Організація режисерських ігор у дошкільному навчальному закладі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 15:57, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження : науково обґрунтувати позитивний вплив режисерських ігор на естетичне виховання та розвиток творчих здібностей старших дошкільників, формування особистості дитини .
Завдання дослідження:
•визначити роль режисерсько-ігрової діяльності в розвитку творчих здібностей дошкільників;
•проаналізувати особливості організації режисерських ігор у різних вікових групах;
•визначити загальні методи керівництва театралізованою діяльністю дошкільників;
•визначити стан організації режисерсько-ігрової діяльності в ДНЗ № 2 м. Бар Вінницької області;
•упорядкувати систему роботи з метою розвитку творчих здібностей дошкільників і дати їх на апробацію в ДНЗ №2 м. Бар;
•розробити методичні рекомендації для вихователів, музичних керівників по організації режисерсько-ігрової діяльності дітей дошкільного віку

Содержание работы

ВСТУП ……………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1
Проблема режисерських ігор у теорії та практиці дошкільного
виховання …………………………………………………………… 7
1.1.Особливості впливу режисерських ігор на
дошкільника …………………………………………………………. 7
1.2. Роль та значення режисерської гри в розвитку
творчих здібностей дитини ………………………………………… 12
РОЗДІЛ 2
Система роботи по організації режисерських ігор з дітьми
дошкільного віку ……………………………………………………. 20
2.1. Роль розвитку предметного середовища в організації
режисерських ігор ………………………………………………….. 20
2.2. Особливості організації режисерських ігор у різних
вікових групах ………………………………………………………. 30
2.3. Аналіз рівня розвитку творчих здібностей …………………... 36
ВИСНОВКИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ …………………… 44
ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………….. 47
ДОДАТКИ ………………………………………………………….. 50

Файлы: 1 файл

Курсова режисерські ігри друк.doc

— 456.00 Кб (Скачать файл)

Діяльнісний компонент  характеризується  високим рівнем уяви, здатністю до природного перевтілення, «входження в образ». А ще  це – сукупність  мотивів, які спонукають  дітей до діяльності, що відповідає їхнім здібностям (інтерес, потреба  до виступів перед дорослими та однолітками, прагнення успіху та визнання,   інколи – демонстративність   поведінки) [3, с.2-6].

Психофізіологічну основу  розвитку акторських здібностей в дошкільників становить своєрідне поєднання таких природних задатків, як тип  вищої нервової діяльності дітей, темперамент,  особливості протікання психічних процесів, пластичність  мозкових структур у центрах мовлення, своєрідність будови та функціонування різних аналізаторів тощо.

         У своєму дослідженні творчих  здібностей  дошкільників я працювала з  вихованцями  старшої групи Б «Калинонька». Групу відвідує за журналом обліку 31 дитина, проте на період проведення режисерських ігор постійно відвідували дитячий садок 15 дошкільників.

Одним із основних напрямків роботи ДНЗ №2 м. Бар є художньо-естетичний, мета якого – актуалізація дитячої творчості, розвиток природних нахилів дітей.

   В дошкільному закладі ця робота проводиться за двома напрямками:

- до творчості через емоції та почуття;

- до творчості через навчання.

Особлива увага приділяється організації гурткової роботи з  дітьми. Ця робота здійснюється на основі вивчення інтересів дітей, їх задатків, здібностей. В дитячому закладі працюють 3 гуртки. У додатку 5 зазначено гуртки, які функціонують на базі ДНЗ №2.

Розвиток творчих здібностей вихованців забезпечується під час  проведення занять художньо-естетичного та загально розвиваючого циклу, різних форм організації художньо-естетичної діяльності у повсякденному житті.

 Для проведення діагностики  творчих здібностей ми  використали комплекс методів: цілеспрямоване спостереження за творчими проявами дітей в повсякденному житті, в процесі підготовки та проведення режисерських ігор за мотивами художніх творів; бесіди та  анкетування батьків щодо прояву в дітей акторських здібностей; педагогічний експеримент, мета якого - розробка та апробація системи діагностики та розвитку акторських здібностей дошкільників

Найбільш успішно в  ДНЗ працює гурток “Чарівна казка”, керівник якого Качан А.А.

Провідним засобом педагогічної роботи керівника гуртка є діалог, а формою активності – творчість. Саме такий підхід допомагає педагогу спрямувати роботу гуртка на розвиток творчої особистості. Адже саме театралізована діяльність має великі можливості для естетичного, мовленнєвого і творчого розвитку дітей. Своє педагогічне керівництво музично-театралізованою діяльністю дошкільнят керівник гуртка будує за трьома напрямками:

- пізнавальний, метою якого є розширення та збагачення знань дітей про театр;

- ігровий, який передбачає відтворення сюжету художніх творів, ігор-драматизацій, ігор-імпровізацій;

- сценічний – підготовка та показ вистав глядачам, передача сценічних образів через ігри, вправи, тренінги, медитації, етюди.

Заняття гуртка  «Чарівна казка» проводяться один раз на тиждень в ІІ половині дня з дітьми старшої групи згідно перспективного плану роботи, який складається на навчальний рік. Для правильної організації занять керівник велику увагу приділяє побудові структури занять, їх змістовного наповнення, урізноманітненню їх тематики, підбору методів і прийомів роботи, що забезпечує максимальну активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення музично-театралізованих ігор-занять. Всі ігри і вправи на заняттях підбираються таким чином, що дозволяє вдало поєднувати рухи, мову, пантоміму, міміку в різних варіантах.

Всі набуті на заняттях гуртка навички та вміння діти використовують у режисерських іграх. Такі дійства є своєрідним підсумком роботи. У додатку 7 відображені   заняття гуртка.

Най вагомішим показником роботи гуртка “Чарівна казка” є великий  стійкий інтерес дітей до режисерсько-ігрової діяльності, їх бажання розігрувати сцени, сюжети.

Разом з тим потребує серйозного поліпшення робота з організації режисерсько-ігрової діяльності у інших виховних групах дошкільного закладу. Вихователі дошкільних груп не належну увагу приділяють виготовленню атрибутів до різних видів режисерських ігор, не залучають до цієї роботи дітей. Робота з показу та розігрування різних видів ігор має епізодичний характер. В основному вихователі планують і організовують з дітьми ігри-драматизації за сюжетами знайомих казок, обігрування творів художньої літератури та усної народної творчості. Майже не використовуються в роботі з дітьми такі види театру як пальчиковий та тіньовий.

Для проведення дослідження ми взяли старшу групу Б «Калинонька» дошкільного навчального закладу №2 м. Бар. Частина дітей в кількості 12 чоловік виявила бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка” під  керівництвом А.А.Качан.  Я провела діагностування 10 дітей групи за методикою Е. Хаака і І.Кафа, провівши спостереження за 5 дітьми-гуртківцями та 5 дітьми, що не відвідували гурток.

Ця методика базується на тому, що ми визначаєм музичні здібності, літературне обдарування та артистичний талант кожної дитини з групи по певному тесту. Цей тест є у додатку № 6 до  курсової роботи .

По кожному питанню  тесту ставиться бал від 1 до 5, потім ділиться на кількість питань – це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення театральних здібностей.

Для прикладу візьмемо  Анастасію Постернак, 5-ти років, з групи, яка відвідувала гурток.

Накреслимо графік, який відповідає рівню її музичних здібностей: по вертикалі зазначаємо бали, які отримала дитина за кожне питання, а по горизонталі номер питання. Потім з’єднуємо ці відмітки і отримуємо графік (рис. 2.3.1). Чим вище та рівніше буде лінія графіка, тим ближче рівень музичних здібностей до 1, тобто до 100%.

Рис. 2.3.1

Отже, на цьому графіку  видно рівень музичних здібностей дитини.

Аналогічні графіки  креслимо і для визначення літературних (рис. 2.3.2), артистичних ( рис. 2.3.3), театральних ( рис. 2.3.4) здібностей.

Літературне обдарування Анастасії Постернак

Рис. 2.3.2

Артистичний талант Анастасії Постернак

 

                   

Рис. 2.3.3

 

Показники обстеження дають  змогу зробити зведений графік по театральним здібностям конкретно цієї дитини. По горизонталі зазначимо буквами здібності, а по вертикалі бали.

 

 Театральні здібності  Анастасії Постернак

 

Рис.2.3.4

Отже, музичні та літературні здібності  Анастасії Постернак на середньому рівні, а артистичні вище середнього.

Таку     діагностику  ми        провели з 10 дітьми    старшої       групи Б « Калинонька»   у лютому 2010 року.

Результати показали, що у дітей в кількості 5 чоловік, які виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка”, на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто = 50%. Літературна обдарованість на високому рівні  у 4 дітей = 80%. Артистично обдаровано 5 дітей = 100%.

Результати показали, що в групі дітей при кількості 5 чоловік, які не виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток на високому рівні музичні здібності у 2 дітей, тобто =40%. Літературна обдарованість на високому рівні у 1 дитини = 20%. Артистично обдаровано 2 дітей =40%.

За період практики ми спостерігали, що з дітьми, які відвідували гурток, проводилась систематична робота по розвитку творчих здібностей. Проводилась вона на основі системи занять  гуртка «Чарівна казка». Приклади занять відображені у додатку 7. Також розвитку  творчих здібностей сприяли індивідуальні та групові вправи, відображені в додатку  8 та додатку  9. А в групі дітей, які не відвідували гурток, така робота проводилась епізодично і несистематично.

Паралельно з цією роботою проводилось цілеспрямоване спостереження і бесіди з дітьми.

В процесі спостережень ми з’ясували, що діти-гуртківці виявляють ініціативу у спілкуванні, стали більш емоційними, активними. Вони почали краще володіти своїм тілом, своєю мімікою, збагатився їх словниковий запас.

Ці діти дуже люблять виконувати вправи на вираження емоцій, на розвиток мислення. З великим задоволенням вони одягають шапочки звірят і намагаються відобразити їх характерні риси. А ще більше вони люблять вгадувати, кого зобразила та чи інша дитина. Також діти полюбили вправи на виразність жесту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Реформування системи  освіти, її концептуальних, організаційних основ у контексті соціально-економічних  перетворень, які відбуваються в  Україні, не мисляться без виховання  і розвитку творчої особистості, її загально-естетичної культури. Значну роль  в цьому процесі відіграють режисерські ігри.

Тематика і зміст режисерських ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку.

         Як і інші ігри, режисерська  гра має соціальну природу  й будується за уявленнями  дітей про  життя дорослих. Перед дитиною розкриваються  не лише  правила поведінки,  а й їх значення для  встановлення  та підтримки позитивних взаємовідносин  з іншими людьми.

          Режисерська гра має важливе  значення як для  психічного, так і для соціального розвитку  дитини дошкільного віку. Режисерська  гра – засіб  виховання   гуманного ставлення до однолітків  як частини соціального оточення  дитини - дошкільника, що, як у дзеркалі, відображає досвід спілкування дитини  в реальному житті.

         Режисерські ігри   розвиваються  з предметно - відображальних  ігрових дій дитини в процесі  спілкування з дорослими, засвоєння   запропонованих ними простих  сюжетних зразків. Головною умовою подальшого розвитку режисерської гри є формування навичок спільних дій і уміння узгоджувати задум, підбирати іграшки і атрибути, розподіляти ролі, погоджувати дії.

       Режисерські  ігри можуть бути індивідуальними  і спільними.

       Важливе значення для організації режисерської діяльності дітей та керівництва нею  має визначення змісту, функціонального призначення, специфіки мовленнєвих завдань у кожному з її видів.

        Кожний з видів  режисерської  діяльності ставить свої  пріоритетні мовленнєві завдання. У режисерській грі  збагачується та  активізується словник дітей,  формується вміння самостійно складати, створювати власний сюжет, добирати належне мовленнєве оформлення для реалізації задуму, ідеї.

         До режисерських ігор  у дитячому садку  відносяться настільний, тіньовий театр, театр на фланелеграфі.

Отже, значення режисерських ігор важко переоцінити. Але, на жаль, питанню ролі режисерсько-ігрової  діяльності, її впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, ми визначили тему свого дослідження, його гіпотезу та мету. У відповідності з метою, об’єктом та предметом дослідження визначили завдання і досягли певних результатів.

По-перше, ми з’ясували роль режисерських ігор в розвитку творчих здібностей дошкільників, вимоги щодо їх організації, визначили методи керівництва вихователя режисерсько-ігровою діяльністю дітей. По-друге, упорядкували систему занять з метою розвитку  творчих здібностей дошкільників. По-третє, розробили методичні рекомендації до організації  режисерських ігор.

Проведені дослідження  дають підставу стверджувати, що:

  • режисерсько-ігрова діяльність має велике значення для всебічного розвитку дитини;
  • у дошкільному навчальному закладі  недостатньо уваги приділяється  режисерсько-ігровій діяльності дітей;
  • систематична робота з даного питання необхідна, тому що рівень творчого розвитку дітей значно покращився після її впровадження  у роботу.

Отже, за результатами проведеного  дослідження можна сказати, що наша гіпотеза підтвердилася: впровадження системи занять, спрямованих на формування та розвиток творчих здібностей дошкільників, сприяє розвитку особистості дитини, її  символічного  мислення, рухливого емоційного контролю. Відбувається  засвоєння соціальних норм поведінки,  формуються  вищі довільні психічні функції.

          Слід зауважити, що в дошкільних навчальних закладах, та, зокрема, в ДНЗ № 2 м. Бара,  потрібно створити предметно-ігрове середовище, впроваджувати в  педагогічний процес режисерські ігри, надавати можливість для прояву та розвитку  творчих здібностей дошкільника.

             Надалі в ДНЗ № 2 «Сонечко» планується  залучати до занять в гуртку «Чарівна казка» вихованців  інших груп,  в усіх групах установи  впроваджуватимуться у виховний процес режисерські ігри відповідно до вікових особливостей вихованців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Абрамович С.Д. Риторика: навч.посібник / С.Д. Абрамович, М.Ю. Чікарькова. – Л.: Світ, 2001.- 240 с.
  2. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка / В.Ц. Абрамян. – К.:  Лібра, 1996. – 224 с.
  3. Аматьєва О.П. З дитячого садка – в актори / О. П. Аматьєва // Дитячий садок. – 2004. -№24. – С.2-6.
  4. Артемова Л. Розвиток теорії та практики  дитячої гри / Л. Артемова // Дошкільне виховання. – 2001. - № 7. – С. 18 -19.
  5. Артемова Л.В. Театр і гра / Л.В. Артемова. – К.: Томіріс, 2002. – 291 с.
  6. Артемова Л.В. Театрализированные игры дошкольников / Л.В. Артемова . – М.: Просвещение, 1991. – 125 с.
  7. Базовий компонент  дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. - № 1. - С.6 - 9.
  8. Бєлкіна Є. І.  Світ  мистецтва  і   дитина /   Є.І. Бєлкіна, Т.М. Науменко // Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4 - 5.
  9. Бурова А.   Гра  у театр  за   педагогікою   Монтессорі  / А. Бурова  // Дошкільне виховання. – 1999. - №5. – С.6 - 8.
  10. Бурова А. Організація ігрової діяльності в дошкільному навчальному   закладі / А. Бурова // Дошкільне виховання. – 2007 .-   № 10.- С.8.
  11. Ветлугіна Н.А. Система естетичного виховання в дитячому садку / Н.А. Вєтлугіна // К. : Радянська школа, 1977. – 256 с.
  12. Гаврилюк С. Театр і казка / С. Гаврилюк // Дошкільне виховання. – 2003. - № 5. – С. 23 - 24.
  13. Горбунова  Н. Театралізована діяльність  дошкільнят / Н. Горбунова // Дитячий садок. – 2005. - № 38. – С. 3 - 4.
  14. Дидактичні та сюжетно-рольові ігри. 7 рік життя / Упоряд: Т.Г. Тристапшон. - Х..: Вид. група «Основа», 2007. - 112 с.
  15. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / наукове керівництво: О.В.Проскура, Л.П. Кочина, В.У.Кузьменко . – К.: видавництво «Богдан», 2003. – 327 с.
  16. Долинна О.М. Гурткова робота / О.М.Долинна, О.П.Низковська // Дошкільне виховання. – 2004. - № 8. – С.8 - 9.
  17. Долинна О. М.     Розвивати творчу особистість /           О.М. Долинна, О. І.Копєйкіна, О. П.Низковська // Дошкільне виховання. – 2003. - № 7. – С.3 - 6.
  18. Дошкольная педагогика: учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. №2010 «Воспитание в дошкольных учреждениях» и № 2002 «Дошкольное воспитание» / под ред. В. И. Ядэшко, Ф.А.Сохина. – М.: Просвещение, 1978. – 416 с.
  19. Дудова Т. Сюжетно-рольова гра – школа життя / Т. Дутова // Дошкільне виховання. – 2003. -№ 8. – С.7 - 9.
  20. Затія – дивоглядія: як зробити ляльковий театр другом кожної дитини / О. О. Тимофєєва, О.В. Борисенко. – Тернопіль: Мандрівець. – 2009. – 164 с.
  21. Карабаєва І. Режисерські ігри дошкільників: зміст, значення, вікові особливості / І.Карабаєва // Вихователь-методист  дошкільного закладу. – 2008. - № 10. – С. 37 - 38.
  22. Карабаєва І. Режисерські ігри дошкільників: організація і педагогічна підтримка / І. Карабаєва // Вихователь-методист  дошкільного закладу. – 2009. - № 1.  - С. 34 - 37.
  23. Карабаєва І. Іграшки для режисерських ігор / І. Карабаєва // Вихователь-методист  дошкільного закладу. – 2009. - № 2.  - С. 68 -71.
  24. Макаренко Л. Все про театр і  театралізовану діяльність / Л. Макаренко .- К. : Шкільний світ, 2008. - 128 с.
  25. Паламарчук Н. Наш маленький театр / Н. Паламарчук // Дошкільне виховання. – 1989. - №3. - С.4-5.
  26. Пантюк Т. М. Дитинство – «ранок» людського  життя  / Т.М. Пантюк // Дитячий садок. – 2000. - № 3. - С. 3 - 5.
  27. Плохій З.П. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку «Малятко» / З.П. Плохій. – Київ, 1999. – 286 с.
  28. Поніманська  Т.І.   Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для  студентів вищих  навчальних закладів / Т.І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2006.- С. 333 - 336.
  29. Сиротич Н. Від гри – до театру / Н. Сиротич // Дошкільне виховання .- 2008. - № 2. – С. 26 -27.
  30. Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр: программа „Театр – творчество – дети”. – 4-е изд., испр.  доп. – М.: АРКТИ, 2004. – 208 с.
  31. Суріна Н. Ігри на розвиток творчої уяви / Н. Суріна // Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4 - 5.
  32. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. – 2-е изд., – К.: Радянська школа, 1971. – 243 с.
  33. Товма І. Театр починається з іграшки / І. Товма // Дошкільне виховання. – 2008. - № 6. – С. 16-18.
  34. Фадєєва Т.П. Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння / Т.П. Фадєєва // Дошкільне виховання. – 2005. - №2. – С.6 - 8.
  35. Шалда Н.   Іграшковий дивограй  бережи, люби, пізнай  / Н. Шалда // Дошкільне виховання. - 2009.- № 11.- С. 24 - 25.
  36. Штанько И.В. Театрализованные игры дошкольников // Детский сад от А до Я. – 2003. -№ 6. – С.71 - 75.

Информация о работе Організація режисерських ігор у дошкільному навчальному закладі