Самостоятельная художественная деятельность детей как способ эстетического воспитания дошкольников

Наступним умовою для ефективного прояву дітьми самостійності виступає індивідуальний підхід до дитини з боку педагога, який базується на знанні специфічних особливостей кожного малюка, обліку рівня розвитку образотворчих умінь і навичок, що, у свою чергу, передбачає диференціацію навчальних завдань для дітей з різними рівнями образотворчих умінь, підбір методів і прийомів керівництва у відповідності з інтересами, особливостями, можливостями дітей.

Важливим виступає і організація особистісно-орієнтованої взаємодії педагога з дитиною. Воно повинно бути спрямоване на позицію партнерства, співпраці з дитиною, на визнання дорослим його самостійності як повноправного суб'єкта, а не об'єкта процесу виховання.

Організація ігрової форми образотворчої діяльності, що також сприяє прояву самостійності у дошкільників (процесуальна гра, ігрові вправи, ігрові ситуації тощо). Гра має багато спільного з образотворчої діяльністю, і на основі цього з'являється необхідність встановлення зв'язку між ними. Обидва види діяльності базуються на враженнях, які отримують діти з навколишнього життя. Завдяки зв'язку з грою образотворча діяльність стає більш цікавою, привабливою для дитини, викликає яскравий емоційний відгук, створює особисто значущий мотив діяльності, так як зображати хід ігри, створювати ігрові образи значно цікавіше, ніж просто малювати, ліпити чи наклеювати що-небудь.

Крім того, ігрова форма організації сприяє формуванню у дошкільника вміння ставити мету, планувати дії, оволодівати способами зображення, контролювати хід виконання, давати оцінку, а значить проявляти самостійність на всіх етапах образотворчої діяльності.

Тісний контакт педагога з сім'ями дітей - є ще однією важливою умовою для розвитку художньо - творчого розвитку дітей.

Зміст самостійної художньої діяльності дітей збагачується не тільки враженнями, отриманими в дитячому саду. Все, що дитина спостерігає за межами дитячого садка і отримує в процесі спілкування з батьками, братами, сестрами, теж знаходить своє відображення в малюнку, ліпленні, в ігровому творчості. Особливо сильне враження справляють на дитину яскраві персонажі з лялькових театрів, мультфільмів, дитячих передач, які діти дивляться вдома з батьками, потім зображують по - своєму. У місці з батьками дитина відпочиває на природі, подорожує, відвідує виставки, музеї тощо, а отримані враження переносять у власну художню діяльність [15].

Для більш тісного контакту з сім'єю проводяться Майстер - класи, консультації для батьків, анкетування. Батькам надається перелік ігор, які можна провести з дітьми вдома, на природі.

Батьки повинні враховувати рекомендації вихователів, ділитися з ними своїми переживаннями, розповідати про інтереси своєї дитини, його іграх будинку. Так встановлюються зв'язки між різними формами організації дитячої діяльності.

Створення і збагачення предметно-розвивального середовища, зокрема облаштування зони для самостійної художньої діяльності дошкільників, розглядається як умова оптимізації самостійності дошкільників. Таке середовище передбачає право самостійного вибору діяльності, право на прояв своєї індивідуальності. У групі організується зона самостійної художньої діяльності - дитяча майстерня, де діти можуть самостійно займатися декоративно-оформлювальної діяльністю (іграшки-саморобки, елементи костюмів до свят, декорації до дитячих ранків, елементи інтер'єру для прикраси групи), дитина може малювати олівцями, фломастерами, фарбами, крейдою, вугіллям, пальчиками, долоньками і т.п. Матеріали і обладнання повинні періодично змінюватися та доповнюватися. Таке середовище дозволить дитині вільно реалізовувати свої задуми, буде сприяти розвитку образотворчого творчості, прояву у нього самостійності.

Організація художньо-естетичної розвивального середовища:

Молодша група:

- предмети побуту: Вишита, писана одяг, розписна посуд, глиняні іграшки (димковская), іграшки з дерева (семенівська, матрьошки, грибки, коники-каталки) іграшки з соломи.

- книжкова ілюстрація. Художники: Ю. Васнецов, Ст. Лебедєв, Ст. Сутеев, Тобто Чарушін.

- художні картини. Натюрморти, зображують квіти, фрукти і овочі: П. Кончаловський. Бузок у кошику; В. Левітан. Волошки; В. Рєпін. Яблука.

- скульптура малих форм, що зображує тварин.

Середня група

- натюрморт. П. Кончаловський. Персики; В. Левітан. Біла бузок; Кульбаби; Машков. Сині сливи; В. Рєпін. Яблука.

- пейзаж. В. Айвазовський. Хвиля; А. Куїнджі. Березовий гай; Шишкін. Сосновий бір.

- портрет. В. Рєпін. Бабка; Ст. Суриков. Сміється солдатів; А. Архипов. Дівчина з глеком. ( живопис).

- книжкова графіка. Ілюстрації художників: Ст. Лебедєва, Л.Токмакова, Л. Володимирського.

- скульптура. Малі форми: анімалістична, нескладна жанрова (по знайомим дітям сюжетів побутового і казкового характеру).

Старша, підготовча групи

Живопис

- натюрморт. Ю. Васнецов. Квітучий луг; М. Кончаловський. Піднос і овочі; К. Коровін. Квіти і фрукти.

- пейзаж. Ст. Васнецов. Затишшя; В. Левітан. Вечірній дзвін; Ст. Мішків. Розповідь про Уралі; А. Саврасов. Жито; В. Шишкін. Дощ у дубовому лісі.

- портрет. В. Айвазовський. Пушкін у моря; З. Серебрякова. Портрет сина; Ст. Сєров. Дівчинка з персиками.

- жанрова живопис. К. Васильєв. Русалка; Ст. Васнецов. Казка про сплячу царівну; О. Єфімова. Кіт-Баюн.

Графіка

А) книжкова графіка:

- ілюстрації художників-казкарів;

- художників «веселої книжки»;

- художники, що ілюструють вірші й оповідання про дітей;

- оповідання про тварин;

- розповіді із моральною тематикою;

фольклор.

Б) прикладна графіка:

- етикетки, марки, оформлення продуктів харчування.

В) плакати:

- про цирк, охорони природи і тварин, святах.

Скульптура

- скульптура малих форм

- монументальна скульптура: М. Анікушин. Пам'ятник О.С. Пушкіну; П. Клодт. Приборкувачі коней.

- декоративна скульптура: Фонтани, ліпні прикраси, барельєфи палаців, будинків в містах Росії.

- станкова скульптура: бюсти, портрети, жанрова скульптура.

Архітектура

Суспільно-громадянська, промислова, культова, житлова і декоративна архітектура.

Обладнання для самостійної художньої діяльності дітей:

Малювання:

- репродукції картин, ілюстрації з дитячих книг по темі, яку педагог запланував на найближче майбутнє, і тієї теми, яку діти вже освоїли;

- фони різного кольору, розміру і форми;

- образотворчий матеріал: гуаш, акварель, воскові крейди, сангіна, туш, олівці різної товщини, кольорові олівці. (відповідно до віку дітей);

- кисті різних розмірів, «тинки»;

- підставки для пензликів;

- стаканчики для води;

- серветки для пензликів;

- панелі для змішування фарб;

- вата, газети;

- інвентар для прибирання робочого місця: відро для сміття, тазик, ганчірочки.

Ліплення

- глина, пластилін, солоне тісто;

- скульптури малих форм, ілюстрації;

- качалка для розкочування глини;

- стеки;

- стаканчики для води;

- серветки для рук;

- інвентар для прибирання: тазик, ганчірочки;

- матеріал для оформлення робіт (нитки, ґудзики, намистини, насіння, гілочки).

Аплікація

- ілюстративний матеріал по найближчій темі;

- фони різних розмірів (картинки з кольорових журналів, шпалери);

- папір, картон різної якості і розміру;

- клаптики тканини, нитки, ґудзики, намистини, наклейки, фантики;

- підставки для рук і кисті;

- клійоночки;

- серветки для розгладження деталей і для рук;

- ножиці на підставці;

- відро і тазик для обрізків;

- клей;

- інвентар для прибирання

Основні спонукальні мотиви самостійної образотворчої діяльності:

- різноманітні яскраві життєві враження від сприйняття навколишнього світу і мистецтва (відвідування цирку, театру; яскраві театральні дій);

- потреба закріпити той художній досвід, який дитина придбав на заняттях, в процесі спілкування з дорослими та іншими дітьми;

- безкорисливе задоволення від процесу та результату;

- потреба отримати потрібний, задовольняє дитини результат і ставлення до нього: подарувати, привернути увагу інших до змісту.

Форми самостійної образотворчої діяльності:

- підготовка до майбутнього заняття по зображальності (діти отримали завдання подумати, про що вони будуть малювати на наступний день);

- вправа придбаних уміннях, навичках (зазвичай після цікавих занять образотворчої діяльністю, спостережень за аналогічною діяльністю дорослих, дітей);

- гра чи підготовка до неї (діти виступають в ролі художників, допомагають іншим дітям підготувати театрально-творчі ігри);

- втілення власних задумів дитини.

Самостійність у дошкільників в образотворчій діяльності не виникає сама по собі, однак керівництво повинно носити непрямий характер. Виховання її вимагає дотримання певних педагогічних умов, які допоможуть педагогу уникнути помилок, організувати роботу з дошкільнятами по вихованню самостійності в образотворчій діяльності найбільш ефективно [29].

Тому, плануючи роботу з дітьми, вихователь повинен заздалегідь продумати і методи керівництва самостійною діяльністю. Він надає дітям необхідну допомогу: допомагає організувати гру, активізує малоактивних дітей, пропонуючи їм цікаве завдання, спонукаючи їх час від часу проявляти власну ініціативу, допомагає оформити задум, коли він не чітке, радить у виборі матеріалів, ілюстрацій, в організації колективної роботи. Метод прямих вказівок не прийнятний.

Незважаючи на те, що діяльність поза заняття самостійна, нею треба керувати, але тонко, не нав'язливо.

Так, необхідно переконатися в тому, чи знає дитина, що він буде зображувати, що йому для цього знадобиться. Часто буває, що дитина приймається за роботу без чіткого уявлення про те, що буде робити. В результаті, не встигнувши почати, він кидає, знову береться і знову кидає. Це виховує звичку.

Якщо в процесі зображення зустрінуться труднощі, треба порадити, як їх подолати. Дитина потребує і в оцінці свого результату. Роботи, виконані у вільний від занять час, слід підписувати і зберігати в спеціальній папці. 
Самостійна художня діяльність дошкільнят проходить здебільшого в приміщенні. Однак педагог може організувати її і на повітрі: малювання на асфальті кольоровою крейдою, ліплення з глини, малювання з натури квіток, листя (аквареллю, гуашшю, пастеллю, кольоровими олівцями), створення на піску з камінчиків зображень (сонечка, тварин, людей), виготовлення виробів з пап'є-маше, плетіння з ниток, тасьми, соломки, вироби з сучків і гілок рослин; взимку - створення скульптур зі снігу з використанням кольорового льоду для прикрас.

Одним з ефективних прийомів підготовки дітей до самостійної діяльності окремо можна виділити освоєння навичок роботи в нетрадиційних техніках зображення. З допомогою нетрадиційних технік зображення розвивається творчість, уяву. Ця техніка надає можливість досить простими способами отримати красивий, незвичайний результат, дає більше шансів для самовираження, діти отримують більше можливостей для творчості. Після ознайомлення з новою технікою зображення, дитина може застосовувати її в самостійній діяльності.

У молодших групах використовуються найпростіші техніки: малювання пальчиками, відбиток поролоном, друк за трафаретом 
У старшій групі в самостійної діяльності діти можуть використовувати більш складні техніки: монотипія, кляксографія, створення колажів, друк різними матеріалами, малювання свічкою, восковими крейдами, як окремо, так і поєднуючи кілька в одній роботі [40].

В цілому слід зазначити, що самостійна художня діяльність у групі є одним з показників рівня розвитку дітей. Це свідчить про те, що вони отримали на заняттях певний обсяг навичок, умінь, різноманітні художні враження, навчилися діяти без сторонньої допомоги.

Поза занять відбувається перенесення цих способів дій у нові умови, ситуації, дитина діє вже з власної ініціативи, у відповідності зі своїми інтересами, бажаннями, потребами, застосовуючи в цих нових умовах і ситуаціях отримані їм на заняттях навички та вміння.

Таким чином, зображувальна діяльність, яка виникає з ініціативи дитини, розвивається і збагачується на основі перенесення в неї засвоєних на заняттях навичок малювання, ліплення, аплікації, розкриття дитині естетичного ставлення до навколишнього. Цьому також сприяють відповідне обладнання, збагачення дітей новими враженнями, вміле педагогічне керівництво.

Це керівництво має деяку специфіку і спрямоване на розвиток самостійності, ініціативи дитини. Навіть якщо не всі хочуть займатися образотворчою діяльністю поза занять, вихователь повинен дбати про розвиток інтересу до неї у дошкільнят, бажання пробувати сили в різних її видах.