Проблема формування готовності дитини до шкільного навчання

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 14:17, курсовая работа

Описание работы

Актуальність дослідження: Сьогодні, коли в нашій країні відбуваються широкомасштабні процеси соціально-економічних і політичних змін, коли максимально загострюються суспільні суперечності, зростає небезпека виникнення відхилень у поведінці дітей, досить актуальною проблемою для психологів, педагогів, фізіологів, лікарів є саме проблема готовності дитини до навчання в школі.

Содержание работы

ВСТУП.......………………………………………………………………...3-6
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
1.1. Основні підходи до вивчення готовності дитини до школи в психолого-педагогічних дослідженнях………………………………………6-16
1.2. Основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання...........................................................................................................16-22
1.3. Задачі виховання у дітей позитивного ставлення до школи в програмах та практиці роботи дошкільних закладах……………………..22-29
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
2.1. Методика вивчення готовності дитини до шкільного навчання……………………………….……………………………………...29-33
2.2. Добірка практичних матеріалів для успішної підготовки дітей до школи………….......………………………33-40
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………..40-42
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………42-44

Файлы: 1 файл

Проблема формування готовності дитини до шкільного навчання.doc

— 285.50 Кб (Скачать файл)

      Для  дітей із недостатньо сформованим  сприйманням, особливо просторовими  уявленнями, такі завдання можуть  становити значні труднощі.

      Найпростішим  завданням є складання окремого  зображення (наприклад, обличчя ляльки, фігури тварини, контури літака та ін.), розрізаного на 5—6 частин (можна і на 3—4, якщо дитина має значні труднощі).

      Можливі  такі варіанти завдань:

      1) складання  зображення за уявленням.

      Даються  частинки зображення і пропонується  скласти з них ціле. За окремими деталями дитина має уявити те зображення, яке треба відтворити .

       2 )Складання  зображення за зразком.

      Для  цього потрібно мати два примірники  зображень: Цілий і розрізаний. Перед дитиною кладеться ціле  зображення та безладно розсипаються окремі його частини й пропонується скласти таке саме.

      

                 Для корекційно-розвивальних занять  із молодшими школярами кабінет  шкільного психолога має устатковуватися  достатньою кількістю різних  дидактичних ігор і вправ. Звичайно, весь обсяг завдань і дидактичного матеріалу до них в одному посібнику подати неможливо.

      Ось  деякі зразки,   типові завдання,  де показано їх розвивальні  можливості, дано деякі методичні  поради щодо їх використання. Психолог, який скористається цим  матеріалом для практичної роботи, має до кожного типу завдань дібрати аналогічні, простіші, складніші. Цікаві й змістовні заняття з дітьми можливі за наявності багатьох однотипних завдань на різному дидактичному матеріалі.

 

Розвиток сприймання та орієнтування в просторі      Складання одночасно двох фігур різної величини :

      Для  виконання цього завдання потрібно  мати два однакові зображення  різної величини, розрізані на  однакові деталі і змішані.  Процес складання

      відповідних  фігур потребує, крім аналізу деталей за формою, ще й за величиною

 

       Вправа  Складання візерунків з мозаїки.     

      Комплекти  "Мозаїка" можна придбати  в магазині іграшок як відому  дидактичну гру. Це набір різнокольорових  многокутників і спеціальної  панелі, на якій вони закріплюються відповідно до заданого малюнка. Складність малюнка може регулюватися залежно від можливостей виконавців.

      За відсутності  готових наборів можна виготовити .з пластика, цупкого паперу чи  картону набори   і викладати  з них різнікомпозиції за накресленим зразком.

 

      Для  цієї гри придатні будь-які  площинні зображення чи об'ємні  фігури, іграшки, предмети побуту, які можна розкласти чи поставити  в різному порядку. Наприклад,  на столі викладається композиція: будиночок, праворуч ростуть квіти, ліворуч — ялина, перед будиночком — песик. Дитина уважно розглядає композицію. Потім вона заплющує очі або відходить вбік, а тим часом деталі композиції міняються місцями. Повернувшись, дитина має розповісти, що змінилося.

      Просторова  орієнтація дітей особливо добре тренується, якщо в різному порядку розташовувати об'ємні предмети: іграшки, навчальне приладдя. Наприклад: на столі лежить книжка, праворуч від неї — олівець, зліва — ручка

      Непомітно  для дитини предмети розкладають  в іншому порядку. Розглянувши їх знову, дитина має пояснити, як вони тепер розміщені один відносно іншого. Предмети потрібно розміщувати так, щоб доводилося вживати різні прийменники:під, над, ззаду, збоку, спереду, зліва, справа,поряд.Добре, коли в грі бере участь кілька учнів, вони придумують завдання одне для одного, переміщуючи предмети.

 

Вправа  Орієнтування у просторі за інструкцією.

 

      Грати  можна в кімнаті, ще краще  — у дворі, в саду з групою  дітей. Наприклад, хтось із  учасників гри ховає за деревом  м'яч. Його треба знайти, вислухавши інструкцію: "Іди ліворуч" підійди до дерева, заглянь за дерево". Складність маршруту й відповідно — інструкції залежать від можливостей дітей її виконати. Спочатку інструкцію дає дорослий. Потім свої інструкції діти можуть давати одне одному по черзі


Информация о работе Проблема формування готовності дитини до шкільного навчання