Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Мая 2015 в 23:29, курсовая работа
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні засади, що забезпечують ефективність процесу виховання самостійності х дошкільників в художній діяльності.
Досягнення мети дослідження зумовили вирішення таких завдань:
1. На основі аналізу наукових джерел уточнити зміст і структуру самостійності дошкільників в художній діяльності.
2. Виявити особливості прояву самостійності дошкільників в художній діяльності.
3. Розробити та впровадити у практику модель виховання самостійності дошкільників в художній діяльності
4. Теоретично встановити й експериментально апробувати зміст і методику виховання самостійності дошкільників в художній діяльності.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні аспекти самостійної художньої діяльності дошкільнят як засобу естетичного виховання 6
1.1. Засоби та методи естетичного виховання дітей дошкільного віку 6
1.2. Зміст самостійної художньої діяльності дошкільників 10
1.3. Особливості організації самостійної художньої діяльності дошкільників 22
РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження самостійної художньої діяльності дітей дошкільного віку 33
2.1. Характеристика експерименту 33
2.2. Методика формування самостійної художньої діяльності дошкільників 40
2.3. Результати експерименту 46
ВИСНОВКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53
ДОДАТКИ 57
Конспект заняття з аплікації на тему: «Казковий будинок для снігової королеви».
Програмовий зміст:
Ознайомити з новою технікою аплікації зі смужок паперу (торцева аплікація). Навчити скручувати смужки паперу в «рулончики» та щільно наклеювати на форму, створюючи потрібний образ (будинок). Закріпити навички користування ножицями. Розвивати дрібні м’язи рук, уяву та вміння співпрацювати в групах. Виховувати посидючість, старанність, самостійність.
Матеріал та обладнання: кольоровий папір, ножиці, клей, картон, пензлі, олівець, лінійка.
Хід заняття.
1. Організаційний момент.
- Рада всіх я вас вітати
І роботу розпочати
- Настрій – супер,
Погода – клас,
До роботи – все гаразд.
2. ІАМ «Ротаційні трійки».
Завдання: дати відповідь на запитання.
1. Відгадати загадку:
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі
Поля причепурила -
Пухнастим снігом вкрила
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна?
2. На яку людину схожа зима, стару, чи молоду, поясніть.
3. Звідки приходить зима?
4. Які знаєте казки про зиму?
5. Яка за характером Снігова королева?
6. Як називався її будинок?
7. З якого матеріалу він
8. Яку форму має палац Сніжної королеви?
Діти сідають на місця. Вихователь демонструє картинки із зображеннями палаців з різних матеріалів.
- Як ви думаєте, який із цих
палаців належить Сніговій
3. Д/вправа «Закінчи речення».
Вихователь дає початок речення : «Цей палац належить Сніговій королеві, тому що...». Діти повідомляють свої версії, закінчуючи його.
4. Мотивація заняття та спільне визначення його теми.
- Діти, в нашому закладі проводиться
конкурс «Кращий сніговий
- Зверніть увагу на матеріал, що є у вас на столах і спробуйте визначити, що ми будемо сьогодні робити.
5. Бесіда.
- З чого можна робити аплікацію?
- Визначте, з чого зроблена аплікація на зразку?
- Чи легко виконати таку роботу?
6. Пояснення виконання роботи. Диференціація завдання за ступенем складності.
- Так, робота складна, тому ми будемо виконувати її спільно. Для цього згідно символічних позначок, поділимось на три підгрупи. Займіть, будь ласка відповідні робочі місця.
Педагогом попередньо підготовлено різний матеріал для роботи груп.
Для І групи (середній рівень) – ножиці;
для ІІ групи (достатній рівень) – кольоровий папір, лінійки, олівці;
для ІІІ групи (високий рівень) – клей.
Діти самостійно в підгрупах визначають завдання для роботи.
І група розрізає папір на смужки по лінії, яку проводить ІІ група, ІІІ група скручує папір, який нарізали товариші, в рулончики та закріпити їх клеєм.
- По мірі виконання роботи, діти, група. Яка справилась із своїм завданням, переходить до іншої і допомагає своїм товаришам. (Педагог разом з дітьми закріплює правила роботи в групі.)
7. Повторення послідовності
- Обриваєм смужки? (Ні, нарізаємо.)
- Скручуємо кульки? (Ні, рулончики.)
- З допомогою клею фіксуємо кінець рулончика? (Так.)
- Змащуємо клеєм кожний
- Працюємо спільно, дружно? (Так.)
- Якщо щось незрозуміло, мовчимо? (Ні. Звертаємось по допомогу
8. Фізкультхвилинка.
Пальці в гості завітали
І вітатись пальці стали
Великий з великим і т. д.
9. Самостійна робота дітей в групах.
Після виконання завдання в групах, вихователь демонструє зображення казкового будинку, зображене попередньо ним олівцем та пропонує дітям заповнити його виготовленими «рулончиками», щільно приклеюючи їх один до одного.
Педагог:
- Домовтесь між собою, хто буде прикрашати дах, вікна, стіни, двері.
Діти домовившись, оздоблюють зображення.
10. Аналіз і підсумок заняття (ІАМ «Мікрофогн»).
- Що навчились робити на
- Із чого створювали казковий будинок?
- Чи була робота складною?
- Хто зробив своє завдання та допоміг товаришу?
- Що вам сподобалось робити?
- Що не сподобалось? Чому?
- Чи хотіли б ще зробити аплікацію з рулончиків?
- Яку ще аплікацію можна було б зробити з «рулончиків» ?
- Чи зможемо ми тепер взяти участь у конкурсі «Кращий сніговий палац» ?
- Що нам допоможе під час будівництва палацу із снігу?
Ще одним цікавим заняттям стало ліплення зайця.
Конспект заняття з ліплення на тему : «Заєць».
Програмовий зміст: вчити дітей створювати образ тварини конструктивним способом. Розвивати вміння планувати свою роботу, ліпити послідовно, використовувати допоміжні матеріали для передачі виразності образу. Продовжувати формувати уявлення про пристосування тварин до зими. Розвивати творчість, словотворчі вміння дітей, уяву, дрібну моторику рук. Виховувати емпатичні почуття, самостійність.
Матеріали та обладнання: мікрофон, зразок пластилінової скульптури тварини, виготовленої вихователем, технологічні картки, пластилін, стеки, дощечки, кусочки металевого проводу (для вус).
Хід заняття
І. Організаційний момент:
Рада всіх я вас вітати
І заняття розпочати,
будем працювати гарно,
швидко, весело і вправно,
-Настрій ?
- Супер !
- Погода ?
- Клас !
- До роботи ! Все гаразд !
ІІ. Актуалізація знань дітей.
Спробуйте відгадати, про кого чи про що ми сьогодні будемо говорити. Для цього пограємо в гру «Так – ні» (ТРВЗ). Ви задаєте мені запитання, але лише такі, на які можна відповісти «так» чи «ні».
Діти задають запитання за планом:
Це живе ?
Це рослина (тварина)?
Це звір (пташка, комашка)?
Це дика (свійська) тварина
і т. д., поки не відгадають, що це – заєць
- Я впевнена, що ви багато знаєте про зайців. Давайте розкажемо це під час гри «Я знаю» (ІАТ «Мікрофон»):
1. «Я знаю, що заєць дика тварина, а кріль, схожий на зайця, - свійська тварина»
2. «Я знаю, що є заєць-русак та заєць-біляк».
3. «Я знаю, що зайці не будують постійного житла.»
4. «Я знаю, що зайченята народжуються
зрячими і можуть зразу
5. «Я знаю, що зайці не роблять запасів на зиму»
ІАТ «Мозкова атака» «Чому у зайця куций хвіст»? (гіпотези дітей)
Як можна назвати зайця, у якого куций хвіст ?
А заєць, у якого довгі вуха - ...
ІІІ. Спільне визначення теми, мотивація заняття.
Як, на вашу думку, кого ми сьогодні будемо ліпити ?
Подивіться якого зайчика зліпила я. Чи хочете ви навчитись ліпити такого ?
Для чого він може вам знадобитись ? Щ о з ним можна робити ? (гратись, подарувати)
А якщо я цьому зайчику зліпила б лисичку, то яку б казку можна було б розіграти ?
В яких ще казках, мультиках зустрічається зайчик ?
ІV. Визначення завдань для дітей (диференційовано):
Візьміть картки і розгляньте їх. Хто сам, без моєї допомоги, зможе виготовити тваринку ?
Завдання 1 : Зліпити зайця за схематичним малюнком.
Завдання 2: Хто справиться – ліпить зайченят.
Всі інші діти виконують завдання за показом та поясненням вихователя:
Зараз я покажу, як виліпити зайця, а ви мені допоможете – будете дивитись на схематичний малюнок і підказувати що за чим робити.(Показ.)
Як ви думаєте, навіщо у вас в розетках є шматочки проводу ? Як його можна використати під час ліплення зайчика ?
Фізкультурна хвилинка:
Білий зайчик умивається
Вимив носик, вимив хвостик
Вимив вуха, витер сухо
Та й побіг
V. Самостійна робота.
- А тепер спробуйте зліпити зайчика самі
- Найкращою буде та робота, яка буде схожою на зразок, охайна, гарна.
- Наприкінці заняття ми разом оформимо виставку ваших робіт.
Хто навчився ліпити зайчика ?
В кого він вийшов схожим на зразок ?
Як, на вашу думку, чи багато ми знаємо про зайців ?
Зараз перевіримо.
Проводиться інтерактивна гра з елементами емпатії «Я – заєць» (обирається дитина, яка бере на себе роль зайця, всі інші діти ставлять запитання про зайця, що цікавлять їх).
Також приклади конспектів-занять наведені у додатках.
Результати проведення констатуючої та контрольної діагностики дали змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів самостійної художньої діяльності дошкільників. Близько половини дітей, що взяли участь у констатуючому експерименті, проявляють схильність до самостійної творчості. За результатами тестування, 50,7 % дітей виявили потяг до діяльності художнього напрямку в різних її видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільників обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи. За результатами контрольного експерименту цей показник збільшився до 72,3%. Психофізіологічні особливості дошкільників – емоційна чутливість, висока чуттєвість сенсорних зон нервової системи, тип співвідношення першої та другої сигнальних систем – обумовлюють перевагу в цій віковій групі художнього типу свідомості. Пізнавальний інтерес до творчої діяльності, за результатами тестування, виявився таким: схильність до репродуктивної художньої діяльності (літературної, образотворчої, хореографічної, ігрової) виявилась домінуючою (85,5%). На наш погляд, якщо пізнавальний інтерес виступає перед нами як виборча спрямованість особистості та як засіб удосконалення діяльності дитини, пов’язаний з його прагненням до пізнання та творчості, то в даному випадку інтерес до творчих видів діяльності нижче природних можливостей дошкільників: відповіді дітей на запитання «Чому саме вони обирають саме цей вид діяльності?» містили такі фрази: «Мені це подобається», «Я люблю малювати» тощо. Емоційні прояви, що обумовлюють пізнавальний інтерес дітей – захоплення, почуття очікування нового чи почуття інтелектуальної радості, як мотиви пізнавальної діяльності, у дітей не спостерігалось. За результатами контрольного експерименту цей показник знизився до 71,2 %. Аналізуючи мотиви виконання творчої діяльності дошкільників ми з’ясували, що, мотив досягнення став вирішальним лише для 15 % дітей. За результатами контрольного експерименту цей показник збільшився до 24 %. Решта дітей основним чи другорядним фактором визначили мотивацію ставлення (схвалення або оцінки), адже мотив схвалення є одним із головних мотивів, який спонукає дітей до роботи на заняттях. Мотив досягнення знаходить своє відображення у підкріпленні високого рівня здібностей і в уникненні підтвердження низького рівня. Як правило, дошкільники схильні виявляти більшу концентрацію інтересу до тих занять, на яких вони виявляють кращі здібності. Також однією з причин низької мотивації досягнення є страх невдачі, що переслідує окремих дітей – 9 %. За результатами контрольного експерименту цей показник зменшився до 3 %.
Творчі завдання викликали у дітей жвавий інтерес, бо їх насамперед зацікавила форма подання художнього матеріалу. Результати тестування показали, що більша частина дітей (65,7%) знаходиться на репродуктивно-пасивному рівні розвитку показника творчого мислення – оригінальності. Низький рівень розвитку цього компонента творчого мислення пов’язаний, насамперед, на нашу думку, з рівнем пізнавальної активності дошкільників та розвитком їх кругозору. В процесі виконання творчих завдань діти потребували постійного контролю з боку викладача (стимулювання пізнавальної діяльності), що відображає низький ступінь пізнавального мотиву та способів самостійної поведінки. Обмежений кругозір, низький рівень особистої рефлексії (самоконтроль, саморегуляція), репродуктивно-наслідувальний характер пізнавальної активності – основні, на наш погляд, причини, що обумовлюють низький рівень оригінальності мислення. За результатами контрольного експерименту цей показник зменшився до 41,2%.
Результати творчих завдань етапу В показали також низький рівень розвитку у дітей показника гнучкості, що відповідає адаптивному рівню (71,3 %). Розвиток цього показника творчого мислення свідчить про високий ступінь сформованості операційних структур мислення, пов’язаних із творчою продуктивністю, про здатність дитини швидко змінювати свою поведінку, вносити корективи в свою діяльність залежно від обставин, об’єднувати в своїй діяльності знання та вміння із різноманітних галузей життя. На наш погляд, низькі показники сформованості гнучкості свідчать про можливу ригідність мислення дітей, недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання. За результатами контрольного експерименту цей показник збільшився до 84,3%.
Враховуючи результати виконання завдань етапу Г за всіма показниками, що визначають рівень сформованості уяви дитини, ми визначили такі процентні співвідношення: на креативному рівні розвитку уяви знаходяться 14,2 % дітей (контрольний – 28,1 %), на репродуктивному – 23,1 % (контрольний –42,7%), на адаптивному – 62,7 % дітей (контрольний –29,2%). У порівнянні з іншими компонентами творчого мислення, що діагностувалися, компонент уяви показав більший процент дітей, що знаходяться на креативному рівні розвитку. На наш погляд, це пов’язано, можливо, із перевагою ігрової діяльності в цьому віковому періоді. У ситуації гри уява дитини одержує більш широкий простір та проявляється у найбільш яскравих формах. Як зазначав Л.Виготський, розглядаючи проблему уяви у віковому аспекті, іноді, не маючи достатнього досвіду, дитина по-своєму пояснює те, з чим вона стикається у житті, і ці пояснення часто здаються несподіваними та оригінальними. Також має значення діяльність, у процесі якої діагностується уява дитини. Так, образотворча діяльність є однією з найбільш продуктивних форм розвитку творчої уяви. Рівень розвитку творчої уяви дитини завжди пов’язаний з його кругозором та різноманітністю знань про об’єкти довкілля. Цей факт є важливою передумовою розвитку продуктивної уяви в цьому віці. Однак дані констатуючого експерименту свідчать про здебільшого низький рівень розвитку гнучкості та оригінальності уяви дітей, перевагу стереотипних композицій, що свідчить про їх недостатній почуттєвий досвід, враження та переживання. Однак треба відзначити, що показник кількісної продуктивності композицій має перевагу над іншими показниками сформованості уяви дошкільників. Цей факт свідчить про те, що діяльність творчої уяви значно активізується в умовах дефіциту зовнішньої інформації, а змістовність, гнучкість та оригінальність уяви обумовлені минулим досвідом особистості, тому за цими показниками ми маємо процент, що відповідає адаптивному рівню.