  засад   дошкільного виховання, які є основою для творчого використання в інтересах розбудови сучасного дошкільного закладу [15, с.5].

З появою Базової програми  розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», що визначає загальнодержавний компонент, розкриває інваріативну частину змісту дошкільної освіти, об’єднує освітній простір України, відкриваються широкі можливості для створення  регіональних та авторських програм, які  розкриватимуть специфічні особливості певної місцевості й культури або  поглиблюватимуть ( з їх урахуванням ) той чи інший  напрям навчально-виховної роботи, означений Базовою програмою, міститимуть вказівки щодо особливостей розвитку дитини різних категорій.

Час потребує педагога-новатора, здатного вносити у власну діяльність прогресивні ідеї, запроваджувати  нововведення, винаходити щось корисне, змінювати віджиле новим.

Програма «Я у світі» зорієнтована на педагога, якому тісно в жорстких рамках приписів і регламентованих  вимог, і який потребує права на власний  вибір, прояв творчості та винахідництва.

Процес   інтелектуалізації   навчання  і виховання, що розвивається протягом   останніх   років,    при  всіх  своїх   позитивних   аспектах   має і  негативний  вплив   на   дитину. Стосується   це,   насамперед, естетичного виховання дітей  дошкільного віку.  У “Базовому компоненті дошкільної освіти України”, основним складником якого є такі сфери життєдіяльності дитини, як “Природа”, “Люди”, “Я сам”, “Культура”, естетичне виховання входить до сфери “Культура” [7, с. 6-9 ].

Саме  «Культура»  вводить дитину  у світ практичної і духовної діяльності людей,   розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, вчить отримувати   задоволення не тільки від результатів, а головне від процесу творення, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань світової і національної культури.

Видатні суспільні діячі  і педагоги розглядали естетичне  виховання не як  ізольовану  ділянку  роботи  з  дітьми,  а  як   нерозривно пов’язаний з трудовим, моральним, фізичним вихованням процес.

Видатний педагог, фундатор українського дошкілля С.Русова вважає, що основним засобом виховання дошкільника є  самостійна, некерована, творча гра, коли дитина, перевтілюючись,  забуваючи про  оточення, переймаючи рухи, настрої, емоції  свого героя, випромінює всю свою життєву енергію на цей процес.

С.Русова висуває цілий  ряд вимог до гри, аби вона мала  найкращий вплив на дитину. Перш  за все це свобода і самостійна ініціатива. Обов’язкові ігри, тобто ті, що  нав’язуються дорослими, нецікаві для дітей. Якщо  ж дорослі пропонують  дітям якусь нову гру, то вони повинні чітко пояснити її  правила  і захопити дитину власним настроєм та емоціями. Після цього  дорослому потрібно кілька  разів  брати участь у грі  [26, с.1].

Гра посідає чільне місце в системі  фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого  тонусу, задовольняє особисті інтереси  та соціальні потреби.

Організація  ігрової  діяльності в  дошкільних навчальних закладах потребує  істотного вдосконалення. Вона так і не посіла належного місця в житті дітей, що пояснюється  недооцінкою педагогами її ролі в різнобічному розвитку дошкільнят [10, с.8].

Щоб усунути ці недоліки, необхідно подбати  про  доцільну організацію ігрової діяльності в дошкільних навчальних закладах. При цьому варто пам’ятати, що гра як специфічна діяльність не однорідна, кожний її вид виконує   свою  функцію в розвитку дитини.

Творчі ігри  становлять найбільш насичену типову групу ігор дошкільнят. Творчими їх називають тому, що діти самі визначають  мету, зміст  і правила гри, відображаючи здебільшого  навколишнє життя, діяльність людини  та відносини між людьми.

Значна частина творчих  ігор – це сюжетно-рольові  ігри « в когось» або « в щось». Діти  зображають людей, тварин, роботу лікаря, будівельника тощо. Усвідомлюючи, що гра – не справжнє життя, малюки тим часом по-справжньому переживають свої ролі, відверто виявляють своє ставлення до життя, свої думки та почуття, сприймають гру як важливу справу. Насичена яскравими емоційними переживаннями, сюжетно-рольова гра залишає в свідомості дитини глибокий слід,  який позначається на її ставленні до людей, їхньої праці, взагалі до життя. До сюжетно-рольових ігор належать  також ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності.

Різновид творчої ігрової  діяльності – театралізована діяльність. Вона пов’язана  зі сприйманням  творів театрального мистецтва та відтворення  в ігровій формі набутих уявлень, вражень, почуттів. Ключові поняття  театралізованої  діяльності: сюжет, сценарій, гра за сюжетом літературного твору, театралізація, казка-переказ. Любов Артемова поділяє театралізовані ігри залежно від   їх виду  та специфічного  сюжетно-рольового змісту на дві основні групи: режисерські ігри та ігри-драматизації  [5, с.8]. 

У режисерській грі дитина як режисер і водночас  «голос за кадром» організовує  театрально-ігрове поле, акторами і виконавцями в  якому є ляльки. В іншому випадку  акторами, сценаристами, режисерами виступають самі діти, які під час гри  домовляються про те, хто яку роль виконуватиме, що робитиме.