Проблема формування готовності дитини до шкільного навчання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 14:17, курсовая работа

Описание работы

Актуальність дослідження: Сьогодні, коли в нашій країні відбуваються широкомасштабні процеси соціально-економічних і політичних змін, коли максимально загострюються суспільні суперечності, зростає небезпека виникнення відхилень у поведінці дітей, досить актуальною проблемою для психологів, педагогів, фізіологів, лікарів є саме проблема готовності дитини до навчання в школі.

Содержание работы

ВСТУП.......………………………………………………………………...3-6
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
1.1. Основні підходи до вивчення готовності дитини до школи в психолого-педагогічних дослідженнях………………………………………6-16
1.2. Основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання...........................................................................................................16-22
1.3. Задачі виховання у дітей позитивного ставлення до школи в програмах та практиці роботи дошкільних закладах……………………..22-29
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
2.1. Методика вивчення готовності дитини до шкільного навчання……………………………….……………………………………...29-33
2.2. Добірка практичних матеріалів для успішної підготовки дітей до школи………….......………………………33-40
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………..40-42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………42-44

Файлы: 1 файл

Проблема формування готовності дитини до шкільного навчання.doc

— 285.50 Кб (Скачать файл)

Після проведення первинного знайомства з дитиною, можна починати власне психодіагностичне обстеження.

За підсумками обстеження необхідно відмітити:

- основні порушення  в психічному розвитку дитини;

- основні збережені  стержневі особливості особи дитини;

- своєрідність психічного розвитку особистості дитини і його індивідуальні можливості;

-  корекційно-оздоровчі умови для розвитку підлягаючий зберіганню психофізичних.

- перспективні психолого-педагогічні можливості соціальної корекції і інтеграції особи дитини.

За результатами діагностики  готовності до навчання в школі можна  рекомендувати наступне:

а) записати дитину в перший клас;

б) відстрочити початок  навчання на один рік;

в) перевести дитину в  спеціальну групу дитячого саду або шкільний клас вирівнювання;

г) направити на методико-педагогічну комісію;

д) здійснювати індивідуальний підхід до дитини з урахуванням тих або інших виявлених особливостей його підготовки.

 

2.2. Добірка практичних матеріалів для успішної підготовки дітей до школи

Вступ до школи є однією з найважливіших подій у житті  дитини. Оскільки сьогодні багато дітей  починають навчання не з семирічного, а з шестирічного віку, виникає багато проблем і запитань. Тому виникає необхідність знати психологію шестирічного учня, адже різниця між такими дітьми величезна

За визначенням психологів, шість років - початок активності механізму уяви, відображення неіснуючого. Дитина, яка діє самостійно, постійно перебуває у стані «польоту». Книги, ігри, танці, спритні рухи - усе насичене гармонією, яку ця маленька особистість намагається опанувати власноруч. Гармонійна психомоторика сприяє особистісному розвитку, допомагає пізнавати навколишній світ і себе як частину світу, що сприяє розвитку дитини.

У шестирічок механізм уяви домінує над усіма іншими. Дитина виконує величезну роботу, створюючи фантастичні образи, і живе в казковому світі. Тому завдання дорослих, особливо вчителів і батьків, які намагаються не приборкати цей механізм творчості, розвивати та вивчати його. Отже, заздалегідь, до вересня, починається підготовча робота із прийому дітей до першого класу.

Нижче представимо вправи, які сприятимуть розвитку пізнавальних процесів дошкільнят. Вони пропонуються для успішної підготовки дитини до школи.

Вправи для розвитку сприймання

З початку входження  в навчальний процес сприймання в  шестиліток досить розвинуте (їм притаманна висока гострота зору та слуху, вони добре  орієнтуються в кольорах тощо). Однак  їхнє сприймання ще слабко диференційоване, вони не вміють робити цілеспрямованого аналізу результатів сприймання, вирізняти серед них головне, суттєве, їхньому сприйманню властива виражена емоційність. Включення їх у процес учіння сприяє формуванню у них такого виду діяльності, як спостереження. Під час навчання можна забезпечити зростання швидкості перебігу процесів сприймання, збільшити кількість сприйнятих об'єктів, розширити обсяг їх запам'ятовування тощо. Поряд із зазначеними кількісними змінами у розвитку сприймань шестиліток відбуваються і якісні зміни. Вони є певними утвореннями структури сприймань, виникненнями нових особливостей, які свідчать про зростання їхньої пізнавальної активності. Для того, щоб укріплювалися зв'язки в корі головного мозку й підвищувався рівень сприймань, потрібно розвивати спостережливість, користуючись набором вправ.

Вправи для розвитку точності сприймання

Батькам пропонується упродовж кількох секунд продемонструвати дітям  картку чи малюнок, на якому зображено  вісім листочків жовтого і  зеленого кольору, і поставити наступні запитання перед дитиною:

•  Яких листочків  більше — жовтих чи зелених?

•  Усього листочків  більше чи менше п'яти?

Батьки упродовж кількох  секунд, демонструють дитині картку чи малюнок, на якому зображено 12 кульок трьох кольорів. Кульки однакові за розміром. Перед дитиною ставиться завдання відповісти на запитання:

•  Яких кольорів кульки?

•  Яких найбільше?

•  Яких найменше?

Вправа для тренування обсягу зорового сприймання.

На аркуші паперу батькам  пропонується написати склади слів. Дитина розглядає їх упродовж хвилини. Батьки ставлять перед дитиною завдання: скласти найкоротше слово з поданих складів; скласти якомога більше слів, що означають назви рослин, тварин. Орієнтовні набори складів: ра-к, ма-к, ле-в, со-м, ду-б, пе-с, кі-т, ми-ша, жа-ба, ко-ро-ва, ро-маш-ка.

Вправи для розвитку уваги

Характерною віковою  особливістю в шестирічному віці є нерозвинута увага. У них  домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об'єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість. Виконуючи певні види вправ, можна досягнути її стійкості.

Вправа для розвитку обсягу і переключення уваги

Батьки пропонують дитині уважно оглянути кімнату і знайти шість предметів: які містять  геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник); які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо); які виготовлені з матеріалів (дерево, пластмаса, скло, метал).

Вправа для розширення і звуження уваги

Гуляючи, батьки можуть запропонувати  дитині уважно роздивитися вітрину  магазину (продуктового, канцелярського, промислового). Потім пропонується перелічити побачені у вітрині предмети. Батько говорить слово «вітрина», а дитина відтворює побачену річ і так по черзі. Потім вправа проходить у зворотному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.

Вправи на розвиток пам'яті

Пам'ять шестиліток розвивається передусім у напрямі посилення  її довільності, зростання можливостей  свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

У цьому віці відбувається виражена зміна співвідношення мимовільного і довільного запам'ятовування в бік зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що за вмілого керівництва їхньою навчальною діяльністю діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно запам'ятовувати. Розвивається при цьому також і здатність довільного відтворення матеріалу. Поліпшити пам'ять шестиліток можна, використовуючи певний набір вправ.

Вправа на розвиток слухової вербальної пам'яті

Батькам пропонується зачитати дитині список із 12 не пов'язаних між  собою слів: гора, голка, троянда, кішка, годинник, пальто, книга, вікно, пилка, правда, нога, ваза.

Дитина записує або  відтворює усно те, що запам'ятала.

Вправу можна модифікувати, запропонувавши дитині 12 слів, які мають різне емоційне забарвлення: канікули, радість, вікно, дерево, парта, війна, крейда, сміх, горе, бійка, сонце, кров.

Батьки визначають кількість  відтворених слів та їх емоційне забарвлення, що може бути додатковою інформацією про емоційний стан дитини.

Вправа на розвиток асоціативної пам'яті

Батьки зачитують дитині 12 слів і просять її уявити собі образ, пов'язаний із кожним словом. Завдання дитини — створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний  образ, пов'язаний зі словом, мав би зв'язок із попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.

Набори слів: дерево, верблюд, повітря, квітка, майданчик, краватка, кіно, справедливість, директор, камінь, ключ, терези.

Вправи на розвиток мислення

Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного мислення. Конкретність мислення шестиліток виявляється передусім у тому, що під час розв'язання розумової задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень (котики, зайчики, цукерки, а не 1,2, 3).

 Їм легше проаналізувати  конкретний факт та зробити  з нього певні висновки, ніж  навести приклад до загального  положення. Використовуючи дані вправи, можна розвинути операції аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнення у співвідношеннях конкретно-образних і абстрактно-словесних компонентів, виробляти гнучкість мислення.

Вправа на розвиток кмітливості  та ерудованості дитини

Батьки дають дитині завдання:

•  назвати три слова, що починаються з букв м, г, д;

•  назвати чотири тварини на букву с;

•  назвати чотири ягоди на букву к;

•  назвати п'ять  міст на букву р;

•  назвати три квітки на г чи на м;

•  назвати чотири держави на букву а;

•  назвати шість імен на букву в.

Вправа на розвиток творчого мислення

Батьки пропонують дитині три слова, не пов'язані між собою  за змістом. Наприклад, озеро, олівець, ведмідь або весна, дерево, вікно. Дітям потрібно скласти якнайбільше  речень із цими словами.

Вправи на розвиток мовлення

На початок шкільного  періоду дитина вже володіє певним словниковим запасом і мовною граматикою. Новим у формуванні мовлення є свідоме вживання різних форм слова, оволодіння граматикою письма, збільшення кількості слів і речень у письмових роботах, зростання швидкості письма і його якості. Засвоєнню письма повинно передувати оволодіння читанням, успіхи в якому залежать від батьків, які повинні зацікавлювати дитину дитячими книжками, стимулюючи запам'ятовувати малюнки і літери, які відповідають їм. Користуючись певними вправами, можна розвивати у дитини як мовлення, так і письмо.

Вправа для розвитку логічного мислення

Для проведення цієї вправи потрібен набір листівок. Батьки кладуть  перед дитиною декілька листівок зворотним боком. За бажанням дитина бере одну з них і починає свою розповідь у вигляді казки чи гумористичною оповідання, але обов'язково включаючи те, що зображено на листівці. Потім естафета передається іншому членові родини. Той, хто продовжує розповідь, обов'язково має включати зображення на своїй листівці. Ця вправа сприяє розвитку логічного мислення.

Вправа на розвиток мовної активності

Батьки пропонують дитині набір слів: театр, кіно, магазин, мандрівка  в іншу країну, що можуть бути використані  для складання невеликих оповідань. Отримавши тему, дитина повинна розкрити її таким чином, щоб повністю було розкрито зміст вибраного слова.

Вправи на розвиток уяви

Уява в шестирічному віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. У процесі учіння вона поступово розвивається, зокрема вдосконалюється відтворююча уява, стаючи дедалі реалістичнішою та керованішою.

Інтенсивно формується творча уява на базі минулого досвіду, з'являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Завдяки певним вправам можна досягти зростання швидкості утворення образів, фантазій та виховати в дітей вимогливість до витворів власної уяви. Пропонується кілька вправ для розвитку творчої уяви.

Вправа на розвиток випереджального  відображення реальності

Дитині зачитується  початок речення, наприклад: «Я пішла (ов) до ванної кімнати вмиватися, відкрила (в) кран і тут раптом...» Завдання дитини — скласти якомога більше варіантів її закінчення. Варіанти повинні містити в собі описи незвичайних, іноді фантастичних подій. Ця вправа розвиває здатність швидко і легко породжувати найнесподіваніші образи фантазій і сміливо поєднувати їх із повсякденними подіями.

Особливо важливо, готуючи  шестиліток до школи, звернути увагу на рівень розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, увага, мислення, мовлення, пам'ять, уява), які допоможуть дитині під час формування навчальної діяльності, яка стає провідною і набуває характерних особливостей. Своєрідність навчальної діяльності полягає в тому, що її зміст в основному становлять наукові поняття та зумовлені ними узагальнені способи розв'язання завдань, а її основна мета та головний результат полягає у засвоєнні наукових знань та відповідних їм умінь. Через це розвиток когнітивної сфери шестиліток потребує інтенсивного удосконалення.

Дані наукових досліджень свідчать, що інтелектуальний розвиток дитини відбувається в роки вікового дозрівання. За результатами зарубіжних досліджень, удосконалення пізнавальних процесів здійснюється більше ніж на 25% до шести років, на 50% — до восьми років, на 75% — до 12 років від загального розвитку, що вказує на велике значення ролі дитинства в інтелектуальному розвитку дитини. Психологи вважають, що на етапі розумового становлення особистості школяра батькам слід акцентувати увагу на розвитку пізнавальних процесів дитини та вдосконалювати їх за допомогою спеціальних вправ (За матеріалами «Бібліотеки «Шкільного світу»).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. З вступом дитини  до школи докорінно змінюється її об’єктивне становище в суспільстві та конкретні взаємовідносини з навколишнім середовищем. Головною діяльністю стає навчання, яке ставить до неї нові, складні умови, пов’язані з виконанням нових обов’язків. В аспекті цих вимог перебудовується весь перебіг життя дитини, який від нині визначається вимогами школи, вчителя, специфікою її навчальної діяльності. Водночас відбуваються зміни загальної спрямованості особистості дитини, а отже й значення основних мотивів діяльності. Якщо в дошкільному віці основним були ігрові мотиви, то в шкільному віці закономірний характер, хоча і є індивідуальні варіації.

Готовність до школи  в сучасних умовах розглядається, насамперед, як готовність до шкільного навчання чи навчальній діяльності. Цей підхід обґрунтований поглядом на проблему з боку періодизації психічного розвитку дитини і зміни ведучих видів діяльності. На думку Е.Е. Кравцової, проблема психологічної готовності до шкільного навчання одержує свою конкретизацію, як проблема зміни ведучих типів діяльності, тобто це перехід від сюжетно-рольових ігор навчальної діяльності [25, с. 45]. Такий підхід є актуальним і значним, але готовність до навчальної діяльності не охоплює цілком феномена готовності до школи.

2.Підготовка дітей до школи як цілеспрямований процес здійснюється в дошкільних установах відповідно з їхньою програмою, а також у родині, де вона реалізується по-різному.

Информация о работе Проблема формування готовності дитини до шкільного навчання